Програма «Прозорі міста» TI Ukraine оприлюднила результати дослідження екосистеми відкритих даних у муніципалітетах. З’ясувалось, що існує великий розрив між високими оцінками міжнародних і національних індексів відкритих даних і реальним рівнем розвитку сфери у великих містах. Середній рівень реалізації вимог – 23,1%, а з 270 наборів, які шукали аналітики, належним чином оприлюднені тільки 6.
У межах нового дослідження — Євроіндексу міст, яке має на меті перевірити готовність українських громад до інтеграції з ЄС, експерти програми проаналізували, як працює екосистема відкритих даних і чи відповідає вона європейській логіці прозорості та інтероперабельності. Зокрема перевіряли, чи має місто чітку політику в сфері open data та чи публікуються обов’язкові набори даних на Єдиному державному вебпорталі. Йдеться про публічну інформацію у структурованому машиночитному форматі, наприклад, дані про: доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, місце розміщення зупинок міського транспорту, медичне обладнання комунальних закладів охорони здоров’я, черги дітей у заклади дошкільної освіти тощо. Головна мета таких даних — стати джерелом для аналітики, електронних сервісів і обґрунтованих управлінських рішень.
У дослідженні взяли участь 11 міст — Київ і 10 обласних центрів: Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький та Чернігів. Рівень розвитку відкритих даних аналітики оцінювали за 40 критеріями. Муніципалітети могли максимально отримати 100 балів.
У середньому міста виконали всі критерії на 23,1%. Цей результат значно нижчий, ніж у попередніх дослідженнях, що стосувались відкритості та електронних сервісів. Утім відповідальність за нього міські ради розділяють з Міністерством цифрової трансформації, оскільки на оцінки вплинули зокрема проблеми з технічною інфраструктурою Єдиного порталу відкритих даних.
Лідером став Київ, який отримав 44,3 бала зі 100 можливих. Далі — Луцьк (40), Кропивницький і Львів (по 35,3). Найнижчі результати — у Одеси (0), Полтави (0) та Чернігова (9,9).
«Своїм лідерством Київ завдячує двом обставинам. По-перше, у 2024 році столична влада затвердила ключовий розпорядчий документ, який врахував оновлені рекомендації Мінцифри, і почала методично наповнювати кабінет КМДА на data.gov.ua, спираючись на ці рекомендації. По-друге, на відміну від Луцька, Кропивницького, Львова і Дніпра, зараз Київ оприлюднює свої набори винятково на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а тому у нього не виникає проблем з вчасним перенесенням даних із місцевого порталу на data.gov.ua, що вплинуло на бали інших міст», — зазначає старша аналітикиня програми «Прозорі міста» Юлія Сисоєва.
Результати оцінювання показали значний розрив між високими позиціями України в міжнародних і національних рейтингах відкритих даних та реальним станом їх впровадження у великих містах. В Індексі цифрової трансформації територіальних громад окремі міста декларують майже 100% оприлюднення обов’язкових наборів, а Open Data Maturity 2025, що покликаний оцінити рівень інституційної зрілості держав у сфері відкритих даних в Європі (політики, якість, повторне використання і вплив), фіксує високу позицію України.
Проте фактично із 270 «євроінтеграційних» наборів, які мали бути доступними у кабінетах міст на data.gov.ua, міста оприлюднили 148 (55%). Водночас лише у 51 набору були вчасно оновлені ресурси, а повністю всім ключовим вимогам Мінцифри відповідали лише 6 наборів (4 — Києва, 1 — Дніпра, 1 — Львова). На такий результат, зокрема, повпливало те, що Дніпровська, Кропивницька, Луцька та Львівська міські ради — лідери за кількістю оприлюднених наборів — використовують власні портали відкритих даних, а регулярне щомісячне перенесення даних з цих порталів на data.gov.ua наразі не відбувається.
Серед проблем, які заважають сфері open data розвиватися належним чином, аналітики зазначають:
- неузгоджену політику держави на національному рівні;
- застарілу архітектуру порталу data.gov.ua, наслідком якої, зокрема, є проблеми із завантаженням даних та нерегулярне перенесення даних з місцевих порталів;
- фрагментований підхід ОМС до оприлюднення даних, що суттєво поглиблює проблему їх доступності;
- невчасне оновлення даних;
- низький рівень інтероперабельності даних (неуніфіковані структури наборів даних та структури ресурсів даних);
- слабкий зв’язок між даними та сервісами, через що відкриті дані не виконують своєї основної функції – не працюють на створення інструментів для мешканців та управлінських рішень.
«Ми розуміємо, що низькі оцінки міст часто пов’язані не лише з діями місцевої влади, а й із загальнонаціональними рішеннями, технічною інфраструктурою та політиками, за які відповідає, зокрема, Міністерство цифрової трансформації України. Тому, з одного боку, ми закликаємо міста робити все, що перебуває в межах їхніх повноважень і можливостей, щоб покращувати якість і доступність власних політик і даних. З іншого — тісно взаємодіємо з Мінцифри задля усунення системних бар’єрів і прийняття змін на національному рівні. Міністерство активно працює, щоб покращити ситуацію», – зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Для представників міськрад, які не увійшли до пілотного дослідження, аналітики розробили спеціальну форму, яка допоможе самостійно оцінити, наскільки місто відповідає стандартам в сфері відкритих даних і підсвітить слабкі сторони, які потребують покращень. Водночас експерти готують методологію до масштабування і планують збільшити кількість міст для оцінювання.
Нагадаємо, у грудні 2025 року програма презентувала результати другого блоку Європейського індексу міст. Експерти перевірили, наскільки електронні сервіси міст відповідають європейським стандартам. Найвищий результат продемонстрував Київ, який отримав 70 зі 100 можливих балів. В трійку лідерів увійшли також Львів з оцінкою 63 бали та Харків із 58 балами.
Ми розуміємо, що низькі оцінки міст часто пов’язані не лише з діями місцевої влади, а й із загальнонаціональними рішеннями, технічною інфраструктурою та політиками, за які відповідає, зокрема, Міністерство цифрової трансформації України.
Олеся Коваль
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.
Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.
Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах.
ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.
