У Рейтингу прозорості міст зі 100 можливих балів столиця отримала 51,5 і опинилась аж на 26 сходинці. Напередодні дня Києва програма «Прозорі міста» детально проаналізувала всі сфери муніципального управління та з’ясувала, чому попри великі бюджети, управлінські ресурси та статус столиці, Київ так і не спромігся досягти статусу «прозорого міста».
З 2017 до 2020 року ситуація здавалася обнадійливою — рівень прозорості столиці впевнено зростав, піднявшись з 51,5 до 68,2 балів. Та після 2020 року показники пішли вниз і зафіксувалися на рівні трохи вищому за 51%.
Аналітики проаналізували 7 важливих напрямів роботи міської ради: відкритість, бюджет і закупівлі, комунальне майно, взаємодія з громадськістю, кадрова політика та доброчесність, послуги громадянам та реагування на виклики війни.
Столиця може пишатися досягненнями у сфері бюджету та закупівель: 67,6% — це один із найкращих показників у країні (середній рівень — 39,6%). Тут оприлюднюють структуру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, звітують про виконання бюджету, протягом року оновлюють інформацію для інвесторів, забезпечують достатній рівень конкуренції в закупівлях (2,05), а також у місті функціонує орган із внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради, який регулярно поширює результати перевірок.
Суттєво посилити прозорість у питанні громадського контролю за витрачанням коштів місто зможе, якщо в столиці запрацюють відкриті бюджетні слухання та визначать порядок моніторингу цін на матеріальні ресурси в будівництві.
У сфері взаємодії з громадськістю Київ не став абсолютним лідером, але зумів увійти до двадцятки найкращих. Столиця проводить громадські слухання, запитує думку мешканців через опитування та публікує їхні результати. Кожен може подати скаргу чи звернення через онлайн-сервіс і відстежувати їхній статус, а також подивитися звіти щодо задоволення запитів на інформацію, які публікує Київрада та КМДА. Міська рада дбає про цифрову інклюзію — офіційні сайти адаптовані для людей із порушеннями зору.
Київ демонструє лідерство за кількістю електронних сервісів на основі відкритих даних. Мапа укриттів, мапа вбиралень, дашборд «Паркувальний простір», окрема карта парковок, дашборд «Петиції», дашборд зі статистикою петицій – популярні сервіси серед киян. Окремо варто згадати й про мобільний застосунок «Київ Цифровий», який об’єднує петиції, опитування, транспорт, оплату комуналки й навіть інформацію про тривоги. У час війни — не просто зручно, а критично необхідно.
Та за віртуальними досягненнями є й сумна реальність. У сфері послуг для громадян Київ в аутсайдерах: лише 16,7% виконання при середньому по країні — 23,4%. Невтішна ситуація й зі сферою комунального майна та землі.
А ще міський голова не звітує перед громадою публічно двічі на рік, як того вимагає закон. Районні адміністрації мовчать про засідання громадських комісій з житлових питань, які розглядають заяви про взяття на квартирний облік та надання житла.
У 2024 році кияни могли записати дитину в садок онлайн, проте онлайн-запис до школи через Портал послуг запрацював лише у квітні 2025 року. Також у столиці нема системи електронної реєстрації заяв про взяття на квартирний облік. Є проблеми й з публікацією відкритих даних про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. З 10 районних в місті Києві державних адміністрацій цю інформацію частково публікувала тільки Голосіївська. Відкриті дані про доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення у Києві оприлюднили тільки у квітні 2025 року.
Також у 2024 році кияни не могли ознайомитися із титульними списками на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою, переліком земельних ділянок, що пропонуються для передачі у власність чи в оренду, та переліком об’єктів рухомого майна, що перебуває в комунальній власності. Перелік об’єктів майна, які підлягають приватизації, на офіційному вебсайті міської ради станом на лютий не містив даних за 2024 рік. Також не було актуального переліку об’єктів майна, які не підлягають приватизації.
Усе це — не просто бюрократична недбалість. Згадаємо, що Київська влада постійно потрапляє у скандали, пов’язані із будівництвом та земельними ділянками, ЗМІ питають про використання рухомого майна. Складається враження, що прозорість у галузі комунального майна та землі, схоже, залишається поза фокусом пріоритетів столичної влади. Це має змінитися. Київ має нарешті показати країні високі стандарти, за які не соромно.
Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.
ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма повернулася до формування Рейтингу прозорості 100 міст та запустила нове дослідження «Open Data Pulse: рейтинг українських міст». Програма розробляє якісну аналітику щодо різних аспектів взаємодії влади та громадян, прозорості та підзвітності в містах України. Зокрема йдеться про процеси деколонізації, житлову політику тощо.
Київ демонструє лідерство за кількістю електронних сервісів на основі відкритих даних.
