Без суттєвого прогресу та з туманними перспективами: експериментальний проєкт комплексної відбудови

У квітні 2023 року в Україні стартував урядовий експеримент, покликаний втілити нове рішення для відновлення населених пунктів, які зазнали значних руйнувань внаслідок російської агресії. Його особливістю мав стати комплексний підхід — не лише відновлення окремих будівель чи об’єктів, а цілісне планування та трансформація постраждалих міст і сіл.

До експерименту увійшло 6 населених пунктів:

• селище Бородянка та село Мощун у Київській області;
• місто Тростянець на Сумщині;
• село Посад-Покровське, що розташоване на межі Херсонської та Миколаївської областей;
• село Циркуни на Харківщині;
• село Ягідне Чернігівської області.

Відбудувати їх планували протягом двох років, а відповідальним за втілення експерименту визначили Агентство відновлення. Очікувалося, що проєкт стане полігоном для напрацювання рішень, які можна буде масштабувати на всю країну. 

Торік ми аналізували умови проведення експерименту та підсумки його першої фази. Тепер оцінили підсумки двох років роботи над проєктом комплексного відновлення та виокремили головне, що показало наше дослідження.

Перший млинець рік нанівець

Проблеми виникли вже на старті експериментального проєкту. Він не містив формальних вимог і критеріїв для відбору об’єктів відновлення. Окрім цього погодження переліків об’єктів відбувалося за посередництва ОВА. Тож процес затягнувся аж до осені 2023. 

І вже на першому етапі з експерименту випав Мощун — там перелік об’єктів для відбудови так і не погодили. 

У підсумку в проєкті залишилося 5 населених пунктів із майже 300 об’єктами. Понад 250 із них припадали лише на два села — Посад-Покровське та Ягідне. Натомість у Циркунах на Харківщині до затвердженого переліку потрапило лише 4 об’єкти, що ставило під сумнів доцільність збереження цього населеного пункту в експерименті.

Тривалий процес відбору об’єктів безпосередньо позначився на фінансуванні експерименту. Регіональні Служби відновлення змогли розпочати закупівлі лише в середині вересня — після завершення бюджетних процедур. У результаті у 2023 році на проєкт витратили лише 559 млн грн — 17% із запланованих 3,35 млрд.

У 2024 році найбільше застопорила експеримент затримка фінансування. Кошти виділили лише наприкінці року. Ймовірно через нестабільну ситуацію з керівництвом ключових стейкхолдерів експерименту — Мінінфраструктури та Агентства відновлення. Відповідно замовники робіт не могли не те, що спланувати нові закупівлі, а й оплатити виконані роботи за торішніми контрактами. Тож деякі роботи просто зупинили, а в кількох випадках навіть розірвали договори. 

Як наслідок, за перший рік суттєвого прогресу в реалізації експериментального проєкту не відбулося. Відновити встигли лише один об’єкт — ділянку дороги, яка проходить через Посад-Покровське і зʼєднує Миколаїв з Херсоном. Станом на середину червня 2024 року на 211 об’єктах (69% від загальної кількості) тривали будівельні чи ремонтні роботи. 

Чи не єдиним позитивним моментом під час першого року реалізації проєкту стали закупівлі. За три місяці до завершення бюджетного року служби відновлення провели щонайменше 237 закупівель з розробки проєктно-кошторисної документації, будівництва та технічного нагляду. При цьому, рівень конкуренції на торгах був вдвічі вищим від середнього показника на Prozorro. Завдяки цьому рівень умовної економії (різниці між очікуваною вартістю та сумою укладеного договору) у середньому становив 21%. 

Аналіз закупівель також показав, що в цілому, ціни, які підрядники закладали у кошториси здебільшого були ринковими, а відхилення радше мали випадковий, а не системний характер.

Новий етап, старі проблеми

Відновити фінансування експериментального проєкту вдалося лише в листопаді 2024 року, коли Служби відновлення знову отримали можливість здійснювати виплати за виконані роботи. Але, як і в 2023 році, часу для цього було обмаль — бюджетний рік знову закінчувався. 

