Як міста проходили євротест на підзвітність перед громадою?

У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії Європейського індексу міст узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже оцінили, як муніципалітети забезпечують відкритість на своїх вебсайтах, працюють з електронними сервісами та відкритими даними, управляють публічними фінансами та протидіють корупції. Шостим і завершальним етапом дослідження став аналіз сфери підзвітності. 

В умовах воєнного стану збереження та розширення підзвітності органів місцевого самоврядування є критичною передумовою для підтримки стійкого діалогу із суспільством. Регулярне і змістовне звітування — один з ключових способів для міської влади отримати зворотній зв’язок від містян, а громаді — вплинути на прийняття рішень поза виборчим процесом.

Загалом підзвітність показує, чи здатна міська рада пояснювати ухвалені рішення, отримувати зворотний зв’язок і коригувати свою роботу. Коли ці практики закріплені у процедурах і працюють регулярно, вони роблять інституцію сильнішою: рішення менше залежать від окремих посадовців, жителі розуміють дії влади, а міська рада зберігає здатність до дорослого діалогу навіть під час криз. 

Субіндекс «Підзвітність» покликаний встановити, чи є міські ради відповідальними перед громадянами, цим самим підсумовуючи комплексне оцінювання прозорості, ефективності та євроінтеграційності муніципального врядування у 2025 році.

Методологія дослідження 

«Євроінтеграційність» цього дослідження, як і попередніх субіндексів, спирається на 12 принципів доброго демократичного врядування, які розробила Рада Європи як головний орієнтир для ефективної та чесної роботи публічної адміністрації на всіх рівнях, а також на положення Плану для Ukraine Facility та рекомендації Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023–2025 роки. 

У Звіті за 2025 рік ЄК проаналізувала реформу державного управління за шістьма напрямками, один з яких — власне підзвітність державного управління — і констатувала, що система публічної підзвітності в Україні загалом зберігає функціональність, хоча низка механізмів досі потребує вдосконалення (розділ Звіту 2.1.2). Ці оцінки стосуються насамперед національного рівня, однак вимога підзвітності перед громадянами так само поширюється на органи місцевої влади як складову багаторівневого врядування, до якого прагне Україна.

Індикатори для оцінювання формувалися і через призму принципів SIGMA (Support for Improvement in Governance and Management) — спільної програми ОЕСР та Європейської Комісії, що визначає підзвітність однією з базових засад належного публічного врядування: органи влади мають звітувати про власні рішення й дії, а громадяни — отримувати законодавчо гарантований доступ до цієї інформації. 

Євроінтеграція потребує від міст втілення нових вимог і паралельно — інституційної здатності постійно працювати за ними. Підзвітність є однією із таких лінз для перевірки: чи має муніципалітет сталі правила звітування, ефективні канали взаємодії та практику пояснення результатів своєї діяльності громаді. 

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та місто Київ. Обрані міста репрезентують різні рівні прозорості за результатами попередніх досліджень програми, а також усі макрорегіони України та різні контексти війни (як тилові міста, так і міста, що віднесені до Переліку територій можливих бойових дій). 

Підзвітність міст аналітики оцінювали за 40 індикаторами, максимальна оцінка за виконання яких становила 100 балів. Субіндекс об’єднав три блоки критеріїв, що досліджують рівень підзвітності на різних рівнях — від офіційного оприлюднення документів до реальної поведінки посадовців у взаємодії з громадянами.

Більш ніж половина критерії оцінки цього напряму стосувалася формальної підзвітності (21 індикатор із максимальною оцінкою у 43 бали). Експерти перевірили, чи опублікувала міська рада найважливіші річні звіти за 2025 рік: про моніторинг стратегії розвитку територіальної громади, роботу окремих постійних комісій, звернення громадян та запити на публічну інформацію, а також звіти у сферах гуманітарної допомоги, регуляторної політики, антикорупційної діяльності, інформатизації та відкритих даних. 

Водночас шість індикаторів цієї групи оцінювалися за принципом «єдиної точки входу»: якщо окремий тематичний розділ сайту був відсутній, не був структурований або не містив посилання на звіт — місто отримувало 0 балів. Майже усі запитувані «єдині точки» досліджувалися в попередніх п’яти субіндексах. Вперше аналітики шукали лише розділ, присвячений безбар’єрності. 

