Швидкі для боротьби з COVID-19

Скільки часу за нормативами має пройти від вашого виклику до приїзду швидкої? Згідно з чинною постановою Кабміну — 10-20 хв, залежно від того, де ви живете: у місті чи в селі. Однак за даними міністра охорони здоров’я цей норматив виконують приблизно у 30% випадків. Причин затримок швидких багато: виклики не пріоретизують, маршрути пацієнтів побудовані неправильно і мережа центрів екстреної медичної допомоги (ЦЕМД) неідеальна, автопарки давно застаріли і машин просто бракує.

Цьогоріч Уряд вирішив зайнятися вирішенням проблеми з нестачею якісних спеціалізованих авто для ЦЕМД. Варто зазначити, що швидкі потроху купували завжди. З 2016 по 2020 рік через Prozorro придбали 1 584  автомобілі швидких.

Державний бюджет України на 2020 рік передбачав 0,9 млрд грн субвенції на оновлення автопарку швидких в регіонах. Першопочатково їх мали закуповувати на місцях. Проте в серпні 2020 року в межах бюджетної програми “Розвиток системи екстреної медичної допомоги” одержувачем бюджетних коштів визначили державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що належить до сфери управління МОЗ. 

Водночас у березні закупівлі низки товарів робіт і послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, дозволили здійснювати без урахування вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Для цього Уряд передбачив спеціальну Постанову № 225.  Товари, роботи і послуги, які в ній зазначені, можна купувати за прямими угодами без конкурентних процедур. Ще у квітні до цієї постанови внесли закупівлю швидких. Відтак 2020 рік приніс одразу дві зміни: авто для ЦЕМД купували централізовано, і не через конкурентні аукціони на Prozorro — а напряму, просто звітуючи про закупівлю. 

Які швидкі купують

Відповідно до державних стандартів України, автомобілі швидкої допомоги поділяються на три типи:  А, В, С.

Автомобілі типів А1 та А2 призначені для транспортування пацієнтів, які, ймовірно, не є “екстреними”. Різниця між двома типами — наявність додаткового крісла для медичного працівника.

Автомобіль типу В призначений для проведення заходів медичної допомоги силами лікарської (фельдшерської) бригади, транспортування та моніторингу стану пацієнта на догоспітальному етапі.

Тип С — це реанімобіль, що потрібний для перевезення пацієнтів у тяжкому або критичному стані.

Цьогоріч купували швидкі типів В і С.

Централізована закупівля

Офіційно про плани закупити швидкі міністр охорони здоров’я Максим Степанов оголосив влітку. Тоді МОЗ вирішило до кінця 2020 року придбати 400 автівок. Закупівлю довірили ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ), яке нещодавно отримало офіційний статус централізованої закупівельної організації (ЦЗО).

Насамперед, як пишуть НАШІ ГРОШІ, МЗУ відстояли у МОЗ недискримінаційні технічні вимоги, які дозволили взяти участь у закупівлі більшій кількості постачальників. Першопочатково експертна держустанова «Політехмед» намагалася включити до вимог високу потужність двигуна. Ця умова фактично б звузила коло потенційних учасників до однієї компанії “Автоспецпром”, яка і так є головним постачальником швидких державі. На щастя, МЗУ змогло довести, що ця вимога необов’язкова. 

Окрім цього, ДП «Медичні закупівлі України» пішло цікавим шляхом — перш ніж укладати прямі договори, здійснило аналіз ринку. Водночас зробило це максимально відкрито — за допомогою Prozorro.  Наприкінці жовтня МЗУ оголосили 4 конкурентні закупівлі. Планували купити два типи швидких (тип В та С) з повним та переднім приводом. Подати свою пропозицію міг будь-який учасник, який зміг би поставити швидкі відповідно до визначених вимог. Проте були і скарги від ринку.

Потенційний учасник закупівель ТОВ “БРІОРСОН МОТОРC” скаржився замовнику на дискримінаційні вимоги технічної частини, щодо переднього приводу автомобіля. Підприємство хотіло запропонувати “автомобілі по економічно вигідній пропозиції, які відповідають всім національним стандартам та пройшли сертифікацію, але мають привод на задню вісь”. Проте скаргу так і не задовольнили. Як результат, ТОВ “БРІОРСОН МОТОРC” не брав участі в закупівлях. Ймовірно, замовник вирішив купувати швидкі саме з переднім приводом, оскільки автомобілі з ним мають кращі показники прохідності, особливо в зимовий період на слизькій чи засніженій дорозі. А це важливо для швидких, які мають бути здатні проїхати будь-де за будь-яких погодних умов.

Інший учасник — ТОВ «ВІДІ ЮНІКОМЕРС» — скаржився замовнику на те, що “очікувана вартість на повноприводні автомобілі швидкої допомоги некоректно сформована та є аномально низькою ціною. А строк поставки товару: 04 листопада 2020 року — 31 грудня 2020 року є завідомо неможливим з урахуванням заявленої кількості товару”. Замовник не задовольнив і цю вимогу. Незважаючи на це, ТОВ «ВІДІ ЮНІКОМЕРС» взяло участь у закупівлях,  а в одній навіть запропонувало найнижчу ціну — зменшило свою початкову пропозицію на 181 тис. грн. Однак з цією компанією договорів не уклали. Після аналізу ринку учасники продовжили знижувати ціни, і врешті найвигіднішу запропонувала інша компанія.

