єВідновлення - Transparency International Ukraine

Як працюють комісії з надання компенсації за пошкоджене та знищене житло?

Валерія Залевська — Wed, 28 May 2025 13:56:03 +0000

Програму компенсацій єВідновлення запустили у травні 2023 року, щоб надавати допомогу громадянам України, чиє нерухоме майно було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії російської федерації. З того часу єВідновлення стало важливим інструментом для відбудови країни, що допомагає громадянам повертатися

Ядром програми є комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України (далі — комісії, комісії з надання компенсації).

На відміну від інших складових, цифровізованих та менш схильних до корупційних ризиків, комісії є основним «людським фактором» програми єВідновлення. Серед їхніх обов’язків:

розгляд заяв;
перевірка отримувачів компенсації;
огляд (обстеження) об’єктів;
прийняття рішень про зупинення та поновлення розгляду заяв, надання або відмову в наданні компенсації;
розгляд заперечень заявників у разі незгоди з результатами обстеження;
перевірка цільового використання компенсації.

Належне функціонування комісій є запорукою прозорості та ефективності механізму надання компенсацій.

Об’єктом цього дослідження є організаційно-правові аспекти та результати діяльності комісій в межах функціонування механізму надання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.

У межах дослідження проаналізовано процедури створення, формування та діяльність 177 комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене та/або знищене житло за період з 29 квітня 2023 року (дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 381, якою передбачено утворення комісій з надання компенсації) до 29 квітня 2024 року.

Інформація для дослідження отримана на підставі відкритих даних, а також відповідей на інформаційні запити та опитувальники, отриманих в період травня-червня 2024 року від 112 органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів з 21 області країни. Крім того, в межах дослідження в період липня-вересня 2024 року було проведено 12 інтерв’ю з членами комісій від громадськості та представниками місцевої влади, які дотичні до їхнього створення та діяльності.

Резюме

Процес створення комісій з надання компенсації стартував наприкінці квітня 2023 року. Протягом перших двох місяців після затвердження нормативної бази було утворено половину досліджуваних комісій, переважно в громадах регіонів, які найбільше постраждали від війни: Дніпропетровської, Київської, Харківської, Чернігівської та Миколаївської областей. Оскільки законодавство не встановлювало чітких строків для їх створення, цей процес тривав і у 2024 році.

Водночас у низці міст комісії досі не створені і такі зволікання можуть стати перешкодою для оперативної реалізації прав мешканців на компенсацію у разі пошкодження або знищення їхнього житла внаслідок війни. Крім того, аналіз рішень ОМС виявив низку процедурних помилок в процесі створення комісій. Зокрема, в кількох випадках комісію утворювали розпорядженнями міського голови, а не рішенням виконавчого органу, як того вимагає законодавство. Такі порушення можуть стати підставою для оскарження як відповідних розпоряджень, так і рішень комісій, що ставить під загрозу їх легітимність.

Однією із ключових умов для забезпечення належного обстеження або огляду об’єктів та обґрунтованого прийняття рішень про надання компенсації є обов’язкове залучення до складу комісій фахівців у сфері будівництва. Попри це, у деяких комісіях все ще відсутні такі спеціалісти, що може негативно вплинути на якість оцінки пошкоджень, об’єктивність прийнятих рішень та справедливість розподілу компенсацій.

Важливим кроком у підвищенні прозорості роботи комісій мало стати обов’язкове залучення представників громадськості до складу комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене житло. Однак на практиці реалізація цієї вимоги зіткнулася з низкою труднощів.

Понад третина ОМС не вжила жодних заходів для залучення представників громадськості до складу комісій. Як наслідок, лише в кожній четвертій комісії виконано вимоги законодавства щодо забезпечення квоти громадськості у її складі. У ході дослідження також з’ясувалося, що частина комісій залучила до свого складу осіб, які не підпадають під визначені законодавством критерії громадськості, зокрема місцевих депутатів та працівників комунальних закладів. Водночас робота на громадських засадах у поєднанні зі значним навантаженням через постійний потік заяв часто призводить до зниження мотивації представників громадськості активно брати участь у роботі комісій і виконувати свої обов’язки.

Ця ситуація підкреслює необхідність впровадження додаткових механізмів прозорості поряд із залученням громадськості, зокрема часткового відкриття даних з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Більшість опитаних комісій (77%) зазначили, що всі аспекти їхньої діяльності належним чином врегульовані профільним законодавством. Водночас решта визначили як основну проблему недостатню тривалість 30-денного строку для розгляду заяв про компенсацію, особливо у випадках значних обсягів пошкоджень або руйнувань. Результати дослідження показують, що в середньому комісії щомісяця опрацьовують 86% заяв щодо пошкоджених об’єктів та лише 81% щодо знищеного житла. Однією з найефективніших практик стало створення районних комісій, зокрема у великих містах, які часто зазнають обстрілів. Це дало змогу суттєво підвищити оперативність розгляду заяв, досягнувши показника у 95%.

Серед інших труднощів та проблем, з якими стикаються комісії у своїй роботі, можна виділити:

несвоєчасне отримання відповідей від МВС щодо відсутності судимості або вручення підозри про вчинення кримінального правопорушення у заявників, які подають заяви не через Дію;
відсутність доступу до житла для обстеження, огляду або верифікації компенсації;
обмежений перелік та неактуальна вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого об’єкта;
недостатній перелік підстав для відмови в наданні компенсації за знищене майно;
низька обізнаність громадян щодо обов’язку повідомляти про завершення будівельних або ремонтних робіт для проведення верифікації компенсації.

