Хоча вимірювання відкритості місцевих органів влади є відносно новою тенденцією, багато країн, як-от Канада, Словаччина, Іспанія вже його активно реалізують. Українські міста не стоять осторонь глобальних тенденцій, прагнучи стати розвиненими, винахідливими та підзвітними.

У 2017 році програма «Прозорі міста» розробила перший Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Чотири роки поспіль команда оцінювала відкритість міст, а також рівень участі мешканців у процесах прийняття рішень на основі розробленої методології, що налічує понад 80 показників. 

У межах нових рейтингувань прозорості та підзвітності 2021 року ми аналізуємо, чи відповідають міські ради нормативним вимогам у сфері муніципальної прозорості та підзвітності, та чи мають мешканці реальну можливість брати участь в розробці міської політики й впливати на її реалізацію.

 

Підвищення прозорості 

Перший Рейтинг прозорості підсвітив ті проблеми, які міста повинні були вирішувати насамперед. У підсумку, через чотири роки після запуску Рейтингу, загальний показник прозорості збільшився майже на 60 відсотків. Середній рівень прозорості міст у 2017 році становив 29,9 бала, у 2020 році він сягнув вже 47,7 бала.

Про що говорять ці результати? Вони показують, чи відповідають міста цілям реформи децентралізації. Щоб підвищити рівень прозорості, міста ухвалюють важливі рішення щодо бюджету, електронної демократії, очікувань громадян, стратегії розвитку та регуляторної політики. Результати демонструють, що муніципалітети продовжують щорічно публікувати нові набори даних і оновлювати вже доступні, покращувати функціональність своїх вебсайтів і впроваджувати цифрові сервіси. Переважна кількість міст організовує та висвітлює конкурси заявок на громадський бюджет, оголошує вакансії в органах виконавчої влади, публікує проєкти нормативних актів, протоколи засідань та численні звіти.

Наприклад, 93 міста зі 100 надали батькам можливість подати заяву про зарахування своєї дитини в дитячий садок або школу онлайн. Більшість міст також пропонує цифровий список очікування для розподілу дітей в дошкільні установи. Більше удосконалень можна спостерігати у сфері соціальної політики, зокрема завдяки впровадженню електронних інструментів для подання та відстеження заяв на отримання послуг у соціальних установах.

У багатьох сферах прозорість освітила шлях містам.

 

Не все так просто: ключові проблеми українських міст

Динаміка трансформації міської ради в напрямку підвищення прозорості не є лінійним процесом. Найшвидші нововведення відбулися між першою і другою хвилями рейтингування. У 2017-2018 роках місцеві органи влади в середньому покращили свої показники прозорості на 28%, і багато міст зробили значний крок вперед в межах Рейтингу. У 2019-2020 роках ми спостерігали відносно скромне зростання середнього рівня прозорості, водночас багато міст стагнували або втрачали свої бали в рейтинговий таблиці.

Розрив між містами-лідерами й аутсайдерами Рейтингу збільшується: кілька міських рад, що займають верхні позиції, продовжують активно впроваджувати практику прозорості, водночас як більшість розвивається повільно або стагнує. Попри загальну позитивну динаміку, інтенсивність змін у бік підвищення прозорості з часом сповільнюється.

Така нестабільна динаміка свідчить про важливі проблеми в забезпеченні сталості розвитку українських міст. Хоча деякі міські ради намагаються виконати вимоги Рейтингу поспіхом, щоб покращити свої позиції, ми часто спостерігаємо відсутність послідовності та довгострокового планування при впровадженні прозорих практик на місцевому рівні. Серед основних проблем, що стоять перед місцевими органами влади, — відсутність системного підходу і слабкі інститути. У багатьох випадках політична воля і професіоналізм мера залишаються визначальними факторами підвищення прозорості на місцевому рівні. 

З березня 2020 року однією з головних проблем стала пандемія COVID-19. Внаслідок пандемії прямий доступ громадськості до слухань у міських радах та участь громадян у розробці та ухваленні рішень був обмеженими. 