Шість індикаторів стосувалися двох звітів, публічна презентація яких має відбуватися безпосередньо перед громадою — звіту міського голови про власну роботу та звіту про виконання бюджету. Ще два індикатори групи були присвячені наборам відкритих даних, які мають оприлюднювати ОМС: «Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію» та «Результати інформаційного аудиту». 

Аналітики збирали дані про річні звіти за 2025 рік у липні 2026 року. 

Окрема група індикаторів перевірялась за результатами контент-аналізу. 15 таких критеріїв із максимальною оцінкою у 45 балів оцінювали те, як міська рада комунікує свою звітність. Контент-аналіз охопив повідомлення, оприлюднені в активний період звітування — з 1 грудня 2025 року по 15 березня 2026 року — в розділі новин на сайті міської ради, на офіційних сторінках ОМС у соцмережах, в п’яти локальних ЗМІ, а також у соціальних мережах поза офіційними майданчиками.

Остання група із чотирьох індикаторів стосувалась «таємних перевірок» (максимум — 12 балів). Вони були призначені для контролю якості та змістовності взаємодії влади з громадою. Механіка перевірок полягала в симуляції звернень пересічного громадянина до міської ради через два канали. По-перше, надсиланням офіційного письмового запиту на публічну інформацію щодо звіту про виконання бюджету за 2025 рік, де оцінювалися вчасність дотримання 5-денного строку та змістовність відповіді. Запити було розіслано 1 квітня 2026 року (Хмельницькій міській раді — 23 квітня 2026 року через технічний збій при первинному надсиланні). По-друге, здійсненням телефонного дзвінка на офіційний контактний номер міської ради щодо звіту про управління комунальним майном за 2025 рік, де оцінювали факт відповіді та надання змістовної консультації в межах не більше ніж двох переадресацій між різними підрозділами. Експерти програми здійснили дзвінки 28 липня 2026 року.

Результати дослідження 

Середній рівень виконання 40 індикаторів блоку «Підзвітність» становить 43,3%.

Найвищий результат у Луцька — 68 зі 100 можливих балів. На позицію нижче — Запоріжжя із 60 балами, далі — Полтава, яка отримала 58 балів. Найменше балів у Харкова (14), Одеси (24) і Хмельницького (29). 

Цей блок дослідження показав найстрокатіші результати: різниця між максимальною та мінімальною оцінками становила 54 бали, і це найбільше значення серед усіх шести досліджуваних напрямів Євроіндексу. Результати відображають брак системності у підходах муніципалітетів. Міста, які формально оприлюднили багато звітів, не обов’язково належно їх комунікували. І навпаки, міста, що отримали високі результати завдяки розповсюдженню повідомлень про звіти на зовнішніх ресурсах, часто не публікували належним чином навіть базові річні звіти на офіційному сайті. Взаємозв’язок між результатами контент-аналізу та практикою оприлюднення річних звітів на вебсайтах виявився слабким.

Луцьк виконав 13 з 15 індикаторів, які стосувалися аналізу медіаконтенту — найкращий показник серед усіх 11 міст (39 із 45 балів). Місто активно ініціювало появу матеріалів про свої звіти на різних майданчиках — зокрема прокомунікувало найбільшу кількість категорій звітів (наприклад, аж про вісім категорій звітів у новинному розділі офіційного вебсайту). Також Луцьк — одне із трьох міст, де презентували звіт про виконання бюджету за 2025 рік під час засідання виконавчого комітету і опублікували відеозапис цього засідання. Водночас, парадоксально, з формальним оприлюдненням звітів на офіційному сайті міська рада впоралась посередньо (отримавши лише 20 балів із 43 можливих). Також Луцький міський голова не провів публічної зустрічі-звітування з громадою. 

У Запоріжжі та Полтаві спостерігаються менш драматичні розриви між групами індикаторів, але також простежується вибіркова робота з підзвітністю. В обох містах виконувачки обов’язків міського голови прозвітували про свою роботу за 2025 рік. Із результатом у 18 балів Запоріжжя дещо краще оприлюднило текстові звіти (проти 16 балів у Полтави), зокрема щодо виконання програми соціально-економічного розвитку, регуляторної політики та програми інформатизації. Окрім того, Запоріжжя отримало максимальні бали за критерії, пов’язані з таємними перевірками. Полтаві ж вдалось зібрати вищі оцінки (36 проти 30 балів) за групу індикаторів, які стосувалися контент-аналізу, завдяки увазі до звітів міськради локальних ЗМІ та дописувачів у соцмережах.  

