Нотатки зі співбесід з кандидатами в конкурсі ВАКС — тиждень другий

TI Ukraine продовжує відстежувати перебіг співбесід у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

У другий тиждень цей етап конкурсу пройшли:

• Євген Діденко
• Олег Кімстачов
• Ірина Тесленко
• Дмитро Кравець
• Віктор Маслов
• Оксана Євлах
• Віталій Корягін 
• Олександр Івасин
• Петро Романенко
• Юрій Боднарук 
• Сергій Ковальчук
• Вікторія Базелюк
• Олег Батюк.

У цьому матеріалі зібрали головне з розмов з кандидатами з 23 по 27 лютого.

Усі фото — ВККС.

Євген Діденко

суддя Приазовського районного суду Запорізької області

Перш за все кандидата запитали про те, як його матері пенсіонерці вдалося накопичити коштів на подарунок сину сумарним розміром у понад пів мільйона гривень. Однак кандидат пояснив, що його матір щонайменше станом на 2019 рік мала пенсію у понад 40 тис. грн, що з урахуванням її невеликих витрат дозволяло накописувати орієнтовно 31 тис. грн на місяць. Самі ж подарункові кошти йшли на купівлю автомобіля та побутові витрати.

Увагу експертів привернула й вартість у $9 тис. квартири матері, якою кандидат користувався. Така вартість є майже у половину меншою за ринкову, однак кандидат пояснив, що вона не сильно відрізнялася від цін на ринку, однак продавець зробив знижку через проблеми з каналізацією, а також з огляду на те, що там була прописана ще інша особа. Цю нерухомість матір кандидата придбала зокрема на кошти від продажу квартири у Запоріжжі. ГРМЕ підмітила, що кандидат декларував факт оренди квартири у матері, попри те, що проживав фактично безоплатно. Діденко пояснив, що не точно відобразив суть, що це було безоплатне користування. Про цей він окремо повідомив НАЗК.

Виникло запитання і щодо того, що у 2020 році матір подарувала згадану квартиру судді Діденку, однак у договорі дарування було зазначено вартість квартири 20 тис. грн, притому що матір придбала її за 193 тис. грн. Кандидат не зміг згадати точні причини чому було вказано 20 тис., а не 193, однак додав, що ця ціна ні на що не впливає, зокрема на базу оподаткування, тож мети ухилення від податків також не було.

У діяльності Діденка могли бути ознаки конфілкту інтересів на що звернула увагу ГРМЕ, адже він був суддею у справі, в якій захисником виступала його рекомендаторка, адвокатка Ганни Лапшина, — вона також у 2000-х була бізнеспартнеркою матері судді. Кандидат орендував до 2011 року у неї робоче місце, однак спільної роботи, за його словами, з нею не було, мати ж також до цієї дати припинила співпрацю з Лапшиною.

Експерти вирішили також поцікавитися історією кандидата з оскарженням акту перевірки його декларації податковою у 2015 році. Актом було виявлено, зокрема, набуття кандидатом 2 земельних ділянок у Запорізькій області, однак Діденко стверджував, що не має стосунку до цих земельних діялнок і вочевидь був збіг по ПІП. Через це кандидат звернувся до суду з метою оскарження цього акта перевірки.

Не оминули кандидата і запитання про пошук інформації в ЄДРСР. Діденко здійснив низку запитів з повним досутпом до реєстру щодо певних осіб, причетних до незаконного переправлення через кордон. Кандидат не пригадав, для чого саме робив запит, але припустив, що у нього у провадженні є справа за таким фактом, де частина фігурантів була виділена в окреме провадження.

Не на всі професійні питання Діденко відповідав точно, зокрема не зміг чітко назвати обставини, за яких виключається вимагання як кваліфікуюча ознака. На запитання про наукову новизну його дистераці, кандидат відповів, що вона, зокрема, є першим таким комплексним дослідженням. Також ВККС пригадала, що кандидат під час виконання практичного завдання спецконфіскував ноутбук, на якому обвинувачений подавав декларацію з недостовірними відомостями. Однак Діденко пояснив, що формально дані предмети підпадають під ознаки предметів кримінального правопорушенняі і додав, що «я не знаю, як судді, наприклад, ВАКС, вирішують такі питання під час розгляду кримінальних проваджень, які пов’язані з якоюсь продукцією інтимного характеру, все конфіскується, знищується…».

Олег Кімстачов

помічник судді АП ВАКС

Кандидат Кімстачов вже втретє бере участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. Попередня спроба, що відбулася приблизно рік тому, завершилася для нього негативним результатом на стадії оцінювання за участю ГРМЕ. Тоді кандидат очевидно не спростував обґрунтовані сумніви, які стосувалися обставин його звільнення з посади судді, розгляду справи щодо судді, з яким вони разом працювали, а також походження коштів на подарунок у криптовалюті, отриманого від матері.

Ключовим питанням нинішньої співбесіди фактично стало те, що ж саме змінилося у поясненнях кандидата та його позиції порівняно з попереднім конкурсом, аби ГРМЕ та ВККС могли дійти іншого висновку. Члени ради також звернули увагу, що Кімстачов оскаржував рішення щодо свого оцінювання, однак Верховний Суд не підтримав його позицію.

Окремий блок запитань стосувався звільнення кандидата з посади судді Уманського міськрайонного суду за власним бажанням. Саме у цей період щодо нього розглядалися кілька дисциплінарних проваджень. Така часова послідовність стала підставою для критичних уточнень з боку членів ВККС, оскільки виникає запитання, чи не було таке звільнення за власним бажання способом уникнути можливого звільнення внаслідок дисциплінарної відповідальності. Кімстачов наполягав, що ухвалив це рішення з огляду на намір брати участь у конкурсі до ВАКС, та що його звільнення з посади ніяк не пов’язане з наміром уникнути відповідальності.

