Продаж «АЕРОК» — успішний тест для системи управління конфіскованими активами

Автор: Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

19 грудня відбувся аукціон з приватизації компанії «АЕРОК» – одного з лідерів ринку газобетону в Україні. За результатами торгів ціна на актив зросла майже вдвічі – до 1,89 млрд грн. Проте особливість цій події додає не лише статус та вартість об’єкта, але й те, що Фонд державного майна вперше виставив на аукціон один із найбільших активів, який Україна конфіскувала в росіян.

Про приватизацію великих об’єктів, які належали російським олігархам, у Фонді вперше заговорили ще в березні минулого року. Першою «на вихід» мала стати державна частка ТРЦ Ocean Plaza, але на перешкоді стали борги перед кредиторами на більш ніж $216 млн. Планували виставити на продаж в цьому році й один із колишніх активів Дерипаски – Миколаївський глиноземний завод, але блокування морських портів та ризики обстрілів унеможливлюють його повноцінне функціонування. 

Крім згаданих, у затверджений урядом перелік об’єктів великої приватизації (вартість яких перевищує 250 млн грн) увійшли ще 4 компанії, які мали зв’язки з рф: ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ВСМПО Титан Україна», які належали російському титановому магнату Шелкову, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» сенатора Сергія Калашника та ТОВ «АЕРОК» російського забудовника Андрія Молчанова. 

З цього списку до приватизації ФДМУ вдалось підготувати лише останнє підприємство. Тож розбираємося, за що змагалися інвестори, чи є ризики для потенційного покупця, та чому продаж «АЕРОК» може стати маркерним для сфери управління конфіскованими активами.

Від лідера ринку до арештів та боргів 

До початку війни компанія «АЕРОК» займала провідні позиції на ринку виробів із бетону для будівництва та була їх найбільшим постачальником в Україні. Завдяки двом заводам на Київщині підприємство здатне щорічно випускати понад 1,15 млн м³ готової продукції. Крім того, «АЕРОК» розпочала будівництво нового заводу на Львівщині, яке зупинилося після початку повномасштабного вторгнення. 

2021 рік компанія завершила з доходом у 1,8 млрд грн та чистим прибутком у майже 510 млн. Втім, це був останній прибутковий фінансовий рік для «АЕРОК».

У травні 2022 року активи «АЕРОК» арештували і передали в управління АРМА. Але спочатку відбір управителя затягнувся на 7 місяців, а після його обрання відомство не змогло укласти договір з управителем. Тож налагодити роботу компанії не вдалося – про це свідчать як дані ФДМУ, так і інформація з Реєстру арештованих активів. Ба більше — у ЗМІ поширювалася інформація про розкрадання майна підприємства.

У жовтні 2023 року суд остаточно конфіскував «АЕРОК» в державну власність, і компанія перейшла під управління Фонду держмайна. Але для встановлення повного контролю за нею та підготовки до подальшої приватизації ФДМУ знадобилося ще понад 7 місяців — щоб скасувати 14 арештів корпоративних прав та активів у кримінальних провадженнях. 

Проте не всі арешти підприємства вдалося зняти. Обтяження майна компанії продовжують діяти у виконавчих провадження, тож інвестору доведеться самостійно розбиратися з її боргами. На кінець червня цього року заборгованість «АЕРОК» із заробітної плати, по податках та перед кредиторами становила 110,8 млн грн. Відповідно до умов приватизації їх доведеться погасити новому власнику – за винятком 21,3 млн боргу перед попереднім засновником компанії, AEROC Investment Deutschland GmbH, щодо якого Україна застосувала економічні санкції.

Серед інших умов продажу:

• збереження профілю діяльності підприємства;
• недопущення звільнення працівників компанії протягом 6 місяців після придбання;
• заборона протягом 5 років продавати, передавати в оренду чи управління підприємство і його активів підсанкційним особам, пов’язаним з ними особам або компаніям з бенефіціарами з країн-агресорів. 