Хмельницький, якому в попередніх дослідженнях вдавалося займати високі сходинки, цього разу продемонстрував слабкі результати. Цей приклад демонструє — окремі успішні практики ще не дорівнюють інституційній спроможності. Місто непогано впоралося з формальною публікацією звітів на сайті (17 балів), ставши, наприклад, єдиним муніципалітетом, що оприлюднив звіт за результатами моніторингу стратегії розвитку громади. Проте відсутність звіту-зустрічі з громадою міського голови та низький рівень комунікації звітів (лише 6 балів за результатами контент-аналізу з 45 можливих) привели Хмельницький на позицію аутсайдера. 

Одеса та Харків продемонстрували системне ігнорування одразу кількох площин підзвітності. Одеса отримала «нулі» за 30 із 40 індикаторів. Її комунікаційний напрям виявився практично неробочим (три бали з 45 за індикатори на основі контент-аналізу), а формальна публікація звітів на сайті була епізодичною (12 балів з 43 можливих). Харківська міська рада не пройшла жодну з проведених «таємних перевірок», а також оприлюднила всього 4 з 15 запитуваних текстових звітів на своєму офіційному сайті.

Врешті, Київ вкотре продемонстрував посередній результат (51 бал), який підсвічує розбалансованість столичного управління. З одного боку, Київ став одним із двох міст, що набрали максимальні 12 балів за критерії, пов’язані з таємними перевірками (надавши оперативні та фахові відповіді на запити і дзвінки). Але формальне оприлюднення звітів на офіційних ресурсах виявилось проблемою для столиці (15 із 43 балів). Також Київ провалив вимоги щодо звітування міського голови. Віталій Кличко не звітував перед громадою з кінця 2021 року, і наразі програма «Прозорі міста» докладає усіх зусиль, щоби це змінити.

Формальне оприлюднення річних звітів 

Міста найкраще впоралися з оприлюдненням звітів уповноваженого з питань запобігання корупції на Порталі доброчесності НАЗК. Уповноважені всіх 11 муніципалітетів додали цей звіт, щоправда в Києві звіт подав лише Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА, а уповноважений підрозділ Київради — ні. 

10 міст проінформували громадськість про роботу із запитами на публічну інформацію в 2025 році. Експерти програми відзначають підхід до публікації таких даних, який продемонструвала КМДА — звіт комплексний та водночас легкий до сприйняття завдяки використанню діаграм та інших візуалізацій. Протилежний приклад — Кропивницький, де запитувана інформація формально є, але у вигляді дуже обмеженої статистики. Не вдалось знайти інформацію про роботу із запитами тільки у Запоріжжі.

9 з 11 міст оприлюднили письмовий звіт про виконання бюджету за 2025 рік. Про роботу зі зверненнями громадян у 2025 році на офіційному вебсайті повідомили 8 міських рад, виключенням стали Запоріжжя, Львів та Чернігів. 

Тільки по 3 міста розмістили у відповідних тематичних розділах своїх сайтів звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги (Запоріжжя, Полтава, Чернігів) та звіт про результати інформаційного аудиту (Дніпро, Кропивницький, Львів). 

Експертів програми зацікавила й реалізація містами деяких цільових програм, зокрема програми інформатизації. Звіт про виконання такої програми оприлюднили в Запоріжжі, Києві та Кропивницькому. Водночас цікаво, що звіти про виконання програм цифровізації Запоріжжя та Києва оприлюднили у форматі сканованих копій фізичного документа. 

У Києві та Чернігові поширили в окремому розділі з безбар’єрності звіт щодо стану виконання Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. 

У вимірі стратегічного планування, звіт про результати проведення моніторингу реалізації стратегії розвитку територіальної громади за 2025 рік у розділі «Стратегія розвитку» оприлюднив лише Хмельницький. Інші 10 міст вибірки такий звіт на відповідних тематичних сторінках не опублікували. 