А проте, місцева влада доклала зусиль для інтеграції та розвитку цифрових інструментів. Багато муніципалітетів по всій Україні продемонстрували свою здатність і рішучість долати перешкоди й покращувати надання послуг. Вони розширили пакет цифрових інструментів й активно інформували громадян про їхню доступність. Все більше і більше міст почали пряму трансляцію засідань міської ради — часто з можливістю коментувати та залучати перекладачів мови жестів, що впливає на рівень інклюзивності.

Ще однією позитивною зміною стало збільшення кількості міст, які щорічно публікують набори даних, що повинні бути у відкритому доступі відповідно до законодавства України. Доступ до такої інформації важливий для підвищення прозорості та належного функціонування демократії на місцевому рівні.

Протягом наступного року муніципальні онлайн-сервіси будуть як і раніше мати важливе значення. 

 

Новий Рейтинг як лакмусовий папірець для місцевої влади

Щоб глибше вивчити ситуацію з відкритістю місцевих органів влади, ми вирішили застосувати більш комплексний підхід до оцінки. Питання полягали в наступному: чи є у громадян реальна можливість брати участь у процесах прийняття політичних рішень і впливати на них? Чи повністю і публічно звітує місцева влада про свою діяльність?

Щоб знайти відповідь, був створений Рейтинг підзвітності 50 українських міст. Результати першої оцінки показали, що середній рівень підзвітності був в чотири рази нижчим, ніж у прозорості. 45 міст з 50 набрали менш як 20 балів і отримали статус непідзвітних. Однак слід зазначити, що чотири роки тому підвищити прозорість також було не так просто, і містам знадобилося багато часу, щоб досягти того, що вони мають  сьогодні. Саме тому методологія нового Рейтингу відкрила можливості для покращення показників міст. 

У 2020 році був проведено перше рейтингування підзвітності 50 міст України. У Рейтингу основна увага приділялася практичним аспектам діяльності місцевих органів влади та їх співпраці з місцевими громадами. Згідно з дослідженням, середній бал підзвітності становить всього 12%, що набагато нижче, ніж середній бал прозорості. 

Попри незадовільні результати, ми очікуємо позитивних змін у подоланні розриву між рівнями прозорості та підзвітності у найближчі 2-3 роки. У 2021 році ми сподіваємось, що середні результати покращаться на 20%.

 

Суспільний попит на підзвітний уряд

Приклад української спільноти DOZORRO показав, що жителям важливо знати, як муніципалітети витрачають бюджетні кошти на державні закупівлі. Хотілося би вказати на кілька скандалів, які виникли, коли активісти повідомили засоби масової інформації, ґрунтуючись на вже публічній інформації, про підозрілі закупівлі. Це були й високооплачувані посади консультантів, які віддавали “наближеним” кандидатам, і надмірні витрати обтяжених боргами муніципалітетів на сіль з іонами срібла, щоб посипати взимку вулиці.

Натхненні успішним прикладом співпраці громадянського суспільства, бізнесу та влади у спільноті DOZORRO, ми створили онлайн-платформу Прозорі міста, яка дозволяє залучати активних громадян, представників місцевих органів влади та громадянського суспільства до оцінки підзвітності у формі публічного діалогу.

Завдяки онлайн-платформі зареєстровані користувачі можуть залишати детальні відгуки про виконання показників і додавати допоміжні матеріали (документи, фотографії, аудіо, відео, посилання). На сьогодні 45 організацій громадянського суспільства висловили бажання приєднатися до спільноти. Такий інтерес показує, що активні громадяни вимагають відкритості не на папері, а в реальному житті. Ба більше, вони готові вкладати в це свій час і зусилля.

Тенденції до більшої відкритості (включно з її оцінкою) неможливо опиратися. Вона змушуватиме міста переглядати свої стратегії, розробляти нові способи взаємодії з громадянами й, зрештою, допоможе втілити переваги прозорості. 

Наша команда очікує, що прозорість і підзвітність як і раніше будуть важливими драйверами розвитку для українських міст.