Сьогодні стало відомо, що Офіс президента розробляє законопроєкт про викривачів корупції. Дійсно, на боці тих, хто повідомляє про злочини та загрозу суспільним інтересам, має бути окремий спеціально розроблений закон.

Викривати корупцію в Україні вже не соромно, але ще не модно. Ще не запрацював Антикорупційний суд, а суспільство вже робить перші кроки у бік викриття (або whistleblowing). Однак поки громадяни не знають про свої права, а законодавство недосконале і бракує позитивного ставлення до викривачів, корупція буде жити і множитися в тиші.

Що показово, практика роботи з викривачами корупції може бути досить успішною, адже українці набагато менше, ніж європейці, схильні до страху. Дослідження «Барометр світової корупції 2016», яке свого часу провела Transparency International, свідчить, що лише 14% наших співгромадян боялися повідомляти про корупцію. При цьому в Європі та Центральній Азії про корупцію боявся повідомляти кожен третій.

У світі існують різні практики захисту викривачів корупції. Одні з кращих ті, які дозволяють викривачам домогтися не лише повернення значних коштів до бюджету, а й самим отримати солідну фінансову винагороду. Визначальною в цьому є широка дефініція викривача: не тільки корупції, а і порушення прав людини, екології, якості харчових продуктів тощо. Дуже важливі дієві гарантії захисту анонімності та трудових прав: незаконного звільнення, скорочення, зменшення зарплатні, “зміни” умов праці тощо. А також наявність різних захищених каналів для повідомлення: внутрішніх, зовнішніх, регуляторних. Розглянемо, як це законодавство працює в різних країнах.

Викривати корупцію в Україні вже не соромно, але ще не модно. І поки громадяни не знають про свої права, а законодавство недосконале і бракує позитивного ставлення до викривачів, корупція буде жити і множитися в тиші.

Олександр Калітенко

Південна Корея 

Південнокорейський закон призначений для захисту і матеріальної винагороди державних і корпоративних викривачів, які повідомляють про порушення, пов’язані з безпекою, здоров’ям, довкіллям, захистом прав споживачів і добросовісною конкуренцією. 

Про незаконні дії можна поінформувати Комісію з громадянських прав і боротьби з корупцією, яка поєднує в собі функції антикорупційного бюро та омбудсмена. Вона приймає заяви, передає перевірені факти відповідним установам для проведення розслідування і відправляє результати назад інформаторам. Вона також досліджує заяви про репресії проти викривачів і може надати широкий спектр захисту, включаючи захист від анулювання дозволів, ліцензій та договорів. В одному з випадків комісія навіть зажадала від поліції забезпечити фізичний захист викривача, включаючи патрулювання району, де він проживав. За період 2002-2013 років Комісія з громадянських прав і боротьби з корупцією отримала 28 246 повідомлень про порушення. В результаті були розкриті 220 випадків, $ 60,3 млн повернулися в бюджет, а $ 6,2 млн були виплачені викривачам в якості нагороди.

За період 2002-2013 років Комісія з громадянських прав і боротьби з корупцією отримала 28 246 повідомлень про порушення. В результаті були розкриті 220 випадків, $ 60,3 млн повернулися в бюджет, а $ 6,2 млн були виплачені викривачам в якості нагороди.

Олександр Калітенко

США

Закон про наклеп дозволяє приватним особам подавати позови від імені уряду про повернення коштів, украдених через договірне шахрайство. В якості компенсації за ризик і зусилля, інформаторам може бути передано від 15% до 25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів. 

Згідно з цим законом, з 1986 року уряд США зміг отримати $35 млрд у вигляді штрафів і вкрадених грошей, а Комісія з цінних паперів і бірж тільки у 2013 році виплатила інформаторам більше $14 млн «в якості визнання їхнього внеску в успіх виконання дій у боротьбі з шахрайством». З 2007-го по 2012 рік кількість викриттів, зареєстрованих співробітниками федеральної поліції, збільшилася з 482 до 1148, а кількість позитивно вирішених справ викривачів зросла з 50 до 223. Багато громадських організацій в США забезпечують підтримку викривачів і борються за їх правовий захист.