Рівень оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій з надання компенсації залишається доволі низьким, що може свідчити про загальну задоволеність заявників роботою комісій та визнання їхніх рішень справедливими й обґрунтованими. Так, за досліджуваний період було зафіксовано лише 91 випадок оскарження з понад 49 тисяч розглянутих заяв. Цю тенденцію підтверджує і судова статистика: лише 8 випадків оскарження рішень комісій у судовому порядку за той самий період. Водночас відсутність у повідомленнях для заявників повної інформації про причини відмови в наданні компенсації створює труднощі для оперативного оскарження рішень комісій.

Недостатній доступ до інформації про діяльність комісій залишається одним із ключових викликів у цій сфері. Лише 22% органів місцевого самоврядування забезпечують прозорість і доступність відомостей про склад комісій, їх місцезнаходження та порядок роботи відповідно до вимог законодавства. Інформацію про результати засідань та прийняті рішення часто оприлюднюють фрагментарно, що ускладнює доступ заявникам, обмежує громадський контроль та підриває довіру до процесу надання компенсації.

За результатами проведеного дослідження ми рекомендуємо:

Утворити нові комісії та переглянути рішення щодо створення існуючих. Органам місцевого самоврядування слід превентивно утворити комісії з розгляду питань щодо надання компенсації у разі їх відсутності для ефективного забезпечення прав мешканців на отримання допомоги для відновлення житла, яке може постраждати внаслідок війни. У населених пунктах зі значним показником ушкоджень і руйнувань житлової інфраструктури рекомендується утворити окремі районні комісії для підвищення оперативності розгляду заяв. Якщо комісії вже функціонують, слід провести аналіз рішень про їх утворення, положень щодо їхньої діяльності та складу, щоб виявити і усунути можливі невідповідності чинному законодавству.

Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо участі громадськості та фахівців у сфері будівництва. У разі незаповненої квоти громадськості в комісії, ОМС слід вжити заходів для залучення представників міжнародних або громадських організацій до її складу. При цьому, варто використовувати не лише адресні запрошення, але й інші заходи комунікації: оприлюднення інформації на офіційних сайтах, у соціальних мережах, локальних ЗМІ, а також розміщення її на інформаційних стендах та приміщеннях ОМС. Аналогічні заходи можна вживати й для залучення фахівців у сфері будівництва.

Вдосконалити процес розгляду заяв і прийняття рішень. Парламенту та уряду варто переглянути строки розгляду заяв у бік їх збільшення, доповнити перелік підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у наданні компенсації, переглянути перелік та вартість робіт в чек-листі. Крім того, доцільно передбачити обов’язкове надіслання заявникам повного тексту рішення комісії в Дії. Уповноваженим органам доцільно включити у положення про діяльність комісій можливість участі їхніх членів у засіданнях дистанційно з використанням телекомунікаційних засобів.

Покращити процес верифікації компенсацій. Уряду рекомендується законодавчо встановити відсотковий показник виконання ремонтних або будівельних робіт, після досягнення якого використання компенсації вважатиметься цільовим. Також важливо впровадити додаткові сповіщення для отримувачів компенсацій із нагадуванням про необхідність подати повідомлення про завершення ремонтних робіт. Окрім цього, слід передбачити можливість скасування помилково надісланих повідомлень через застосунок Дія.

Забезпечити доступ до інформації про діяльність комісії. Відповідно до закону уряд зобов’язаний оприлюднити дані з Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за винятком персональної інформації та даних, визначених Кабінетом Міністрів) у форматі відкритих даних та на офіційному сайті реєстру. Органи місцевого самоврядування, своєю чергою, повинні гарантувати оприлюднення відомостей про місцезнаходження комісій, їх персональний склад, порядок роботи та результати засідань. Це включає інформацію про кількість розглянутих справ, прийнятих рішень і суми наданих компенсацій.

The post Як працюють комісії з надання компенсації за пошкоджене та знищене житло? first appeared on Transparency International Ukraine.

Оновлені правила розрахунку допомоги за знищене майно та старт компенсацій для будівництва житла: що змінилося у єВідновленні

Андрій Швадчак — Wed, 07 Feb 2024 07:35:58 +0000

Із серпня 2023 року стартував другий компонент реалізації державної програми єВідновлення — компенсації за знищене внаслідок війни житло. За грошовою допомогою звернулися 8,4 тисячі українців. І майже чверть з них вже отримала свої житлові сертифікати для придбання нової оселі. Transparency International Ukraine детально описувала особливості таких компенсацій в інструкції.

Але профільний закон крім сертифікатів, за якими здебільшого звертаються власники зруйнованих квартир, передбачає можливість отримати грошові кошти, щоб повністю відбудувати або побудувати новий приватний будинок.

З усіх форм компенсацій в межах програми єВідновлення лише ця залишалася належно не врегульованою. І зрештою уряд в середині січня взявся це виправити. Паралельно з цим Кабмін оновив і діючі порядки щодо надання допомоги за пошкоджене та знищене житло. Розбираємося, що змінилося і що варто знати потенційним отримувачам компенсації.

Правила розрахунку компенсації за знищене житло оновили

За даними уряду, станом на середину січня сума компенсації за понад 2 тисячі згенерованих житлових сертифікатів склала 3,7 млрд грн, що вже перевищило суму виплат (3,2 млрд) за 35 тисячами заяв щодо пошкодженого майна.

З огляду на значні суми, які держава потенційно мала б виплачувати громадянам за знищене житло, уряд змінив підхід до розрахунку та обмежив компенсовану площу таких об’єктів до 150 кв. метрів для квартир та не більше 200 кв. метрів для приватних будинків (садиб, дач).

