Увага! Повітряна тривога: як купують оновлення систем оповіщення в Prozorro

Сирена повітряної тривоги для українців стала звуком щоденного життя під час війни. У 2025 році вона звучала щонайменше 19 033 рази. Від того, наскільки швидко і надійно вона спрацює, безпосередньо залежить життя людей.

Водночас зросли й державні витрати на модернізацію цих систем. Якщо у 2021 році на їх ремонт законтрактували 10 млн грн, то у перший рік повномасштабної війни — 45 млн грн, у 2023 році — 63 млн грн, а у 2024 — вже 150 млн грн. Пік фінансування припав на 2025 рік, коли сума укладених контрактів сягнула 528 млн грн. Такий стрибок пояснюється рішенням Кабінету Міністрів про запуск і реалізацію плану модернізації систем оповіщення. Воно передбачає, що центральні органи виконавчої влади та обласні адміністрації мають забезпечити виконання цього плану, а органи місцевого самоврядування можуть долучатися до його реалізації.

У цьому матеріалі DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення, з якими труднощами стикалися учасники закупівель і як на цьому ринку фактично сформувалося домінування однієї підозрілої компанії.

Під час аналізу ми відбирали закупівлі з формулюванням «системи централізованого оповіщення». Далі вручну прибирали ті, що не підходили — наприклад, оновлення протипожежної сигналізації. Також у статистику не потрапили закупівлі «Укргідроенерго». Йдеться про проєкти з реконструкції систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій і створення централізованого моніторингу на об’єктах ГЕС і ГАЕС.

Скільки законтрактували 

За даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, у 2025 році на модернізацію систем оповіщення оголосили закупівлі із загальною очікуваною вартістю 1,4 млрд грн. Ще одна закупівля на 66 млн грн залишається активною. Водночас поточна сума договорів за ними становить 528 млн грн. Різниця пояснюється тим, що 42% конкурентних закупівель за очікуваною вартістю були неуспішні або скасовані, ще 5% — досі тривають. Крім того, серед 54% процедур, що завершилися укладенням договорів, 15% контрактів згодом розірвали — зокрема через висновки Держаудитслужби. Зауважимо, що в цьому тексті йдеться саме про укладені договори, а не про фактично сплачені кошти.

За сумою контрактів у 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги з особливостями. Ще у 10% укладали через прямі угоди. За даними BI Prozorro, у середньому на успішні закупівлі з модернізації системи оповіщення в Україні подавалися 1,3 учасника, що свідчить про фактичну відсутність конкуренції на ринку.

Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн. На другому місці опинилася Черкаська область із 124 млн грн, третє місце посіла Миколаївська область — 89 млн грн. Далі йдуть Вінницька область із 51 млн грн та Чернівецька — із 45 млн грн. Найменший обсяг закупівель зафіксували у Закарпатській області — лише близько 98 тис. грн.

Що спільного в регіонів-лідерів

У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем робіт з оновлення територіальних автоматизованих систем оповіщення стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Саме ця компанія виконує модернізацію систем інформування населення у Київській області за 133 млн грн, у Черкаській — за 120 млн грн, у Миколаївській — за 86 млн грн та у Вінниці — за 49 млн грн. Натомість у Чернівецькій області підряд на 44 млн грн отримала інша компанія — ТОВ «Метеор АйТі». Примітно, що для Київської та Черкаської областей проєктну документацію на модернізацію систем оповіщення розробляло саме ТОВ «Укрзалізничавтоматика». 

Строки реалізації проєктів відрізняються. У Київській області завершити роботи планують до 31 серпня 2026 року, у Черкаській та Чернівецькій — до кінця 2027 року, у Миколаївській — до 31 жовтня 2026 року, а у Вінниці — до серпня 2027 року.

