Нотатки зі співбесід з кандидатами в конкурсі ВАКС — тиждень третій

TI Ukraine і надалі відстежує перебіг співбесід у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

У третій тиждень цей етап конкурсу пройшли:

• Ігор Омелян
• Вікторія Кицюк
• Віталій Дубас
• Олексій Євтушенко
• Леся Скрекля
• Наталія Махно
• Олександр Вернигор
• Ігор Нікітчук
• Олег Хамходера
• Микола Піка 
• Тетяна Троян 
• Костянтин Харакоз 
• Володимир Бублейник 
• Юлія Ретинська 
• Сергій Сивокінь

У цьому матеріалі зібрали головне з розмов з кандидатами з 2 по 6 березня.

Усі фото — ВККС.

Ігор Омелян

викладач Міжнародного європейського університету

Найбільше уваги ГРМЕ та ВККС приділили сумнівно створеним компаніям, у яких кандидат був або директором або засновником. Під час аналізу ми в TI Ukraine виявили, що Омелян протягом 2020-2021 років був директором шести ТОВ із засновниками-іноземцями — це вказувало на використання ТОВ для отримання іноземцями посвідок на проживання поза загальним порядком. Жодна з компаній не відкривала рахунків у банках, не вела господарську діяльність, та не мала персоналу крім самого директора в особі кандидата. Юридичні ж особи ще й були безпідставно зареєстровані у квартирі кандидата.

Омелян вказав, що познайомився з цими іноземцями через колегу, який просив надати їм юридичну допомогу. Зрештою він підтвердив: компанії створювалися для посвідок на проживання й ці іноземці казали, що «хочуть проживати на Україні, бачать свій бізнес на Україні», — однак додав, що ця процедура законна. Кандидата прямо запитали, чи розумів він, що компанії не створювалися для провадження госпдіяльності? Однак на цей раз Омелян відповів дещо інакше зі словами, що їм подобалася наша їжа та наш народ, а після переїзду до іншої країни їм там не сподобалося. Насамкінець він зауважив, що не бере участь у фіктивному створенні компаній.

Також під час попереднього аналізу ми в TI Ukraine встановили, що кандидат був співзасновником компаній  ТОВ «ПОДІЛ АГРО ІНВЕСТ» (зі статутним капіталом 4,2 млрд грн, 1,4 млрд грн з яких належали кандидату) та ТОВ «МОРСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА» (зі статутним капіталом 560 млн грн, 140 млн грн з яких належали кандидату). І експерти поцікавилися, яким чином стільки могли коштувати інноваційні моделі, які власники цих компаній оцінили у такі шалені суми, в чомуж їх інноваційність?

Спершу кандидат надав загальну відповідь: «його реалізація може надати компанії тих результатів, які були зазначені у техніко-економічному обґрунтуванні цих проєктів». Одна з ідей, за його словами, стосувалася побудови LNG-терміналу в порту, який так і ніхто не побудував. Інша ж стосувалася використання агрогосподарств, вирощування на експорт продукції. Однак проєкт не вдався і кандидат нібито вийшов з цього бізнесу за власним бажанням, заявивши, що жодних претензій до своїх мільярдних часток у них не має. Пояснити, який саме інтелектуальний внесок він зробив у це ноу-хау, сам Омелян не зміг.

Члени ГРМЕ все ж запитали прямо, чи не використовувалася компанія для відмивання коштів чи шахрайства, зокрема тому, що назви цих компаній фігурують у кримінальному провадженні щодо шахрайства та легалізації коштів. Однак кандидат вказав: щоб зробити це з коштам, їх треба мати, а компанії не їх мали.

Під час співбесіди кандидат намагався «вразити» членів ГРМЕ та ВККС своєю доброчесністю. Він зазначив, що міг не декларувати об’єкт нерухомості, адже «якщо б я не зазначив, то ніхто навіть не взнав, тому що його навіть немає в реєстрі», та отриману поворотну фінансову допомогу (позику) від свого ж Адвокатського бюро зі словами «я міг би його (дохід — ред.) не задекларувати, і Комісія б жодним чином не знала, ні сторонній спостерігач».

Стосовно згаданих позик від себе собі, кандидат пояснив, що це не був спосіб обійти виплату доходу через дивіденди, які обкладаються податками. Натомість він хотів у період, коли банки закривалися зберегти свої гроші, адже у випадку ліквідації кошти юридичних осіб повертаються в останніми, а фізичних осіб в першу чергу та повністю.

Також розпитали ВККС кандидата про його основне місце роботи з 2024 року в університеті викладачем. Виявилося, що частина предметів, які він викладає, не правові, хоч кандидат має лише юридичну освіту та не має наукового ступеня. Мотивацію взятися за навчання кандидат пояснив нестабільним доходом свого АБ та бажанням зрозуміти, чи слід йому йти на аспірантуру. Знайшов же вакансію викладача, яка передбачає відстрочку від мобілізації, через таргетовану рекламу.

Віталій Дубас

суддя ВАКС

Поцікавилися у кандидата зокрема історією, яка склалася навколо кримінальної справи проти підозрюваного ексзаступника голови Вищого господарського суду Артура Ємельянова. Тоді слідчий суддя Дубас повернув клопотання про обрання запобіжного заходу прокурору, оскільки справа, на його переконання, була підсудна не ВАКС, а Печерському райсуду. Однак це рішення зрештою АП ВАКС скасувала, залишивши підсудність за ВАКС. Кандидат вважає, що АП ВАКС взагалі не могла розглядати справу, у якій судом першої інстанції був не Антикорсуд, а місцевий.

Дубас вказав, що приймав подібні рішення й раніше, однак ця справа була одіозна, що зрештою призвело до втручання в його діяльність. Ще раніше АП ВАКС уже вказувала у своєму рішенні, що ця справа підсудна саме ВАКС, однак суддя Дубас не погоджувався з цією позицією і з цих, зокрема причин безрезультативно заявляв самовідвід. 

Члени ГРМЕ поцікавилися, чи все ж ця ситуація дозволяла судді заявити собі самовідвід. Дубас, вказав, що кожен суддя має право на власну правову позицію, і її правильність покаже судовий розгляд, додавши: «якщо я ухвалив рішення, готовий за нього відповідати».

