Якщо ви киянин чи киянка і регулярно користуєтесь метро, то вас не могла оминути новина про можливе здорожчання проїзду в столичній підземці.

Зрада! Київський метрополітен хоче підняти вартість проїзду до 21 гривні — саме такими заголовками рясніють ЗМІ. Зі свого боку, міський голова Віталій Кличко заявив, що собівартість проїзду в столичному громадському транспорті становить 15 грн. Кому ж вірити?

Коли влада переглядає тарифи, особливо актуальним стає інтерес до того, як вони взагалі формуються. Але не всі знають, що така інформація — це не державна таємниця, до якої долучені лише обрані. Структура тарифів на товари та послуги комунальних підприємств має бути доступною для всіх.

При цьому прозорість місцевої влади — це не лише про формування  тарифів. Вона включає чимало аспектів. Щоб оцінити, чи виконують міста законодавчі норми, і наскільки повно оприлюднюють публічну інформацію, Transparency International Ukraine створила Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України та Рейтинг підзвітності 50 міст України. Вони визначають, наскільки доступною для містян є інформація про роботу місцевої влади, та чи можуть громадяни бути фактично залученими до процесів розробки та ухвалення рішень.

Тож спробуємо розібратися, чи є прозорою та підзвітною влада Києва, і чи має місцева громада реальні механізми контролю та впливу на роботу столичних чиновників.

 

Пацієнт скоріше живий чи мертвий?

У Рейтингу прозорості-2020 Київ посів 13 сходинку. Столиця отримала 68,2 бала зі 100, а це означає, що вона належить до ”переважно прозорих” міст України.

Загалом Київ із року в рік покращує свої результати, і це не може не радувати. За чотири роки в середньому показник прозорості столиці виріс на 16,7 бала.

У підзвітності ситуація не така оптимістична. Хоча Київ опинився на відносно високій шостій позиції, місто набрало всього 19 балів зі 100 можливих і потрапило в категорію ”непідзвітних”.

Про що ж свідчать ці цифри? Розглянемо на прикладі комунальних підприємств (КП).

За даними реєстру територіальної громади Києва, на кінець 2019 року в столиці діяло 1904 КП. При цьому результати Рейтингом прозорості показують, що кожне третє комунальне підприємство Києва не оприлюднювало інформацію про свою роботу, а значить обмежувало доступ до неї киян. Та ж таки інформація про розмір та порядок формування тарифів надавалася частково, але це далеко не єдині дані, про які ми б мали можливість дізнатися громадяни, просто зайшовши на відповідний сайт. Наприклад,  далеко не всі підприємства звітували про рух грошових коштів (так, це теж можна і треба знати!), — зокрема, цим “грішило” КП “Київблагоустрій”. Та й загалом ситуація з бюджетами в київських КП не завжди радує.

З підзвітністю у комунальних підприємств Києва теж не все добре — місто отримало лише 4 бали з 14 можливих. До числа здобутків столиці варто віднести проведення конкурсів на керівні посади в КП (наприклад, торік проводився конкурс до КП “Київавтошляхміст”). Однак за іншими пунктами багато чого не робилося.

Чи є прийнятним наявний стан справ зі столичними КП? Звісно, ні. По-перше, системно порушується чинне законодавство, яке вимагає оприлюднення певної інформації, як-то фінансових звітів. По-друге, громада не має необхідних даних для моніторингу і контролю роботи комунальних підприємств, а нерідко й геть не має можливості долучатися до таких процесів. 

Як результат, кияни часто не розуміють, як саме та на основі чого працюють місцеві служби. І тут варто нагадати, що здебільшого такі КП — це про надання послуг, а не про диктат рішень, тому долучення громади буде аж геть не зайвим.

До слова, у Києві розповсюдженою є практика, коли депутати міськради за сумісництвом обіймають посади керівників КП або директорів закладів освіти. Це не заборонено законодавством, проте може призводити до конфлікту інтересів під час виконання депутатом своїх обов’язків. А це вже працює не на місто, а на конкретних людей.

 

Цифрова прозорість vs реальна закритість

Попри те, що ситуацію з комунальними підприємствами важко назвати втішною, є в столиці і безперечні плюси.

За останні чотири роки Київ зробив величезний крок в напрямку цифрової трансформації та онлайн-доступності послуг. І це реальний плюс, адже такий підхід не тільки спрощує життя киянам, але й надає можливість в режимі реального часу відстежувати чимало важливих аспектів діяльності місцевої влади.

