Найгучніші справи Вищого антикорупційного суду

Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”!

Законопроєкт №1025 підтримали у другому читанні та в цілому 323 народних депутати.

Що це значить? Відтепер ВАС підсудні кримінальні провадження, які зареєстровані з дня початку роботи суду, а також кримінальні провадження, які розслідували НАБУ і САП.

Вчора на засіданні профільного комітету до законопроєкту було внесено технічні правки, які уточнили деякі аспекти роботи ВАС: http://bit.ly/anticorcourtanalysis

Ми підготували картки з історіями найрезонансніших корупційних справ, які доведеться розглядати суддям Антикорсуду. Деякі з цих проваджень роками безрезультатно розглядалися в різних судових інстанціях.

Вся наведена інформація актуальна на момент запуску ВАС 5 вересня.

Справа щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва

26 липня 2019 року НАБУ та Управління спеціальних розслідувань ГПУ провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва. За даними слідства, голова, заступник голови та суддя ОАСК організували винесення завідомо неправосудних рішень і втрутились у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі ВККС. Підозрювані нібито хотіли уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання.

2 серпня 2019 року заступник Генпрокурора повідомив про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, суддям ОАСК Євгену Аблову та Ігорю Погрібніченку, а також судді Суворовського районного суду Одеси Івану Шепітку.

Інкримінується:

• голові ОАСК — ч. 3 ст. 27, ст. 351 (організація та пособництво перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів;) Кримінального кодексу України;
• заступнику голови ОАСК — ч. 5 ст. 27, ст. 351 (пособництво у перешкоджанні діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 2 ст. 376 КК України;
• судді ОАСК — ст. 351², ч. 2 ст. 375 КК України;
• судді Суворовського районного суду м. Одеси – ст. 351, ч. 2 ст. 375 КК України.

Стадія: досудове розслідування (судовий розгляд будуть здійснювати судді Вищого антикорупційного суду).

Справа щодо судді Чауса

У серпні 2016 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса на “хабарі у 150 тисяч доларів”. Кошти були виявлені у двох скляних банках, які суддя нібито особисто закопував у дворі власного дому.

10 серпня 2016 року керівник САП склав письмове повідомлення про підозру судді. 6 вересня Верховна Рада зняла недоторканність із Чауса, а Солом’янський суд дозволив його затримати. Інтерпол оголосив у розшук Чауса в листопаді 2016 року, а через кілька місяців — 1 березня 2017 року — суддю затримали у Кишиневі. 

Детективи НАБУ передали в Генпрокуратуру документи для екстрадиції Чауса з Молдови. Захист Чауса заявляв, що домагатиметься його політичного притулку у Молдові.

Кваліфікація: 

ч. 4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;)

Стадія: досудове розслідування (судовий розгляд будуть здійснювати судді Вищого антикорупційного суду).

Роттердам+ 

Роттердам+ — це методика формування ціни на вугілля для ТЕС, яка була запроваджена у травні 2016 року в умовах втрати контролю над частиною Донецького вугільного басейну.

Щоб забезпечити енергетичну незалежність України, Кабмін вирішив купувати паливо з ПАР і Південної Америки на міжнародній біржі в Нідерландах., куди доставляють вугілля з ПАР і Південної Америки.

Вартість палива розраховувалася за формулою “ціна вугілля в портах Амстердама — ​​Роттердама — ​​Антверпена + вартість його доставки в Україну”. З січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії зросла вдвічі.

На думку НАБУ-САП, споживачам у 2016-2017 роках завдано 18,87 млрд грн збитків, з яких 14,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам +”.

8 серпня 2019 року НАБУ-САП оголосило підозри 6 особам, зокрема представникам НКРЕКП: ексголові Дмитру Вовку, ексчлену Володимиру Євдокимову, начальнику відділу, керівнику управління.

Наприкінці серпня Дмитра Вовка оголошено у міжнародний розшук. 5 вересня 2019 року Солом’янський суд дав дозвіл на його затримання.

Інкримінується: ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем).