Ірина Тесленко

суддя Кремінського районного суду Луганської області, відряджена до Солом’янського райсуду Києва

Співбесіда з Іриною Тесленко почалася з того, що вона заявила відводи двом членам ВККС — Сидоровичу та Волковій. Підставою стало те, що ці члени ВККС голосували «за» рішення щодо невідповідності компетенції Тесленко для заняття посади в апеляційних судах, куди кандидатка також проходила конкурсний відбір. 

Тесленко стверджувала, що конкурс відбувся всього два місяці тому і досьє кандидата залишилося фактично тим самим, тому ці члени комісії вже мають сформовану позицію щодо неї. ВККС не погодилася з такою логікою, вказавши, що предмет оцінювання в тодішньому засіданні ВККС і в теперішньому різні — якщо в конкурсі до апеляційних судів розглядалося питання компетентноті, то зараз центральною є доброчесність. Відводи були відхилені.

ГРМЕ довго розбиралася з питанням недекларування кандидаткою жодного житла у місті Кремінна Луганської області, де Тесленко була суддею з 2016 по 2022 роки. Кандидатка пояснила, що у 2016–2017 роках жила в готелях або подобових квартирах, приїжджаючи до Кремінної в понеділок і повертаючись до Харкова на вихідні. Таким чином, вона не винаймала житло на достатню кількість днів аби його декларувати згідно з вимогами НАЗК. З 2017 по 2020 рік перебувала в декретній відпустці, тому знаходилася в Харкові. Повернувшись на роботу в лютому 2020-го, вона все ще жила в подобових квартирах і лише у 2021 році знайшла постійне житло, яке почала декларувати.

На уточнювальне запитання про вартості готелів Тесленко назвала суму приблизно 150–200 гривень на добу, втім вона навіть не може знайти цей готель у Google, адже Кремінна — дуже мале містечко. За бензин кандидатка, швидше за все, платила картою, а от за квартири та готелі — готівкою, без підтверджувальних документів. За словами кандидатки відстань від Харкова до Кремінної становить близько 200 кілометрів. На думку ВККС цей щотижневий маршрут мав би передбачати залишення хоч якихось документів, але їх кандидатка надати не змогла, посилаючись на неможливість потрапити до суду в Кремінній через повномасштабне вторгнення.

Окрема увага ГРМЕ була прикута до операцій родини Тесленко з автомобілями. Згідно з деклараціями, за кілька років родина купувала машини, а потім продавала їх за значно вищою ціною — навіть із урахуванням інфляції та зміни валютних курсів. Коли експерт запитав, як вдавалося продавати авто дорожче, ніж вони купувалися, Тесленко пояснила, що ремонтом автомобілів займався її чоловік, колишній співробітник правоохоронного органу на пенсії за вислугу років, — і це впливало на вартість. При цьому назвати таку діяльність підприємницькою вона не може, адже поремонтовані автівки, за словами кандидатки, купувалися для користування сімʼєю і продавалися через рік або два використання. 

У 2019 році, згідно з декларацією, заощадження Тесленко становили близько 345 тис. грн. Того ж року родина придбала автомобіль Toyota RAFV 4, але сума заощаджень ще більше зросла. При цьому кандидатка перебувала у відпустці по догляду за дитиною. На питання ГРМЕ, як вдалося купити таке авто і заощадити ще більшу суму, Тесленко пояснила, що автомобіль придбали за кошти від продажу попереднього авто. Щодо заощаджень, то, за словами Тесленко, вони існували ще з кінця 2018 року, а у 2019-му родина просто перевела 10 тисяч доларів у гривні, при цьому витрати сімʼї були мінімальні — суто харчування, комуналка, догляд за дітьми. Родина жила у власному будинку, тому комунальні платежі обмежувалися електрикою та газом. Також батьки допомагали фінансово внукам — купували речі, вітаміни, продукти.

ВККС не задовольнилася поясненнями щодо вартості квартири площею 98,2 кв.м у Харкові, яка була придбана кандидаткою у 2020 році за 849 900 грн. Так, ВККС звернула увагу на документ, якими Тесленко підтвердила вартість нерухомості — це була консультація оцінщика, а не повноцінний звіт про оцінку. Різниця принципова: консультація не тягне відповідальності для оцінщика, тоді як за звіт він може бути позбавлений ліцензії в разі помилок. На це кандидатка пояснила, що на момент її звернення до оцінщика пройшло багато часу, тому квартира вже в зовсім іншому стані та вигляді порівняно з моментом купівлі. 

ВККС також зауважила, що існує ретроспективний аналіз вартості, який дає змогу встановити ціну майна на конкретну дату в минулому — але Тесленко його також не замовила. Вона пояснила це стислими строками кваліфікаційного оцінювання, фізичною відсутністю в Харкові та неможливістю надати оцінщику доступ до квартири.

Окремо ВККС також запитала про перетин кордону з росією — декларації зазначено поїздки в умовах крайньої потреби. Тесленко пояснила, що в 2016 році їй потрібно було забрати ліки для батьків, а в 2014-му вона здійснила виліт із аеропорту Бєлгорода, що поруч із Харковом. На повторне запитання, чому після 2014 року в неї виникла нагальна потреба відвідувати Москву, кандидатка знову згадала про ліки для батьків і підкреслила, що ніхто інший не міг їх забрати.