Окремим питання співбеіди стало те, що суддя є донором крові та здійснює донацію в робочі дні. Суддя пояснив, що здійснює донацію приблизно раз на місяць. Йшлося про ситуацію, де Дубас намагався отримати вихідні дні, передбачені законодавством, однак голова суду нібито відмовила. Це очевидно викликало певну конфліктну ситуацію. Кандидат пояснив, що зазвичай в такі дні він здійснює правосуддя, а отримані вихідні «приєднує» наприклад до відпустки. 

Також під час співбесіди розглянули ситуацію, де двоє з трьох суддів, окрім Дубаса, виклали окремі думки. Цей епізод досліджувався очевидно з точки зору, наскільки суддя здатен працювати в групі. Дубас пояснив, що має достатньо тривалий досвід роботи у колегіях, і така ситуація була єдиною. 

Предметом обговорення також став пошук в ЄДРСР у режимі повного доступу судді. Частина питання обговорювалася у закритому засіданні. У відкритій же частині на запитання, чому Дубас здісйнював пошук за своїм прізвищем, він відповів, що дивився рішення апеляції за наслідком перегляду власних рішень.

Досліджувалося і питання поведінки суддів в судовому засіданні, що стало предметом обговорення в соцмережах. Кандидат вказав: він вважає, що коли суддя поводить себе, як жива людина, а не людина у футлярі, це навпаки сприяє довірі до суду.

Вікторія Кицюк

суддя Солом’янського районного суду Києва

Під час цієї співбесіди значною мірою досліджувалися обставини, які вже були предметом оцінювання під час її першої участі у конкурсі до ВАКС у 2018–2019 роках. Тоді вона вибула із конкурсу після спільного засідання ВККС та ГРМЕ. Підставами стали, зокрема, публікації у соцмережах із критикою НАБУ та ситуація зі «виправленням описки», яким фактично було звужено зміст раніше ухваленого рішення.

Ключовим питанням нинішньої співбесіди стало, що саме змінилося порівняно з попереднім конкурсом, і чому ВККС та ГРМЕ мають дійти іншого висновку цього разу. Кицюк наголосила, що її слід оцінювати станом на тепер, посилаючись на позицію Верховного Суду щодо певної суб’єктивності критеріїв доброчесності, та заявила про готовність надати пояснення.

Щодо публікацій у Facebook вона пояснила, що зробила висновки з цієї ситуації і зараз би діяла інакше. Кицюк наголосила, що репост публікації відбувся вже в момент, як у неї закінчилися повноваження, тож вона не коментувала справу у своєму провадженні. Стосовно «виправлення описки» кандидатка акцентувала, що апеляційний суд скасував відповідне рішення з мотивів порушення процесу, зокрема неповідомлення органу досудового розслідування, через що орган фактично був позбавлений можливості надати пояснення. Однак апеляційний суд не констатував звуження судового рішення. Саме на цьому аспекті вона зосереджувала увагу під час пояснень.

Обговорили також обставини переведення Кицюк у 2013 році до суду в Києві. Членкиня ГРМЕ порушила питання, чи відбувалося таке переведення за реальною конкурсною процедурою, як того вимагав закон. На той момент переведення судді-п’ятирічки мало здійснюватися за результатами конкурсу з публічним оголошенням. Водночас інформація про оголошення конкурсу на сайті ВККС відсутня, а практика тих років уже ставала предметом критики з боку Громадської ради доброчесності.

Кицюк пояснила, що дізналася про вакансію, зіставивши інформацію про звільнення та переведення суддів. Вона також зазначила, що перевірка компетентності нібито відбувалася, але детальних обставин не навела. За її словами, на той момент було чотири кандидати на чотири вакансії, і всі були призначені. Водночас членкиня ГРМЕ звернула увагу на певну розбіжність у поясненнях щодо характеру цієї перевірки.

Також обговорили інцидент із патрульною поліцією у 2017 році. Кицюк зазначила, що не вважає, що порушувала правила дорожнього руху, та намагалася не ескалювати конфлікт. Кандидатка визнала, що, можливо, їй не вистачило навичок комунікації та психологічних знань, але умислу створювати конфлікт вона не мала.

Олексій Євтушенко

суддя Саксаганського районного суду

Співбесіда розпочалася з практичного досвіду Євтушенка, який, зокрема, включав розгляд корупційних справ. За словами кандидата, розгляд корупційних справ для нього не складний — складніші справи про людські долі.

ГРМЕ запитала в кандидата про історію з приватизацією однокімнатної квартири в Харкові у 2013 році. Експертам не було зрозуміло, яким чином кандидату вдалося приватизувати квартиру лише за 1 рік з моменту подання заяви. На той час Євтушенко працював керівником апарату Апеляційного суду Харківської області, й ГРМЕ встановила, що квартира йому була виділена Харківською міською радою у винятковому порядку. Це не була службова квартира, адже він подавався у загальному порядку для отримання громадянами житла. 

Однак сам кандидат не зміг навіть в загальних рисах пригадати, що це був за виняток. Євтушенко намагався отримати документи щодо процедури прийняття такого рішення міською радою, але вони були знищені через сплив строку зберігання. Про те, що квартиру йому надали як виняток, він нібито дізнався тільки у 2026 році.

Цікаво, що рішення про передачу квартири Харківська міська рада розглянула протягом 1 місяця, що, як зауваажили експерти, надзвичайно швидко. Євтушенко загалом повторив, що не знає чому його заяву так швидко розглянули, й додав: «Скажу відверто, коли я звертався із заявою, впевненість у тому, що я отримаю квартиру — це як виграти в лотерею», «просто пощастило — дуже шкода що я не можу цього довести».

Цю квартиру кандидат отримав у той час, коли мав частку власності на нерухомість в Чернігові. Через цей факт йому довелося доплатити частину вартості приватизованої квартири самостійно. У 2025 році все ж цю квартиру кандидат продав, однак, за його словами, не планував збагачуватися, адже за ці кошти купив нерухомість на батьківщині матері. 

Поцікавилися під час співбесіди і справою за позовом до харківських опалювальних мереж, де кандидата представляла в суд юридична компанія його дружини. У рішенні суд зобов’язав відшкодувати судді Євтушенку 5000 грн — вартість наданої правової допомоги. Кандидат підтвердив, що дійсно перераховував ці кошти як оплату послуг компанії дружини.

Євтушенко також перепросив, за вислів сказаний під час співбесіди на члена ВРП щодо того, що він завжди платить аліменти й «такою є природа української жінки вона завжди стягує аліменти для себе», пояснивши, що вислів міг бути некоректним, і він мав на увазі інше.