Зустрічі з громадою: звіт міського голови та звіт про виконання бюджету

Публічні звітування керівництва перед громадою є важливим індикатором того, наскільки влада готова виходити з «комфортної зони» паперових звітів і вести живий діалог. Жителі повинні отримувати можливість заздалегідь ознайомитись з результатами, поставити питання, почути аргументацію влади й дати зворотний зв’язок як той, хто власне цю владу і привів у крісла в міській раді.

У цьому блоці оцінювання аналітики висунули суворі вимоги до звітів міських голів. Вони перевіряли 3 атрибути — наявність анонсу відкритої зустрічі з громадою (щонайменше за 24 години до події), публікація текстового звіту та наявність відеозапису зустрічі. Програма вже неодноразово давала рекомендації щодо звіту міського голови,, тож всі ці елементи розглядалися в комплексі, тобто зараховулись лише в тому випадку, якщо відбулась відкрита зустріч із громадськістю.

Результати дослідження показали, що міста змішують два юридично різні типи звітів міського голови, які визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Закон розмежовує звіт міського голови про власну роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі (яку голова зобов’язаний проводити двічі на рік) та звіт міського голови про роботу виконавчих органів ради перед міською радою. На практиці ж міські ради об’єднують ці два звіти і називають їх по-різному.

Згідно з публічно доступною інформацією, зустріч-звітування провели очільники Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави. Проте жодне місто не забезпечило належним чином усі три запитувані атрибути: анонс звіту міського голови Львова оприлюднили ввечері перед подією, відеозапису звітування очільниці Запоріжжя так і не опублікували, а ще всі 11 міст не дали громадськості доступ до письмових звітів міських голів у встановлений законом термін (за сім днів до відкритої зустрічі). 

Щодо звіту про виконання бюджету вимоги були дещо м’якшими: аналітики переглядали відеозаписи засідань рад та виконавчих комітетів, проведених у першому кварталі 2026 року, на предмет публічної презентації результатів виконання бюджету за 2025 рік; письмові звіти зараховувались, навіть якщо не відбулось публічного представлення.

Окрему подію, щоб представити звіт про бюджет, провели у Львові, Полтаві та Хмельницькому. У Львові обрали цікавий формат — презентацію у кав’ярні «Львівська копальня кави». Влада Полтави ініціювала проведення громадських обговорень інформації про бюджет. Окремий анонс презентації цього звіту оприлюднили і в Кропивницькому, хоч там це відбулось на засіданні виконавчого комітету. Кропивницький загалом став єдиним містом, де щодо звіту про виконання бюджету громади за 2025 рік вдалось зафіксувати усі три атрибути. 

Презентували звіт на сесії міської ради Дніпра і на засіданні виконкому Луцька, але там не було окремих анонсів, що повідомляли б громаду про проведення такої публічної презентації саме на запланованих засіданнях. На одній із сесій Одеської міської ради винесли на голосування питання про затвердження звіту, але час обговорення цього пункту порядку денного депутати використали, аби поставити свої питання в сфері фінансів громади загалом до оновленого керівництва міста.

Комунікація річного звітування

Програма «Прозорі міста» переконана, що підзвітність у момент завантаження документа на сайт лише починається. Інформаційну асиметрію між владою та громадою не подолати, якщо результат роботи влади не дійде до жителя у зрозумілій формі. Результати контент-аналізу свідчать, що комунікаційна культура місцевого самоврядування є вкрай фрагментованою. Ці висновки програма вже обговорювала з представниками місцевої влади та регіональних медіа. Нагадаємо, аналіз охопив чотири типи джерел, два з яких стосувались власних майданчиків ОМС, два — зовнішніх.

1) Офіційні майданчики ОМС: новинні розділи сайтів та сторінки в соцмережах

На офіційних сайтах експерти аналізували лише новини. І хоч міста вже давно практикують наповнення новинних стрічок, особливо оперативною інформацією, комунікація річних звітів рідко знаходила там належне висвітлення. Гарний результат продемонстрував Луцьк, опублікувавши загалом десять новин у досліджуваний період, які торкнулись аж восьми різних категорій — річних звітів декількох підрозділів, КП та щодо реалізації окремих програм. 

Натомість, в Одесі, Харкові та Кропивницькому аналітикам взагалі не вдалося знайти жодного матеріалу про річні звіти в новинних стрічках офіційних сайтів. На Порталі Києва та сайті Чернігівської міської ради зафіксовано по одній новині. У столиці, до прикладу, це був лише матеріал про звіт Департаменту територіального контролю.