У закупівлях, якими МЗУ аналізували ринок, брали участь від 4 до 6 підприємств.

У кінці грудня 2020 року ДП “Медичні закупівлі”  оприлюднило на Prozorro 5 договорів про закупівлю швидких. 

Два найбільші замовлення від МЗУ отримало ТОВ “Автоспецпром” — компанія, яка поставила найбільше швидких державі за весь час існування Prozorro. За нашими підрахунками, за останні чотири роки підприємство продало державі швидких понад 2,3 мільярда гривень і поставило 1 152 автомобiлi. У межах цих закупівель воно поставить ще 104 передньоприводні швидкі типу С і 142 — передньоприводні типу B.  

Окрім Автоспецпрому, 2 контракти отримала ТОВ “Спец-Ком-Сервіс”: на 75 повноприводних авто типу B і 39 повноприводних типу С.  Ще 56 швидких типу В поставить ТОВ “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ”. 

За допомогою попереднього аналізу ринку в Prozorro МЗУ спромоглися зекономити понад 120 млн грн в межах закупівель 416 швидких. Остаточні ціни договорів були значно нижчі не лише очікуваної вартості закупівель (від якої рахуюють економію), але і від фінальних цін, які постачальники пропонували в межах аукціонів, оголошених для аналізу ринку.

Наразі невідомо, як ці швидкі будуть розподіляти по регіонах. Контактна особа ДП Дар’я Пахомова зазначила у телефонній розмові, що “розподіл автомобілів не входить у компетенцію державного підприємства, а буде здійснюватися Міністерством охорони здоров’я України”. Сподіваємося, що поставка все таки буде вчасною, а розподіл і якість оснащення автівок не викличуть питань. 

Хто ще купував швидкі

Попри масштабну централізовану закупівлю, свої автопарки швидких вирішили поповнити й замовники на місцях. Купували виконавчі комітети міських чи районних рад, лікарні, але найбільше  — центри екстреної медичної допомоги (ЦЕМД). За нашими підрахунками в 2020 році придбали всього 836 швидких на 1,6 млрд грн. Це більше ніж за чотири попередні роки разом  — 748. 

48% — тобто 398 автівок, придбали за неконкурентними процедурами. Решта 52% — це таки конкурентні процедури: 22 швидкі закупили через відкриті торги та 416 автівок придбали централізовано МЗУ із попереднім конкурентним відбором. 

Найбільше автомобілів швидкої допомоги у 2020 році  закупили у Хмельницькій (36), по 35 у Закарпатській та Київській (без врахування закупівлі ДП “Медичні закупівлі”), Львівській (31) областях. Найменше у Вінницькій (1) та Луганській (6). У Кіровоградській, Одеській, Полтавській і Донецькій областях їх не купували взагалі.

Наприклад, 12 швидких типу В на базі Citroen Jumper купив Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА, 7  швидких типу С та 5 швидких типу В на базі Citroen Jumper придбало Міністерство оборони. 

ЦЕМД самотужки змогли придбати 344 авто типу В (на 688 млн грн) та 41 типу С (на 108 млн грн). Найчастіше купували швидкі на базі автомобіля Citroen Jumper — 330 авто (86% від загальної кількості) та Volkswagen Crafter — 30 авто (8%).

Швидкі ЦЕМД в 2020 році купували в трьох підприємств: ТОВ “Автоспецпром”, ТОВ  “КСЕНКО АВТО ПРОДАКШН”, ТОВ “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ”.

Хто купив найдешевше

Не дивно, що найдешевше швидкі вдалося закупити ДП “Медичні закупівлі України”.  Так, на одній швидкій типу В з переднім приводом вдалося зекономити понад 300 тис. грн, на швидкій типу С —   понад 600 тис. грн. Звісно, на ціну може впливати кількість куплених машин та обладнання, яке там встановлене, але беззаперечний факт — наявність конкуренції дає свої плоди. Ціни, яких домоглося ДП “Медичні закупівлі”, у порівнянні з цінами, які пропонували ці ж учасники, але в окремих закупівлях, приємно дивують.

Загалом в межах закупівель швидких МЗУ вдалося зекономити понад 120 млн грн. Неконкурентні процедури — це майже завжди переплата. Тому нам незрозуміло, навіщо дозволяти купувати швидкі без аукціонів. Таку практику потрібно припинити і повернутися до конкурентних закупівель. 

У держбюджеті на 2021 рік на придбання 438 швидких закладено 1 млрд грн. І досвід МЗУ показує, що ці кошти можна витрати раціонально та за чіткими і зрозумілими правилами. Сподіваємося, що Міністерство охорони здоров’я і учасники  зроблять правильні висновки.   

До речі, ми вважаємо, що перелік товарів, робіт і послуг, які можна купувати за процедурою COVID-19 давно пора переглянути і виключити з нього те, закупівлі чого можна спокійно спланувати. Бо поки його лише постійно поповнюють.

Матеріал підготовано у співпраці з фахівцем із публічних закупівель Ярославом Пилипенком та аналітикинею Оксаною Дзяворник за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.