Окуповані росією території: who will be the next?

російська федерація — країна-окупант, яка щороку нарощує загарбницькі апетити. За останніх 30 років свого існування росія не воювала лише 6. Про попередні імперські заходи годі й говорити.

24 роки з 30 вона вела активні воєнні дії, окуповуючи чужі території. Водночас міжнародна спільнота не визнає жодну з квазіреспублік, бо їх створення підриває канони міжнародного права і принципи здорового глузду. Тож у кого і що нахабно і поки безкарно відібрала рф?

Молдова: Придністров’я

Конфлікт у Придністров’ї розпочався у 1989 році через мовне питання. Наріжним каменем нібито стала російська мова, яку не визнали державною. У 1990 році російськомовне населення за сприяння Кремля проголосило «незалежність», а у 1992 розпочалась війна.

У війну одразу втрутилась росія. На чолі з генерал-майором Олександром Лебедем і 14-ою армією росіяни воювали проти молдовських військових. У результаті молдовська влада була змушена піти на перемирʼя, відповідно до якого на територію Придністров’я зайшли російські «миротворці». Наразі Придністров’я — це сіра зона, яку нещодавно Парламентська асамблея Ради Європи визнала окупованою рф.

Під час війни в Україні у Придністров’ї відбулася серія вибухів і обстрілів. Існує версія, що саме росіяни дестабілізують цей регіон, аби повторити сценарій Донбасу — визнати незалежність самопроголошеного Придністров’я і відкрити другий фронт для наступу на південь України. Час покаже, якою буде доля Молдови.

Чечня: ліквідація Чеченської Республіки Ічкерії

Після розпаду СРСР росія дуже болісно сприйняла той факт, що більшість держав проголосили незалежність. У 1990 році на території колишньої Чечено-Інгушської АРСР з’явилася Чеченська Республіка Ічкерія (ЧРІ). Тоді на президентських виборах переміг Джохар Дудаєв, який проголосив незалежність ЧРІ від рф.

На цьому ґрунті розпочалися дві російсько-чеченських війни: у 1994-1996 і 1999-2009 роках. У першій війні рф спробувала взяти під контроль гірські райони Чечні, але росіяни капітулювали і підписали мирний договір у Хасав’юрті влітку 1996 року. Ішли роки, росію турбувало чеченське питання не менше, ніж українське. Назріла друга війна, яка тривала 10 років. Реванш завершився окупацією Ічкерії і численними жертвами.

Під час другої війни в Чечні росіяни не створювали безпечні гуманітарні коридори, розстрілювали і проводили зачистку мирного населення, створили мережу фільтраційних таборів. Схожі воєнні злочини російські військові скоюють зараз в Україні, зокрема, в Маріуполі, на Київщині, Харківщині, у Херсоні та інших містах.

Грузія: Південна Осетія і Абхазія

Міжетнічний конфлікт грузинів і осетинів загострився в останні роки існування Радянського Союзу. У 1989 році Південноосетинська обласна рада (ПОР) вирішила стати автономною республікою у складі Грузії, але грузинський парламент не підтримав цього рішення. Наступного року ПОР спробувала визнати регіон незалежним від Грузії суб’єктом радянської федерації. Це спровокувало військове протистояння.

Зрештою, у 1992 році Південна Осетія таки проголосила свою незалежність від Грузії. Цим вдало скористалися російські «миротворці». З того часу вони крок за кроком готували підґрунтя для подальшого захоплення цих територій: видавали паспорти, розташовували війська, техніку, навчали добровольців, вливали гроші.

Паралельно з цим відбулася війна між абхазами і грузинами. Протягом 1992-1993 років росія воювала на стороні сепаратистів в Абхазії, куди за результатами війни також ввели російських «миротворців».

На початку 2008 року Грузія прагнула вступити в НАТО.  На саміті у Бухаресті Альянс пообіцяв, що дозволить приєднатися Грузії, якщо країна виконає певні вимоги. До речі, зелене світло від НАТО було й для України. Але путін виступив проти такого курсу.

У ніч з 7 на 8 серпня 2008 року росія напала на Грузію. Війна тривала 5 днів. У результаті рф таки встановила контроль над сепаратистськими регіонами Грузії, які проголосили себе «незалежними державами».

У 2021 році Європейський суд з прав людини визнав російську окупацію, а також звинуватив країну у тортурах, жорстокому поводженні і затриманні цивільних осіб, розграбуванні і підпалах будинків, етнічних чистках, позбавленні права вимушено переселених осіб на повернення у свої будинки.