Новим власником «АЕРОК» через підконтрольне підприємство може стати Геннадій Буткевич – український бізнесмен та співвласник однієї з найбільших українських мереж магазинів АТБ. Після завершення аукціону він має 35 робочих днів для підписання протоколу торгів, сплати ціни об’єкта та укладення договору купівлі-продажу.

Чи може повернути контроль колишній власник?

У серпні минулого року ВАКС конфіскував 100% частки статутного капіталу ТОВ «АЕРОК» у російської компанії «Група ЛСР», яка володіла активом через німецьке підприємство AEROC Investment Deutschland GmbH. Останнє оскаржило це рішення в апеляції, однак суд залишив його без змін, зазначивши, що ця конфіскація має легітимну мету і здійснюється виключно в інтересах суспільства та для припинення отримання доходів відповідачем, кошти від яких спрямовуються на фінансування оборонного комплексу рф. Але колишній власник не залишає намірів повернути актив.

13 листопада 2024 року Конституційний Суд України почав розгляд конституційної скарги AEROC Investment Deutschland GmbH щодо конституційності окремих положень санкційного законодавства, зокрема і щодо конфіскації активів, з підстав нібито порушення права приватної власності, принципу верховенства права та рівності усіх учасників судового процесу. На кінець листопада КСУ дослідив матеріали цієї справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення. 

Та чи варто з цього приводу хвилюватися інвестору? Ні – щонайменше з двох причин.

По-перше, застосування конфіскації має достатню правову основу як з боку українського законодавства, так і міжнародного права. Зокрема, у кожному своєму рішенні про стягнення активів у дохід держави ВАКС обґрунтовує застосування цієї санкції дотриманням критеріїв Європейського суду з прав людини щодо обмеження права власності.

По-друге, Цивільний кодекс України передбачає, що державне майно, продане добросовісному набувачу в порядку приватизації на електронному аукціоні, не може бути витребуване попереднім власником. Тож навіть за негативного сценарію фінансові наслідки від конфіскації та подальшого продажу активу ляжуть на державу та її бюджет, а не на нового власника. 

На що вплине продаж «АЕРОК»?

Конфіскація російських активів і їх продаж – основний механізм відшкодування збитків, завданих війною, який не передбачає залучення зовнішньої підтримки. За понад два роки його дії суд конфіскував понад 340 об’єктів нерухомості та корпоративних прав, які раніше належали росіянам чи пособникам війни. 

Однак результати їх реалізації поки що скромні: ФДМУ вдалося продати лише чотири активи. Це дві квартири в Одесі, аграрна компанія на Дніпровщині та пакувальне підприємство на Київщині. Сумарний дохід склав 130,5 млн гривень – незначна сума, особливо якщо згадати, що передані Фонду держмайна активи оцінюються щонайменше в 14,5 млрд грн 

У спеціальному дослідженні ми виявили, що майже на всіх етапах роботи з активами виникають труднощі та перепони, які гальмують або навіть унеможливлюють їх продаж. На тлі невдалих результатів продаж одного із найбільших конфіскованих активів має стати доказом ефективності системи управління підсанкційними активами.

Якщо ж продаж активу зірветься, це може поставити під сумнів спроможність ФДМУ забезпечити успішну підготовку та реалізацію таких об’єктів. Ба більше, у разі невдачі може постати питання про доцільність передачі таких активів до управління саме Фонду держмайна. Деякі законодавчі ініціативи вже пропонують уповноважити АРМА на виконання рішень про стягнення активів на рівні з ФДМУ, проте TI Ukraine скептично ставиться до таких ідей. Натомість ми вважаємо важливим сконцентруватися на вдосконаленні процедур управління і реалізації підсанкційних активів.

2024 рік уже став переломним для сфери великої приватизації в Україні. У вересні за більше ніж 2,5 млрд гривень був проданий готель «Україна», а в жовтні успішно завершилась сага з приватизацією ОГХК. Тож завершення продажу «АЕРОК» може стати індикатором ефективності системи управління підсанкційними активами – або початком змін у ній.

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.