АРМА може самостійно призначати директора у справі «Моршинської». Що з цим не так?

Через прогалини в законі судді наділяють Агентство з розшуку і менеджменту активами невластивими йому повноваженнями. Наприклад, це ми спостерігаємо в нещодавніх рішеннях щодо можливостей АРМА змінювати директора «Моршинської». І ця проблема має вирішуватися парламентарями, а не через судові рішення.

У чому ж тут проблема? 

Після накладення арешту на майно скандального власника «Альфа Банку» Михайла Фрідмана, виникло чимало проблем із управлінням цими активами. Зокрема це стосувалося і корпоративних прав Моршинського заводу мінеральних вод “Оскар”.

Адже управління корпоративними правами здійснюється, наприклад, через зміну директора підприємства, прийняття рішень щодо розподілу прибутку тощо. І через положення закону, вибраний Агентством управитель не вправі самостійно вирішувати цих питань. А повинен звертатися за згодою до власника активів.

У звʼязку з тим, що до власників-росіян «Альфа-Груп» були застосовані персональні санкції, детективу БЕБ було незрозуміло, як має виконуватися ухвала суду про передачу в АРМА цих корпоративних прав. І слідчий суддя Шевченківського суду у Києві роз’яснив детективу БЕБ, що АРМА, управляючи корпоративними правами «Моршинської», має право одноосібно здійснювати повноваження вищого органу управління ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”». І це ж стосується питання обрання та призначення генерального директора підприємства або ж припинення його повноважень.

Суд виходив з того, що саме АРМА до укладення договору з управителем зобов’язане забезпечити збереження активів, оскільки через закон до вказаного моменту якраз Агентство здійснює управління активами. Адже обов`язок погоджувати свої дії з власником активу поширюється лише на управителя, а посадові особи АРМА управителями не є, хоч і виконують цю функцію.

Така позиція суду є надзвичайно дискусійною. Річ у тім, що АРМА за законом не виконує повноважень з безпосереднього управління арештованим рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами. Агентство має реалізувати відповідні активи, якщо на це дав дозвіл суд, або ж передати їх в управління. 

Тобто сформульована Шевченківським судом позиція — це яскравий приклад судової правотворчості, яка виникла через безвихідь. Адже навіть застосування санкцій до власників арештованих активів не звільняє управителів від обов’язку погоджувати з ними свої дії у вищих органах управління. Що, зі свого боку, унеможливлює фактичне управління арештованим майном.

Якщо АРМА буде орієнтуватися на такі розʼяснення та самостійно вчиняти дії в органах управління компаній, то його дії з високою імовірністю оскаржуватимуть власники компаній. А через це може блокуватися ефективне управління, адже суди можуть зупиняти дії з управління арештованими активами через порушення Агентством закону. Крім цього, власник може вимагати відшкодування збитків, спричинених таким порушенням.

Саме тому цю проблему треба вирішувати не через винесення подібних рішень, а змінами до чинного законодавства. Так, на засіданні антикоркомітету 13 липня 2023 року голова АРМА Олена Дума визнала складність управління корпоративними правами. Тому чекаємо, що АРМА ініціює вирішення цієї проблеми перед парламентарями через уже наявні законодавчі ініціативи або напрацювання нових. 

Ми в Transparency International Ukraine неодноразово писали про проблемність менеджменту арештованих корпоративних прав з російським та білоруським слідом. Адже для того, щоб змінити директора компанії чи вчинити інші юридично значимі дії, потрібно звертатися до власника активів за згодою. Із цими ж проблемами правоохоронці зіштовхнулися у скандальній справі «Моршинської». Тому спосіб їх вирішення викликає суттєві застереження.

Довідково

Нагадаємо, що 11 листопада 2022 року Шевченківський районний суд Києва передав до АРМА 100% частки статутного капіталу ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». 

Кримінальне провадження стосується того, що власники АТ «Альфа Банк» розробили злочинний план для фіктивного виведення зі своєї власності активів, які знаходиться на території України, у тому числі структури, які займаються виробництвом і реалізацією питної води та входять до «IDS Borjomi International». Слідчі органи вважають, що це зроблено з метою ухилення від націоналізації таких активів Україною внаслідок повномасштабної війни.