Покупець земель на Боржаві подав до суду на АРМА через відмову підписати протоколи аукціону

Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Андрія Вінграновського проти Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами. 

Позивач — один із покупців земельних ділянок на полонині Боржава, що стали предметом гучного скандалу після торгів 8 січня 2026 року. Тоді АРМА продало 460 га землі та станції гірськолижного витягу за 89,5 млн грн, хоча первісна оцінка активів перевищувала 1 млрд грн.

Вінграновський просить суд визнати протиправною бездіяльність АРМА, яке не підписало протоколи за результатами двох електронних аукціонів від 8 січня, не опублікувало рішення в електронній системі та фактично заблокувало гарантійні внески покупця на загальну суму понад 34,2 млн грн. Позивач також вимагає стягнути матеріальну шкоду у розмірі понад 1,68 млн грн — ідеться про відсотки за кредитом, інфляційні втрати та 3% річних.

АРМА своєю чергою опублікувало роз’яснення щодо цієї ситуації, зазначивши, що відмовилося підписувати протоколи на підставі інформації від ДБР та НАБУ. За результатом аналізу Агентство встановило неможливість участі у торгах осіб, чиї активи перебувають під арештом, а також імовірні ознаки змови між учасниками та маніпулювання результатами. Про це АРМА повідомило правоохоронні органи, а організатору аукціону направило повідомлення про необхідність провести повторні торги.

Нагадаємо, що Вінграновського та іншого покупця, Ігора Власюка, медіа пов’язують із Сергієм Льовочкіним та Владиславом Каськівим — саме у справі Каськіва ці землі були вилучені та передані АРМА для реалізації. За міжнародними стандартами, дозвіл злочинцям повертати свої активи через аукціони, навіть за ринковою ціною, може підірвати цілі конфіскації, такі як стримування злочинності.

Звернемо увагу, що за інформацією з сайту парламенту уряд досі не вніс необхідні зміни щодо порядку реалізації арештованих активів, які б унеможливили такі ситуації.