Вкрай вузький фокус — лише новини про звіт міського голови — зафіксовано у Дніпрі та Львові. У Полтаві офіційний сайт використали здебільшого як афішу для звіту виконувачки обов’язків міського голови: 4 з 5 новин стосувались цієї категорії і, більш того, інформували про процес звітування, а не його змістовне наповнення. Варто відзначити, що решта міст, які оприлюднили бодай якісь новини про звітування, все ж намагалися додавати змістовне наповнення — ключові показники та досягнення за напрямками. 

Офіційні сторінки муніципалітетів у Facebook, X, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram, які могли б стати найбільш прямим та доступним інструментом для комунікації складних звітів простою мовою, виявились недовикористаними. Кількість зафіксованих там повідомлень була нижчою, ніж кількість знайдених новин на офіційних сайтах (44 проти 53). 

Лише чотири міста змогли подолати мінімальний поріг в оцінюванні, опублікувавши понад п’ять повідомлень про звітування на своїх офіційних сторінках в соцмережах — Запоріжжя, Луцьк, Львів та Полтава. У соцмережах значно менше публікацій розкривали зміст звітів. Тут варто відзначити Запоріжжя, де усі повідомлення в соцмережах містили короткі згадки про змістовні частини звітів у зручних для сприйняття булетах.

Решта міст власні соцмережі як інструмент річної підзвітності майже не розглядала. Офіційні сторінки міських рад Києва, Одеси, Харкова та Чернігова зберігали тишу щодо підсумків 2025 року, повністю проігнорувавши можливість залучити свою аудиторію до оцінки ефективності влади.

2) Засоби масової інформації та користувачі в соцмережах

Дослідження показало: річне звітування в оцінених громадах поки не стало суспільно значущою подією, навколо якої точиться публічна дискусія.

Ініціювати висвітлення річного звітування у локальних ЗМІ вдалось семи містам. Дніпровські медіа оприлюднили найбільшу кількість ініційованих повідомлень. Проте ця комунікація виявилася тематично вузькою — зосередженою на фігурі міського голови Бориса Філатова. По-іншому спрацювали полтавські ЗМІ, забезпечивши доволі широке поширення тематично різноманітних матеріалів. Журналісти підхопили та висвітлили звіти різних підрозділів, підкріплюючи їх цитатами влади. 

Водночас для Одеси, Харкова та Хмельницького місцеві медіа як канал звітування були втрачені — ті поодинокі згадки, що там з’являлися, часто не містили прямої мови представників ОМС і не розкривали змісту документів. 

У соціальних мережах поза офіційними майданчиками міської ради звітування обговорювали жвавіше, ніж в інших типах джерел.. Ініціювати повідомлення тут вдалося вже восьми містам — додався ще Харків, де про свою роботу за рік на особистих сторінках детально розповідали депутати міськради. 

Проте, хоч сторінки лідерів думок і місцеві пабліки є найбільш «живим» середовищем, оцінені муніципалітети не використали цей потенціал для роз’яснення своєї роботи. Здебільшого комунікація була пасивною, тож дискусія складалася сама — іноді емоційніше, ніж якби про свою роботу чесно говорила місцева влада. Так, дописувачі у Києві обговорили звіти декількох департаментів у переважно негативній тональності.

Таємні перевірки змістовної взаємодії 

Перший раунд таємних перевірок передбачав направлення запиту на публічну інформацію з проханням надати звіт про виконання місцевого бюджету за 2025 рік. Результати демонструють доволі високу виконавську дисципліну: 9 із 11 міських рад надали відповіді у встановлений законом п’ятиденний строк. Вони ж забезпечили повне змістовне наповнення відповідей, надавши запитувані документи як додатки у форматі PDF або як прямі посилання на відповідні сторінки сайтів.

Вимоги не виконали лише два міста — Львів та Харків. У Харкові міська рада відповіла на запит із запізненням в один робочий день: лист надійшов на шостий, а не на п’ятий робочий день з моменту звернення, що є порушенням строку, встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації». У Львові відповідь на запит підписали на сьомий день (уже із запізненням відносно законодавчої вимоги, однак дата підписання принаймні підтверджує, що документ був готовий), проте в самому листі допустили помилку в написанні електронної адреси запитувача. Фактично відповідь вдалося отримати лише 3 червня 2026 року — тобто майже через два місяці після надсилання запиту, і тільки після додаткових телефонних звернень аналітиків до міської ради. 

