Індекс сприйняття корупції — 2024

Дивитися аналітику повністю

35 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік. У новому дослідженні Transparency International наша країна посідає 105 місце поміж 180 країн. 

Таким чином, після відчутного приросту на три бали у 2023 році вже у 2024-му Україна дещо втратила позиції в антикорупційній боротьбі. Основними ж драйверами змін залишаються реформи, спрямовані на євроінтеграцію і виконання міжнародних зобов’язань. 

Утім, цьогорічні результати сигналізують про формальний підхід до виконання багатьох реформ або ж свідоме пробуксовування в їх реалізації. Тож втрата балів у 2024 році вказує на те, що орієнтації суто на програмне виконання взятих Україною зобов’язань недостатньо, а реалізація розпочатих реформ відбувається не так якісно, як планувалося.

Так само 35 балів за результатами цьогорічного дослідження має Сербія. На один бал нас випереджає Домініканська Республіка, тоді як на бал менше набрали Алжир, Бразилія, Малаві, Непал, Нігер, Таїланд і Туреччина. 

Показники більшості країн-кандидаток в Євросоюз теж показують тенденції до стагнації в боротьбі з корупцією. Так, за рік не змінилися показники Грузії (53 бали, 53 місце), Чорногорії (46 балів, 65 місце), Туреччини (34 бали, 107 місце). На 1 бал зменшилися показники Сербії (35 балів, 105 місце). По 2 бали втратили Північна Македонія (40 балів, 88 місце) та Боснія і Герцеговина (33 бали, 114 місце). А покращити свої показники вдалося лише двом країнам: на 1 бал виросли позиції Молдові — 43 бали, 76 місце, і аж на 5 балів — показники Албанії (42 бали, 80 місце). Таким чином, лише Молдова і Албанія показали цього року прогрес, причому зростання Албанії — це найкраща динаміка з-поміж усіх країн-кандидаток до ЄС.

З-поміж сусідів Україна і надалі випереджає росію — країна-терорист у 2024 році втратила аж 4 бали і з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння  білорусь — північна сусідка торік теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.

Серед західних сусідів покращити свої позиції загалом вдалося лише Молдові – 43 бали, 76 місце. Другий рік поспіль не змінюється показник Румунії — 46 балів, 65 місце. А всі інші країни погіршили свої позиції: по 1 балу втратили Польща (53 бали, 53 місце) і Угорщина (41 бал, 82 місце), і аж 5 балів втратила Словаччина (49 балів, 59 місце). Таким чином, не лише Україна, а і її сусіди, крім Молдови і Румунії, за 2024 рік здебільшого погіршили свої показники в Індексі сприйняття корупції. 

З чого складається показник України у 2024 році?

Як і за рік до цього, результати України в Індексі сприйняття корупції – 2024 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2024 року включно. Через методологічні обмеження чимало подій осені 2024 року та початку 2025 року не вплинули на результати цьогорічного Індексу.

У трьох із досліджень показники України зросли: Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік додав нам 2 бали, а звіт Freedom House та Індекс верховенства права, укладений проєктом «Глобальна справедливість» покращили наші показники на 1 бал. Ще за пʼятьма дослідженнями відбулося зниження балів України. Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist та Варіації демократії зменшили наші результати на 2 бали, у Рейтингу ризиків країн організації Global Insight та за результатами опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму наш показник зменшився на 3 бали, а в Міжнародному огляді ризиків по країнах групи PRS за 2024 рік ми втратили аж 6 балів. 

З огляду на наведені дані, можна стверджувати, що загальна зміна показника України в СРІ є результатом не стільки точкових факторів, скільки системних тенденцій. 

Водночас зазначимо, що у 2024 році глобальний рух Transparency International уточнив загальну методологію дослідження Індексу сприйняття корупції щодо усіх країн. Через це деякі бали конкретних досліджень частково змінилися не стільки через власне ситуацію зі сприйняттям корупції в усіх країнах, які охоплює дослідження, скільки з технологічних причин переведення показників в оновлену 100-бальну шкалу.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, за яким Україна додала 2 бали, проводилося з лютого 2021 року по січень 2023 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки переслідують чи карають посадовців, які зловживають владою. Це дослідження проводиться щодвароки, тож зростання України в ньому більше зумовлене саме загальним коригуванням методології Transparency International. 