Примітно, що ідею обмежити розмір компенсації залежно від площі — знищеного або нового житла — раніше закладали в першу редакцію профільного закону. Однак при розгляді у другому читанні це положення прибрали.

Отже, отримати відшкодування за площу, щодо якої не була нарахована компенсація, отримувач зможе лише за рахунок репарацій або інших джерел.

Також показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами буде враховуватися станом на дату проведення розрахунку компенсації, а не її виплати.

Уряд змінив підхід до розрахунку та обмежив компенсовану площу таких об’єктів до 150 кв. метрів для квартир та не більше 200 кв. метрів для приватних будинків (садиб, дач)

Особливості зарахування та виплати компенсації на будівництво

Для власників знищених приватних будинків, садових або дачних будинків уряд уточнив порядок нарахування та використання компенсації для фінансування будівництва.

Допомога буде нараховуватися з урахуванням діючих вимог щодо розрахунку компенсації, але виплачуватимуть її частинами.

Перший платіж (50% суми компенсації) виплатять після:

затвердження рішення Комісії про надання компенсації;
реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт*;
припинення права власності на знищений об’єкт.

*Для подання повідомлення отримувач повинен мати право власності або користування земельною ділянкою, на які буде споруджений будинок.

Залишок суми виплатять після того, як отримувач подасть повідомлення про проведення проміжного етапу будівництва та комісія складе акт за результатами проміжної верифікації з позитивним висновком.

Перший платіж отримувач повинен використати для придбання будівельної продукції та/або оплати будівельних робіт не пізніше 18 місяців з дати зарахування компенсації. Після використання не менше 90 відсотків цієї суми особа має повідомити комісію про можливість проведення проміжної верифікації. Це можна зробити через Дію, ЦНАП, орган соцзахисту або нотаріуса.

На використання залишку коштів в отримувача буде ще 18 місяців. Протягом цього часу він повинен повідомити комісію про завершення будівництва, а вона — провести кінцеву верифікацію цільового використання коштів компенсації.

Допомога буде нараховуватися з урахуванням діючих вимог щодо розрахунку компенсації, але виплачуватимуть її частинами

Порядок припинення права власності спростили

Для отримання компенсації за знищене майно інформація про право власності на нього має міститися у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо такі відомості відсутні, особа має подати документ, що підтверджує це право власності.

Водночас закон вимагає припинити право власності на знищений об’єкт для отримання компенсації, але на якому етапі це має відбутися — чітко не визначено. Крім того, підтвердити факт знищення майна могли лише дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що суттєво ускладнювало процедуру припинення права власності.

Зрештою уряд врегулював це питання і встановив, що припинення права власності має відбутися після затвердження рішення комісії про надання компенсації і до нотаріального посвідчення договору про придбання нового житла (у випадку отримання житлового сертифіката) або до моменту проведення виплати компенсації (у випадку отримання коштів для будівництва).

Крім того, підтвердити факт знищення майна також можна буде за допомогою:

витягу з Реєстру пошкодженого і знищеного майна, що містить інформацію про обстеження об’єкта з висновком про непридатність його для використання за цільовим призначенням;

акта комісійного або дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним.

Припинення права власності має відбутися після затвердження рішення комісії про надання компенсації і до нотаріального посвідчення договору про придбання нового житла (у випадку отримання житлового сертифіката) або до моменту проведення виплати компенсації (у випадку отримання коштів для будівництва)

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії щодо знищеного майна

Порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна тривалий час не містив алгоритму оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії, зокрема щодо розміру компенсації або даних акта комісійного обстеження.

Однак після початку реалізації відповідного етапу програми єВідновлення виникла потреба у забезпеченні позасудового механізму захисту прав отримувачів компенсації. Для цього уряд фактично скопіював процедуру оскарження, яка передбачена порядком надання компенсації для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до неї, якщо заявник не згоден з даними акта комісійного обстеження, він зможе подати заперечення до Комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження або після подання заяви. Якщо ж заявник не погоджується з розміром компенсації або іншими рішеннями, діями або бездіяльністю комісії, він матиме право подати заперечення або скаргу до виконавчого органу місцевої ради або військової адміністрації населеного пункту протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення з дати вчинення таких дій або граничного строку коли такі дії повинні бути вчинені.

За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарги може бути продовжений на п’ять робочих днів.

Але такому алгоритму оскарження притаманна низка ризиків.

По-перше, строки на оскарження рішення комісії розпочинаються з дати прийняття рішення Комісією. Однак Комісія може невчасно повідомити заявника про своє рішення. Це може призвести до пропущення заявником строку для оскарження.

Водночас Порядок не зобов’язує Комісію надсилати разом з повідомленням про прийняття рішення повний текст цього рішення і не визначає, наскільки детально потрібно викладати причини відмови у такому повідомленні. Тому 5 днів на оскарження можуть закінчитися ще до того, як заявник отримає повний текст рішення і дізнається причину відмови.

Ми вже відмічали ці ризики у процедурі отримання компенсації за пошкоджене майно та зверталися до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з рекомендаціями, як їх виправити. Але, на жаль, відповідні зміни так і не внесли.

Але такому алгоритму оскарження притаманна низка ризиків

Інші новації

Серед інших важливих змін:

перелік підстав для відмови в наданні компенсації за пошкоджене майно доповнено невідповідністю умовам її надання;
перелік товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації, доповнено гідроізоляційною продукцією та продукцією для опалення/підігріву води;
оновлено форму акта верифікації, який включатиме висновок про подальшу виплату залишку коштів компенсації або цільове використання компенсації;
обмежено можливість оплати проведення оцінки нерухомого майна, вчинення нотаріальних дій, адміністративних зборів, інших обов’язкових податків, зборів та платежів за рахунок наданої компенсації;
для отримання компенсації банки зможуть випускати пластикові платіжні картки.

