Нотатки зі співбесід з кандидатами в конкурсі ВАКС — тиждень третій

TI Ukraine і надалі відстежує перебіг співбесід у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

У третій тиждень цей етап конкурсу пройшли:

• Ігор Омелян
• Вікторія Кицюк
• Віталій Дубас
• Олексій Євтушенко
• Леся Скрекля
• Наталія Махно
• Олександр Вернигор
• Ігор Нікітчук
• Олег Хамходера
• Микола Піка 
• Тетяна Троян 
• Костянтин Харакоз 
• Володимир Бублейник 
• Юлія Ретинська 
• Сергій Сивокінь

У цьому матеріалі зібрали головне з розмов з кандидатами з 2 по 6 березня.

Ігор Омелян

викладач Міжнародного європейського університету

Найбільше уваги ГРМЕ та ВККС приділили сумнівно створеним компаніям, у яких кандидат був або директором або засновником. Під час аналізу ми в TI Ukraine виявили, що Омелян протягом 2020-2021 років був директором шести ТОВ із засновниками-іноземцями — це вказувало на використання ТОВ для отримання іноземцями посвідок на проживання поза загальним порядком. Жодна з компаній не відкривала рахунків у банках, не вела господарську діяльність, та не мала персоналу крім самого директора в особі кандидата. Юридичні ж особи ще й були безпідставно зареєстровані у квартирі кандидата.

Омелян вказав, що познайомився з цими іноземцями через колегу, який просив надати їм юридичну допомогу. Зрештою він підтвердив: компанії створювалися для посвідок на проживання й ці іноземці казали, що «хочуть проживати на Україні, бачать свій бізнес на Україні», — однак додав, що ця процедура законна. Кандидата прямо запитали, чи розумів він, що компанії не створювалися для провадження госпдіяльності? Однак на цей раз Омелян відповів дещо інакше зі словами, що їм подобалася наша їжа та наш народ, а після переїзду до іншої країни їм там не сподобалося. Насамкінець він зауважив, що не бере участь у фіктивному створенні компаній.

Також під час попереднього аналізу ми в TI Ukraine встановили, що кандидат був співзасновником компаній  ТОВ «ПОДІЛ АГРО ІНВЕСТ» (зі статутним капіталом 4,2 млрд грн, 1,4 млрд грн з яких належали кандидату) та ТОВ «МОРСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА» (зі статутним капіталом 560 млн грн, 140 млн грн з яких належали кандидату). І експерти поцікавилися, яким чином стільки могли коштувати інноваційні моделі, які власники цих компаній оцінили у такі шалені суми, в чомуж їх інноваційність?

Спершу кандидат надав загальну відповідь: «його реалізація може надати компанії тих результатів, які були зазначені у техніко-економічному обґрунтуванні цих проєктів». Одна з ідей, за його словами, стосувалася побудови LNG-терміналу в порту, який так і ніхто не побудував. Інша ж стосувалася використання агрогосподарств, вирощування на експорт продукції. Однак проєкт не вдався і кандидат нібито вийшов з цього бізнесу за власним бажанням, заявивши, що жодних претензій до своїх мільярдних часток у них не має. Пояснити, який саме інтелектуальний внесок він зробив у це ноу-хау, сам Омелян не зміг.

Члени ГРМЕ все ж запитали прямо, чи не використовувалася компанія для відмивання коштів чи шахрайства, зокрема тому, що назви цих компаній фігурують у кримінальному провадженні щодо шахрайства та легалізації коштів. Однак кандидат вказав: щоб зробити це з коштам, їх треба мати, а компанії не їх мали.

Під час співбесіди кандидат намагався «вразити» членів ГРМЕ та ВККС своєю доброчесністю. Він зазначив, що міг не декларувати об’єкт нерухомості, адже «якщо б я не зазначив, то ніхто навіть не взнав, тому що його навіть немає в реєстрі», та отриману поворотну фінансову допомогу (позику) від свого ж Адвокатського бюро зі словами «я міг би його (дохід — ред.) не задекларувати, і Комісія б жодним чином не знала, ні сторонній спостерігач».

Стосовно згаданих позик від себе собі, кандидат пояснив, що це не був спосіб обійти виплату доходу через дивіденди, які обкладаються податками. Натомість він хотів у період, коли банки закривалися зберегти свої гроші, адже у випадку ліквідації кошти юридичних осіб повертаються в останніми, а фізичних осіб в першу чергу та повністю.