Члени ВККС вирішили дізнатися й історію з мобілізацією кандидата — у березні 2022 року він звернувся до Верховинського ТЦК та почав проходити службу, зокрема у ВСП. Служба кандидата тривала 4 місяці, й потребувало уточнення з якою метою він приєднався до війська, чи не було це заради отримання відповідного статусу.

На професійне ж запитання щодо останнього важливого рішення КСУ про тримання особи під вартою в умовах воєнного стану, кандидат не зміг дати відповідь, чого саме стосувалося рішення.

Загалом Євтушенко хвилювався під час співбесіди та дуже часто перебивав членів комісії, за що отримав зауваження.

Леся Скрекля

доцентка Львівського торговельно-економічного університету

Співбесіда розпочалася з обговорення мотивації кандидатки працювати у ВАКС. Скрекля наголосила, що вважає здійснення правосуддя у ВАКС вершиною юридичного фаху та бачить цей суд «судом справедливості», який разом з антикорупційною інфраструктурою може реально побороти корупцію в Україні.

Далі ГРМЕ запитала про її чоловіка — слідчого, який у 2018 році переміг у конкурсі до Державного бюро розслідувань. Кандидатку попросили пояснити, чи не бачить вона ризику конфлікту інтересів, адже ДБР також розслідує корупційні справи щодо топпосадовців. Скрекля відповіла, що в них із чоловіком спільні цінності, тому жодного тиску не може бути, ба більше, вона його не допустить.

Суттєвий блок співбесіди стосувався її наукової роботи. Експерти звернули увагу на схожість дисертації кандидатки з роботою іншого науковця. Кандидатка пояснила, що вони з колегою писали роботи паралельно, мали одного наукового керівника — професора В’ячеслава Навроцького — і використовували подібну методологію. Вона наголосила, що її дисертаційна довідка та стаття на цю ж тему були оприлюднені раніше, хоча захистився колега раніше за неї. Крім того, колега просив у неї текст дисертації для ознайомлення. Скрекля заявила, що не порушувала правил академічної доброчесності, але визнала, що передача своєї дисертації колезі була помилкою, яка стане їй уроком.

Далі ГРМЕ поставила запитання про майновий стан родини. Кандидатка пояснила, що проживає у квартирі батьків у Львові, придбаній у 2016 році за 1,3 млн грн. За її словами, батьки заробили ці кошти під час поїздок на заробітки до росії у 2000-х роках.

Крім того, Скрекля розповіла про купівлю квартири у Києві за 3,7 млн грн у 2026 році. За її словами, родина накопичувала кошти 13 років, не маючи до того власного житла. Квартира перебуває на стадії незавершеного будівництва, а в майбутньому подружжя не виключає можливості її продажу, щоб придбати житло у Львові.

Також у 2021 році чоловік Скреклі придбав автомобіль зі США у пошкодженому стані за 9,5 тис. доларів, на ремонт якого витратили загалом 16,5 тис. доларів. Кандидатка зазначила, що родина мала достатні доходи, адже її чоловік отримує високу заробітну плату.

ВККС також звернула увагу на низку неточностей у деклараціях. Скрекля підтвердила, що у вартості паркомісця допущено описку (120 тис. грн). Різницю в датах набуття частки квартири в деклараціях своєї та чоловіка пояснила неуважністю останнього. Також зазначила, що ненавмисно не відобразила право на адвокатську діяльність, адже розділ заповнила механічно.

Комісія нагадала, що в декларації вартості батьківської квартири у Львові Скрекля вибрала пункт «не застосовується». Кандидатка пояснила це браком досвіду у заповненні документів, наголосивши, що не мала наміру щось приховувати.

ВККС зауважила також, що у декларації родинних зв’язків та декларації доброчесності є помилки — кандидатка вписала всіх родичів підряд і заповнила документ лише за 2024 рік, хоча потрібно було за весь період життя. Скрекля пояснила це необізнаністю. 

Окремо ВККС звернула увагу на пункт анкети, де кандидатка вказала, що не брала участі в конкурсах, хоча фактично зараз проходить добір до місцевих судів. Скрекля визнала, що знову припустилася помилки.

Комісія поцікавилася також джерелами заощаджень родини, зазначених у деклараціях за 2018–2019 роки. Скрекля пояснила, що всі її доходи відкладалися, а сім’я жила за заробіток чоловіка.

Наостанок Комісія висловила сумнів щодо великої кількості її наукових робіт у співавторстві, що є нетиповим для правничих досліджень. Скрекля пояснила, що така співпраця була частиною академічного обміну, і вона не мала на меті штучно збільшувати кількість публікацій.

Наталія Махно

суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

Під час співбесіди частина запитань стосувалася майнових обставин родини, зокрема роботи батька за кордоном. Член ГРМЕ звернув увагу, що батько кандидатки працював у Франції, та попросив уточнити характер роботи й рівень доходів. Махно пояснила, що батько офіційно працював робітником і отримував, за її словами, дохід у розмірі до €2 тис. на місяць, а до Франції також працював в інших країнах.

Окремо обговорювалися обставини будівництва житлового будинку площею близько 140 кв. м, яке здійснювалося приблизно 30 років тому. Кандидатка зазначила, що будували господарським способом — власними силами. На запитання про подальші ремонти вона підтвердила, що вони проводилися, однак не змогла назвати орієнтовний обсяг витрат.

Предметом детальної уваги стала купівля Махно автомобіля HYUNDAI ACCENT 2008 року випуску у 2017 році за 48 744 грн. ГРМЕ звернула увагу на можливе заниження вартості транспортного засобу з огляду на ринкові ціни. Кандидатка пояснила, що автомобіль потребував ремонту, а кошти на придбання були її особистими заощадженнями із заробітної плати. Водночас за словами члена ГРМЕ, підтвердження ремонту авто були надані лише частково. Один із членів ВККС зауважив, що за такої вартості для попереднього власника вигіднішим міг бути продаж авто на металобрухт, що додатково посилило сумніви щодо реальності заявленої ціни.

Окремий блок запитань стосувався академічної діяльності кандидатки — члени комісії з’ясовували причини зміни кандидаткою наукового керівника та навчального закладу. Махно пояснила, що в першому закладі не було можливості сформувати спеціалізовану вчену раду через відсутність профільних науковців, а також що основна частина дослідження вже була виконана на момент переходу. Водночас член ВККС звернув увагу на наявність у першому закладі висновку з застереженнями щодо готовності роботи та на те, що на момент завершення аспірантури дослідження не було виконане повністю. Це поставило під сумнів послідовність пояснень кандидатки щодо мотивів зміни закладу. Інший член ВККС також звернув увагу, що у першому навчальному закладі у ті роки здійснювався захист наукових робіт за схожою тематикою, що поглибило сумнів щодо неможливості утворити спеціалізовану вчену раду.