Окрім помітної різниці у вартості робіт, Київську та Черкаську області відрізняє ще одна деталь — підходи до оприлюднення договорів. Київський замовник не опублікував договір, пояснюючи це обґрунтуванням комісії Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської ОДА, у якому договір віднесли до інформації з обмеженим доступом, а його оприлюднення може становити загрозу національній безпеці. У Черкаській області договір спочатку також не оприлюднили та ніяк не пояснили таке рішення. Утім, згодом його все ж опублікували — уже в складі змін до договору. Водночас у Миколаївській та Чернівецькій областях, а також у Вінниці договори оприлюднили відразу, не вбачаючи підстав для їх приховування.

«Укрзалізничавтоматика» ймовірно пов’язана з депутатом у розшуку НАБУ

ТОВ «Укрзалізничавтоматика» фактично домінує на ринку модернізації систем централізованого оповіщення. Загальна вартість укладених контрактів з 2023 року становить 433 млн грн, з яких 7,1 млн грн — на розроблення та коригування проєктної документації. Окрім вищезгаданих контрактів, компанія з 2024 року модернізує системи оповіщення у Кам’янській та Луцькій громадах. Показовим є і розподіл підрядів: у 2025 році на ТОВ «Укрзалізничавтоматика» припадає 74% від загальної вартості всіх договорів на такі послуги.  

Вона зареєстрована у Києві і є дистриб’ютором польських систем оповіщення Digitex. ТОВ «Укрзалізничавтоматика» належить ТОВ «Нафтогазові технології», бенефіціаром якого вказаний Олексій Колесник. Хоча фірму заснували ще у 2010 році, її активні тендерні успіхи почалися лише влітку 2023 року. До повномасштабної війни вона мала лише три публічні договори на загальну суму приблизно 16,5 тис. грн.

Різкий стрибок у розвитку бізнесу компанії стався у 2023 році. Тоді народний депутат із групи «Довіра» Сергій Шахов публічно почав просувати тему модернізації систем оповіщення. Наприкінці березня 2023 року Шахова оголосило у розшук НАБУ — його звинувачують у недостовірному декларуванні на понад 60 млн грн. 

Тоді ж журналісти hromadske опублікували розслідування про те, що Шахов лобіював оновлення систем оповіщень в Уряді, щоб просувати свою компанію, яка до того ж має російський слід. Вони показали листи депутата до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.  Журналісти припустили, що Шахов просував компанію «Укрзалізничавтоматика», з якою міг бути пов’язаний його радник — Микола Самбожук. Також журналісти писали, що Самбожук раніше мав подібний бізнес у росії і, за їхніми даними, у 2007 році отримав російський паспорт.

Ще у 2023 році аналітики DOZORRO припускали, що «Укрзалізничавтоматика» може стати монополістом на ринку систем оповіщення в Україні, і звертали увагу, що на той момент компанія не користувалася значною популярністю серед замовників. Однак, як бачимо, ситуація змінилася і прогнози справдилися.

Надмірні вимоги у кожному тендері 

Спільна риса тендерів, підрядником яких стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика», — жодній із них не вдалося провести закупівлі з першої спроби. Через втручання аудиторів замовники були змушені скасовувати або відмінювати закупівлі та переоголошувати їх. Держаудитслужба знаходила невідповідності як у тендерних документаціях, так і у пропозиціях учасників. Примітно і те, що майже в кожній оголошеній закупівлі потенційні учасники ставили замовникам запитання щодо дискримінаційних вимог. У деяких зверненнях згадувалося і ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Саме тому аналітики DOZORRO проаналізували тендерні документації цих проєктів.

Аналіз показав системне використання у тендерних документаціях умов, які можуть обмежувати конкуренцію. У більшості випадків на торги приходило ТОВ «Укрзалізничавтоматика», яке й ставало переможцем. 

Замовники застосовували комплекс вимог, які створювали значні бар’єри для участі, насамперед для середнього та малого бізнесу. Так, у тендерах Київської, Черкаської, Чернівецької та Миколаївської областей вони вимагали спеціальний дозвіл на роботу з державною таємницею.