Також розпитали ВККС кандидата про його основне місце роботи з 2024 року в університеті викладачем. Виявилося, що частина предметів, які він викладає, не правові, хоч кандидат має лише юридичну освіту та не має наукового ступеня. Мотивацію взятися за навчання кандидат пояснив нестабільним доходом свого АБ та бажанням зрозуміти, чи слід йому йти на аспірантуру. Знайшов же вакансію викладача, яка передбачає відстрочку від мобілізації, через таргетовану рекламу.

Віталій Дубас

суддя ВАКС

Поцікавилися у кандидата зокрема історією, яка склалася навколо кримінальної справи проти підозрюваного ексзаступника голови Вищого господарського суду Артура Ємельянова. Тоді слідчий суддя Дубас повернув клопотання про обрання запобіжного заходу прокурору, оскільки справа, на його переконання, була підсудна не ВАКС, а Печерському райсуду. Однак це рішення зрештою АП ВАКС скасувала, залишивши підсудність за ВАКС. Кандидат вважає, що АП ВАКС взагалі не могла розглядати справу, у якій судом першої інстанції був не Антикорсуд, а місцевий.

Дубас вказав, що приймав подібні рішення й раніше, однак ця справа була одіозна, що зрештою призвело до втручання в його діяльність. Ще раніше АП ВАКС уже вказувала у своєму рішенні, що ця справа підсудна саме ВАКС, однак суддя Дубас не погоджувався з цією позицією і з цих, зокрема причин безрезультативно заявляв самовідвід. 

Члени ГРМЕ поцікавилися, чи все ж ця ситуація дозволяла судді заявити собі самовідвід. Дубас, вказав, що кожен суддя має право на власну правову позицію, і її правильність покаже судовий розгляд, додавши: «якщо я ухвалив рішення, готовий за нього відповідати».

Окремим питання співбеіди стало те, що суддя є донором крові та здійснює донацію в робочі дні. Суддя пояснив, що здійснює донацію приблизно раз на місяць. Йшлося про ситуацію, де Дубас намагався отримати вихідні дні, передбачені законодавством, однак голова суду нібито відмовила. Це очевидно викликало певну конфліктну ситуацію. Кандидат пояснив, що зазвичай в такі дні він здійснює правосуддя, а отримані вихідні «приєднує» наприклад до відпустки. 

Також під час співбесіди розглянули ситуацію, де двоє з трьох суддів, окрім Дубаса, виклали окремі думки. Цей епізод досліджувався очевидно з точки зору, наскільки суддя здатен працювати в групі. Дубас пояснив, що має достатньо тривалий досвід роботи у колегіях, і така ситуація була єдиною. 

Предметом обговорення також став пошук в ЄДРСР у режимі повного доступу судді. Частина питання обговорювалася у закритому засіданні. У відкритій же частині на запитання, чому Дубас здісйнював пошук за своїм прізвищем, він відповів, що дивився рішення апеляції за наслідком перегляду власних рішень.

Досліджувалося і питання поведінки суддів в судовому засіданні, що стало предметом обговорення в соцмережах. Кандидат вказав: він вважає, що коли суддя поводить себе, як жива людина, а не людина у футлярі, це навпаки сприяє довірі до суду.

Вікторія Кицюк

суддя Солом’янського районного суду Києва

Під час цієї співбесіди значною мірою досліджувалися обставини, які вже були предметом оцінювання під час її першої участі у конкурсі до ВАКС у 2018–2019 роках. Тоді вона вибула із конкурсу після спільного засідання ВККС та ГРМЕ. Підставами стали, зокрема, публікації у соцмережах із критикою НАБУ та ситуація зі «виправленням описки», яким фактично було звужено зміст раніше ухваленого рішення.

Ключовим питанням нинішньої співбесіди стало, що саме змінилося порівняно з попереднім конкурсом, і чому ВККС та ГРМЕ мають дійти іншого висновку цього разу. Кицюк наголосила, що її слід оцінювати станом на тепер, посилаючись на позицію Верховного Суду щодо певної суб’єктивності критеріїв доброчесності, та заявила про готовність надати пояснення.