Також обговорювалася декларація доброчесності Махно. Кандидатка зазначила, що не притягалася до відповідальності. Водночас під час співбесіди вона підтвердила факт складання щодо неї постанови за порушення ПДР, яку оскаржувала — згодом її було скасовано через відсутність складу правопорушення вищим органом.

Олександр Вернигор

адвокат

Під час співбесіди ГРМЕ приділила окрему увагу фінансовій моделі діяльності кандидата: основну частину доходів у 2024 році він отримував через ФОП (де податкова ставка нижча), тоді як дохід від незалежної професійної діяльності склав лише приблизно 20% від загальної суми за рік. Кандидат пояснив це тим, що має право обирати формат надання послуг, це не заборонено законом. За його словами, кошти як адвокат він отримував лише тоді, коли клієнт наполягав на укладенні договору саме про надання правничої допомоги з ним як з адвокатом. В інших випадках він укладав договори як ФОП, що викликало чимало запитань у членів ГРМЕ.

Також у закритому засіданні обговорювалися питання щодо стану здоров’я, на підставі якого кандидат має відстрочку від мобілізації.

Окремо розглянули питання податкової дисципліни Вернигора, щодо якого було відкрите виконавче провадження через несплату ЄСВ. Ситуацію він назвав помилкою яку допустив у звітності за 2020 рік (під час пандемії COVID-19 були пільги на сплату ЄСВ), яку податкова не дозволила виправити. Суд зрештою підтримав позицію контролюючого органу, після чого кандидат не оскаржував рішення та сплатив нарахування.

Членів ВККС зацікавив успішний досвід кандидата в оскарженні рішень податкової в адміністративному (позасудовому) порядку, особливо враховуючи його минулу роботу в податкових органах. Зважаючи на низький відсоток задоволення таких скарг в Україні, Комісія поцікавилася секретом успіху. Вернигор пояснив, що просто готував якісні обґрунтування проти очевидно протиправних рішень, а будь-який вплив на колишніх колег категорично заперечив.

Щодо зв’язків із партією «Наш край»: у даних ЦВК Вернигор значився членом виборчої комісії від цієї політсили (ПІБ та ІПН збігаються). Проте кандидат заявив, що членом комісії ніколи не був і взагалі не брав участі у виборах, припустивши, що його могли внести до списків помилково без його відома.

Олег Хамходера

військовослужбовець

На початку співбесіди кандидата запитали про досвід дослідження корупції в наукових роботах. Хамходера зазначив, що тема його кандидатської дисертації значною мірою стосувалася запобігання та протидії корупції, зокрема питань конфлікту інтересів на публічній службі. Його науковим керівником був скандально відомий Сергій Ківалов. Кандидат підкреслив, що взаємодія з керівником відбувалася виключно в межах наукової роботи — під час обговорення дискусійних аспектів дослідження, і жодних особистих відносин між ними не було.

ГРМЕ запитала кандидата також про адвокатську діяльність. Він пояснив, що з 2020 року фактично не здійснює представництва в судах, лише кілька разів допомагав колегам і здебільшого надавав консультації pro bono. Досвід у кримінальному праві, за його словами, він отримав під час військової служби, коли виконував обов’язки керівника юридичної служби військової частини. У цій ролі він представляв інтереси частини, зокрема у справах про пошкодження військового майна.

Окремо члени ГРМЕ поцікавилися його зв’язками з політикою. У 2019 році Хамходера надавав правову допомогу кандидату в народні депутати. Він пояснив, що робив це pro bono, протягом двох тижнів під час відпустки, оскільки раніше був викладачем цього кандидата. Після виборів взаємодія припинилася.

Окреме питання стосувалося кримінального провадження щодо брата кандидата, якого обвинувачують в одержанні хабаря на військовій службі. Хамходера зазначив, що не бере участі в його захисті та не надає консультацій у цій справі. На його думку, це провадження не вплине на його здатність бути неупередженим суддею ВАКС.

Члени ВККС звернули увагу на те, що кандидат подав фактично однакові мотиваційні листи для участі у конкурсах до адміністративних судів і до ВАКС. Кандидат підтвердив, що лист до адміністративних судів був підготовлений на основі листа до ВАКС через обмежений час.

Комісія також поцікавилася відсутністю рекомендацій у його досьє, попри 15 років професійного досвіду. Олег Хамходера пояснив, що не звертався до колег за рекомендаціями через невизначеність із можливістю повноцінно підготуватися до конкурсу під час військової служби.

Ще одне питання стосувалися його участі у виборчій комісії у 2012 році. Кандидат тоді представляв одну з політичних сил, але не зміг згадати, яку саме. Також він зазначив, що долучився до роботи комісії з професійного інтересу, а не з політичних мотивів.

Члени ВККС також поцікавилися зв’язком кандидата з Сергієм Ківаловим, який був його науковим керівником під час підготовки дисертації. Хамходера наголосив, що цей зв’язок був виключно професійним і будь-яких інших відносин з Ківаловим у нього не було і немає.

На завершення співбесіди кандидат заявив, що вважає свої знання і навички достатніми для роботи у ВАКС. Він підкреслив, що має досвід роботи з правовими документами, аналізом судової практики та підготовкою наукових матеріалів на тему окремих правопорушень, повʼязаних з корупцією. Також він набув додаткового практичного досвіду під час військової служби.

Ігор Нікітчук

адвокат

Співбесіда кандидата розпочалася з обговорення його професійного досвіду та діяльності юридичної компанії, яку він заснував і очолював близько десяти років, поки через повномасштабне вторгнення не був вимушений припинити її діяльність.

Членів ГРМЕ зацікавила фінансова модель діяльності компанії, зокрема те, що Нікітчук, будучи директором, отримував відносно невелику зарплату і не декларував інших доходів. Кандидат пояснив, що адвокатську діяльність фактично здійснював безоплатно в інтересах підприємства, часто надавав послуги pro bono в обмін на послуги або позики інших компаній. При цьому він підкреслив, що не вважає себе підприємцем, а радше службовцем, для якого важливіші стабільність і можливість допомагати людям.