Ось тільки деякі приклади того, як викривачі корупції запобігли злочину, допомогли країні і заробили при цьому грошей:

  • У 2009 році чотири викривачі подали позови проти фармацевтичної компанії Eli Lilly за маркетинг незаконного препарату, не схваленого FDA. Eli Lilly були оштрафовані на $1,415 млрд. Ця сума включала $ 515 млн кримінального штрафу і $800 млн громадянського врегулювання. Чотири викривачі розділили між собою нагороду у $78,87 млн.
  • У 2009 році викривач заявив, що фармацевтична компанія Walgreens незаконно підняла ціни на рецепти, оплачувані державою за програмою страховки Medicaid. Викривач-фармацевт, який подав позов про шахрайство проти уряду, отримав $5 млн в якості нагороди.
  • У 2003 році фармацевт зловив керівництво Johnson&Johnson на шахрайських прийомах маркетингу. У позові стверджувалося, що фармацевтична компанія сприяла просуванню препарату від шизофренії, не схваленого FDA, для зняття тривоги і агресії у пацієнтів з недоумством. Викривачі винагороджені премією у $27,7 млн.

Згідно з законом про наклеп, з 1986 року уряд США зміг отримати $35 млрд у вигляді штрафів і вкрадених грошей, а Комісія з цінних паперів і бірж тільки у 2013 році виплатила інформаторам більше $14 млн «в якості визнання їхнього внеску в успіх виконання дій у боротьбі з шахрайством».

Олександр Калітенко

Італія

П’ять років тому в Італії Чіро Рінальді, співробітник Міністерства економічного розвитку, повідомив, що його колеги прогулюють роботу, заповнюючи неправдиві звіти про свою присутність в офісі. Незважаючи на те, що кодекс етики для державних службовців вимагає повідомляти про незаконну діяльність, Рінальді зазнав переслідувань, а його доповідь ігнорувалася місцевою владою. Тоді він звернувся до фінансової поліції, яка використала приховані камери, щоб зафіксувати порушення. Фігурантами судових розглядів стали 29 осіб, у тому числі чотири керівники. Через рік, у 2012 році, Рінальді отримав урядову нагороду. 

Після цього в Італії почалася активна громадська і політична дискусія навколо переваг викриття, а ще через якийсь час в Мілані була створена система захисту викривачів — муніципальних службовців, спрямована на запобігання корупції та інших порушень.

Комісія з цінних паперів і бірж тільки в 2013 році виплатила інформаторам більше $14 млн у знак визнання їхнього внеску в успіх виконання дій у боротьбі з шахрайством.

Комісія з цінних паперів і бірж в Італії тільки у 2013 році виплатила інформаторам більше $14 млн у знак визнання їхнього внеску в успіх виконання дій у боротьбі з шахрайством.

Олександр Калітенко

Японія

На жаль, закон про захист викривачів в Японії не є досконалим, наприклад, через штучне обмеження мотивів викривача, в тому числі вимогу, щоб викривачі не шкодили інтересам інших людей. Восени 2011 року колишній генеральний директор Olympus Майкл Вудфорд повідомив в правоохоронні органи про приховування компанією величезних втрат інвестицій протягом 13 років. Вудфорд був звільнений у тому ж році, перш ніж компанія визнала, що більше 20 років приховувала неефективні фінансові операцій та збитки для підтримки високої вартості акцій. Але в результаті позасудового врегулювання Вудфорд отримав $15,4 млн компенсації за своє звільнення. Згодом чотири топ-менеджери, звинувачені в махінаціях в корпорації, подали у відставку.

Таким чином, наявність сильного законодавства про захист викривачів корупції працює відразу в багатьох напрямках: 

  • корупціонери відповідають перед законом;
  • до бюджету надходять кошти;
  • інформатори стимулюються винагородою;
  • росте розкриття злочинів;
  • держава покращує свої позиції в рейтингу сприйняття корупції.

І все це сприяє зменшенню корупційного клімату в країні.

Громадські активісти за участі найкращих міжнародних експертів ще в 2016 році розробили законопроект про захист викривачів суспільно важливої ​​інформації. Він передбачає неможливість звільнення викривача, захищені канали для інформування, забезпечує викривачу соціальні гарантії і матеріальну компенсацію. Українські викривачі корупції заслужили на отримання належного захисту, винагороди і прав, тоді як викриті злочинці — заслужене покарання.

На жаль, закон про захист викривачів в Японії не є досконалим, наприклад, через штучне обмеження мотивів викривача, в тому числі вимогу, щоб викривачі не шкодили інтересам інших людей.

Олександр Калітенко