 
    
     
        У листопаді 2023 року НАБУ повідомило Одарченку про підозру в пропозиції та наданні хабаря в криптовалюті. А менш ніж за пів року САП скерувала справу до суду, де вона також рухалась досить швидко. Вже в листопаді 2024 року ВАКС визнав Одарченка винним та призначив йому 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апеляційна палата ВАКС залишила вирок без змін, і він набув законної сили.
Швидкість просування цієї справи — менш ніж півтора року у двох судових інстанціях — стала можливою зокрема завдяки застосуванню механізму одноособового розгляду у ВАКС після змін до КПК у квітні 2024 року. Відтак це є наочним прикладом того, як розгляд справи одним суддею, а не колегією з трьох суддів, може прискорити антикорупційні процеси та зробити правосуддя ефективнішим.
Водночас кейс виявив і низку системних процесуальних викликів: обвинувачений ухилявся від суду, незаконно покинув країну і був оголошений у міжнародний розшук. Це вкотре ілюструє проблему втеч фігурантів корупційних справ, що перешкоджають виконанню вироків.
Що саме Одарченко пропонував та як передавав цей хабар? Які докази суд визнав ключовими? Чому апеляція відхилила аргументи захисту про провокацію? Та загалом яке значення ця справа має для практики боротьби з корупцією в Україні? Про все це читайте у нашому матеріалі на платформі «ВАКС вирішив».
Швидкість просування цієї справи стала можливою зокрема завдяки застосуванню механізму одноособового розгляду у ВАКС після змін до КПК у квітні 2024 року. I це є наочним прикладом того, як розгляд справи одним суддею, а не колегією з трьох суддів, може прискорити антикорупційні процеси та зробити правосуддя ефективнішим.