Дмитро Кравець

юрисконсульт юридичної служби ЦБ ВТК Нацгвардії

ГРМЕ розпочала співбесіду з аналізу кар’єри Дмитра Кравця. Він працює юристом із студентських років, має адвокатський досвід. У 2025 році був юрисконсультом у структурі військової служби, згодом перейшов до Головного управління Національної гвардії України. Кравець зазначив, що працював із кримінальними провадженнями щодо розтрати майна, зловживання владою та недекларування, однак переважно мав цивільну практику. Досвіду участі в судових засіданнях у корупційних справах не має.

Обговорення діяльності Адвокатського об’єднання Кравця виявило значні фінансові аномалії. Кандидат пояснив падіння доходів у 2024 році до 93 тис. грн зменшенням кількості справ, а низький рівень життя сім’ї (нижче прожиткового мінімуму) тим, що вони «звичайна українська сім’я», не ходять у ресторани, економлять і отримують продукти від батьків дружини. Попри слова кандидата про наявність лише 10 його справ за 2024 рік, реєстр зафіксував участь Кравця у понад 50 справах. 

Найбільше запитань викликало походження коштів на квартиру в Софіївській Борщагівці за 1,4 млн грн (2021 р.). За підрахунками Комісії, офіційні доходи кандидата за 2013–2018 роки склали лише $13 тис., при цьому він також заощадив $13 тис., а перша його інвестиція в нерухомість становила $20 тис. Кравець стверджує, що додав до заощаджень весільні подарунки ($15 тис.) та позику від родичів, а всі розрахунки проводив виключно готівкою

Комісія також вказала на сумнівний досвід роботи у страховій компанії (2013–2015 рр.), де, за офіційними даними, кандидат отримував мізерну зарплату. Кравець не зміг чітко спростувати припущення про «доходи в конвертах», як і не надав переконливих пояснень, як йому вдавалося накопичувати валюту, не витрачаючи зароблене на базові потреби.

У продовження питань щодо купівлі квартири сумніви викликала й інвестиції Кравця. Він стверджує, що вклав $20 тис. у житло, а за рік отримав $42 тис. прибутку від переуступки прав — ці кошти разом із позикою від брата нібито пішли на оплату нової квартири. Однак жодних договорів кандидат не надав, заявивши, що документи не збереглися ні в нього, ні в забудовника. 

Питання до кандидата також стосувалися заниженої вартості машин. У 2016 році він придбав Honda за 100 тис. грн, а продав лише за 40 тис. грн, що значно нижче ринку. Ще більше сумнівів викликав Volkswagen за 49 тис. грн: така ціна дозволила обійти закон про обов’язкові безготівкові розрахунки (ліміт — 50 тис. грн) і сплатити готівкою. 

ВККС підкреслила, що Кравець виглядав би «неуспішним адвокатом» з мінімальною зарплатою, однак судовий реєстр лише за 2024 рік показує його участь у 82 судових рішеннях. В одній із них він офіційно заявляв до відшкодування 50 тис. грн правничої допомоги, а в іншій справі було зафіксовано прямий переказ від клієнта на його особистий рахунок в сумі 16 тис. грн. Попри те, що вартість лише однієї його позовної заяви (9 тис. грн) перевищувала офіційний місячний дохід, Кравець продовжував заперечувати отримання неофіційних грошей.

На пряме запитання члена Комісії «Якби ви були спостерігачем, чи повірили б ви в це?» Кравець не надав конкретної відповіді, обмежившись фразою про те, що доходи від діяльності АО «розподіляються по місяцях». 

Окремий блок запитань стосувався військового обліку та нинішньої служби кандидата. Олександр Кравець повідомив, що з квітня 2025 року є військовослужбовцем і обіймає посаду старшого офіцера в юридичній службі Нацгвардії, де займається правовим супроводом закупівель у сфері будівництва. При цьому виникла плутанина з датами оновлення даних: кандидат стверджував, що оновлював інформацію через «Резерв+» у 2022 році, хоча члени Комісії зауважили, що застосунку тоді ще не існувало. ВЛК він вперше пройшов лише у березні 2025 року.

Віктор Маслов

суддя ВАКС

Співбесіда Віктора Маслова розпочалася з обговорення його ставлення до вимог ЄС у контексті судової реформи. Кандидат зазначив, що уважно стежить за правовими новинами і знайомий із повним переліком зобов’язань України перед Європейським Союзом. Зокрема, він висловив підтримку участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях, назвавши таку практику виправданою і корисною для прозорості добору.

ГРМЕ звернула увагу на делікатність його позиції, адже у 2019 році Маслов, як член Ради суддів України, брав участь у делегуванні представників до конкурсної комісії з відбору членів ВККС. На закиди громадськості про нібито блокування процесу Маслов відповів, що Рада суддів не перешкоджала проведенню конкурсів, а діяла виключно після їх офіційного оголошення, відповідно до вимог закону.

Далі співбесіда зосередилася на справі Онищенка та участі Маслова в її розгляді. Так, ГРМЕ спочатку розпитала кандидата про ту справу, коли колишній народний депутат сам повідомив антикорупційним органам про безуспішну спробу підкупу судді ВАКС.

Далі ГРМЕ звернулася до старої справи, у якій Маслов нібито переконав підозрюваного визнати вину. Кандидат пояснив, що це була одна з перших справ, які потрапили до нього після створення ВАКС, і що розгляд угоди про визнання винуватості відбувався іншою колегією. За його словами, його колегія вже розглядала обвинувальний акт після зміни кваліфікації, і в результаті було ухвалено виправдувальний вирок, який пізніше залишили без змін апеляційна інстанція та Верховний Суд.