Стадія: досудове розслідування (судовий розгляд будуть здійснювати судді Вищого антикорупційного суду).

Бурштинова справа та народні депутати

Ексдепутатів Верховної Ради Борислава Розенблата та разом Максима Полякова підозрюють у вимаганні хабаря у компанії-нерезидента за внесення до парламенту законопроєктів і не лише. 

На опублікованих аудіо- та відеозаписах ідеться про підписання законопроєктів №5436 і №5437, які пропонують зміни до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування видобутку бурштину та звільнення від податків осіб, які ввозять в Україну обладнання для цього промислового видобутку бурштину.

Відомою ця справа стала також завдяки участі у спецоперації “агента Катерини”. 5 жовтня 2018 року САП скерувала обвинувальний акт до суду. 

Інкримінується: ч. 4 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди) та ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом).

Стадія: справа передається до Вищого антикорупційного суду — ВАС розглядатиме її спочатку.

“Газова справа” 

Провадження, зареєстроване в грудні 2015 року, стало одним із перших для детективів НАБУ.

За версією слідства, в період з січня 2013 року по червень 2016 року члени злочинної організації незаконно заволоділи понад 1,6 млрд грн, отриманими від продажу газу. Внаслідок цього ПАТ “Укргазвидобування” було завдано збитків на понад 740 млн грн. 

Нібито газ, видобутий на ділянках ПАТ “УкрГазВидобування” (“УГВ”), продавався на біржах заздалегідь визначеним компаніям за цінами, наближеними до собівартості. Придбаний у такий спосіб газ компанії-«переможці» аукціонів перепродавали за ринковими цінами. Таким чином, прибуток, який мала б отримати держава, осідав на рахунках організаторів та учасників цієї схеми. Народний депутат, за версією НАБУ, контролював весь ланцюг схеми. 

5 липня 2016 року Верховна Рада надала дозвіл на притягнення до відповідальності народного депутата, проте останній напередодні покинув країну.

Всього слідство встановило причетність до участі у «газовій схемі» 29 осіб, серед яких — керівник ДФС Роман Насіров.

Станом на кінець 2017 року Онищенко перебував у Іспанії, де йому надали політичний притулок. Водночас в Україні щодо нього розпочалось спеціальне досудове розслідування (заочне). 18 лютого 2019 року САП передала до суду обвинувальний акт щодо нього.

Кваліфікація: 

Онищенко Олександр – ч.1. ст. 255 (створення злочинної організації), ч.5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст.205 (Фіктивне підприємництво), ч.2 ст.205-1 (Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців), ч.2 ст.364-1 (Зловживання владою або службовим становищем), ч.2 ст.366(Службове підроблення), ч.3 ст. 209(Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом), ч.1 ст. 388 КК України (Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації).

Стадія: справа передається до Вищого антикорупційного суду — ВАС розглядатиме її спочатку.

Справа щодо ексголови ДФС Насірова

Роман Насіров, за версією слідства, є одним з учасників “газової схеми”. Протягом 2015 – 2016 років Насіров, діючи в інтересах Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу компаніям, пов’язаним з народним депутатом.

У січні 2018 року уряд звільнив Насірова з посади керівника ДФС через “втрату права на державну службу або його обмеження внаслідок набуття ним громадянства іншої держави”. А вже в грудні 2018 року судді вже відомого ОАСК своїм рішенням поновили його на посаді. 

Кваліфікація: ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

Стадія: справа передається до Вищого антикорупційного суду — ВАС розглядатиме її спочатку.

Справа Укроборонпрому

25 лютого 2019 року журналісти “Bihus.info” опублікували розслідування, в якому розповіли, що Ігор Гладковський, син заступника секретаря РНБО, та гендиректор Укроборонпрому Павло Букін були безпосередніми учасниками схем із розкрадання в оборонному комплексі.

За даними журналістів, наприкінці 2016 – на початку 2017 років “Укроборонпром” закупив російські деталі для літаків АН-26, переплативши за них у 5 разів. Вони коштували Україні 14,38 млн грн, хоча з Москви вилітали за 2,3 млн. 