ГРМЕ звернула увагу на те, що деякі клієнти, для яких Ігор Нікітчук надавав послуги pro bono, були великими компаніями, які мали достатні ресурси, щоб оплачувати юридичну допомогу. Кандидат пояснив, що його рішення братися за такі справи було продиктоване професійним інтересом, а не майновим. Наразі кандидат продав свою частку юридичної компанії і тепер працює як самозайнята особа-адвокат. За його словами, ці зміни будуть відображені у декларації за 2025 рік.

Значний блок запитань стосувався фінансового стану Нікітчука. ГРМЕ поцікавилася придбанням автомобіля Toyota у 2008 році. Кандидат підтвердив, що автомобіль був новим і придбаний повністю за кошти позики, яку він виплачував до 2016 року. На уточнення щодо того, як йому вдалося обслуговувати позику при відносно невисокому доході, кандидат відповів, що його родина веде дуже економний спосіб життя, не купувала нерухомості та іншого майна.

Під час співбесіди також обговорювалися зв’язки Нікітчука з українським політиком та підприємцем Андрієм Табаловим. Кандидат пояснив, що їхні відносини мали характер клієнтський: він представляв інтереси Табалова як юрист, зокрема під час виборів. За словами Нікітчука, після того, як у 2011 році він вирішив брати участь у суддівських конкурсах, ці відносини припинилися.

Члени ГРМЕ також звернули увагу на політичну активність кандидата, зокрема на його участь у місцевих виборах 2015 року від партії «Наш край». Нікітчук пояснив це бажанням долучитися до розвитку громади в умовах російської агресії після подій 2014 року.

Під час обговорення мотивації до роботи суддею Нікітчук зазначив, що головний стимул для нього — участь у боротьбі з корупцією. Він розповів про свій досвід роботи в митних органах на початку 2000-х років, коли йому пропонували хабарі за непритягнення до відповідальності у справі про ймовірну контрабанду. За словами кандидата, він відмовився від пропозицій і склав відповідний протокол, хоча не повідомляв правоохоронні органи про сам факт пропозиції неправомірної вигоди, оскільки це відбувалося без свідків.

Окремо ВККС звернула увагу на інформацію податкових органів, відповідно до якої сумарний оподаткований дохід Нікітчука за 27 років становить лише 1 млн 341 тис. грн. Кандидат пояснив, що інших джерел доходу він не мав, і ця сума є точною. Він також зазначив, що у 2019 році продав земельну ділянку та садовий будинок за відносно невелику суму, оскільки на той момент потребував коштів для поточних витрат.

На завершення співбесіди ВККС поставила кандидату питання про гарантії того, що в майбутньому він не змінить суддівську кар’єру на політичну. Нікітчук відповів, що для нього такою гарантією є присяга судді і власне слово, підкресливши, що бачить своє покликання саме у здійсненні правосуддя.

Микола Піка 

адвокат

Під час співбесіди з кандидатом Миколою Пікою значна частина питань стосувалася його професійного досвіду, майнових декларацій та окремих скарг, поданих на нього у період адвокатської діяльності.

Першими досліджувалися обставини судової справи за позовом військової частини до кандидата про стягнення надміру виплачених коштів як військовослужбовцю. За ініціативи головуючого члена Комісії подальше обговорення цього питання відбулося у закритому режимі. Водночас у відкритих даних наявна інформація, що суд першої інстанції у задоволенні позову відмовили.

Також аналізувалися майнові декларації Піки. Членкиня ВККС звернула увагу на окремі неточності у попередніх деклараціях, зокрема щодо відомостей про місце проживання та реєстрації. Кандидат визнав ці недоліки та пояснив, що вони були пов’язані з тим, що декларацію він подавав уперше. За його словами, він звернувся до НАЗК із відповідними поясненнями та виправив ці відомості у кандидатській декларації за 2025 рік.

Під час співбесіди також обговорювалися скарги, подані до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Загалом обговорили три скарги. Перша стосувалася нібито розголошення медичних даних. Кандидат пояснив, що у відповідній справі медичні обставини були частиною фактичних даних, викладених у заяві до правоохоронних органів, тому він не вважає такі дії розголошенням медичної таємниці. Друга скарга була подана експерткою, щодо якої кандидат як адвокат звернувся із заявою щодо надання завідомо неправдивого експертного висновку. Третя скарга надійшла від клієнтки, яка стверджувала про втрату зв’язку з адвокатом та відмову з’ясувати нібито помилку у судовому рішенні. Піка пояснив, що виконав свої обов’язки у межах доручення з надання безоплатної правової допомоги, а клієнтка формально не відмовлялася від його послуг. Водночас, на його думку, жодної помилки у відповідному судовому рішенні не було.

Тетяна Троян 

суддя Соснівського районного суду міста Черкаси

Розпитали кандидатку про її спеціалізацію у Соснівському судді Черкас, а також найскладнішу кримінальну справу. Троян відповіла, що спеціалізації у неї кримінальна, цивільна, адміністративна, а також вона є слідчою суддею. Найскладнішої ж справи виділити точно не може, але мала у провадженні корупційні справи.

Різницю у роботі ВАКС та місцевого суду Троян пояснила більш складними, об’ємними та структурованими, справами, які потребують більшої аналітичної роботи. Зокрема через це вважає, що робота у ВАКС — це професійна еволюція, і саме цей конкурс вона ставить у пріоритет.

Майновий блок питань стосувався автівки та кредиту. Новий автомобіль Nissan Qashqai було придбано у 2011 році за 216 тис. грн готівки. Кандидатка пояснила, що кошти на купівлю були отримані з продажу попередньої автівки, заощаджень та кредиту у розмірі 64 тис. грн, який достроково погасили.

У 2024 році чоловік кандидатки також за готівку у 276 тис. грн продав це авто матері судді Троян, яка мала таку фінансову спроможність через пенсію приблизно 5 тис. грн та соцвиплати чоловіка-шахтаря у розмірі 20-25 тис. грн. На запитання експертів про те, як формувалася така низька ціна авто, кандидатка відповіла, що було проведено оцінку від МРЕО, де така ціна була визначена, однак наразі документного підтвердження немає.

Та запитання  виникло передусім тому, що вже через рік матір кандидатки продала цей Nissan Qashqai, однак уже за 487 тис. грн. Кандидатка пояснила, що продаж був третім особам, тож на цю ціну й погодився новий покупець.