Щодо публікацій у Facebook вона пояснила, що зробила висновки з цієї ситуації і зараз би діяла інакше. Кицюк наголосила, що репост публікації відбувся вже в момент, як у неї закінчилися повноваження, тож вона не коментувала справу у своєму провадженні. Стосовно «виправлення описки» кандидатка акцентувала, що апеляційний суд скасував відповідне рішення з мотивів порушення процесу, зокрема неповідомлення органу досудового розслідування, через що орган фактично був позбавлений можливості надати пояснення. Однак апеляційний суд не констатував звуження судового рішення. Саме на цьому аспекті вона зосереджувала увагу під час пояснень.

Обговорили також обставини переведення Кицюк у 2013 році до суду в Києві. Членкиня ГРМЕ порушила питання, чи відбувалося таке переведення за реальною конкурсною процедурою, як того вимагав закон. На той момент переведення судді-п’ятирічки мало здійснюватися за результатами конкурсу з публічним оголошенням. Водночас інформація про оголошення конкурсу на сайті ВККС відсутня, а практика тих років уже ставала предметом критики з боку Громадської ради доброчесності.

Кицюк пояснила, що дізналася про вакансію, зіставивши інформацію про звільнення та переведення суддів. Вона також зазначила, що перевірка компетентності нібито відбувалася, але детальних обставин не навела. За її словами, на той момент було чотири кандидати на чотири вакансії, і всі були призначені. Водночас членкиня ГРМЕ звернула увагу на певну розбіжність у поясненнях щодо характеру цієї перевірки.

Також обговорили інцидент із патрульною поліцією у 2017 році. Кицюк зазначила, що не вважає, що порушувала правила дорожнього руху, та намагалася не ескалювати конфлікт. Кандидатка визнала, що, можливо, їй не вистачило навичок комунікації та психологічних знань, але умислу створювати конфлікт вона не мала.

Олексій Євтушенко

суддя Саксаганського районного суду

Співбесіда розпочалася з практичного досвіду Євтушенка, який, зокрема, включав розгляд корупційних справ. За словами кандидата, розгляд корупційних справ для нього не складний — складніші справи про людські долі.

ГРМЕ запитала в кандидата про історію з приватизацією однокімнатної квартири в Харкові у 2013 році. Експертам не було зрозуміло, яким чином кандидату вдалося приватизувати квартиру лише за 1 рік з моменту подання заяви. На той час Євтушенко працював керівником апарату Апеляційного суду Харківської області, й ГРМЕ встановила, що квартира йому була виділена Харківською міською радою у винятковому порядку. Це не була службова квартира, адже він подавався у загальному порядку для отримання громадянами житла. 

Однак сам кандидат не зміг навіть в загальних рисах пригадати, що це був за виняток. Євтушенко намагався отримати документи щодо процедури прийняття такого рішення міською радою, але вони були знищені через сплив строку зберігання. Про те, що квартиру йому надали як виняток, він нібито дізнався тільки у 2026 році.

Цікаво, що рішення про передачу квартири Харківська міська рада розглянула протягом 1 місяця, що, як зауваажили експерти, надзвичайно швидко. Євтушенко загалом повторив, що не знає чому його заяву так швидко розглянули, й додав: «Скажу відверто, коли я звертався із заявою, впевненість у тому, що я отримаю квартиру — це як виграти в лотерею», «просто пощастило — дуже шкода що я не можу цього довести».

Цю квартиру кандидат отримав у той час, коли мав частку власності на нерухомість в Чернігові. Через цей факт йому довелося доплатити частину вартості приватизованої квартири самостійно. У 2025 році все ж цю квартиру кандидат продав, однак, за його словами, не планував збагачуватися, адже за ці кошти купив нерухомість на батьківщині матері. 

Поцікавилися під час співбесіди і справою за позовом до харківських опалювальних мереж, де кандидата представляла в суд юридична компанія його дружини. У рішенні суд зобов’язав відшкодувати судді Євтушенку 5000 грн — вартість наданої правової допомоги. Кандидат підтвердив, що дійсно перераховував ці кошти як оплату послуг компанії дружини.

Євтушенко також перепросив, за вислів сказаний під час співбесіди на члена ВРП щодо того, що він завжди платить аліменти й «такою є природа української жінки вона завжди стягує аліменти для себе», пояснивши, що вислів міг бути некоректним, і він мав на увазі інше.

Члени ВККС вирішили дізнатися й історію з мобілізацією кандидата — у березні 2022 року він звернувся до Верховинського ТЦК та почав проходити службу, зокрема у ВСП. Служба кандидата тривала 4 місяці, й потребувало уточнення з якою метою він приєднався до війська, чи не було це заради отримання відповідного статусу.