У результаті у 2024 році встигли використати лише 503 млн з виділених 2,2 млрд грн. Тож за неповних два роки реалізації проєкту замовники мали змогу оплачувати роботи та послуги з відновлення лише протягом 6 місяців.

Протягом другого року реалізації експерименту уряд двічі переглядав перелік об’єктів відновлення. У березні 2025 року він налічував уже 739 об’єктів — удвічі більше, ніж на старті. Усе тому, що у Посад-Покровському та Бородянці суттєво збільшили кількість житлової інфраструктури, яку планують відбудувати в межах проєкту.

Відповідно зросла і загальна очікувана вартість відновлення в межах експерименту — до 11,6 млрд грн, що на 1,63 млрд грн більше, ніж у 2023 році.

Утім, на завершальний рік реалізації проєкту суттєво зріс і обсяг фінансування. У 2025 році з державного бюджету запланували виділити 5,2 млрд грн — понад удвічі більше, ніж у попередньому році, та майже стільки ж, скільки за два попередні роки разом узяті. Тож на папері держава профінансувала комплексне відновлення відібраних населених пунктів на 10,82 млрд грн — 93% від очікуваної вартості. Але ця цифра кардинально відрізняється від фактичного розміру видатків на реалізацію експерименту.

Загалом, станом на травень 2025 року на реалізацію експерименту фактично вдалося спрямувати лише 2,23 млрд грн — приблизно 20% від очікуваної вартості всього проєкту комплексного відновлення. При цьому, більшу частину з них — 1,19 млрд грн — використали лише у 2025 році, коли кошти на реалізацію експерименту змогли виділити оперативно — у кінці березня. 

Як показує третя хвиля соціологічного дослідження Transparency International Ukraine, вже понад третина українців бачила результати відбудови, і більшість з них оцінює їх позитивно (74%). Водночас 65% опитаних вважають, що процеси відновлення залишаються вразливими до корупції.

Затримки з фінансуванням упродовж перших двох років реалізації проєкту безпосередньо вплинули на темпи та стан відновлення відібраних населених пунктів.

Станом на початок червня 2025 року, за даними Служб відновлення, проєктну документацію розробили для 492 об’єктів (67% від загальної кількості), а будівельні та ремонтні роботи тривали на 472 об’єктах (64%). За рік завершити виконання робіт вдалося за 57 об’єктами в селі Ягідне на Чернігівщині, тож загалом 58 об’єктів вдалося повністю відновити за результатами двох років реалізації експериментального проєкту з комплексного відновлення п’яти населених пунктів.

Примітно, що протягом другого року погіршились показники закупівель. Через зниження рівня конкуренції, який все ще перевищував середній показник конкуренції на будівельних тендерах в Prozorro, але не досягав значення першого року, рівень «економії» також суттєво знизився — з 21% до 7,5%. При цьому, ціни на матеріали, які підрядники закладали у кошториси, здебільшого залишилися ринковими.

Бородянка

У 2024 перелік об’єктів відновлення в Бородянці Київської області розширили більш ніж удвічі — до 77. Зокрема до проєкту додатково включили 32 багатоквартирні будинки, 2 захисні споруди, нову дитячу школу мистецтв, гуртожиток та реконструкцію комунікаційних мереж. Як наслідок, вартість відновлення селища зросла на 674 млн грн.

За останній рік в Бородянці на 66 об’єктах відновлення (85% від загальної кількості) розпочали будівельні та ремонтні роботи. За інформацією Агентства відновлення, капітальні ремонти житлових будинків очікують закінчити до кінця 2025 року, а будівництво нових — вже у 2026.

Тростянець

Перелік об’єктів комплексного відновлення Тростянця на Сумщині включає кілька великих інфраструктурних проєктів, серед яких реконструкція залізничного вокзалу, привокзальної площі, площі 40-ої Армії (включає понад 20 дрібних об’єктів) та ремонт трьох ділянок дороги Суми-Полтава. Загалом за 2023-2025 роки на фінансування експериментальної відбудови міста уряд сукупно виділив 1,09 млрд грн, з яких використали лише 224,6 млн грн. 