Публікацію підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”

The post Оновлені правила розрахунку допомоги за знищене майно та старт компенсацій для будівництва житла: що змінилося у єВідновленні first appeared on Transparency International Ukraine.

Як покращити законодавство про єВідновлення

Анна Куц — Wed, 27 Dec 2023 07:32:49 +0000

Цього року Верховна Рада Законом визначила механізм надання компенсації за об’єкти, пошкоджені внаслідок збройної агресії рф. Своєю чергою Уряд урегулював Постановою №381 порядок надання такої компенсації за допомогою електронної послуги «єВідновлення» у додатку «Дія» (далі — Порядок). З 10 травня українці, чиє майно постраждало від дій рф, отримали можливість подати відповідну заяву. Механізм запустили надзвичайно швидко, зважаючи на умови, однак уже станом на кінець вересня він допоміг майже 16 тисячам українських родин відремонтувати пошкоджені через війну домівки.

Юридична радниця ТІ Ukraine Анна Куц допомагала своїй сім’ї податися на єВідновлення і мала змогу переконатися у перевагах програми. Водночас вона ідентифікувала деякі особливості, що потребують вдосконалення. Разом з іншим юридичним радником Андрієм Швадчаком вони детально проаналізували законодавство, щоб виокремити його недоліки й прогалини. І на основі цього аналізу сформулювали пропозиції, як покращити законодавство, яке регулює механізм єВідновлення.

Розгляд заяви можуть надовго зупиняти

Перша проблема, з якою може зіштовхнутися заявник ще до візиту комісії на об’єкт — це зупинка розгляду заяви. Комісія може зупинити або поновити розгляд заяви, і в такому стані заява може перебувати доволі тривалий строк — наприклад, місяць або три — бо Порядок не містить обмежень. Тобто попри те, що строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання, сам розгляд може зупинитися непередбачувано і без прогнозів по строках.

Порядок вимагає, щоб комісія повідомляла заявника про призупинення протягом наступного робочого дня та зазначала, яку інформацію та/або документи він повинен додати. Але якщо представники комісії або місцевої ради не зв’язуються з заявником щодо призупинення або пояснюють призупинення технічними збоями в реєстрі, то у заявника майже немає важелів впливу на цю ситуацію.

Як наслідок, заявнику може бути складно контролювати, чи прийняли рішення про призупинення, і якщо так — у зв’язку з чим його прийняли. Норми переважно передбачають односторонню комунікацію за ініціативою комісії.

Попри те, що строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання, сам розгляд може зупинитися непередбачувано і без прогнозів по строках.

Складно зв’язатися з комісією

Попередню проблему посилює й те, що Порядок не зобов’язує комісію та/або орган, що її створив, оприлюднювати контакти для зв’язку з комісією. Тому заявники змушені телефонувати в департамент житлового господарства або інші органи місцевої ради та шукати когось, хто може надати контакти комісії.

За нормами Порядку, на сайті органу, що утворив комісію, мають оприлюднювати інформацію про місцезнаходження комісії, її персональний склад, порядок роботи та інформацію за результатами засідань комісії (кількість розглянутих заяв, прийнятих комісією рішень тощо). Деякі місцеві ради створюють чат-боти, щоб заявники могли додатково моніторити рух заяви й замовити дзвінок з комісії — але це лише місцева практика, а не вимога законодавства.

Порядок не зобов’язує комісію та/або орган, що її створив, оприлюднювати контакти для зв’язку з комісією

Відсутність фахівця при огляді пошкодженого об’єкта

Щоб прийняття рішення щодо компенсації, комісія має визначити, чи можливо відновити квартиру шляхом поточного чи капітального ремонту — або ж капітальному ремонту підлягає сам будинок. Від цього напряму залежить, чи буде позитивним рішення комісії: якщо квартира може бути відновлена через капітальний ремонт, то компенсація має бути призначена, а якщо такому ремонту підлягає весь багатоквартирний будинок — ні.

Для розмежування цих випадків спеціальна комісія проводить обстеження пошкодженого об’єкта, за результатами якого складає акт комісійного обстеження або звіт технічного обстеження — залежно від ступеня пошкоджень житла. У такому документі містяться висновки стосовно обсягів та ймовірних причин пошкоджень об’єкта, можливості його відновлення шляхом поточного або капітального ремонту, кваліфікації виконаних ремонтно-відновлювальних робіт, наявності пошкоджень місць загального користування будинку та необхідності його капітального ремонту.

Очевидно, що надати такі висновки неможливо, якщо в обстеженні не бере участі фахівець, який володіє необхідними знаннями та кваліфікацією у сфері будівництва. Законодавство вимагає залучати таких спеціалістів до складу комісії, однак на практиці обстеження часто проводиться не всім складом комісії, а окремою групою або групами її представників. Ба більше, вони можуть проводити обстеження паралельно, що виключає можливість залучення фахівця до обстеження усіх пошкоджених об’єктів.

Як наслідок, це може вплинути на якість та повноту документів за результатами обстеження, в результаті чого комісія прийме хибне рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації.

Відмова через потребу в капремонті будинку або місць загального користування (МЗК)

Однією з підстав відмовити в наданні компенсації за Порядком є розташування пошкодженої квартири в багатоквартирному будинку, в якому пошкоджені місця загального користування.