При цьому зростання на 1 бал показника України у звіті Freedom House було спричинене не стільки методологічними змінами, скільки реальним оновленням оцінки прогресу України. У цьому звіті розглядається сприйняття громадськістю корупції, бізнес-інтереси вищих політиків, закони про розкриття фінансової інформації та конфлікт інтересів, а також ефективність антикорупційних ініціатив тощо. 

Згідно зі звітом Freedom House на покращення сприйняття корупції в Україні вплинуло відновлення публічного е-декларування, порушення справи щодо ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, викриття та правова оцінка зловживань в оборонних закупівлях, відкладення запуску реєстру олігархів після претензій Венеційської комісії. Водночас в дослідженні як негативні тенденції згадуються загрози щодо ефективної реалізації ДАП через саботаж деяких корумпованих держорганів.

Натомість дослідження Індекс верховенства права, укладене проєктом «Глобальна справедливість», що досліджує, наскільки державні посадовці використовують свої посади заради власної вигоди, вказує на незначні позитивні тенденції. За даними понад двох десятків різних експертів, які формують цей індекс щодо кожної країни, у період з лютого по червень 2024 року в Україні відбулося невелике покращення показників по всім досліджуваним питанням.

Які антикорупційні кроки має зробити Україна задля подальшого прогресу в CPI

Більшість позитивних змін, які впливали на сприйняття корупції в Україні в останні два роки, були реакцією влади на необхідність виконувати рекомендації в рамках євроінтеграції та отримання фінансової допомоги від партнерів. 

Тоді як негативні події певною мірою були породжені «зсередини» та здебільшого вказували на недоліки наявного функціонування державних органів. І чимало з таких негативних подій з методологічних причин наразі не враховані в СРІ-2024, проте будуть включені в дослідження наступного року. 

Тобто показник України в Індексі сприйняття корупції показує, що наш наявний прогрес здебільшого став можливий завдяки міжнародним зобов’язанням. І  саме виконання таких рекомендацій стало головним стимулом для української влади якісно працювати для покращення спроможності країни. 

Загалом можна визначити три ключові документи, які формують траєкторію для подальшого розвитку України:

• Ukraine Facility Plan;
• Звіт про розширення ЄС щодо України;
• програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF).

Згідно з цими документами, у 2025 році Україна має зробити такі комплексні кроки, які посилять її спроможності у боротьбі з корупцією:

• збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду;
• продовжити роботу та усунути перешкоди щодо розслідувань топкорупційних справ, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів;
• належно імплементувати ДАП;
• впорядкувати внутрішні процедури НАЗК;
• посилити спроможність НАБУ щодо проведення судових експертиз та незалежного прослуховування;
• завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро України за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати відповідний звіт;
• внести законодавчі зміни, які дозволять САП керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу і раціоналізувати наслідки закінчення строку досудового розслідування («поправки Лозового»);
• прийняти закон про комплексну реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА);
• розмежувати повноваження між Рахунковою палатою і Держаудитслужбою;
• продовжити гармонізацію українського законодавства про публічні закупівлі.

Також не варто забувати про список пріоритетних реформ для отримання допомоги, що його ще раніше передала адміністрація попереднього Президента США. І так само одним із ключових пріоритетів для нас буде виконання конкретних кроків, визначених у Дорожній карті з верховенства права. Цей документ наразі ще  розробляє Мін’юст, а далі має затвердити Рада ЄС.

Усі ці вимоги — це, по суті, узгоджена програма, спрямована на повноцінну і якісну євроінтеграцію України, а також посилення її економічної спроможності та інвестиційної привабливості. Тож виконання таких рекомендацій не лише покращить рівень боротьби з корупцією в Україні, а й сприятиме її подальшому розвитку та взаємодії зі світом.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає погляди приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI? 

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.