Одним із центральних питань стала ситуація з поверненням справи Онищенка на новий розгляд АП ВАКС. Так, під час розгляду цієї справи колегія Маслова перебувала у нарадчій кімнаті декілька місяців. При цьому АП ВАКС визнала, що судді порушили таємницю нарадчої кімнати, проводячи навчальні заходи та відвідуючи зʼїзд суддів під час ухвалення вироку. Маслов пояснив, що перебувати в нарадчій кімнаті кілька місяців без залишення приміщення суду в принципі неможливо. А судді не спілкувалися з третіми особами й заходи, які вони відвідували, були обовʼязковими. Тому кандидат не вбачав порушення у цих діях.

Окремий блок співбесіди був присвячений фінансовим питанням. ГРМЕ запитала про позику від батька у 2020 році розміром приблизно у 700 тис. грн та подальше дарування Маслову 1,53 млн грн готівкою (майже $50 тис.). Маслов пояснив, що половина суми подарунка була зарахована як погашення позики, а іншу половину кандидат використав для купівлі земельної ділянки. За його словами, операцію оформили у нотаріуса, кошти задекларовано, а банк здійснив фінансовий моніторинг.

ГРМЕ також поцікавилася незадекларованою нерухомістю дружини Маслова у Сумській області. Суддя пояснив, що все відображено у деклараціях правильно, адже дружина успадкувала будинок і земельні ділянки у Сумській області, але в той же рік продала їх родичці, відобразивши отриманий дохід. Члени ВККС уточнили інформацію про продаж цієї нерухомості за суму, яка не збігається з даними податкової. Маслов припустив, що податкова могла внести в реєстр оціночну вартість, а не реальну суму з договору.

Цікавим стало запитання про дисциплінарну відповідальність Маслова, а саме попередження, яке наклала на нього ВРП у червні минулого року. Так, згідно з законом суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, не може брати участі в конкурсі на зайняття посади в іншому суді. Маслов пояснив, що це дисциплінарне стягнення наразі вважається погашеним, адже пройшло 6 місяців. Він повідомив, що оскаржує відповідне рішення у Верховному Суді, і розгляд справи призначено на 2 квітня. Пояснюючи, чому подав документи на конкурс під час чинності стягнення, Маслов сказав, що не вважав це перешкодою, оскільки конкурс оголошений до того ж суду, де він уже працює.

Останнє запитання стоссувалося 8 постанов про перевищення швидкості кандидатом, які були винесені у період з 2021 по 2025 рік. На це Маслов відповів, що вважає себе дисциплінованим водієм, а зафіксовані випадки — поодинокими і ненавмисними. Також він пообіцяв докладати зусиль, щоб більше таких порушень не було.

Оксана Євлах

суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області

Перше гостре запитання кандидатці Євлах стосувалося подарунка влітку 2022 року будинку в Ромнах. ГРМЕ зажадала пояснень щодо причин такого дарунку та статусу особи, яка його зробила. Кандидатка пояснила, що в ході розлучення її чоловік запропонував залишити собі спільно набутий будинок, а натомість їй підібрати (придбати) нерухомість у Ромнах. По оголошеннях було знайдено згаданий будинок і чоловік домовився з власником оформити договір його дарування на суддю Євлах. Передачу ж грошей під час фактичної покупки будинку вона не бачила та доказів не має. 

Кандидатка не вважає це порушенням законодавства щодо отримання службовцями подарунків. І такий висновок вона зробила з аналізу судових рішень, де сказано, що дарунок буде порушенням, лише якщо він надається у зв’язку з посадою. Однак все ж додала, що на сьогодні це виглядає «щонайменше складно й дивно», а також що «суддя не повинен так поступать». 

Дарувальника ж вона не знала та бачила тільки під час оформлення документів у нотаріуса. Надалі цей будинок кандидатка передарувала своїй тітці на 10 місяців та повернула назад у власність, оскільки певний час були побоювання, що її чоловік після конфлікту захоче оскаржити його отримання.

ГРМЕ також отримала пояснення щодо ймовірного заниження вартості автомобіля Toyota Avensys (2004 р.в.), на що кандидатка зазначила, що це його реальна вартість, з урахуванням потреби в ремонті. Заниженою для експертів здалася вартість земельної ділянки у 15 000 грн, яку кандидатка придбала, за її словами, під офісне приміщення. Її оціночна вартість становила майже 50 000 грн, але Євлах пояснила, що цю нерухомість підібрала їй рієлтор, яка й погоджувала ціну з огляду на терміновість продажу.

На запитання ж про купівлю дочці будинку в с. Овлаші Євлах відповіла, що це було спільне рішення з батьком доньки, щоб остання мала дачу. Однак через війну плани змінилися. Значні доходи її колишнього чоловіка кандидатка пояснила тим, що він був підприємцем та займався гуртовим продажем, а у декларації відобразилися лише доходи від реалізації, а не власне чистий дохід. 

Багато запитань стосувалося тих ситуацій, коли кандидатка, маючи інформацію про вартість деякої нерухомості та автомобіля, не вказувала її у деклараціях. Кандидатка пояснила, що на той час (2015-2016 роки) не існувало чітких роз’яснень, тому трактувала обов’язок декларувати вартість лише у рік безпосереднього набуття майна.

До слова, кандидатка з 2010 року по листопад 2013 року була місцевою депутаткою-членкинею Партії Регіонів. Експерти виявили, що в одних анкетах судді (кандидата на посаду) вона вказувала, що була лише членом політпартії Наша Україна, а в іншій, — зокрема, членом Партії Регіонів. Суддя ж Євлах вказувала різні відомості, оскільки не вважала себе членом Партії Регіонів, не перебувала в центральній партії та на з’їздах, на відміну від Нашої України.

