Очікується, що для цього створять окремий фонд, куди буде надходити зокрема грантова допомога інших країн, позики та кредити від міжнародних банків і інституцій.

Поки чіткий механізм фінансування і розмір цієї допомоги невідомий. Але вже зараз питання цих великих грошей не дає спокою багатьом українським політикам та бізнесменам.

Виклики

Тема відбудови досить складна. Вона має багато технічних питань. Зокрема, як зафіксувати й оцінити всі наслідки руйнувань і рівноцінно компенсувати завдані збитки. А також багато питань до оцінки ефективності використання виділених коштів.

Перша проблема полягає в тому, що практично жодна країна в сучасній історії не стикалася з таким масштабом руйнувань.

Нам потрібен досконалий і ефективний механізм, як швидко ідентифікувати й оцінити велетенську кількість подій і об’єктів. Щоб цей процес не перетворився на тривалий забюрократизований механізм з купою довідок і черг.

Друга проблема полягає в бажанні деяких чиновників нагріти руки на великих інвестиційних проєктах. Варто лише згадати підготовку до Євро-2012, коли за розрахунками експертів корупція з’їла майже третину фінансування.

Звісно, зараз тема корупції відійшла на другий план і частково навіть зникла з інформаційного поля країни. Але очікувати, що українські посадовці, судді і політики докорінно змінили свій світогляд після 24 лютого, — надто наївно.

І ця проблема може стати істотною перепоною. Складно отримати кошти на проєкт, в якому ти не гарантуєш ефективність їх використання. Звісно, що після війни українська влада отримає певний кредит довіри й від суспільства, і від міжнародних партнерів.

Але цей кредит треба виправдати. Інакше міжнародне суспільство може швидко відмовитися від ідеї допомоги країні, яка не вміє цінувати цю допомогу.

Щоб вирішити обидві проблеми, процес відбудови має бути чітким, прозорим і обґрунтованим на всіх етапах. Ми маємо гарантувати ефективність використання кожної копійки.

Це відповідальність не тільки перед тими, хто пропонує ці гроші — а й перед тими, кому вони мають бути призначені. Тими, хто найбільше постраждав від війни.

Рішення

Аби процес відбудови не викликав жодних питань, українська влада має зробити низку кроків, які насправді потрібно було зробити давно.

1. Здійснити судову реформу, яка забезпечить захист прав інвесторів, бізнесу і суспільства

Доки ми маємо вибіркове і непослідовне правосуддя, Україна матиме проблеми на всіх економічних фронтах. Зокрема і в питанні відбудови.

Проблема правосуддя начебто напряму не стосується відновлення. Але без повної реформи судів порушники завжди матимуть шанс уникнути відповідальності.

І тому недоброчесні посадовці й далі гратимуть за старими правилами. Згадаймо лише як ОАСК поновив на посаді очільника ДФС — скандального Романа Насірова.

2. Змінити модель взаємовідносин влади й антикорупційних інституцій

Зараз ми маємо ситуацію, коли керівників антикорупційних органів не обирають роками, антикорупційні реформи просуваються лише під тиском західних партнерів і влада часто робить поспішні кроки у зворотному напрямку. Слово “антикорупція” діє як подразник на багатьох політиків.

Усе це відбувається зокрема через бажання влади контролювати антикорупційну інфраструктуру. Спійманий на хабарі народний депутат або директор великої державної компанії — це репутаційний ризик для усіх чиновників.

Подібні випадки ніби знижують довіру до влади. Однак насправді довіру до влади знижують затягнуті розслідування корупції, і так і не притягнуті до відповідальності фігуранти цих розслідувань.

Через недостатній розвиток антикорупційних інституцій Данія, Швеція і Нідерланди виступали проти надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Так само у майбутньому ми не можемо сподіватися на стабільну підтримку у повоєнній відбудові, якщо не надамо гарантій, що ці кошти точно підуть за призначенням. Що частина з них не осяде в кишенях чиновників. А саме за це і відповідає антикорупційна інфраструктура.

3. Забезпечити відкритість даних

Принцип “всі бачать все” має бути головним принципом держави. Особливо коли справа стосується використання коштів.

Відкриті дані — одна з небагатьох сфер, успіхами в яких Україна може справді пишатися. У 2021 році ми посіли 6 місце із 34 країн у рейтингу Open Data Maturity Report. Український середній показник зрілості у сфері відкритих даних склав 94%, що на 13% вище за середній показник країн ЄС.

На жаль, останній рік влада намагалася обмежити відкритість інформації в публічних закупівлях. Тендери виводили з-під дії Закону і Prozorro.

Подібного не можна допускати з даними про відбудову. Уся інформація: від ідентифікації факту завдання збитків до завершення процесу відшкодування цих збитків — має бути публічною.

4. Максимально автоматизувати процеси та прописати чіткі алгоритми

Щоб запобігти зловживанням, потрібно чітко визначити пріоритетність і послідовність відбудови. А також, як будуть збирати та систематизувати інформацію про збитки, що відбудовуватимуть насамперед, як постраждалі зможуть отримати компенсацію. Усі ці процеси потребують чітких, зрозумілих алгоритмів.