Що саме належить до місць загального користування (МЗК)? За Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315, — це загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Можлива ситуація, коли пошкодження МЗК є, але це не впливає на можливість ремонту квартири: наприклад, вона розташована в іншому під’їзді в іншому кінці будинку. Втім, Порядок не містить виключень для таких випадків, і пошкодження МЗК залишаються підставою для відмови.

До того ж поняття МЗК не охоплює тих елементів будинку, які не є приміщеннями — таких як стіни або дах. Їх могло б охопити поняття «спільне майно багатоквартирного будинку», яке міститься в Законі «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і є ширшим, ніж МЗК. Так, до спільного майна багатоквартирного будинку належать не лише приміщення загального користування, але і несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Але передбачати відмову в компенсації як наслідок пошкодження такого спільного майна — було б недоцільно. Адже якщо заявнику відмовлять у задоволенні заяви, йому доведеться повторно подавати заяву і фактично вставати в цю чергу заново, коли МЗК/спільне майно відремонтують. Аналогічна ситуація спостерігається, коли заявнику відмовляють через те, що будинок потребує капітального ремонту.

Натомість для таких випадків буде оптимальним передбачити, що розгляд заяви призупиняється, якщо пошкодження МЗК та/або спільного майна багатоквартирного будинку, необхідність його капремонту перешкоджають (унеможливлюють) проведенню ремонтних робіт, визначених в акті обстеження. Зупиняти розгляд такої заяви доцільно до завершення капітального ремонту будинку, усунення пошкоджень МЗК та/або спільного майна багатоквартирного будинку.

Ризиком такої ідеї може стати відсутність у заявника та комісії з єВідновлення інформації про те, чи завершено капремонт, або зволікання щодо відновлення розгляду заяви. Щоб уникнути цього, потрібно, щоб комісії з єВідновлення обмінювались інформацією з особами, що відповідають за централізовані ремонти. В ідеалі для централізованих капремонтів міста з великою кількістю пошкоджених будинків могли б створити єдину чергу будинків. Інформація про строки ремонтів та прогрес у черзі мала б бути доступною комісії з єВідновлення та заявникам, щоб ці процеси були прозорими, а комісія своєчасно відновлювала розгляд заявок з кожного будинку, щодо якого завершено капремонт.

Можлива ситуація, коли пошкодження МЗК є, але це не впливає на можливість ремонту квартири

Труднощі самостійного капітального ремонту квартири

Якщо заявнику призначають компенсацію на капітальний ремонт квартири, самостійно замовити такі ремонтні роботи складно, оскільки капітальний ремонт потребує розробки проєктної документації. Але чек-лист, за яким визначають обсяги та вартість робіт для призначення компенсації, не містить послуг щодо розробки проєктної документації. Відповідно невідомо, як саме заявник має забезпечити підготовку такої документації, як він може особисто замовити роботи з капітального ремонту і визначити, які саме роботи замовляти, не будучи фахівцем у сфері будівництва.

Спільні з сусідськими пошкодження

Якщо сусідські квартири мають спільні пошкодження, виникає питання: як зробити ремонт одночасно з усіма сусідами? Черговість виділення коштів окремим заявникам не прив’язана до будинку, у якому розташовані їхні квартири. А отже, може виникнути ситуація, коли одному сусіду призначено компенсацію раніше, а іншому — пізніше. А хтось із сусідів взагалі міг не звертатися із заявою на компенсацію, якщо, наприклад, перебуває за кордоном. Водночас усі, кому призначать компенсацію, мають вкластися з ремонтом у рік або півтора відповідно до Порядку. До того ж неочевидно, як розмежовувати розмір компенсації між кількома сусідами, якщо кожен з них не зможе використати її самостійно. Наприклад, якщо пошкоджена стіна між двома квартирами або у підлозі пробита діра до сусідів знизу.

Часові колізії внутрішнього та централізованого ремонту

Якщо комісія приймає позитивне рішення і призначає компенсацію, заявники мають рік на те, щоб використати компенсацію (для тих, кому сума розрахованої компенсації перевищуватиме 200 тис. грн — півтора року). Але трапляються випадки, коли частина ушкоджень є спільними для кількох квартир і потребують централізованого ремонту. Його виконують підрядники місцевої ради і його строки непередбачувані. Тому може вийти так, що внутрішній ремонт передуватиме централізованому і буде ним порушений.

Слід зауважити, що процеси централізованої відбудови багатоквартирних будинків, їхня черговість і узгодження з програмою єВідновлення — не врегульовані законодавством належним чином. Тобто органи міськради не мають кінцевого дедлайну, до якого повинні відремонтувати багатоквартирні будинки. До того ж на рівні законодавства не врегульований обмін інформацією між комісією з єВідновлення та органами міськради щодо організації тієї частини ремонту, яка має відбуватися централізовано.

Алгоритм дій місцевої влади щодо відбудови багатоквартирних будинків потребує врегулювання законодавством та узгодження з етапами програми єВідновлення.

Процеси централізованої відбудови багатоквартирних будинків, їхня черговість і узгодження з програмою єВідновлення — не врегульовані законодавством належним чином.

Підводні камені самостійних ремонтів

Щоб захистити квартири від подальшого руйнування, проникнення тварин та погодних умов, постраждалі часто закривали отвори в них дошками або піноблоками. Також, готуючись до опалювального сезону, жеки та тепловики наполегливо просили мешканців пошкоджених будинків «закрити контур будинків», щоб їх було можливо опалювати. При подачі на єВідновлення такі ремонти можуть викликати проблеми.

Об’єкт оглядає комісія або її частина, в якій може не бути фахівця, здатного оцінити, чи відремонтовано його капітально, чи проведені заходи — лише тимчасовий захист. А це може бути вирішальним питанням для того, щоб зрозуміти, на яку компенсацію постраждалі можуть претендувати: кошти на ремонт або відшкодування вже проведеного ремонту.