Виявили також, що суддя Євлах активно цікавилася у 2025-2026 роках господарською справою підприємства «Комишанський», яка стосувалася, у тому числі гуртових перевезень, якими також займався її чоловік. Кандидатка не змогла згадати, чому здійснювала пошук по реєстру судових рішень з повним доступом та переглянула чи не всі персоналізовані їх тексти. Лише припустила: можливо, шукала анкетні дані учасників її справи.

Віталій Корягін

суддя Тернівського міського суду

Під час співбесіди з Віталієм Корягіним члени ГРМЕ та ВККС зосередилися на кількох блоках, що стосувалися майнових обставин, професійної діяльності та розгляду справ суддею, де адвокатом була його дружина. 

Помітну частину співбесіди присвятили обставинам набуття квартири матір’ю кандидата. Йшлося про ситуацію, коли житло, первісно оформлене у власність Корягіна, надалі перейшло у власність матері за рішенням суду. Кандидат вказав що квартира фактично купувалася за кошти матері, однак вона на той час хворіла і не могла з’явитися до нотаріуса, тож не заперечувала, щоб він зазначався власником помешкання. Щодо судового спору він пояснив це сімейним конфліктом та погіршенням відносин із батьками. У результаті суд задовольнив позов матері.  

Сам факт судового спору між близькими родичами став предметом уточнень, зокрема щодо причин первісної реєстрації права власності саме за кандидатом. Корягін пов’язав це зі станом здоров’я матері на момент укладення договору. Також він зазначив, що визнав у суді належність майна матері та просив розглянути справу без його участі. Такий крок пояснив тим, що працював у цьому суді. 

Додаткові уточнення стосувалися користування гаражем. Корягін зазначив, що гараж був самочинно збудований ще наприкінці 90-х років, а формальних правових підстав для користування ним він не мав. Водночас кандидат підкреслив, що все одно відображав цей об’єкт у деклараціях.

Окремий блок питань стосувався кримінального провадження, яке згодом стало предметом розгляду ЄСПЛ у контексті надмірної тривалості. Кандидат наголосив, що його процесуальна участь у справі була обмеженою в часі, а ключові рішення щодо запобіжного заходу ухвалювалися іншими суддями як до, так і після передачі провадження. Рішення, яке Корягін приймав, було обгрунтованим та не скасованим апеляційним судом.

Члени ГРМЕ та ВККС також повернулися до питання можливого конфлікту інтересів у цивільній справі, де на кандидата поскаржилася одна зі сторін. Зокрема, скаржник вказував, що дружина Корягіна нібито була представником іншої сторони. Кандидат пояснив, що йшлося про різні провадження: він розглядав одну зі справ, де дружина не була представником позивача. Щобільше на момент розгляду справи ним самим договірні відносини між його дружиною та учасником вже були припинені, адже розгляд другої справи завершився. 

Олександр Івасин

доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права ДТЕУ

Співбесіда розпочалася з аналізу професійного досвіду Івасина. Кандидат повідомив, що поєднує практичну юриспруденцію з викладацькою діяльністю. З 2011 року він очолював юридичний відділ університету, а згодом перейшов до викладання. Наразі він читає курси з цивільного та господарського процесів, а також проводить короткі курси для державних службовців щодо заповнення декларацій та запобігання корупції. 

У своїй адвокатській практиці Івасин спеціалізується переважно на господарському праві, проте приблизно 30% його справ становлять кримінальні провадження. Зокрема, він брав участь у близько 15 справах на етапах досудового розслідування та судового розгляду щодо зловживання службовим становищем, розтрати майна (ст. 191 ККУ), службового підроблення та отримання неправомірної вигоди. 

ГРМЕ звернула увагу на діяльність фірми «КЕЙС ЕНД ПАРТНЕРС ІНТЕРНЕШНЛ», співзасновником якої є Івасин. Хоча компанія працювала з 2016 року і мала приблизно 30 справ, перший офіційний прибуток у декларації з’явився лише у 2021 році. Кандидат пояснив це тим, що в перші роки всі зароблені кошти спрямовувалися на розвиток бізнесу — оренду офісу, маркетинг та запуск навчальних курсів. Сам він у цей період забезпечував себе за рахунок наукової та викладацької діяльності.

Також комісія згадала про попередню спробу Івасина пройти до ВАКС у 2018 році. Тоді ГРМЕ та ВККС визнали його таким, що не відповідає критеріям доброчесності знайшовши багато порушень в декларації Івасина. Кандидат визнав, що минулого разу припустився помилок у підготовці та не вжив усіх необхідних заходів, проте наголосив, що за цей час зробив висновки і тепер повністю готовий до роботи суддею. Івасин підтвердив, що погоджується з попереднім рішенням ВККС щодо зауважень до його накопичень станом на 2015 рік, вартості земельної ділянки та автомобіля Hyundai Getz. Також кандидат пояснив придбання садового будинку та земельної ділянки у 2025 році.

Комісія детально розпитувала про накопичення коштів при поточних витратах. Івасин зазначив, що наразі витрачає близько 15–20 тис. грн на місяць, не враховуючи кредитні зобов’язання у розмірі 18 тис. грн. Свої заощадження він обґрунтував тривалим періодом роботи як ФОП та регулярним відкладанням коштів, що відображено в його деклараціях з 2018 року.

Окремим предметом обговорення став опублікований кандидатом у Facebook допис на тему: «Як декларувати готівкові кошти, які у Вас були завжди, але Ви їх раніше не показували». ГРМЕ зауважила, що ця публікація з’явилася через рік після того, як кандидата визнали невідповідним критеріям доброчесності на попередньому конкурсі ВАКС. Івасин пояснив, що з 2016 року читає лекції для держслужбовців, і цей допис був спробою відповісти на часті запитання слухачів, які боялися декларувати готівку через страх перед тим, що злочинці викрадуть їхні кошти. Він визнав, що обрав невдале формулювання, тому згодом видалив допис, запевнивши, що сам ніколи не діяв за подібними рекомендаціями.