Cтаном на початок червня 2025 року ремонтні роботи у Тростянці тривають на всіх об’єктах. У Службі відновлення Сумської області очікували, що роботи з капітального ремонту дороги Суми-Полтава мали завершити до кінця червня, а реконструкція вокзалу та інших об’єктів затягнеться до наступного року.

Ягідне

Ягідне Чернігівської області — чи не єдиний населений пункт, де є відчутний прогрес в межах експериментального проєкту. 

За інформацією Служби відновлення в Чернігівській області станом на кінець квітня 2025 року завершено відновлення 56 будинків та ремонт вулично-дорожньої мережі села. Крім того, тривали ремонтні роботи ще на 23 об’єктах. Загалом капітальний ремонт житла в Ягідному планують завершити до кінця літа, а нове будівництво — до кінця 2025 року.

Водночас відновлення частини житлових будинків в Ягідному й досі заблоковане через те, що не всі власники передали права замовника будівництва Службі відновлення.

Циркуни

Циркуни — одне із найбільш постраждалих сіл Харківської області та водночас найбільш проблемний населений пункт експериментального проєкту відновлення. Село знаходиться за 25 км від кордону з росією і постійно потерпає від обстрілів ворога. 

Примітно, що Циркуни стали єдиним населеним пунктом, для якого на замовлення Служби відновлення була розроблена концепція відновлення. Однак чи вдасться її реалізувати — невідомо, адже в січні 2025 року очільник Служби відновлення Харківської області повідомив, що у зв’язку із безпековою ситуацією реалізацію експерименту в Циркунах поставили на паузу.

Посад-Покровське

Посад-Покровське на Херсонщині стало першим населеним пунктом, де на одному з об’єктів у рамках експерименту завершили виконання ремонтних робіт. Щоправда, ним виявився не житловий будинок, а автомобільна дорога, яка проходить через населений пункт і зʼєднує Миколаїв з Херсоном.

У 2025 році на відновлення села виділили чималу суму — понад 2,2 млрд гривень (більше перепало лише Бородянці). Як наслідок, будівельні та ремонтні роботи відновилися та тривають за 364 об’єктами. Утім, враховуючи масштаб комплексного відновлення Посад-Покровського, можливість його завершення до кінця реалізації експерименту не виглядає реалістичною.

Висновки

За два роки впровадження експериментальний проєкт із комплексного відновлення так і не досяг очікуваних масштабів: вдалося відновити лише приблизно 8% від запланованої кількості об’єктів. Для більшості ж (64%) роботи розпочалися або набрали темпу лише наприкінці минулого року.

Держава профінансувала відновлення відібраних населених пунктів на 10,82 млрд грн — 93% від очікуваної вартості проєкту. Проте через те, що фінансування виділяли із суттєвими затримками, проєкт навряд закінчиться вчасно. Станом на травень 2025 року використано лише 2,23 млрд грн — приблизно 20%.

Через прогалини в умовах експерименту фактично випала відбудова села Мощун, а пізніше на паузу поставили відбудову Циркунів.

Відповідно до умов, 2025 рік мав би стати завершальним у реалізації експерименту. Проте, за оцінками Служб відновлення, у щонайменше двох населених пунктах — Тростянці та Бородянці — завершити роботи вдасться не раніше 2026 року. Та чи дасть уряд Агентству відновлення та його регіональним службам можливість довести експеримент до кінця? 

Збільшення обсягу фінансування та переліку об’єктів, запланованих до відновлення, понад вдвічі за попередній рік, свідчать на користь такого сценарію. Остаточну ж долю експерименту може визначити аналіз проєкту, ініційований урядом у квітні цього року. До нього, за словами керівника Агентства відновлення, залучать і міжнародних експертів, які мають оприлюднити свій висновок восени.

Зараз важливо врахувати помилки, щоб не повторити їх у майбутньому — як під час комплексного відновлення, без якого нам не обійтись у масштабній повоєнній відбудові, так і під час реалізації інших експериментальних проєктів, що покликані тестувати нові підходи у відбудові.