Так, наприклад, можна згадати про інформаційно-аналітичну систему «Майно». На платформі можна ознайомитись з генеральним планом міста, інвестиційними об’єктами, реєстром зелених зон та вільними земельними ділянками. А містобудівний кадастр містить детальні плани територій та перелік пам’яток культурної спадщини. Щоправда, як ми знаємо, це не дуже допомагає зупиняти забудову парків та руйнування історичних будівель, Також на інтерактивній карті місто оприлюднює розміщення всіх рекламних засобів. Дані можна відфільтрувати за районом, статусом та типом конструкції. А на сайті Департаменту земельних ресурсів кияни можуть ознайомитись з реєстром договорів оренди земельних ділянок, які були укладені протягом останніх двох років. Правда, наскільки жителі міста можуть впливати на такі речі — знову питання відкрите.

І тут ще можна згадати, що у 2020 році Київська міська рада публікувала порядки денні сесій з переліком проєктів рішень не за 10 днів до їх проведення як передбачено законодавством, а безпосередньо в день засідання. Завчасного анонсування також не було. Такий підхід безперечно обмежував права киян, оскільки вони не мали досить часу, щоб ознайомитись з повним переліком описаних питань.

Чимало зауважень маємо й до сфери освіти. З одного боку, в місті запроваджена електронна черга в дитячі садочки, а на освітній мапі можна знайти коротку інформацію про кожний заклад освіти в різних районах міста. З іншого — далеко не всі заклади публічно звітують про рух коштів. Наприклад, столична школа №89, спеціалізована школа №234 чи дитячий садок №244 фінансові звіти не оприлюднили.

Це не тільки порушує законодавство, а й не дає можливості батькам оцінити, ефективність розподілу коштів у закладах, які відвідують їхні діти. При цьому в деяких питаннях допомагають розібратися волонтерські та громадські ініціативи, наприклад, наша онлайн-мапа закупівель шкіл.

І це далеко не всі приклади, коли, здавалося б, є потенційно корисний сервіс, однак при користуванні ним не обходиться без “але”. І надто часто ці “але” наштовхуються саме на проблеми з підзвітністю Києва.

 

Рух назустріч

Попри описані нами недоліки, Київ зробив чимало в напрямку прозорості: регулярно оприлюднюються важливі для громади дані, запущені корисні сервіси та інтерактивні карти. Але цього недостатньо. І низькі бали в Рейтингу підзвітності це підтверджують.

Лише активне залучення громадян до процесу розробки та ухвалення управлінських рішень в столиці, пряма комунікація з громадою та політична воля керівництва може вивести Київ на новий рівень підзвітності та реально врахувати потреби киян.

Звучить, може, і трохи пафосно, але саме так подібні речі й працюють, бо ж ніхто не знає краще про потреби міста, ніж його жителі.

І тут треба нагадати, що існують і альтернативні способи долучатися до життя свого міста. Один із корисних для цього інструментів — онлайн-платформа Transparent cities, на якій громадяни можуть писати про проблеми в місті та залишати відгуки щодо роботи місцевої влади в 14 сферах її діяльності, наприклад, освіта, житлова політика чи закупівлі. А місцева влада, у відповідь, може оперативно реагувати на критику та вирішувати проблемні питання.

Якщо ж ви не можете точно сформулювати проблему, яка вас тривожить — скористайтеся нашим дослідженням. Адже рейтинги — це не якась абстрактна річ. Вони показують конкретні больові точки (як утворення тарифів чи проблеми з забудовою), на які всім небайдужим варто звернути увагу.

Наші рейтинги прозорості та підзвітності — це такий собі компас, який дозволяє оцінити поточну ситуацію та визначити напрямок подальшого розвитку міста. І зараз цей компас показує, що Києву необхідний ефективний та конструктивний діалог зі своїми мешканцями.

 

 

Матеріал створено у співпраці з Ігорем Костіциним, аналітиком проєкту «Transparent cities/Прозорі міста»

Лише активне залучення громадян до процесу розробки та ухвалення управлінських рішень в столиці, пряма комунікація з громадою та політична воля керівництва може вивести Київ на новий рівень підзвітності та реально врахувати потреби киян.

Джерело: hmarochos.kiev.ua