17 липня Володимир Зеленський відсторонив від посади Генпрокурорку Ірину Венедіктову, а за два дні Верховна Рада звільнила її.
В умовах воєнного стану відсутність Генпрокурора вкрай небезпечна, адже очільник ОГП виконує низку важливих функцій. Він бере участь у процесі конфіскації російських активів, здійснює супровід розслідувань, які стосуються воєнних злочинів, співпрацює з прокуратурами в інших юрисдикціях.
Замість Венедіктової президент призначив тимчасового виконувача обов’язків Олексія Симоненка, одіозного заступника очільниці ОГП. За законом “Про прокуратуру” у разі відсутності Генерального прокурора його повноваження має виконувати його перший заступник. Це — Роман Говда, але призначили не його.
Призначення Симоненка сумнівне і у контексті конкурсу САП. 19 липня конкурсна комісія затвердила загальний рейтинг і переможця, тепер очікує на підтвердження від Офісу Генпрокурора щодо відповідності фіналістів вимогам законів “Про очищення влади” та “Про запобігання корупції”, а також щодо отримання допуску до державної таємниці. Без цього комісія не може скерувати подання для призначення переможця.
І поки конкурс САП остаточно не завершено, Симоненко із сумнівною репутацією може підірвати незалежну роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Що ж ми знаємо про новопризначеного т.в.о.?
Олексій Симоненко працює у генпрокуратурі з 2020 року, розслідував низку гучних справ (Павла Шеремета, Катерини Гандзюк, Сергія Стерненка). Крім цього, його пов’язують із заступником голови офісу президента Олегом Татаровим: саме Симоненко допоміг злити корупційну справу, де фігурував Татаров, а потім брав участь у святкуванні його день народження. Також до Симоненка є питання щодо задекларованого ним майна.
Політична заангажованість є неприпустимою для очільника ОГП. Окрім того, існує ризик зловживання статусом т.в.о, що може призвести до ще більшого падіння довіри до інституції. Ефективна і системна робота правоохоронної, у тому числі антикорупційної системи, неможлива без повноцінного Генпрокурора.
Враховуючи особливу важливість Генпрокурора у часи війни, необхідно обрати професійного, доброчесного й аполітичного кандидата.
Політична заангажованість є неприпустимою для очільника ОГП.
