Криміналізація обходу санкцій на фінішній прямій: аналіз законопроєкту №12406 до другого читання

14 січня Володимир Зеленський вніс до парламенту як невідкладний законопроєкт №12406, націлений на криміналізацію обходу і порушення санкцій в Україні. Ми аналізували цей законопроєкт до першого читання і підтримували його прийняття, адже він нарешті дозволить карати осіб, які намагаються порушити та обійти антиросійські санкції в Україні.

При цьому, TI Ukraine також звертали увагу, що важливо запустити механізм кримінальної відповідальності для порушників санкції за прикладом нової Директиви ЄС, яка була прийнята у відповідь на агресію росії проти України і віднедавна почала застосовуватися партнерами на практиці. Такий крок дозволив би Україні ще більше уніфікувати антиросійські зусилля з ЄС та виконати обов’язкову євроінтеграційну вимогу з узгодження нашого законодавства з європейським.

Наразі ж законопроєкт готується до другого читання, і до нього були внесені певні зміни. На жаль, не всі з них є нейтральними або позитивними, втім загальний зміст і мета цього документа збережені.

Короткі висновки:

• оновлена редакція законопроєкту втратила окремі положення, які увідповіднювали її до Директиви ЄС;
• у доопрацьованому законопроєкті не знайшли своє відображення європейські механізми з забезпечення прав людини, зокрема, тимчасові ліцензії;
• першочергова мета закону — покарання порушників санкцій — в цілому збережена.

Що ми рекомендуємо:

• крім умисного вчинення злочину, також передбачити необережну форму вини в разі порушення чи невиконання санкції службовими особами та фінансовими установами (правка №209-2 до законопроєкту);
• крім головного покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу, також передбачити факультативним покаранням конфіскацію майна порушників (правка №34 до законопроєкту);
• підтримати законопроєкт у другому читанні з урахуванням зазначених виправлень.

Ключові зміни

Із законопроєкту прибрали необережну форму вини порушення або обходу санкцій. Така зміна є кроком убік від нового європейського стандарту, адже Директива ЄС вимагає криміналізувати торгівлю, імпорт, експорт, продаж, купівлю, передачу, транзит або транспортування підсанкційних товарів, а також надання послуг, пов’язаних із підсанкційними товарами, навіть якщо вони вчинені з недбалості щонайменше у випадку, що ці товари належать до товарів військового призначення чи подвійного використання.

Це положення важливо імплементувати щонайменше з міркувань чинного воєнного стану, та щоб порушники не могли уникнути відповідальності, стверджуючи, що не знали про накладені санкції. Наразі повернути необережну форму вини до законопроєкту можна лише через врахування правки № 209-2, яка стосується службових осіб фінансової установи. Це виправдано, адже, згідно з Директивою, «фахівці у сфері юридичних, фінансових та торгівельних послуг, повинні виявляти належну обачність, щоб запобігти будь-якому порушенню обмежувальних заходів Союзу».

Також доволі негативним є виключення конфіскації майна з переліку можливих покарань за порушення або обхід санкцій. Окрім того, що така санкція відповідає положенням Директиви, конфіскація дозволила б використовувати російські активи на користь України. Тому це положення варто повернути до проєкту закону у другому читанні, з врахувавши правку №34.

Серед інших радше негативних, але некритичних змін, можна згадати про збільшення сукупної вартості предмета порушення для настання кримінальної відповідальності зі 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (454 200 грн). Така сума у статтях Кримінального кодексу частіше зустрічається для кваліфікації злочинів, вчинених щодо предмета у великому або значному розмірі.

Також збільшено сукупну вартість заблокованих активів, які особа має набути аби це вважалося обходом санкцій, з 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року до 150 (454 200 грн). Ця зміна також не є критичною, хоча вона знову ж вибивається з загального стандарту ККУ.

Для кваліфікації тяжкості злочину активи вважатимуться «великого розміру», якщо вони у три тисячі й більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (4,54 млн грн). Попередня редакція передбачала меншу суму — півтора мільйона грн. Тут аналогічна ситуація в контексті того, що в більшості статей ККУ таку суму зазвичай кваліфікує як «особливо великий розмір» предмету порушення. При цьому, якраз визначення «особливо великого розміру» предмету порушення з оновленої редакції законопроєкту депутати прибрали.

Також прибрали положення щодо вчинення порушення або обходу санкцій особами, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище. Ця норма не вказана в Директиві, але вона притаманна для вітчизняного кримінального права. Втім, зміна не є критичною.

Не підпадатимуть під обмеження договори про надання правової допомоги підсанкційним особам, втім порядок оплати за такими договорами має бути визначений Кабміном. Це виключення якраз відповідає європейській практиці, адже право на захист є базовим правом людини.

Окрім, вищевказаних змін, депутати під час доопрацювання не посилили  законопроєкт через включення до нього інших положення Директиви. Зокрема, не потрапив туди механізм надання тимчасових ліцензій для вчинення дій (правочину, операції, транзакції) з підсанкційними активами. В ЄС така практика запроваджена з метою дотримання основоположних прав людини, а також виконання фінансових зобов’язань. Ліцензування передбачає, що уповноважений орган надаватиме тимчасовий дозвіл особі або компанії для використання замороженого активу, наприклад, коли йдеться про кошти для покриття базових потреб, судових зборів та виплат, виконання договірних зобов’язань тощо.

Такий механізм насамперед зробив би можливим збереження фінансової привабливості українських підприємств, адже такі компанії через застосовані санкції можуть зазнавати значних збитків. Як наслідок, після конфіскації цих компаній Фонду держмайна буде важче їх продати.

Висновки

Як бачимо, при підготовці до другого читання депутати не скористалися можливістю ще більше увідповіднити законопроєкт європейським стандартам, а подекуди відкотили його. 

Щоб це виправити, при голосуванні за законопроєкт №12406 в сесійній залі нардепам потрібно врахувати такі рекомендації:

• крім умисного вчинення злочину, також передбачити необережну форму вини в разі порушення чи невиконання санкції службовими особами та фінансовими установами (правка №209-2 до законопроєкту);
• крім головного покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу, також передбачити факультативним покаранням конфіскацію майна порушників (правка №34 до законопроєкту);
• підтримати законопроєкт у другому читанні з урахуванням зазначених виправлень.

Запровадження кримінальної відповідальності за ухилення та порушення санкції є критичною необхідністю для подальшої боротьби України з російським слідом в нашій економіці й не тільки. Тому ми закликаємо парламент якнайшвидше підтримати цей законопроєкт у другому читанні з урахуванням згаданих вище правок.