На зауваження ВККС, що поради щодо декларування готівки збіглися в часі з його участю в конкурсі до Київського апеляційного суду, Івасин не зміг надати чіткого пояснення. Він назвав це прикрою помилкою та ще раз наголосив, що не пропонував жодних механізмів для приховування реальних статків, а лише намагався бути корисним для своєї аудиторії

Під час співбесіди члени ВККС змоделювали гіпотетичну ситуацію: чи заявив би Івасин самовідвід, якби, ставши суддею ВАКС, розглядав справу іншого судді за недостовірне декларування, а обвинувачений стверджував би, що діяв саме за порадами з допису Івасина. Кандидат відповів негативно, зазначивши, що не бачить підстав для самовідводу в такому випадку.

Також Комісія згадала статтю Івасина від 2021 року, де він відстоював право осіб на шанс для виправлення та можливість виключення з реєстру корупціонерів через певний час. Кандидат зазначив, що це його наукова позиція, яка наразі відповідає новим законодавчими змінам Верховної Ради та процедурами НАЗК.

Петро Романенко

помічник начальника ТЦК та СП з правової роботи Самарівського районного ТЦК

Під час співбесіди ключовим було питання достатності досвіду Романенка для роботи у ВАКС. Він зазначив, що брав участь лише в одній справі, пов’язаній із корупційним злочином, що викликало уточнення з огляду на специфіку юрисдикції суду.

Кандидата також запитали про участь у виборах до Новомосковської міської ради. Він пояснив, що не був членом партії, а погодився йти на вибори на прохання друзів, які хотіли впливати на розвиток міста, що відповідало його цінностям.

Окремо обговорювалося набуття дружиною Романенка у 2012 році будинку та земельної ділянки в місті Самара загальною вартістю 129 тис. грн. Кандидат пояснив джерела коштів спільними заощадженнями та наголосив, що будинок був у занедбаному стані, і він має фото на підтвердження цього. Водночас члени ГРМЕ зауважили, що кандидат доволі емоційно реагував на запитання про майно.

Також обговорювалася справа, в якій Романенко позивався до місцевого органу влади щодо внесення змін до проєкту реконструкції площі то компенсації моральної шкоди. Кандидат пояснив, що позивався через обурення дій місцевої влади та знищенням зеленої зони у місті. Пояснив, що позовні вимоги про моральну шкоду не мали для нього великої цінності, а були включені задля можливості ними поступитися під час переговорів.

Члени ВККС ставили запитання щодо знань антикорупційного законодавства, на які кандидат у низці випадків говорив, що не готовий надати відповідь.

Юрій Боднарук 

помічник судді АП ВАКС

Це вже друга спроба Боднарука стати суддею ВАКС, і перше, що зауважили члени ГРМЕ — це те, що 26 лютого Верховний Суд мав розглянути справу щодо оскарження Боднаруком попереднього рішення про визнання його невідповідним посаді судді ВАКС.

Центральним питанням для експертів було, чи змінилося щось з минулого конкурсу. Позиція Боднарука була така: у попередньому рішенні ГРМЕ були фактологічні та методологічні помилки, через які його дохід був порахований меншим ніж реальний, на його думку.

До слова у попередньому рішенні експерти виявили, що Боднарук 13 років жив коштом аномально низького доходу — близько $150 на місяць. Однак він вважав такі розрахунки неправильними, бо ж насправді жив не на $150 на місяць, а на  $236, оскільки відповідно до Сімейного кодексу батьки були зобов’язані ще 2 роки з цих 13-ти забезпечувати його протягом навчання в аспірантурі. Крім цього виявлено, що різні реєстри, в яких відображалися офіційні доходи кандидата, мали різні значення у 2008 та 2011 роках, що додало до загального доходу за ці роки, як він вважає, ще $600.

Однак ГРМЕ все ще цікавило як кандидат міг жити у великому місті Одесі на $7,36 на день ($236/30 днів). З урахуванням відкладення кандидат пояснив, що з урахуванням прожиткового мінімуму на рівні $100 «мені залишалося на витрати при моєму скромному способі життя близько 2,5 прожиткових мінімумів».

Найбільшу цікавість викликав факт укладення у травні 2025 року договору про дарування йому $30000 від матері на купівлю квартири — цим він хотів розвіяти сумнів у відсутності в нього достатньої кількості коштів на придбання нерухомості в Одесі. Однак члени ВККС зауважили, що дарування відбулося у 2016 році, а договір укладено у 2025 році, що не допускається за цивільним законодавством, адже правочин дарування уже було виконано й відносини припинилися. Боднарук зауважив, що раніше надавав пояснення матері щодо дарування цих коштів, однак у попередньому рішенні ГРМЕ про них не було згадано, тому уклав цей договір як додаткове підтвердження.

Зацікавила експертів й історія з продажем автомобіля кандидатом. У декларації за 2019 рік він задекларував дохід від продажу, але не задекларував факт вчинення правочину купівлі-продажу. Автомобіль фактично продали у 2019 році, однак через збої в сервісних центрах це не вдалося оформити, тож разом з покупцем було складено довіреність, на підставі якої потім і продали цей транспортний засіб у 2020 році, пояснив Боднарук.