Водночас доцільно використовувати автоматизовані інструменти, усюди де це можливо: для оцінки, обміну даними між реєстрами, формування інформаційної карти об’єкта, процесу компенсації тощо.

Насамперед, це оптимізує ресурси та пришвидшить процеси. Щоб люди не стояли в чергах і не збирали п’ятдесят довідок, аби отримати компенсацію чи стати учасником проєкту відбудови. З іншого боку, автоматизовані та прозорі процеси знижують корупційні ризики.

5. Застосовувати соціально орієнтовані та інклюзивні підходи у містобудуванні

Раніше процес будівництва житлового фонду і соціальних об’єктів в містах зводився до простого алгоритму: забудовник – територія – об’єкт.

Інтереси громад і комфортні умови не відігравали особливого значення. Україна поросла масивами примітивних забудов з жахливою соціальною інфраструктурою. І це має залишитися в минулому.

Містобудування має відповідати концепції зручного, безпечного і комфортного простору для населення. З урахуванням досвіду війни.

Як це має працювати

Крок 1. Ідентифікація та підтвердження

Держава має забезпечити розподіл функцій ідентифікації, оцінки та реалізації відбудови.

У більшості випадків логічно, щоб огляд об’єкта (підтвердження факту руйнування) проводив спеціальний орган, створений на рівні громади зі складу представників виконавчого комітету, ДСНС та Національної поліції.

Для об’єктів інфраструктури, енергетики та комунікацій скоріше за все організацію цього процесу доведеться покласти на профільне міністерство, або спеціально створений ним орган.

Бажано, щоб робота цих органів завдавала мінімум шкоди екології у вигляді тонн паперових матеріалів (всіляких актів, довідок і протоколів). Більшість інформації можна збирати у реєстрах, а процес фіксації може бути цифровим. Електронний документообіг спростить подальшу обробку інформації.

Крок 2. Внесення в єдиний публічний реєстр

Інформація з першого етапу повинна акумулюватися в публічному реєстрі. Тут будь-який користувач має бачити всю необхідну інформацію (крім персональних даних власника), що дозволить забезпечити громадський контроль і покращити ефективність ідентифікації.

Крок 3. Категоризація зруйнованих об’єктів

На цьому етапі всі об’єкти розділяються на дві категорії: щодо яких доцільна грошова компенсація та ті, що потребують відбудови.

Якщо йдеться про індивідуальне майно, яке не є частиною суспільної забудови, можна розглядати компенсацію.

Якщо про багатоквартирні будинки, громадські місця, інфраструктурні об’єкти — більш доцільною буде відбудова. До того ж вона має враховувати нові вимоги та стандарти. Навряд доцільно відбудовувати точно таку ж панельну багатоповерхівку, яку пошкодили під час війни. Новий об’єкт має бути кращим, комфортнішим і безпечнішим.

Крок 4. Реалізація проєктів

Реалізація відбудови має бути досконало прозорою, аби ні в кого не виникало питань, чому саме цей підрядник отримав цей контракт, і чому це раптом дружина мера виявилася засновником забудовника.

Прозорий процес розробки проєкту відбудови, прозорий тендер, прозорий графік виконання проєкту. Прозорість має стати правилом.

Забезпечити її може запровадження електронної системи управління відбудовою, де кожен охочий зможе простежити всі етапи процесу для кожного об’єкта: від планування до введення в експлуатацію.

Окрім цього, розробка проєктів має враховувати громадську думку і мати чіткі орієнтири та пріоритети відповідно до сучасних стандартів якості життя.

Крок 5. Оцінка ефективності реалізації відбудови

Поки що багато хто уявляє собі процес фінансування проєктів відбудови за принципом банкомата: ти приходиш, вставляєш “карту” і знімаєш гроші.

Тобто ми скажемо міжнародним партнерам, скільки нам треба грошей, і нам їх просто дадуть.

Однак на практиці це має і, найімовірніше, буде працювати за принципом інвестиційного договору — ми отримаємо кошти під певні конкретні проєкти з певними очікуваними результатами.

Загалом схематично увесь процес має відбуватися приблизно за таким алгоритмом.

Навіть якщо процес буде частково відрізнятися, важливо, щоб відбудова здійснювалася відповідно до базових принципів: прозоро та ефективно. Кожна копійка має піти за призначенням. Україна жахливо постраждала від військової агресії росії.

Ми не можемо допустити, щоб після війни її добивала корупція і нераціональне управління.

Тому необхідно, щоб громадськість, держава і міжнародні партнери працювали разом заради спільної мети.

Саме для цього було створено коаліцію організацій RISE Ukraine — щоб забезпечити доброчесність, сталість та ефективність відбудови України.

Коаліція працюватиме над розробкою інформаційних рішень, зокрема електронної системи управління відбудовою, опікуватиметься своєчасною публікацією повних даних про відбудову на всіх етапах та стежитиме за доброчесністю та інклюзивністю процесів.

Матеріал підготовано у співавторстві з Володимиром Даценком, експертом ТІ Україна