Багато запитань стосувалися кредиту у $26 тис., який кандидатка не повертала після 2014 року. Річ у тім, що у 2005 році вона отримала цей кредит під житло у Донецьку, у яке з 2006 року й заселилася. Та з початком АТО їй з сім’єю довелося покинути домівку й доступ до житла було втрачено. Кандидатку запитали, чому вона раніше не повернула цей кредит, адже мала понад $40 тис. 

Троян пояснила, що після 2014 року їй довелося влаштовувати нове життя, тому витрата коштів була саме на придбання нового житла в Черкасах. У 2024 році борг у розмірі $26 тис. банк їй анулював за спеціальною програмою для людей, які втратили житло через воєнні дії. Кандидатка пояснила, що ця програма була доступна усім, і їй довелося після 2014 року повернути банку лише $10 тис.

Цікаво, що кандидатка сама підтвердила, що користувалася повним доступом до Реєстру судових рішень, щоб простежити можливе надходження позову від банку по цьому кредиту, який вона 10 років не сплачувала. Та крім цього, один раз шукала вона й своє прізвище по ВАКС, хоча жодного рішення не було відкрито чи профільтровано — Троян пояснила, що це міг бути помилковий пошук.

Член ВККС також поцікавився чому кандидатка із 3 разів, коли шукала щось у реєстрі, крім свого, ще й один раз вводила прізвище «Різник» (прізвище фігуранта корупційної справи АРМА). На що отримав відповідь, що можливо вона дивилася практику ВАКС.

Питання зачепило й недекларування суддею Троян своєї малолітньої дочки в декларації — вона визнала що дійсно не декларувала й це була помилка/описка.

Перевірка компетенції розглядати справи ВАКС виявилася не дуже успішною. Кандидатка не змогла правильно відповісти на запитання, у яких випадках слід кваліфікувати пропозицію неправомірної вигоди та вимагання неправомірної вигоди.

Костянтин Харакоз 

 суддя Господарського суду Донецької області

Співбесіда розпочалася з обговорення професійного досвіду кандидата. Костянтин Харакоз працює суддею господарського суду понад десять років. До призначення суддею Харакоз займався адвокатською діяльністю. За його словами, основною спеціалізацією були корпоративні та фінансові правовідносини, а судова практика становила приблизно 30% від загального обсягу роботи. 

Члени ГРМЕ окремо поцікавилися досвідом кандидата у справах, пов’язаних з корупцією. Харакоз відповів, що ні як суддя, ні як адвокат безпосередньо таких справ не розглядав. Він пояснив це тим, що працює у господарській юрисдикції, де такі категорії справ не розглядаються. Водночас кандидат зазначив, що вважає себе готовим працювати суддею ВАКС, оскільки за роки суддівської роботи сформував навички неупередженості, об’єктивного аналізу доказів та прийняття рішень.

Значний блок запитань стосувався поїздок кандидата до Криму та Донецька після початку російської агресії у 2014 році. Харакоз пояснив, що у 2014 році виїхав з Донецька разом із родиною з міркувань безпеки і певний час перебував у Криму, використавши раніше придбану туристичну путівку. За його словами, це була не відпустка, а спроба знайти безпечне місце для родини. Він також підтвердив, що у 2015 році їздив до Донецька на кілька днів, щоб забрати речі, а у 2016 році — на похорон. На запитання членів ВККС про те, чи усвідомлював він улітку 2014 року факт окупації Криму, кандидат відповів, що тоді сприймав події, як тимчасові.

Окремий блок співбесіди був присвячений майновим питанням. Члени ГРМЕ звернули увагу на задекларовану кандидатом значну кількість коштовних речей, зокрема дорогі годинники та прикраси, а також на позику батькові на $70 тис. Кандидат пояснив, що ці речі були куплені за кошти, зароблені під час його приватної адвокатської практики.

Щодо годинників по декілька тисяч доларів Харакоз зазначив, що придбав їх у період, коли займався адвокатською практикою і мав високі доходи. За його словами, такі покупки були радше елементом професійної репрезентації, оскільки у юридичному середовищі зовнішній вигляд та статусні атрибути іноді сприймаються як підтвердження успішності фахівця. Один з годинників також був подарований друзями.

Щодо позики батькові кандидат пояснив, що фактично передав йому свої кошти на зберігання у банківській комірці, після того як його квартиру пограбували. За словами Харакоза, формального договору між ними не укладали, оскільки це були родинні домовленості. Після хвороби батька частину коштів витратили на його лікування, а наразі після смерті батька приблизно $50 тис. залишилися у матері.

Під час співбесіди також обговорили зв’язки кандидата з окремими особами, які, за даними відкритих джерел, могли бути пов’язані з Партією регіонів. Зокрема йшлося про його знайомого Олексія Балабанова, якому кандидат допомагав з оформленням автомобіля через видачу довіреності. Харакоз пояснив, що допомагав з оформленням автівки по дружбі, а не як суддя. Про політичну діяльність друга йому невідомо. Він припустив, що може йтися про іншу особу з таким самим ім’ям і датою народження.

В іншого знайомого, в якого Харакоз орендує квартиру, також виявилися звʼязки з Партією регіонів, але кандидат теж про них не знав.

Наприкінці співбесіди члени ВККС поставили кандидату кілька запитань щодо професійної підготовки. Зокрема його попросили назвати найбільш суттєві зміни у кримінальному процесі за останній час, однак кандидат зазначив, що не може визначити, які з них є найбільш фундаментальними.

Володимир Бублейник 

адвокат

Співбесіда Бублейника розпочалася з питання, пов’язаного з його енергетичними станціями. Кандидат просив розглянути це питання у закритому засіданні, однак члени ГРМЕ і ВККС відмовили у задоволенні цього клопотання.

Перший блок запитань стосувався нерухомості кандидата, на якій розміщені сонячні панелі, через які Бублейник генерує електроенергію та продає за «зеленим тарифом». Так Бублейнику вдалося заробити півмільйона доларів на постачанні такої енергії.

Члени ГРМЕ звернули увагу, що Бублейник став власником десятка будинків у невеликому населеному пункті, сім з яких було передано йому безоплатно міською радою. Кандидат пояснив, що ці будинки фактично не мали ринкової цінності, оскільки вулиця була майже незаселеною. За його словами, місцева рада була зацікавлена в тому, щоб з’явився власник, який почне сплачувати податки до місцевого бюджету і розвиватиме проєкти у сфері альтернативної енергетики. Кандидат розповів, що спеціальної програми чи конкурсу не було: ініціатива, за його словами, виходила від сільської ради, яка сама звернулася до нього з пропозицією інвестувати у створення сонячних енергостанцій. 