Наостанок кандидат пояснив, що оскаржував рішення ГРМЕ щодо його невідповідності на посаду судді ВАКС, адже мав два протилежні висновки: рішення Конкурсної комісії з відбору членів ВККС, яким підтвердив відповідність своєї кандидатури на посаду члена ВККС, та протилежне рішення ГРМЕ щодо посади судді ВАКС.

Сергій Ковальчук

професор Івано-Франківського ННЮІ НУ «Одеська юридична академія»

Співбесіда з розпочалася з запитань щодо досвіду Ковальчука. Він зазначив, що з 2002 року є науковцем. Кандидат захистив дисертацію і вважає, що глибоке володіння судовою практикою та підготовка наукових праць є достатньою підготовкою до роботи суддею.

Під час обговорення проходження попередніх конкурсів, Ковальчук пояснив що прагне професійного зростання. Проте раніше він не дібрав балів до Верховного Суду, а на конкурсі до ВРП отримав негативний висновок Етичної ради про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, з чим він не погоджується.

Комісія поставила запитання про спільне проживання Ковальчука з матір’ю, однак відсутності її в декларації. Кандидат стверджує, що матір тривалий час доглядала за бабусею в іншій області, тому він не вважав за потрібне вказувати її в декларації, а мети приховати її доходи не мав. 

Найбільше сумнівів викликала звітність Ковальчука за 2018 рік. При офіційному доході (після податків) у 134 тис. грн кандидат зміг відкласти 54 тис. грн готівкою. Він також, за його словами, витратив десь 39 тис. на допомогу в утриманні та лише близько 40 тис. грн залишилось йому на життя на рік (десь 3000 грн на місяць). Кандидат визнав, що така сума може викликати сумніви, але запевнив, що це був лише один складний рік, протягом якого він жив на межі прожиткового мінімуму.

ГРМЕ виявила, що у 2008 році вартість придбаного автомобіля Toyota Corolla (117,5 тис. грн) перевищувала загальний дохід родини (110 тис. грн). Кандидат пояснив це допомогою батьків та стверджував, що дані в реєстрах можуть бути некоректними. Крім того, виникли запитання про накопичення $13 тис. з 2014 по 2019 рік.

Окрему увагу ГРМЕ приділила роботі кандидата в Івано-Франківському інституті НУ «Одеська юридична академія». На запитання про стосунки з президентом академії Сергієм Ківаловим Ковальчук відповів, що вони знайомі 15 років, але мають суто робочі відносини. Він підкреслив, що негативно ставиться до політичних зв’язків Ківалова з рф, і зауважив, що Івано-Франківський інститут є окремою юридичною особою, на яку політика засновника не поширюється.

Також комісію зацікавила друга освіта кандидата — магістра з психології. Ковальчук не зміг пояснити різницю між когнітивним та психологічним підходами, а як приклад відомих науковців-психологів назвав трьох осіб, двоє з яких (Олексій Черновський та Віктор Кощинець) є докторами юридичних, а не психологічних наук. Жодного міжнародного фахівця у цій галузі кандидат згадати не зміг.

Також Комісія загадала про наукову статтю Ковальчука щодо інституту угод. Він зазначив, що нові законодавчі зміни від листопада 2024 року пішли шляхом, діаметрально протилежним до його пропозицій, оскільки він підтримував попередню практику ВАКС щодо неукладення угод при корупційних правопорушеннях. Під час бліцу від ВККС щодо нюансів угод, кандидат припустився неточності  питанні про можливості укладення угод з організатором.

Вікторія Базелюк

асистентка кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Співбесіда кандидатки розпочалася з запитань про її нещодавню адвокатську діяльність, яку Базелюк розпочала у 2025 році з менше ніж 10 справ.

Багато запитань їй поставили щодо квартир, у Полтавській області та Харкові. У 2009 році сім’я кандидатки продала квартиру на Полтавщині приблизно за $14 тис., з яких їй дісталася частина у $4500. БТІ оцінило цю квартиру в 37-38 тис. грн, а в договорі була реальна сума, як в доларах становила саме $14 тис. Ці кошти, а також кошти, відкладені із заробітних плат, подарунків та гонорарів, кандидатка акумулювала на придбання квартири в Харкові. 

Однак найбільше запитань кандидатка отримала щодо її взаємин та подій зі співмешканцем.

Кандидатка зізналася, що двічі була формальною власницею автомобілів. Зокрема автомобіля Hyundai SANTA FE, який придбав її близький знайомий у 2016 році, однак не міг бути присутнім під час переоформлення, тож попросив її побути номінальним власником на менше ніж 2 місяці. Грошей вона не отримувала та не сплачувала, а автомобілем ні дня не користувалася, заявила Базелюк.

Історія з автомобілем Honda Civic виявилася ще цікавішою, адже перш за все кандидатка була змушена оформити його на себе, оскільки без цього їй зі співмешканцем не вдалося б потрапити в Білорусію — нібито, на тій території уже є такий автомобіль з таким власником.

Важливо що на цьому ж авто влітку 2017 року кандидатка разом зі співмешканцем Юрієм Мільшиним потрапила в ДТП. На кандидатку поліція склала два протоколи за ст. 130 КУпАП, адже вона відмовилася від проходження огляду на стан сп’яніння, та за ст. 124 КУпАП, тобто за саме ДТП. Під час судового розгляду було встановлено, що кандидатка не була водієм, керував ТЗ її співмешканець, і поліція помилково склала ці протоколи на неї. Експерти звернули увагу, що спільно з паном Юрієм кандидатка жила з 2013 року, тому дивним виглядало, що в показаннях вона назвала його «малознайомим чоловіком». 

