+7 балів за 5 років (CPI-2013 – 25, 2018 – 32 бали)
Порівняно з попереднім рейтингом Україна додала 2 бали та посіла 120 місце.
Зважаючи на аналіз досліджень, на основі яких розраховано CPI, ріст показників відбувся, зокрема, завдяки оцінці ситуації з боку бізнесу. Позитивний вплив справили запровадження автоматичного відшкодування ПДВ, робота системи ProZorro, розширення сфери роботи ProZorro.Продажі та діяльність інституту бізнес-омбудсмена.
Із рекомендацій, які ми надавали на 2018 рік, було виконано тільки одну, та й тільки частково: запуск Антикорупційного суду у 2018 році. Було ухвалено відповідне законодавство, проте функціонувати суд почне лише цього року. Одним з головних факторів, що стримує антикорупційний поступ, досі залишається брак політичної волі.
Влада ігнорує рекомендації
Серед рекомендацій, що проігнорувала влада, були: підвищити роль громадськості у процесі перевірки кандидатів на посади суддів (ВККС успішно ігнорувало висновки Громадської ради доброчесності), НАБУ не отримало підсилення у вигляді власної «прослушки», перезапуск НАЗК (абсолютно недієвої та політично зангажованої інституції) не відбувся, запуску повноцінної автоматичної перевірки е-декларацій досі немає, СБУ та Нацполіція і надалі «бореться» з економічними злочинами. Тиск на активістів і журналістів продовжився.
А що там у сусідів?
Росія за минулий рік втратила ще один бал, має 28 балів і посіла 138-е місце. У Польщі 60, Словаччини 50, Румунії 47, Угорщини 46, Білорусі 44, Молдови 33. Середній показник країн ЄС – 66, найменше у Болгарії – 42.
Із теперішнім темпом до середнього показника країн ЄС «всього» 25 років.
Кроки на 2019-й
Що потрібно зробити владі щоб Україна по-справжньому просунулась у рейтингу:
– перезапустити НАЗК;
– впровадити належну автоматичну перевірку декларацій і моніторинг рівня життя декларантів;
– забезпечити ефективну роботу реєстру бенефіціарів;
– змінити керівництво антикорупційної прокуратури, яке повністю скомпрометувало себе після «акваріумної» справи;
– надати більше інструментів (прослушка) для ефективної роботи НАБУ;
– запустити ефективний продаж майна неплатоспроможних підприємств і забезпечити продаж прострочених кредитів державних банків за допомогою прозорих аукціонів;
– покарати винних у організації нападів на антикорупційних активістів, продемонструвавши, що правоохоронні органи та судова система готові протистояти такому ганебному явищу.
Таким чином, темп зростання можливо збільшити в 2-3 рази.
Та чи готова чинна влада та політики до цих кроків?!
Із теперішнім темпом до середнього показника країн ЄС «всього» 25 років.
Андрій Боровик, виконавчий директор ТІ Україна
