Зміни в Prozorro, які ви могли пропустити

У Брюсселі розпочалися двосторонні зустрічі в межах скринінгу українського законодавства — етапу, коли норми українського законодавства оцінюють на відповідність європейським. Перша така зустріч відбулася щодо сфери публічних закупівель.

Попереду нас чекає ще багато нововведень у ній, зокрема тих, про які ми з ЄС домовимося під час таких зустрічей. Але і до цього сфера активно змінювалася. Ми в DOZORRO виокремили декілька тенденцій у публічних закупівях за останні півтора року.

Повернення до прозорості та конкуренції

На початку повномасштабного вторгнення замовникам дозволили купувати все напряму і звітувати про це в Prozorro вже після завершення війни. Це було радикальне, але виправдане на той момент рішення, щоб закупівлі продовжувалися хоч якось. Але з літа 2022 року їх почали потроху повертати в Prozorro, і через декілька місяців, у жовтні, уряд затвердив закупівельні правила, які ми використовуємо й досі. Зокрема тоді створили відкриті торги з особливостями — полегшену версію стандартних тендерів, яка проходить швидше, простіше і відбувається навіть з лише 1 учасником.

Завдяки цьому в 2023 році за конкурентними процедурами оголосили закупівель на 892,8 млрд грн, що становить 72,6% від загальної суми. І це число зростало. Якщо у 4 кварталі 2022 року, коли нові правила тільки почали діяти, частка вартості конкурентних закупівель становила 60,4%, то через рік, у 4 кварталі 2023 року — уже 77%.

Конкуренція на цих закупівлях також підросла — з 1,79 до 2,06 на кінець 2023 року. Але ще досі важко залучати бізнес до змагання на відкритих торгах. Майже дві третини з них вдається завершити лише з 1 учасником.

Прозорості та конкуренції побільшало і в закупівлях оборонної сфери:

• Узимку 2023-го оборонних замовників зобов’язали звітувати на Prozorro про договори на суму від 200 тиc. грн для товарів та послуг та від 1,5 млн для робіт протягом 10 робочих днів з дня укладення договору. Винятки — закупівлі озброєння, боєприпасів, таємні закупівлі.
• Навесні-влітку 2023-го уряд додав у сферу спрощені закупівлі, відкриті торги з особливостями та закупівлі в електронному каталозі. Це все різні види конкурентних закупівель. А в лютому 2024-го з’явилися ще й динамічні рамкові угоди. Під час них замовник відбирає учасників, серед яких потім протягом декількох років може швидко і без додаткових перевірок проводити торги.

Також торік уряд створив закупівельну агенцію Державний оператор тилу, що забезпечує нелетальні потреби ЗСУ, приміром, одяг, їжу, паливо. Як повідомляє ДОТ, за пів року роботи органу вдалося заощадити понад 13 млрд грн.

Підготовка до закупівель за кошти міжнародних донорів

Міжнародні партнери, які фінансують проєкти відновлення, мають власні правила та особливості проведення закупівель. Проте є мета зібрати всі процедури в одному місці — на Prozorro. Це дозволить бачити повну картину, як проводять закупівлі для відбудови, що саме для них купують, хто отримує підряди і так далі. Також це полегшення для бізнесу: підприємцям не треба буде шукати, де зараз є відкриті замовлення, та розбиратися в різних системах, усе буде в одному місці.

Для цього торік у Prozorro розробили спеціальну процедуру за принципом конструктора, щоб закупівлю можна було скласти відповідно до правил міжнародних організацій. Її вже встигли випробувати. Наприклад, МОЗ провело закупівлю для створення структурованої кабельної системи в «Охматдиті» за кошти Світового банку. А в межах їхнього спільного проєкту з Мінсоцполітики, тендери за гроші СБ буде проводити централізована закупівельна організація «Професійні закупівлі».