Якщо комісія вважає, що елемент відремонтовано, то не призначить компенсацію на його ремонт. Натомість логічно подаватися на компенсацію за вже виконаний ремонт. Але її обов’язкова умова — мати акт комісійного обстеження та/або звіт з технічного обстеження, що фіксують факт та обсяги пошкоджень. Однак на практиці комісія могла не відвідати об’єкт до самостійного ремонту і не зафіксувати пошкодження. А значить, заявник не зможе отримати компенсацію.

Однак грошові ризики — це лише половина біди. Ані комісія, ані інші структури не оцінюють, чи відповідають самостійні ремонти вимогам ДБН — наприклад, якщо це самостійне відновлення стіни. Не виключено, що її потрібно видалити й побудувати наново — але заявнику немає звідки про це дізнатися. Також така потреба не охоплена Переліком, на що можна отримати компенсацію. Навіть якщо сам заявник розраховував, що його споруда буде тимчасовою, комісія може не зафіксувати жодних недоліків у цій частині об’єкта. Відповідно до постанови Кабміну № 473, комісія має письмово інформувати уповноважений орган, якщо під час обстеження виявляє дефекти й пошкодження, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, створюють загрозу життю та здоров’ю людей тощо. Однак знову постає проблема забезпечення комісій кваліфікованими кадрами — в ній може не бути фахівця, здатного виявити ці дефекти. Порядок вимагає, щоб до складу комісії входив фахівець з вищою освітою у галузі знань «Будівництво та архітектура» або досвідом роботи у сфері будівництва. Але не факт, що цього буде достатньо, і що він буде саме в тій частині комісії, яка відвідує конкретний об’єкт.

Ані комісія, ані інші структури не оцінюють, чи відповідають самостійні ремонти вимогам ДБН

Моніторинг подальшого руху заяви

Практика показує, що при виїзді на об’єкт комісія може не розраховувати саму компенсацію, не приймати рішення і не вносити відомості в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна. Отже, всі ці дії має виконати комісія у повному складі на своєму засіданні. За Порядком комісія проводить свої засідання відкрито, тож охочі теоретично можуть бути присутнім при розгляді своєї заяви. Але питання, як дізнатися, коли саме і де його будуть розглядати, знову впирається у відсутність контактів.

Виявити причину відмови та оскаржити

Заявник має право оскаржити відмову комісії в наданні компенсації протягом п’яти робочих днів з дати, коли він отримав повідомлення про рішення комісії. Також він може подати звернення про продовження цього строку ще на 5 робочих днів. Виходить, що строки на оскарження рішення комісії розпочинаються не з моменту отримання повного тексту рішення, а з моменту повідомлення про нього (!) в «Дії». Проте Порядок не передбачає надсилання заявнику повного тексту рішення разом із повідомленням про його прийняття, а також не визначає вимог до того, наскільки детально комісія має викладати причини відмови у повідомленні. Тому 5 днів на оскарження можуть закінчитися ще до того, як заявник отримає повний текст рішення і дізнається причину відмови. Ураховуючи, що контактних даних комісії на сайті місцевої ради може не бути, складною місією стає навіть дізнатися повну причину відмови — не те що вчасно її оскаржити.

До того ж оскаржити бездіяльність комісії можна протягом 5 робочих днів з дати граничного строку, коли комісія мала вчинити дії або прийняти рішення. Чітко визначити цей строк може бути складно на практиці, оскільки комісія могла неодноразово зупиняти розгляд і знову його продовжувати — відповідно, дедлайни зсувалися.

Порядок не передбачає надсилання заявнику повного тексту рішення разом із повідомленням про його прийняття, а також не визначає вимог до того, наскільки детально комісія має викладати причини відмови у повідомленні

Як можна це виправити

Щоб розв’язати окреслені проблеми, можна висунути такі пропозиції щодо вдосконалення законодавства:

Виключити пошкодження МЗК та необхідність капітального ремонту будинку з переліку підстав для відмови в наданні компенсації. Натомість віднести ці випадки до підстав зупинення розгляду заяви — за умови, що пошкодження МЗК / потреба в капремонті унеможливлюють проведення всіх внутрішніх робіт, визначених за чек-листом єВідновлення. Така зупинка має тривати до усунення перешкод — відновлення МЗК або завершення капітального ремонту будинку. Завдяки зупиненню розгляду заяви, власник залишатиметься у правових відносинах із комісією, не втратить своє місце в черзі, зможе контролювати хід подій. Ймовірно, це позитивно вплине на прогрес у централізованих ремонтах, адже призупинені заяви залишатимуться у полі уваги комісії та міськради в цілому. Також доцільно додати до групи цих обставин випадки пошкодження спільного майна власників багатоквартирного будинку — також за умови, що воно унеможливлює проведення всіх робіт за чек-листом. Щоб уникнути складнощів у зупинці та відновленні розгляду, варто створити у великих містах єдині прозорі черги будинків для капремонту. Заявники, комісії з єВідновлення та відповідальні особи міських рад мали б доступ до інформації з черги, щоб відстежувати прогрес та своєчасно відновлювати розгляд заявок після завершення капремонтів.
Якщо компенсацію вже виділили на ремонт за чек-листом, незважаючи на пошкодження МЗК/спільного майна/потребу в капремонті будинку, то тоді строк використання компенсації має бути довшим — до 2-3 років — щоб у заявника була можливість використати компенсацію після того, як підрядники міськради завершать ремонт МЗК та/або спільного майна та/або капітальний ремонт будинку.
Нормативно врегулювати процеси централізованої відбудови місцевими радами багатоквартирних будинків: порядок розгляду звернень, черговість їх розгляду та подальших дій з обстеження, підготовки проєктної документації та замовлення робіт, наявність пільг тощо. Також потрібно врегулювати процес обміну інформацією між комісією з питань єВідновлення та відповідальними особами (органами) місцевих рад за централізовану відбудову, синхронізувати ці процеси. Інформація про чергу будинків на відбудову, стадію виконання робіт у них, результати обстеження (зокрема, чи потрібний капітальний ремонт), кількість заяв за програмою єВідновлення від мешканців цих будинків мають бути відкритими або принаймні доступними комісіям з обох напрямів (єВідновлення та капітальний ремонт) і власникам квартир.
Запровадити обов’язкове оприлюднення номерів контактних телефонів комісій, а також відображати їхні адреси та номери телефонів у додатку «Дія». Щоб мінімізувати ризик перевантаження комісії, варто передбачити надсилання контактів у “Дії” принаймні для випадків відмови, зупинення розгляду заяви або якщо стадія розгляду триває довше 30 днів.
Запровадити механізм, який унеможливить зловживання щодо зупинення розгляду заяв. Заявник має володіти повною та достовірною інформацією щодо причин зупинки розгляду заяви, а строк зупинки, залежно від її причин, має бути чітко визначений і прогнозований. Також потрібно встановити більш тривалий строк для оскарження рішень комісії та бездіяльності щодо розгляду заяви.
Запровадити вимогу обов’язкової участі фахівця, який здобув вищу освіту у галузі знань «Будівництво та архітектура», крім спеціальності «Геодезія та землеустрій», або особи, що має досвід роботи у сфері будівництва, саме в обстеженні пошкодженого об’єкта — а не лише в комісії в цілому. Додати до форми акта поле, в якому будуть позначати, хто з присутніх членів комісії є таким фахівцем.
Урегулювати алгоритм дій власника квартири або видати роз’яснення для випадків, якщо квартира потребує капітального ремонту. Зокрема, розглянути питання щодо включення в перелік робіт (послуг), на які надається компенсація, послуг з розробки проєктно-кошторисної документації, необхідної для капітального ремонту квартири. Також потрібно розглянути та врегулювати питання надання компенсації кільком власникам квартир, які мають суміжні пошкодження.
За відсутності акта комісійного обстеження або звіту з технічного обстеження пошкодженого житла забезпечити можливість надання компенсації за самостійно виконаний ремонт до 1 січня 2024 року на підставі фотоматеріалів, доданих до заяви про надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна або до інформаційного повідомлення про пошкоджене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Підвищити прозорість роботи комісії та результатів розгляду заяви: запровадити обов’язок комісії повідомляти про дату, місце та час засідання комісії через додаток “Дія” не пізніше, ніж за два дні. Також запровадити обов’язкову публікацію в “Дії” не лише повідомлення про рішення комісії, але і сам текст рішення (визначити чіткі вимоги до його змісту), а також контакти для оскарження у разі незгоди заявника.
Запровадити механізм оцінки ремонту для випадків, коли незрозуміло, чи є самостійний ремонт повним або ж годиться лише як тимчасова споруда, чи доцільно його зберегти або краще усунути і відбудувати належним чином. Це може бути індивідуальна оцінка такого ремонту за заявою власника — можливо, з залученням фахівців з ДАБІ і поза межами процесу єВідновлення. Насамперед це слугуватиме цілям безпеки та належної функціональності будинків. Також доцільно розглянути ідею компенсації вартості демонтажу консерваційних споруд, якщо за висновком фахівця вони не відповідають будівельним вимогам.

Лист з рекомендаціями ми надіслали до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Сподіваємося, вони допоможуть зробити таку важливу програму більш ефективною.

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»

The post Як покращити законодавство про єВідновлення first appeared on Transparency International Ukraine.

Гроші чи житловий сертифікат: як держава може компенсувати зруйноване через війну майно

Андрій Швадчак — Thu, 10 Aug 2023 14:17:29 +0000

Житловий сертифікат

Житловий сертифікат — це документ, що підтверджує гарантії держави забезпечити фінансування придбання житла на суму, що зазначена у ньому.

Якщо Комісія прийняла рішення про компенсацію через житловий сертифікат, вона має надіслати його отримувачу через Дію, на електронну пошту або у паперовій формі поштою, якщо заяву подали у такий спосіб.

Важливо! Копію житлового сертифікату у паперовому вигляді також можна отримати у ЦНАП, органі соціального захисту населення або нотаріуса.

Що потрібно перевірити у сертифікаті

Коли ви отримали житловий сертифікат, важливо пересвідчитися, що у ньому наявна уся потрібна інформація про:

отримувача компенсації;
наявність/відсутність пріоритетного права на отримання компенсації;
суму компенсації (вона повинна збігатися з сумою, зазначеною у рішенні комісії);
реєстраційний номер житлового сертифіката в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
рішення комісії та виконавчого органу ОМС/військової адміністрації, на підставі яких його видано;
знищений об’єкт нерухомого майна, за який надається компенсація;
згенерований QR-код для швидкого розпізнавання скануючими пристроями.

Як використати сертифікат: обираємо житло

Житловий сертифікат може використати виключно власник або його спадкоємець протягом 5 років з дня видачі. Його не можна продати або подарувати третім особам.

За допомогою сертифікату можна придбати квартиру чи будинок як на первинному, так і на вторинному ринку. Також можна інвестувати у житло, що буде споруджене в майбутньому.