Попри це, у ЗМІ поширюється інформація про намір Південної Осетії провести референдум.

Україна: Крим, Донбас

Україна не засвоїла грузинський досвід. У 2010 році за президентства Віктора Януковича наша країна відмовилася від вступу в НАТО і закріпила за собою позаблоковий статус. Крім цього, у тому ж році Янукович підписав Харківські угоди, які продовжили перебування російського флоту в Криму до 2042 року.

Революція Гідності стала передумовою до анексії Криму і війни на сході України. Українці чинили спротив проросійському курсу і прагнули інтеграції в ЄС. Після розстрілів Небесної сотні з країни втік Янукович, а рф скористалась моментом безвладдя і розпочала збройну окупацію Криму.

У березні 2014 року в Криму провели незаконний референдум із фальсифікованими результатами. Останні 8 років анексії супроводжувалися репресіями проти кримських татар, етнічних українців, нарощуванням військ і техніки.

У квітні 2014 року російські сили захопили адміністративні будівлі у Донецьку і Луганську, а згодом проголосили так звані Донецьку і Луганську Народні Республіки. Далі бойовики захопили Слов’янськ та інші міста Донеччини і Луганщини, а у відповідь на це Україна розпочала антитерористичну операцію, яка тривала до квітня 2018 року.

Російсько-українська війна на сході триває 8 років. До 24 лютого 2022 року бойові дії вели з різною інтенсивністю, а риторика росії кардинально змінилась від «нас там нєт» до визнання незалежності так званих ДНР і ЛНР. Армія рф одразу зіштовхнулася з потужним спротивом український військових і народу. Були спроби встановити режим припинення вогню, але російська сторона неодноразово його порушувала.

У 2021 році росія почала активно нарощувати війська навколо кордонів України. А наприкінці року з’явилась офіційна позиція рф щодо гарантій безпеки України: не приймати нашу країну в НАТО і не надавати нам військову допомогу. 24 лютого 2022 року російська армія за наказом путіна вторглася в Україну. Запланований бліцкриг провалився, але воєнні дії досі тривають.

За два з половиною місяці російські військові скоїли понад 10 тисяч воєнних злочинів, знищили Волноваху, 90% інфраструктури Маріуполя, влаштували геноцид у Бучі, Бородянці, Ірпені, Гостомелі та інших містах Київщини, зруйнували Харків і Чернігів, обстрілювали Київ, бомбардували Краматорськ. А ми — продовжуємо боротися за свободу і відстоюємо незалежне майбутнє.

Азербайджан: Нагірний Карабах 

Нагірний Карабах — спірна територія Азербайджану і Вірменії. Деюре регіон на Південному Кавказі є частиною Азербайджану, а дефакто — контролюється вірменами. Восени 2020 року між цими двома країнами спалахнула війна. Фактично вона завершилися перемогою Азербайджану, але припинення вогню було зафіксоване за посередництва росії.

Після війни країни уклали тристоронню угоду, згідно з якою вірмени передали Азербайджану території, які вони контролювали протягом десятиліть, а рф розмістила в анклаві своїх військових. Але в ніч з 24 на 25 березня 2022 року конфлікт поновився. Азербайджанські військові захопили село Парух. У відповідь на це росія заявила, що порушена зона російських «миротворців». Натомість Азербайджан вважає, що жодних порушень немає.

На тлі війни в Україні певні зрушення у настроях щодо окупованих росією територій виникли і в інших країнах.

Японія заявила, що рф окупувала південну частину Курильських островів. Спір довкола приналежності Ітурупу, Кунаширу, Шикотану і Хабомаю виник після окупації островів радянськими військами в 1945 році. Японія не визнає російського суверенітету і вважає ці території своїми. А в Польщі генерал Вальдемар Скшипчак заявив, що їхня країна може претендувати на Кенігсберг (Калінінград), тому що ця область історично належала Пруссії та Польщі і перебуває під російською окупацією з 1945 року.

росія прагне за будь-яку ціну знищити світовий порядок. Вже стало зрозуміло, що їй не те що мирні українські жертви байдужі — їй байдуже до тисяч загиблих власних громадян.

За даними Генштабу ЗСУ, Кремль розпочав приховану мобілізацію, аби поновити свої лави і привести військові частини у штати воєнного часу. Хтозна, можливо додаткові фронти змогли б її ослабити і не дати встановити терористичний режим по всій Європі.