Одноособовий розгляд у справах про цивільну та санкційну конфіскацію: аналіз законопроєкту

11 вересня 2025 року уряд зареєстрував проєкт закону № 14033, покликаний вдосконалити порядок розгляду справ Вищим антикорупційним судом. 

Ідеться про запровадження одноособового розгляду справ про цивільну конфіскацію, який відбувається відповідно до Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК) та санкційних справ, які розглядають за Кодексом адміністративного судочинства (КАС).

Про необхідність внесення змін щодо цивільної конфіскації ми згадували в останньому звіті з моніторингу справ ВАКС. Крім цього, відповідний захід є у Дорожній карті у сфері верховенства права, яку затвердили у травні 2025 року.

Короткі висновки:

• проєкт закону може позитивно вплинути на швидкість розгляду справ про цивільні та санкційні конфіскації у ВАКС через зменшення кількості суддів, які будуть розглядати окремі категорії справ;
• водночас він потребує доопрацювання в частині встановлення порядку розгляду питання про колегіальний розгляд справ щодо цивільної конфіскації, а також зміцнення процесуальних гарантій для сторін та учасників санкційних справ.

Що ми рекомендуємо:

• визначити порядок розгляду питання про колегіальний розгляд справ щодо цивільної конфіскації;
• збільшити процесуальні строки на подання апеляційної скарги та відзиву на позовну заяву до 15 днів з дня проголошення або публікації рішення та з дня одержання позовної заяви відповідно.

Як є зараз

Наразі в законі, що регулює цивільний процес, визначено, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів.

Ідентично у Кодексі адміністративного судочинства є норма, за якою справа про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», розглядається колегією у складі трьох суддів ВАКС протягом 30 днів з дня надходження позовної заяви до суду.

Що пропонують змінити

Уряд пропонує визначити, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, залежно від складності, будуть розглядатися суддею ВАКС одноособово або колегіально у складі трьох суддів цього суду.

А справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», будуть розглядатися протягом 30 днів з дня надходження позовної заяви до суду, без вказівки на специфіку колегіального розгляду цієї категорії справ.

При цьому в прикінцевих та перехідних положеннях цього закону визначено, що попередні правила про колегіальний розгляд будуть діяти у справах:

• про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом;
• про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

Що слід вдосконалити

Проєкт закону дійсно пропонує доречні та актуальні зміни, які можуть вплинути на підвищення ефективності розгляду як справ про цивільну конфіскацію, так і санкційних проваджень ВАКС. Крім цього, в останньому звіті з моніторингу роботи ВАКС ми звертали увагу парламенту на те, що слід запровадити одноособовий розгляд для справ про цивільну конфіскацію.

Щодо справ про цивільну конфіскацію, то потребує деталізації положення про те, яким чином суддя ВАКС буде розв’язувати питання про одноособовий або колегіальний розгляд справи. 

Механізм «розширення» складу суду через складність справи не новий для процесуальних законів. Така можливість є в адміністративному та господарському процесах: справа, яка має слухатися одноособово, може розглядатися колегією за власною ініціативою суду або за ініціативою учасника справи. Водночас у цих прикладах визначена стадія, коли склад суду можна «розширити» – до закінчення підготовчого засідання або ж до початку розгляду, якщо таке засідання не проводиться. Про розгляд справи у колегії суд приймає окрему ухвалу. 

Законопроєкт не містить пропозиції щодо стадії, на якій має розв’язуватися це питання, за чиєю ініціативою (виключно суду чи також учасників), а також форма ухвалення такого рішення. Також важливо встановити критерії складності, якими суд може керуватися, ініціюючи колегіальний розгляд. Це також допоможе суддям краще мотивувати рішення про колегіальний розгляд справи, адже дасть опору для аргументів. 

Ці аспекти потрібно доопрацювати, щоб нівелювати ризик майбутнього оскарження рішень через те, що розгляд відбувався не «судом, встановленим законом». До прикладу, критерієм розмежування одноособового чи колегіального розгляду може бути посада особи, яка є відповідачем.

Міжнародні інституції неодноразово вказували на потребу визначити чіткі правила та критерії для формування складу суду для розгляду у справі. Пропозиція законопроєкту по суті запроваджує винятки у формуванні складу суду на основі складності справи. Раніше Венеційська комісія (ВК) вказувала, що розподіл справ між окремими суддями має максимально ґрунтуватися на об’єктивних і прозорих критеріях, заздалегідь встановлених законом або спеціальними актами на основі закону, наприклад, у регламенті суду. Комісія заявляла, що винятки до цих критеріїв повинні бути обґрунтованими. 

З іншого боку Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо суддів у контексті незалежності вказували, що справу не слід відкликати у конкретного судді без поважних причин. Рішення про відкликання справи у судді має так само прийматися на основі об’єктивних, заздалегідь встановлених критеріїв та відповідно до прозорої процедури органу влади в судовій владі. І хоч такі висновки сформульовані у контексті процедури розподілу та відкликання справи, їх можна поширити й на процедуру «розширення» складу суду, адже такий процес також призводить до зміни складу суду у справі. 

Якщо ж говорити про одноособовий розгляд справ про санкційну конфіскацію, то така зміна є також виправданою з погляду потреби зменшити навантаження на суддів. Втім доречно було б щоб вона супроводжувалася також збільшенням процесуального строку на подання апеляційної скарги, адже її розглядає якраз колегія АП ВАКС. 

Наразі учасники справи та їхні представники можуть подати апеляційну скаргу на рішення ВАКС протягом п’яти днів з дня проголошення цього рішення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення та його опублікування на офіційному вебсайті ВАКС. Аналогічний строк відведено КАСУ також для подання відзиву — пʼять днів з дня одержання позовної заяви.

Transparency International Ukraine давно наголошує на необхідності збільшити процесуальні строки у санкційних справах, зокрема строку на подання відзиву на позов та строку на подання апеляційної скарги на рішення першої інстанції. Адже коли ми говоримо про процесуальні права у санкційних справах, ідеться не лише про підсанкційних осіб, але й про Міністерство юстиції, яке також може оскаржувати в апеляції рішення суду першої інстанції та третіх сторін, а ними часто є непідсанкційні українські компанії і громадяни.

Ми пропонуємо збільшити строки на подання відзиву та апеляційне оскарження до 15 днів, зважаючи на стандарти КАСУ.  При цьому варто врахувати екстраординарність механізму стягнення та обмеження його застосування виключно періодом воєнного стану. Чинний порядок обчислення цих строків не потребує змін.

Висновки

Transparency International Ukraine рекомендує приймати проєкт закону №14033 в цілому лише після доопрацювання, яке має бути спрямоване на:

• конкретизацію критеріїв складності справ про цивільну конфіскацію, які мають розглядатись суддями ВАКС колегіально; також необхідно визначити, на якому етапі, за чиєї ініціативи та у якій формі приймається рішення про такий розгляд;
• збільшення процесуальних строків на подання апеляційної скарги та відзиву на позовну заяву до 15 днів з дня проголошення або опублікування рішення та з дня одержання позовної заяви відповідно.