Важливо! За кошти можна також придбати земельну ділянку, на якій розміщений приватний будинок, який ви хочете купити.

З допомогою сертифікату можна придбати житло у будь-якому населеному пункті країни, крім тимчасово окупованої території або територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Також не допускається придбання житла у замовника будівництва, щодо якого порушено справу про банкрутство, який перебуває у процесі ліквідації або не має права виконувати будівельні роботи на відповідному об’єкті.

Важливо! Для придбання житла може бути використано один або більше житлових сертифікатів, які належать одному або кільком власникам.

Як використати сертифікат: звернення про фінансування

Коли отримувач компенсації обрав житло, він має подати звернення про фінансування придбання житла через нотаріуса, ЦНАП, органи соцзахисту населення або Дію до АТ “Укрпошта”, яке є виконавцем програми надання компенсацій.

Якщо вартість обраного для придбання житла нижча за грошову суму, зазначену у житловому сертифікаті, інформацію про різницю внесуть до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Цю суму виплатять пізніше за рахунок коштів, отриманих від російської федерації як відшкодування збитків, спричинених агресією проти України.

Якщо ж вартість житла перевищує суму, зазначену у сертифікаті, отримувач має оплатити різницю самостійно. Також самостійно треба оплатити встановлені законодавством податки та обов’язкові платежі. Наприклад, за вчинення нотаріальних дій, адміністративний збір за проведення державної реєстрації права власності тощо.

У зверненні про фінансування зазначають:

відомості про житло, обране для придбання (адреса, площа, кількість кімнат);
попередньо узгоджену з власником/замовником будівництва ціну такого житла;
відомості про житловий сертифікат (номер та дата, сума компенсації);
інформацію щодо засобів зв’язку з отримувачем компенсації (номер телефону, поштова адреса, електронна адреса).

Звернення про фінансування придбання житла розглядають у порядку черговості їх надходження з урахуванням пріоритетного права на отримання компенсації. Строк розгляду звернення становить не більше 10 робочих днів. Компенсації здійснюють в межах наявного фінансування, тож за відсутності коштів строк розгляду звернень про фінансування придбання житла автоматично зупиняється та поновлюється після надходження коштів виконавцю програми.

Фінансування погодили — що далі

Підтвердження фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката дійсне протягом 30 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення. За цей час потрібно укласти і нотаріально посвідчити договір про придбання житла з використанням житлового сертифікату. Якщо не зробити це в строк, звернення про фінансування вважатиметься відкликаним.

Важливо! Одночасно з посвідченням договору про придбання житла нотаріус накладає заборону відчуження придбаного майна строком на п’ять років.

Разом з посвідченням договору нотаріус вносить у Реєстр пошкодженого та знищеного майна реквізити підписаного договору, банківські реквізити продавця (продавців) для оплати, вартість житла за договором, суму для оплати за житловим сертифікатом, ім’я та прізвище продавця об’єкта нерухомості. Виконавець програми здійснює перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 5 робочих днів з дня внесення даних про договір до Реєстру.

З дня зарахування грошових коштів на рахунок продавця житловий сертифікат вважається використаним, про що вноситься інформація до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Для придбання житла може бути використано один або більше житлових сертифікатів, які належать одному або кільком власникам.

The post Гроші чи житловий сертифікат: як держава може компенсувати зруйноване через війну майно first appeared on Transparency International Ukraine.

Уряд вперше виділив кошти з Фонду ліквідації наслідків агресії

Андрій Швадчак — Tue, 23 May 2023 12:13:21 +0000

17 травня Кабінет Міністрів виділив 4,4 млрд грн для виплат компенсацій в межах проєкту єВідновлення — державної програми, якою можуть скористатися громадяни України для відновлення пошкодженого житла внаслідок збройної агресії рф. Тепер виділення коштів має погодити Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

З моменту старту програми 10 травня за отриманням допомоги звернулося вже понад 10 тисяч громадян з не менш як 7 регіонів країни. Найбільше заяв подали жителі Харківської області — понад 3,5 тисячі. За нею — Київська (2850) та Миколаївська (870).

Далі комісії, які будуть створені при органах місцевого самоврядування, опрацюють заяви та розпочнуть безпосереднє обстеження житла. Таких комісій станом на 17 травня створено вже 108.

Що необхідно зробити, щоб отримати компенсацію, якщо ваше житло (чи інша нерухомість) було пошкоджене, та на що варто звернути увагу при використанні отриманих коштів, читайте у нашій інструкції.

Важливо, що таке рішення уряду стало першим випадком виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії з моменту його створення в кінці 2022 року. Це спеціальний фонд у складі державного бюджету, щоб закривати значну частину потреб країни з відновлення: будівництво громадських будівель та укриттів, реконструкцію та ремонт об’єктів критичної інфраструктури, житла для ВПО та осіб, які втратили його, або яке було пошкоджене внаслідок воєнних дій.

Після прийняття у лютому Порядку використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії до нього виникло багато зауважень. Однак нещодавно уряд вніс зміни до цього Порядку і усунув частину ризиків, зокрема щодо відсутності єдиного підходу до пріоритезації проєктів відновлення та надміру ускладнених вимог щодо них.

Станом на 15 травня всього у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії було перераховано майже 62 млрд грн, з яких 25,8 млрд — примусово вилучені кошти у агресора. Крім програми єВідновлення кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії планують спрямувати на:

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури (10 млрд грн);
пілотний проєкт з відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії (5 млрд грн);
на реалізацію проєктів Агентством відновлення (4,6 млрд грн).

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

The post Уряд вперше виділив кошти з Фонду ліквідації наслідків агресії first appeared on Transparency International Ukraine.