На професійне ж запитання щодо останнього важливого рішення КСУ про тримання особи під вартою в умовах воєнного стану, кандидат не зміг дати відповідь, чого саме стосувалося рішення.

Загалом Євтушенко хвилювався під час співбесіди та дуже часто перебивав членів комісії, за що отримав зауваження.

Леся Скрекля

доцентка Львівського торговельно-економічного університету

Співбесіда розпочалася з обговорення мотивації кандидатки працювати у ВАКС. Скрекля наголосила, що вважає здійснення правосуддя у ВАКС вершиною юридичного фаху та бачить цей суд «судом справедливості», який разом з антикорупційною інфраструктурою може реально побороти корупцію в Україні.

Далі ГРМЕ запитала про її чоловіка — слідчого, який у 2018 році переміг у конкурсі до Державного бюро розслідувань. Кандидатку попросили пояснити, чи не бачить вона ризику конфлікту інтересів, адже ДБР також розслідує корупційні справи щодо топпосадовців. Скрекля відповіла, що в них із чоловіком спільні цінності, тому жодного тиску не може бути, ба більше, вона його не допустить.

Суттєвий блок співбесіди стосувався її наукової роботи. Експерти звернули увагу на схожість дисертації кандидатки з роботою іншого науковця. Кандидатка пояснила, що вони з колегою писали роботи паралельно, мали одного наукового керівника — професора В’ячеслава Навроцького — і використовували подібну методологію. Вона наголосила, що її дисертаційна довідка та стаття на цю ж тему були оприлюднені раніше, хоча захистився колега раніше за неї. Крім того, колега просив у неї текст дисертації для ознайомлення. Скрекля заявила, що не порушувала правил академічної доброчесності, але визнала, що передача своєї дисертації колезі була помилкою, яка стане їй уроком.

Далі ГРМЕ поставила запитання про майновий стан родини. Кандидатка пояснила, що проживає у квартирі батьків у Львові, придбаній у 2016 році за 1,3 млн грн. За її словами, батьки заробили ці кошти під час поїздок на заробітки до росії у 2000-х роках.

Крім того, Скрекля розповіла про купівлю квартири у Києві за 3,7 млн грн у 2026 році. За її словами, родина накопичувала кошти 13 років, не маючи до того власного житла. Квартира перебуває на стадії незавершеного будівництва, а в майбутньому подружжя не виключає можливості її продажу, щоб придбати житло у Львові.

Також у 2021 році чоловік Скреклі придбав автомобіль зі США у пошкодженому стані за 9,5 тис. доларів, на ремонт якого витратили загалом 16,5 тис. доларів. Кандидатка зазначила, що родина мала достатні доходи, адже її чоловік отримує високу заробітну плату.

ВККС також звернула увагу на низку неточностей у деклараціях. Скрекля підтвердила, що у вартості паркомісця допущено описку (120 тис. грн). Різницю в датах набуття частки квартири в деклараціях своєї та чоловіка пояснила неуважністю останнього. Також зазначила, що ненавмисно не відобразила право на адвокатську діяльність, адже розділ заповнила механічно.

Комісія нагадала, що в декларації вартості батьківської квартири у Львові Скрекля вибрала пункт «не застосовується». Кандидатка пояснила це браком досвіду у заповненні документів, наголосивши, що не мала наміру щось приховувати.

ВККС зауважила також, що у декларації родинних зв’язків та декларації доброчесності є помилки — кандидатка вписала всіх родичів підряд і заповнила документ лише за 2024 рік, хоча потрібно було за весь період життя. Скрекля пояснила це необізнаністю. 

Окремо ВККС звернула увагу на пункт анкети, де кандидатка вказала, що не брала участі в конкурсах, хоча фактично зараз проходить добір до місцевих судів. Скрекля визнала, що знову припустилася помилки.

Комісія поцікавилася також джерелами заощаджень родини, зазначених у деклараціях за 2018–2019 роки. Скрекля пояснила, що всі її доходи відкладалися, а сім’я жила за заробіток чоловіка.

Наостанок Комісія висловила сумнів щодо великої кількості її наукових робіт у співавторстві, що є нетиповим для правничих досліджень. Скрекля пояснила, що така співпраця була частиною академічного обміну, і вона не мала на меті штучно збільшувати кількість публікацій.