ВККС не змогла зʼясувати конкретні мотиви такої пропозиції міської ради, адже згідно з даними Комісії, ці об’єкти були приватизовані Бублейником у 2002–2003 роках, коли ще не існувало «зеленого тарифу» та навіть законодавства про сплату податків з доходу фізичної особи тощо.

ВККС також намагалася дізнатися у Бублейника конкретні підстави набуття ним права власності на сім об’єктів нерухомості. Кандидат пояснив, що не знає юридичних деталей оформлення і що ці питання вирішувала місцева рада. За його словами, якби він платив кошти за це майно, то перевіряв би всі деталі, а так ці ділянки дісталися йому безплатно — він лише сплачував податки. ВККС також звернула увагу на використання земельних ділянок під цими об’єктами. Бублейник зазначив, що земля належить місцевій раді, і що він не оформлював жодних прав на неї, бо не вважає це необхідним. Хоча сплачує відповідні платежі, які йому періодично нараховують від міської ради.

Окремо обговорили запуск сонячних електростанцій. Бублейник повідомив: будівельні роботи він виконував разом із братом — зокрема встановлення опор і монтаж конструкцій для панелей. Підключення обладнання до мережі здійснював брат, який має відповідну освіту. Сам процес введення станцій в експлуатацію, за словами кандидата, здійснювався енергетичною компанією безкоштовно. Будь-яких чеків щодо вартості обладнання кандидат надати не зміг.

ГРМЕ також звернула увагу, що кандидат не вказав сонячні панелі та інше обладнання у декларації як рухоме майно. Бублейник пояснив це тим, що не може визначити їхню поточну вартість через знос і амортизацію. За його словами, обладнання вже втратило свою ринкову цінність, тому він і не зазначив його у відповідному розділі декларації.

Під час співбесіди члени ГРМЕ запропонували кандидату уявити аналогічну ситуацію у кримінальному провадженні: бізнес із великими доходами, відсутність документів щодо вартості обладнання та походження коштів. У відповідь Бублейник зазначив, що передусім аналізував би норми законодавства, зокрема питання податкового агента, і вважає, що на момент створення його електростанцій така діяльність була законною.

Ще один блок запитань стосувався нерухомості у Грузії — згідно з державними реєстрами, кандидат видавав довіреності на управління квартирами в цій країні. Бублейник пояснив, що у 2016–2017 роках інвестував у проєкт нерухомості через грузинську компанію, уклавши договір, який, за його словами, поєднував елементи купівлі-продажу та інвестиції. Однак проєкт не запрацював, і протягом кількох років він намагався повернути вкладені кошти. У 2024 році, за словами кандидата, йому повернули близько 30 тисяч доларів після продажу цих квартир. Ця сума, за його поясненням, не була відображена у декларації, оскільки у 2023 році він не був суб’єктом декларування, а станом на кінець 2024 року вже не володів цими об’єктами.

Члени ГРМЕ також поставили питання щодо відвідування Бублейником рф у 2019 році. Кандидат підтвердив поїздку і пояснив її сімейними обставинами: у Курській області проживає його мати, і він поїхав доглянути за могилами родичів на її прохання. За словами Бублейника, під час поїздки він контактував лише з прикордонниками та митниками і не має жодних зв’язків із російськими державними органами.

Під час обговорення будівництва сонячних електростанцій члени ГРМЕ також поцікавилися походженням обладнання. Кандидат повідомив, що частину матеріалів купував на ринках, інвертори — у приватних осіб або через інтернет, а деяке обладнання було вживаним. На частину обладнання він має технічні паспорти, однак не всі покупки супроводжувалися чеками.

Наприкінці співбесіди члени ВККС порушили питання про адміністративне провадження щодо порушення правил дорожнього руху, де зазначалося, що кандидат не зупинився на вимогу поліції, збільшив швидкість і відмовився проходити огляд. Бублейник пояснив цю ситуацію конфліктом із працівниками ДАІ, які раніше були його студентами. За його словами, справа завершилася тим, що суд не притягнув його до відповідальності.

На завершення співбесіди кандидат висловив сподівання, що у майбутньому Вищий антикорупційний суд стане непотрібним, оскільки, за його словами, хотілося б, щоб в Україні не залишилося корупційних справ для його розгляду.

Юлія Ретинська 

суддя Заводського районного суду міста Запоріжжя

Співбесіда кандидатки розпочалася з обговорення її мотивації брати участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. Юлія Ретинська пояснила, що працює суддею місцевого суду вже 13 років і розглядає участь у конкурсі як можливість професійного та кар’єрного розвитку. Її приваблюють складні справи із суспільним інтересом та більш вузька спеціалізація, яку передбачає робота у ВАКС.

ГРМЕ поцікавилася досвідом кандидатки у кримінальних провадженнях, зокрема пов’язаних із корупцією. Ретинська зазначила, що у місцевому суді розглядає різні категорії справ і виконує функції слідчого судді та ювенального судді. Водночас вона повідомила, що фактично мала лише одну кримінальну справу, пов’язану з корупційним правопорушенням.

Окремий блок запитань ГРМЕ стосувався адміністративних справ за статтею 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння), які були закриті через сплив строків притягнення до відповідальності. Члени Ради звернули увагу на 11 таких справ. Кандидатка пояснила, що на момент розгляду цих справ строк притягнення до адміністративної відповідальності становив лише три місяці, і часто справи надходили до неї вже наприкінці або після спливу цього строку. Інколи до завершення строку залишалося лише кілька днів, що унеможливлювало належне повідомлення особи про судове засідання.

Члени ГРМЕ також поставили запитання щодо використання кандидаткою логів повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Ретинська підтвердила, що були використання логів. За її словами, це пов’язано з тим, що через повний доступ до реєстру було зручніше встановлювати особи, позначені у рішеннях як «Особа 1» або «Особа 2», для потреб роботи. Іноді одночасно були відкриті вкладки з різним рівнем доступу, і вона могла їх переплутати.

Кандидатка також повідомила про один випадок використання реєстру поза службовою необхідністю на прохання подруги. За її словами, подруга звернулася до неї після розлучення з колишнім чоловіком і просила допомогти знайти інформацію про його можливу кримінальну відповідальність. Ретинська зазначила, що передала лише номер справи, яка розглядалася у відкритому режимі, і підкреслила, що таємницю нарадчої кімнати або закриту інформацію не розкривала.