Звісно, лише наявності спеціальної процедури недостатньо, щоб і ЄІБ, і ЄБРР, й інші міжнародні донори перейшли на Prozorro. Приміром, треба доопрацьовувати інший функціонал системи, налагодити контроль за закупівлями. Але перші кроки вже зроблені.

Контроль усе ще слабкий

Головний орган контролю у публічних закупівлях — Державна аудиторська служба. Онлайн на Prozorro вона проводить моніторинги закупівель (вони найбільш поширені), а фізично на місці замовника — перевірки. 

Поки що контроль Держаудистлужби недостатньо ефективний. Фахівці здебільшого вибирають закупівлі для моніторингу вручну, адже автоматичні ризик-індикатори застаріли. Вони часто фіксують дрібні порушення, які майже не впливають на результат закупівлі, і занадто мало фокусуються на пошуку суттєвих. 

Також моніторинги закупівель в останні роки у понад 80% випадків починали вже після укладання договору, хоча це мав би бути превентивний захід контролю. Звідси виникає низка інших проблем, адже якщо порушення знайшли запізно, його може бути складно виправити. Вибрати іншого переможця після укладання договору неможливо, кошти часто вже сплачені, а розірвання договору може завершитися судовими позовами від бізнесу. 

Однак маємо небезпідставну надію на зміни. Зараз Держаудитслужба напрацьовує та тестує нові індикатори ризиків. А TI Ukraine разом з KSE та проєктом «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID та UK Dev у найближчі роки допоможе органу проаналізувати та налагодити процеси. Це завдання не на місяць і не на два, але відкладати їх не можна.

Євроінтеграція та інші плани

Під час європейської інтеграції публічні закупівлі будуть оцінювати окремим розділом. Зокрема свої рекомендації, що з ними  зробити, уже надавала Єврокомісія у звіті щодо України, який вона опублікувала в листопаді 2023 року. Від нас очікують, наприклад, більшої централізації закупівель, відмови від мінімальної ваги цінового критерію та обов’язковості трираундових аукціонів, вдосконалення контролю.

Гармонізація українського законодавства з директивами ЄС — один із пріоритетів уряду в його стратегії реформи закупівель на 2023-2026 роки. Зокрема основні зміни мають закласти в проєкт нового закону про публічні закупівлі, який наразі напрацьовує Мінекономіки. Тут якраз хотілося б більше публічності — фінальний проєкт документа поки не оприлюднили, тож і обговорень його нема. Відкриті зустрічі зі спільнотою були лише на початкових етапах розробки законопроєкту. Очікується, що його можуть оприлюднити та зареєструвати у Верховній Раді цього літа.

Крім євроінтеграції, на найближчі роки уряд запланував:

• розвивати інституційну структуру та систему Prozorro: розробити показники ефективності для замовників, проводити зустрічі Мінекономіки з Держаудитслужбою, АМКУ, Рахунковою палатою, НАЗК, НАБУ та іншими органами влади, продовжити цифрофізацію закупівель, зокрема запустити е-контрактинг;
• працювати над проєктами відбудови: інтегрувати Prozorro та DREAM, підготуватися до закупівель за кошти донорів у нашій системі;
• підвищувати рівень професійності закупівельників: навчати їх, встановити новий професійний стандарт, переглянути тестування, централізувати частину закупівель;
• більше залучати громадськість та посилювати міжнародне співробітництво.

Стратегія окреслює напрями роботи, при цьому варто доповнити її більш деталізованим планом із конкретними дедлайнами, КРІ та відповідальними на різні етапи. 

Загалом роботи ще дуже багато, і нові завдання з’являтимуться постійно. Тож у гонитві за ними важливо не втрачати фокус: що саме ми хочемо зробити, чому, і в якій послідовності. А ще не втрачати баланс: між тим, щоб бачити слабкі місця, але й не забувати відзначати перемоги, а також між швидкістю рішень та достатнім часом на обговорення ідей, щоб почути всі сторони.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.