Другий раунд перевірок передбачав здійснення телефонних дзвінків до міської ради з метою отримання консультації щодо звіту за 2025 рік про управління комунальним майном. Цей випробувальний тест виявив суттєві проблеми в оперативній комунікації. 9 із 11 міських рад відповіли на первинний телефонний виклик, але тільки в шести містах вдалось додзвонитись до підрозділу, який володіє запитуваною інформацією (Запоріжжя, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів та Одеса). При цьому надати фахову та змістовну відповідь по телефону, роз’яснивши порядок ознайомлення зі звітом чи іншою підсумковою інформацією про комунальне майно, змогли лише три муніципалітети (Запоріжжя, Київ та Львів).

Ця частина перевірки виявила розбіжність між двома типами підзвітності. Письмовий запит на публічну інформацію — формалізований канал із чіткими законодавчими строками — більшість міст виконали успішно. Телефонний дзвінок, натомість, є найближчим до повсякденного досвіду пересічного містянина способом отримати відповідь від влади, без офіційного листування й тижнів очікування — і цей формат виявився для міських рад найскладнішим.

Запоріжжя та Київ стали єдиними містами, які набрали максимальні 12 балів у блоці таємних перевірок, проявивши оперативність як у письмовій, так і в усній комунікації. Натомість Харків отримав 0 балів за цим напрямом, не надіславши вчасно відповідь на письмовий запит на інформацію, і проігнорувавши телефонні дзвінки аналітиків.

Ключові висновки та рекомендації 

Середній показник виконання критеріїв на рівні 43,3% та глибокі розриви між балами різних міст вказують на брак системності в підходах місцевої влади до підзвітності. Великий розмах оцінок також можна пояснити принциповою різницею між групами індикаторів: частина перевіряла наявність формальних документів, частина — комунікацію звітів назовні, а решта — модельовану безпосередню взаємодію влади з містянами.

Результати переконливо свідчать, що міські ради не розглядають підзвітність як сферу, у яку варто інвестувати комунікаційний ресурс. Наразі звітування не сприймається як невід’ємна частина управлінського циклу. Це або виконання формальних вимог, або, рідше, PR-інструмент під час розрекламованих виступів міських голів. Через такий обмежений підхід муніципалітети системно втрачають можливість пояснити громаді свою роботу та висвітлити ті її аспекти, що зазвичай є невидимими для містян. І це — в умовах, коли місцевій владі висловлюють низьку довіру. 

Епізодичні успіхи в «таємних перевірках» вказують на потребу впорядкувати взаємодію з громадськістю. Наразі досвід громадянина у спілкуванні з міською радою залежить від випадку — настрою конкретного виконавця чи ситуативної спроможності міськради опрацювати вчасно та належно саме ваш, а не якийсь інший запит. Міста, які успішно впоралися з першою спробою програми провести «таємні перевірки» торік, — не ті самі, які добре пройшли випробування в межах цього дослідження. Тож очевидно, що сталі механізми взаємодії з громадою не закріплені на рівні правил і процедур у міськрадах або ж відсутній належний контроль за їх дотриманням.

З огляду на ці висновки, програма рекомендує всім містам (а не лише тим, що ввійшли до вибірки пілотного дослідження) взяти до уваги результати аналітики та звернути увагу на потрібні системні рішення:

• Інституціоналізація річного звітування. Необхідно визначити календар звітування, відповідальних осіб, чіткі строки, а також стандарти публікації та публічного представлення звітів. 

• Регламентування підходів до взаємодії з громадянами через наявні канали комунікації. Встановити правила та відповідальних за опрацювання запитів на публічну інформацію, дзвінків на гарячу лінію міста та на службові номери структурних підрозділів, а також за роботу з коментарями та повідомленнями в соціальних мережах тощо. Мета — зробити досвід містян у взаємодії з владою стабільно успішним. 

• Дотримання управлінського циклу «план → виконання → звіт → зворотний зв’язок → коригування». Не переривати життєвий цикл процесів і рішень на етапі виконання. Це особливо важливо під час реалізації стратегій, міських цільових програм і політик. Громада повинна бачити чітко зафіксований результат, а особи, які ухвалюють подальші рішення з того чи іншого питання, повинні орієнтуватися на отримані підсумки та зворотний зв’язок у коригуванні своїх подальших дій.