ГРМЕ також звернула увагу на заощадження кандидатки. У декларації за 2017 рік вона зазначила $4 тис. готівкою, що становило значну частину її річного доходу, тоді як у 2016 році заощадження не декларувалися. Ретинська пояснила, що кошти були і раніше, але їх сума не перевищувала встановлений поріг декларування (68 тис. грн), тому вона не відображала їх у декларації. За її словами, джерелом заощаджень була виключно суддівська винагорода.

Окремо обговорили придбання у 2019 році автомобіля Ford Fiesta за 200 тис. грн. Члени ГРМЕ зауважили, що подібні автомобілі нині продаються дорожче. Кандидатка пояснила, що транспортний засіб має механічну коробку передач і був привезений із США, тому його ціна нижча за ринкову. Вона зазначила, що на момент купівлі автомобіль був оцінений у сервісному центрі МВС відповідно до ціни у договорі купівлі-продажу, однак через сплив п’яти років отримати копію оцінки вже неможливо.

Члени ВККС звернули увагу на динаміку накопичення заощаджень кандидатки, зокрема на те, що у 2020 році їй вдалося відкласти приблизно $15 тис. Ретинська пояснила це зростанням чистого доходу — за її підрахунками, у 2019 році він становив близько 300 тис. грн, а у 2020 році — понад 700 тис. грн.

Кандидатка пояснила, що накопичує кошти для придбання нерухомості, оскільки наразі проживає у квартирі разом із матір’ю та донькою. За її словами, після початку повномасштабного вторгнення вона майже не витрачала кошти на дозвілля чи поїздки, що також дозволило збільшити заощадження.

Під час співбесіди члени ВККС звернули увагу на періоди відпусток і лікарняних у 2025 році, коли кандидатка тривалий час не брала участі в авторозподілі справ. Ретинська пояснила, що графік відпусток формується наприкінці року, і вона традиційно бере відпустку на період шкільних канікул через дитину. Щодо лікарняного, який припав між відпустками, вона зазначила, що це було випадковим збігом, і додала, що за весь час роботи суддею перебувала на лікарняному лише двічі.

Під час професійної частини співбесіди члени ВККС поставили кандидатці низку запитань щодо кримінального процесу. Зокрема, вона зазначила, що підставою для проведення спеціального досудового розслідування є ухвала слідчого судді, хоча не змогла пригадати конкретну норму закону. Також вона вагалася з відповіддю на запитання про право захисника на перекладача, пояснивши, що не мала подібних ситуацій у практиці.

Наприкінці співбесіди ВККС звернула увагу на збільшення кількості цивільних справ, розглянутих Ретинською поза встановленими строками у 2024 році. Кандидатка пояснила це зміною категорії кримінальних проваджень у суді після початку повномасштабного вторгнення, зокрема появою значної кількості справ, пов’язаних із колабораційною діяльністю тощо, які потребують більше часу для розгляду і впливають на розподіл робочого навантаження.

Сергій Сивокінь

суддя Шполянського районного суду Черкаської області 

Під час співбесіди з кандидатом значна частина питань стосувалася майнового стану родини, джерел доходів та окремих обставин, пов’язаних із доходами членів сім’ї.

Одне з перших запитань стосувалося достатності доходів родини у 2019 році. Згідно з деклараціями, Сивокінь, його дружина та двоє дітей отримали сукупний дохід близько 30 тис. грн за рік, що викликало сумніви у ГРМЕ щодо можливості забезпечення проживання родини. Кандидат пояснив, що це був надзвичайно складний фінансовий період. За його словами, він звільнився з посади у банку, очікуючи призначення на посаду судді, однак процедура призначення затягнулася. У той час родина фактично «виживала», а батьки допомагали продуктами та невеликими подарунками на свята.

Член ГРМЕ уточнив: чому кандидат звільнився з роботи ще до того, як призначення на посаду судді стало очевидним? Кандидат відповів, що зробив це, зокрема, в інтересах колег: у відділенні банку працювало троє співробітників, а обсяг роботи та розмір винагороди розподілялися між ними. За його словами, для трьох працівників роботи було недостатньо, тому він вирішив звільнитися. На запитання про обсяг заощаджень на кінець 2018 року кандидат зазначив, що не може точно відповісти.

Окремо обговорювалося набуття Сивоконем земельної ділянки. У 2016 році кандидат отримав у власність земельну ділянку площею 18 795 кв. м у селі Медведівка за рішенням органу місцевого самоврядування. За аналогічною процедурою земельну ділянку отримав і його брат. У цей період батько був депутатом місцевої ради. Член ГРМЕ уточнив, чи брав батько участь у голосуванні щодо відповідного рішення. Сивокінь відповів, що батько не голосував у ситуаціях конфлікту інтересів.

Також обговорювалися обставини набуття квартири дружиною кандидата. У 2025 році вона отримала квартиру у подарунок від матері. За словами Сивоконя, мати дружини інвестувала кошти у будівництво ще у 2020 році, а у 2023 році отримала квартиру. Член ГРМЕ поцікавився джерелом близько одного мільйона гривень, необхідних для придбання. Кандидат пояснив, що батьки дружини протягом багатьох років економили, зокрема завдяки веденню власного господарства. Він додав, що саме подружжя не мало можливості інвестувати у придбання квартири, але вони здійснили ремонт, достатній для проживання.

Окрему увагу приділили оренді офісного приміщення дружиною кандидата. З 2021 по 2025 рік вона орендувала офіс площею 13 кв. м у Черкасах із щомісячною оплатою 2500–3000 грн. На запитання ГРМЕ про можливе ведення нею підприємницької діяльності кандидат відповів, що його дружина не займалася жодною прибутковою діяльністю, інакше це було б відображено у декларації. За його словами, приміщення орендувалося радше як особистий простір, оскільки родина проживала в однокімнатній квартирі з дитиною. Дружина використовувала офіс для рукоділля та зберігання речей.

Водночас член ГРМЕ продемонстрував кандидату скріншот TikTok-акаунту особи на ім’я Ірина Чуб (таке ж прізвище мала дружина кандидата до шлюбу), яка позиціонує себе як майстер у сфері краси в Черкасах. На скриншоті могло бути зображено відповідне приміщення та дружина. Кандидату запропонували прокоментувати, чи впізнає він свою дружину або орендований офіс, однак він не зміг надати чіткої відповіді.