Цікавилися члени ГРМЕ, чи не був сам Мільшин напідпитку, адже раніше його уже притягали до відповідальності за ст. 130 КУпАП, і це могло б пояснити, чому сталася та ДТП та чому його затримали, коли він нібито намагався тікати. На це Базелюк відповіла, що водії у них на відпочинку не пили, лише могло бути безалкогольне пиво.

Визнала помилку кандидатка у тому, що не задекларувала у декларації за 2024 рік користування автомобілем Chevrolet Volt її колишнього співмешканця. Адже вона вважала, що наявність довіреності на цей автомобіль автоматично без користування не викликає обов’язку його задекларувати.

Обговорили й той факт, що Базелюк приблизно у 2020 році просила залишити її місце реєстрації за гуртожитком в НЮУ ім. Ярослава Мудрого. Пояснила це прохання вона так, що для отримання іпотечного кредиту на квартиру їй треба було мати місце проживання в гуртожитку та стати на квартирний облік.

Також кандидатка до 2010 року була представницею на деяких виборчих дільницях і при цьому отримувала дохід, який не показала податковій.

Кандидатка неодноразово відвідувала рф до 2020 року, оскільки там перебували родичі її співмешканця. В розрізі етичності такого вчинку вона відповіла, що їй на той час було складно пояснити співмешканцю причини відмови у поїздці до його родичів.

Декілька запитань стосувалися наукових праць кандидатки. А одній з них, до прикладу, стверджувалося, що ВАКС не є спеціалізованим судом, бо не має спеціального процесуального закону. І на запитання, чи повинен кожен суд мати свій процесуальний закон, Базелюк відповіла, що до кінця не розбирала це питання. Також кандидатка помилилася у відповіді про те, чи є правові висновки, які вона писала, доказами у розумінні КПК України.

Олег Батюк

адвокат

ГРМЕ розпочала співбесіду із запитання про мотивацію та підвищення кваліфікації кандидата, яке, зокрема полягало у проходженні декількох професійних курсів щодо антикорупції. Однак найбільше запитань виникло до етики та доброчесності Батюка. 

У 2019 році кандидат задекларував загальний дохід сім’ї 33 тис. грн, що надзвичайно мало для сім’ї з дитиною, на що Батюк пояснив, що сім’я витратила за рік 143 тис. грн (100 з яких — це були заощадження).

Однак експертів цікавило більше те, що у цей час кандидат здійснював адвокатську діяльність, і в декларації він запевняв, що його єдиний дохід за 2019 рік становив 9710 грн, а інші 24 тис. грн — це соцвиплати дружині. Однак було виявлено, що Батюк у щонайменше 15-ти справах надавав юридичні послуги, а це означало б, що за кожну справу в суді він отримав би менше 1000 грн. Кандидат своєю чергою не зміг сказати, які ж грошові ставки він має на юридичні послуги.

Доходу у 2019 році могло не бути, бо справи могли тривати з 2016-2018 років, а клієнти платити передоплатою — така була версія Батюка. Та на це ГРМЕ мала контраргумент, адже з 2016-2018 років кандидат не мав справ, які б перебували на судовому розгляді.

Тоді Батюк зізнався, що декілька разів отримував невеликі суми «подяки» від 200 до 500 грн, які він не декларував. Не декларував кандидат й отримані доходи від здачі земельної ділянки в суборенду в розмір 10-11 тис. грн, які він також вважав невеликими.

ГРМЕ також виявила, що у 2018 році рішенням Оболонського райсуду з Батюка стягнули незаконно отримані ним кошти як безробітнім — кандидат, будучи адвокатом, звернувся до центру зайнятості із проханням нараховувати йому виплати як безробітному. Він вважав, що, сплачуючи страхові внески, буде убезпечений від подібних випадків, адже напередодні звернення його звільнили з посади директора Маріупольського центру БПД.

Окремий блок запитань був присвячений придбанням матір’ю квартир спочатку в Маріуполі, вартість якої зросла за 1,5 року в два рази, а згодом і в Києві. Кандидат намагався пояснити джерела походження коштів його матері-пенсіонерки, однак жодних доказів не надав. Сам Батюк пояснив, що у договорі купівлі-продажу квартири в Маріуполі була зазначена занижена ціна, реальну вартість потім матері передали готівкою.

Загалом під час співбесіди кандидат часто уникав прямоти та конкретики у відповідях на запитання експертів, тому стосовно деяких застережень не вдалося отримати від нього чітких пояснень.

ВККС зауважила, що кандидат дуже неуважно заповнив анкету кандидата на посаду суддів ВАКС, яку, як згодом виявилося, він скопіював без змін з анкети на посаду судді апеляційного суду, тому в ній було знайдено велику кількість огріхів. Наприклад, кандидат заначив, що звертався до ВРП як суддя із втручанням у його діяльність, хоча він не був суддею.

Кандидат стверджував, що за останній час не притягався до відповідальності, однак на нього було складено декілька постанов щодо перевищення швидкості, зафіксовані в автоматичному режимі. Однак Батюк наголосив, що вчиняла правопорушення його дружина на його авто, а про штрафи він не знав. 

Також ВККС виявила, що певний час з 30 березня по 2 жовтня 2022 року кандидат перебував в СЗЧ, однак з пояснень останнього інформація згодом не підтвердилася самою військовою частиною.

Батюку ставили й професійні запитання, зокрема, що він буде робити, якщо іншому судді його суду дадуть у порушення антикорзаконодавства подарунок. На це він  відповів, що звернеться до ВРП та антикорорганів, але якби про щось таке дізнався з чуток «то не побіжав би до ВРП, такого б не відбувалося».

Запитання про те, як кандидат поєднував військову службу та адвокатську діяльність, ВККС вирішила розглядати у закритому режимі.