• Інвестування в посилення спроможностей комунікаційних напрямів у радах. Важливо навчати фахівців перетворювати звіти на комунікаційні продукти, щоб вони ставали якісними інфоприводами, ініційованими міськрадою. Радимо почати з ознайомлення з порадами комунікаційних експертів та аналітиків програми для побудови ефективного діалогу з містянами.

Крім зазначеного, наполягаємо на втіленні таких практичних рекомендацій: 

• Наповнювати тематичні розділи на офіційних сайтах міських рад звітною документацією. Необхідно переглянути структуру ресурсів міської ради та забезпечити доступ користувачів до сталих тематичних розділів, у яких слід збирати та постійно оновлювати довідкову інформацію й надавати коректні посилання на документи. Зокрема, це стосується розділів, присвячених місцевому бюджету, запобіганню та протидії корупції, регуляторній політиці, гуманітарній допомозі тощо. Треба також передбачити логічне розміщення звітів міського голови, депутатів, постійних комісій, виконавчих органів, комунальних підприємств, розташовуючи їх поруч з усією іншою профільною інформацією щодо їхньої діяльності. 
• Публікувати результати моніторингу реалізації стратегічних документів. Забезпечити обов’язкове оприлюднення та поширення звітів про результати моніторингу реалізації стратегії розвитку територіальної громади, а також звітів про виконання програми соціально-економічного розвитку й інших документів стратегічного планування.
• Регулярно інформувати громадськість про результати роботи над чинними цільовими програмами / планами заходів. Обов’язково оприлюднювати таку інформацію в логічному місці — окремому розділі, присвяченому міським цільовим програмам, чи на профільних тематичних сторінках. Наприклад, посилання на звіт про стан виконання плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору логічно розміщувати в розділі, присвяченому безбар’єрності.
• Двічі на рік проводити відкриті зустрічі-звітування міського голови з громадою. Під час підготовки до таких заходів міська рада повинна забезпечити обов’язкові атрибути: оприлюднення анонсу зустрічі щонайменше за 24 години до її початку, а краще — за сім чи більше днів; публікацію письмового звіту міського голови не пізніше ніж за сім днів до проведення зустрічі; проведення онлайн-трансляції та збереження у відкритому доступі відеозапису події. Окрім цього, слід перевірити, чи містить Статут територіальної громади оновлене положення про відкриту зустріч саме двічі на рік, а також точно варто забезпечити можливість громадянам поставити запитання міському голові до та під час зустрічі в різних форматах (онлайн-форма, запитання в коментарях під трансляцією, запитання із залу тощо). 
• Проводити публічну презентацію звіту про виконання бюджету за попередній рік. Захід має супроводжуватися обов’язковим окремим анонсуванням для громади, навіть якщо представлення звіту відбудеться в межах сесії міської ради чи засідання виконавчого комітету. Анонс повинен містити посилання на письмовий звіт про виконання бюджету та посилання на трансляцію заходу / засідання. 
• Забезпечити належну публікацію наборів відкритих даних, пов’язаних зі звітуванням. Звернути увагу на те, що набір даних «Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію» має містити відомості про всі звіти міської ради, а не лише про звіти щодо задоволення запитів на інформацію. Також зважати на те, що набір даних «Результати інформаційного аудиту» повинен включати відомості про види інформації, що наявна в розпорядженні міської ради за результатами проведеного один раз на рік аудиту, а не посилання на письмові звіти про результати аудиту. Докладно проаналізувати рекомендації Мінцифри для оприлюднення наборів (частота оновлення, назви ресурсів, формати ресурсів тощо) та дотримуватися їх. 

Міські ради повинні усвідомити, що підзвітність — це можливість пояснювати свої рішення й результати, отримувати зворотний зв’язок і перетворювати його на кращі рішення. Коли ці механізми закріплені у правилах, ролях і щоденних процесах, вони менше залежать від окремих людей і залишаються ефективними під час кадрових змін та криз. Такі інституції здатні виконувати європейські вимоги і системно впроваджувати нові стандарти врядування.

Програма підготувала рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення роботи з підзвітністю.

Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за посиланням.

Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала форму самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.