Наталія Махно

суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

Під час співбесіди частина запитань стосувалася майнових обставин родини, зокрема роботи батька за кордоном. Член ГРМЕ звернув увагу, що батько кандидатки працював у Франції, та попросив уточнити характер роботи й рівень доходів. Махно пояснила, що батько офіційно працював робітником і отримував, за її словами, дохід у розмірі до €2 тис. на місяць, а до Франції також працював в інших країнах.

Окремо обговорювалися обставини будівництва житлового будинку площею близько 140 кв. м, яке здійснювалося приблизно 30 років тому. Кандидатка зазначила, що будували господарським способом — власними силами. На запитання про подальші ремонти вона підтвердила, що вони проводилися, однак не змогла назвати орієнтовний обсяг витрат.

Предметом детальної уваги стала купівля Махно автомобіля HYUNDAI ACCENT 2008 року випуску у 2017 році за 48 744 грн. ГРМЕ звернула увагу на можливе заниження вартості транспортного засобу з огляду на ринкові ціни. Кандидатка пояснила, що автомобіль потребував ремонту, а кошти на придбання були її особистими заощадженнями із заробітної плати. Водночас за словами члена ГРМЕ, підтвердження ремонту авто були надані лише частково. Один із членів ВККС зауважив, що за такої вартості для попереднього власника вигіднішим міг бути продаж авто на металобрухт, що додатково посилило сумніви щодо реальності заявленої ціни.

Окремий блок запитань стосувався академічної діяльності кандидатки — члени комісії з’ясовували причини зміни кандидаткою наукового керівника та навчального закладу. Махно пояснила, що в першому закладі не було можливості сформувати спеціалізовану вчену раду через відсутність профільних науковців, а також що основна частина дослідження вже була виконана на момент переходу. Водночас член ВККС звернув увагу на наявність у першому закладі висновку з застереженнями щодо готовності роботи та на те, що на момент завершення аспірантури дослідження не було виконане повністю. Це поставило під сумнів послідовність пояснень кандидатки щодо мотивів зміни закладу. Інший член ВККС також звернув увагу, що у першому навчальному закладі у ті роки здійснювався захист наукових робіт за схожою тематикою, що поглибило сумнів щодо неможливості утворити спеціалізовану вчену раду.

Також обговорювалася декларація доброчесності Махно. Кандидатка зазначила, що не притягалася до відповідальності. Водночас під час співбесіди вона підтвердила факт складання щодо неї постанови за порушення ПДР, яку оскаржувала — згодом її було скасовано через відсутність складу правопорушення вищим органом.

Олександр Вернигор

адвокат

Під час співбесіди ГРМЕ приділила окрему увагу фінансовій моделі діяльності кандидата: основну частину доходів у 2024 році він отримував через ФОП (де податкова ставка нижча), тоді як дохід від незалежної професійної діяльності склав лише приблизно 20% від загальної суми за рік. Кандидат пояснив це тим, що має право обирати формат надання послуг, це не заборонено законом. За його словами, кошти як адвокат він отримував лише тоді, коли клієнт наполягав на укладенні договору саме про надання правничої допомоги з ним як з адвокатом. В інших випадках він укладав договори як ФОП, що викликало чимало запитань у членів ГРМЕ.

Також у закритому засіданні обговорювалися питання щодо стану здоров’я, на підставі якого кандидат має відстрочку від мобілізації.

Окремо розглянули питання податкової дисципліни Вернигора, щодо якого було відкрите виконавче провадження через несплату ЄСВ. Ситуацію він назвав помилкою яку допустив у звітності за 2020 рік (під час пандемії COVID-19 були пільги на сплату ЄСВ), яку податкова не дозволила виправити. Суд зрештою підтримав позицію контролюючого органу, після чого кандидат не оскаржував рішення та сплатив нарахування.

Членів ВККС зацікавив успішний досвід кандидата в оскарженні рішень податкової в адміністративному (позасудовому) порядку, особливо враховуючи його минулу роботу в податкових органах. Зважаючи на низький відсоток задоволення таких скарг в Україні, Комісія поцікавилася секретом успіху. Вернигор пояснив, що просто готував якісні обґрунтування проти очевидно протиправних рішень, а будь-який вплив на колишніх колег категорично заперечив.

Щодо зв’язків із партією «Наш край»: у даних ЦВК Вернигор значився членом виборчої комісії від цієї політсили (ПІБ та ІПН збігаються). Проте кандидат заявив, що членом комісії ніколи не був і взагалі не брав участі у виборах, припустивши, що його могли внести до списків помилково без його відома.