26 лютого НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактом можливого розкрадання майна посадовими особами “Укроборонпром”. Це вже не перше провадження щодо розкрадання в оборонному комплексі. Справи, які були відкриті впродовж останніх трьох років, веде також Генеральна прокуратура.

7 березня 2019 року НАБУ провело низку обшуків в офісах та оселях імовірних учасників розкрадання. Майже одразу ж Петро Порошенко підписав указ про звільнення першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського. 

27 червня НАЗК виявило ознаки декларування недостовірної інформації в деклараціях Олега Гладковського. 17 липня 2019 року детективи НАБУ викликали його на допит. 

Кваліфікація: ч.5 ст.191 КК України (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем).

Стадія: досудове розслідування (судовий розгляд будуть здійснювати судді Вищого антикорупційного суду).

Справа щодо ексдепутата Мартиненка

САП обвинувачує ексдепутата Миколу Мартиненка та посадовця “Нафтогазу України” Валерія Василькова у заволодінні коштами ДП “НАЕК “Енергоатом” при укладенні та виконанні контрактів на постачання обладнання на понад 6,4 млн доларів.

Крім того, прокуратура обвинувачує Мартиненка та низку осіб у заволодінні коштами ДП “СхідГЗК” у розмірі 17,28 млн доларів. Ідеться про можливе неправомірне укладення та виконання контракту купівлі-продажу уранового концентрату для держпідприємства через австрійську компанію-посередника, підконтрольну учасникам схеми.

НАБУ затримало ексдепутата Миколу Мартиненка 20 квітня 2017 року. 22 квітня суд відпустив його на поруки колег із фракції “Народний фронт” та міністрів. 

22 жовтня 2018 року Шевченківський суд Києва розпочав розгляд справи по суті. 

Кваліфікація: ч. 5 статті 191, ч. 3 статті 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 1 статті 255 (створення злочинної організації) КК України.

Стадія: справа передається до Вищого антикорупційного суду — ВАС розглядатиме її спочатку.

Справи Одеського міського голови Труханова

№1. Одеська міська рада у 2016 році прийняла рішення викупити розвалини заводу “Краян” для відновлення нерухомості та розміщення всіх органів мерії в одній будівлі. Однак “Краян” від самого початку був замалий для такої мети.

Попередній власник — ТОВ “Девелопмент Еліт” – придбав цю нерухомість у майже 43 рази дешевше. А продав місту вже за 185 млн грн. На думку слідства, цю “оборудку” “протягнули” через раду міський голова Труханов і його заступник Павло Вугільман.

9 липня 2019 року Малиновський райсуд Одеси визнав невинуватими у заволодінні бюджетними коштами Одеського міського голову Геннадія Труханова та інших співучасників.

Більша частина доказів, зібраних у справі, суд визнав недопустими, зокрема через процедурні порушення під час збору. Так, одним з найважливіших доказів, які не визнав суд, є оціночно-будівельна експертиза. Судді забракували висновки експертів, оскільки огляд будівель “Краяну” проводився без понятих.

Ба більше, суд визнав недопустими докази, отримані через міжнародне співробітництво з іншими державами через те, що детективи, на думку суду, порушили визначений слідчим суддею тридцятиденний строк на виконання запиту про міжнародну допомогу. 

Окрім цього, суд вирішив, що меру Труханову неправильно повідомили про підозру. На думку суддів, це мав зробити особисто керівник САП Назар Холодницький. 

Стадія: справу розглядатиме Апеляційна палата ВАС

 №2. 11 березня 2019 року САП повідомила Труханову про підозру у внесенні недостовірної інформації до електронних декларацій за 2015 і 2016 роки. Зокрема, слідство говорить про квартиру, два паркомісця, нежитлову нерухомість, два автомобілі. Загалом до декларації 2015 року мер Одеси нібито не вніс статки на 32,48 млн грн, до декларації 2016 року – на 18,81 млн. 

Кваліфікація: ст. 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

Стадія: справа передається до Вищого антикорупційного суду — ВАС розглядатиме її спочатку.

Довідково

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі, eHealth та E-Data. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.