Окремим бар’єром стали жорсткі умови щодо еквівалентного обладнання у вінницького, київського та чернівецького замовника. Учасники мали довести, що їхнє альтернативне обладнання повністю відповідає проєкту — фактично без права на помилку. Насправді для оцінки вистачило б просто порівняльної таблиці, яку просили замовники. Але вони додатково вимагали гарантійні листи або інші документи, що робило умови занадто складними. У результаті бізнес змушений пропонувати саме те обладнання, яке закладене у проєкті — часто під конкретного виробника — щоб уникнути ризику відхилення. Це суттєво звужує конкуренцію.

Серед надмірних вимог — обов’язкова наявність одразу семи сертифікатів ISO або ДСТУ, зокрема й досить специфічних стандартів на кшталт ISO 50001 (енергоменеджмент) чи ISO 41001 (фасиліті-менеджмент). Таку вимогу застосовували замовники у Вінниці, Києві, Черкасах та Миколаєві. Водночас частина цих стандартів не має прямого зв’язку з монтажем технічних систем і виглядає як додатковий фільтр, який відсікає потенційних учасників без значних ресурсів.

Подібні вимоги повторювалися у тендерній документації кількох областей — зокрема Київської, Черкаської, Миколаївської та Чернівецької. Це може свідчити про використання схожих підходів до підготовки тендерної документації. На можливу централізовану підготовку документів також можуть вказувати метадані тендерних файлів. Зокрема, у документах із Київської, Черкаської та Миколаївської областей власником файлів зазначено ThinkPad. Це може свідчити про використання одного шаблону або підготовку частини документації поза межами конкретних регіональних організаторів.

Траплялися й інші потенційно дискримінаційні умови. Наприклад, чернівецький замовник вимагав акт обов’язкового відвідування об’єкта з підписом замовника. Без такого підпису подати пропозицію фактично неможливо. У Вінниці ж замовник вимагав авторизаційні листи від виробника обладнання Digitex. Така умова фактично ставить учасника у залежність від третьої сторони — виробника або офіційного представника. Ще замовник просив підтвердити, що вимірювальні прилади — мегомметр, вимірювач опору заземлення та багатофункціональний електровимірювальний пристрій — справні і перевірені. Для цього просив свідоцтва про повірку від уповноважених організацій, наприклад ДП «Укрметртестстандарт». Крім того, компанії мали показати, що мають право робити такі вимірювання, через сертифікат визнання вимірювальних можливостей із додатками. Хоча такі документи можуть бути необхідними вже на етапі виконання робіт, їх вимога на етапі подання пропозиції є надмірною та звужує коло потенційних учасників.

Торік «Укрзалізничавтоматика» намагалася зайти і на ринок Житомирської області, але безуспішно. Замовник відхилив її пропозицію через неточності у документах про ресурси. Наші аналітики перевірили тендер і не виявили у документації явних дискримінаційних вимог, за винятком вимоги про наявність спеціального дозволу на роботу з державною таємницею, що потенційно звужує коло учасників.

Нині триває ще один масштабний тендер — оновлення системи оповіщення в Кременчуці. Договір на 61 млн грн Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Кременчуцької міської ради планує підписати з ТОВ «Компас Інженіринг», хоча інший учасник пропонував виконати роботи дешевше. Втім, його пропозицію відхилили правомірно — вона не відповідала технічним вимогам тендерної документації. Наш аналіз тендерної документації не виявив дискримінаційних умов.

Висновок

Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення фактично концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Ще у 2023 році журналісти звертали увагу на ризик формування такого сценарію — і зараз він, схоже, справджується. 

Одним із факторів, що може цьому сприяти, — підходи до формування тендерної документації. Замовники часто прописували складні та специфічні вимоги — від великої кількості сертифікатів до жорстких обмежень щодо еквівалентного обладнання та додаткових документів. І що важливо — подібні підходи повторюються в різних регіонах. У результаті конкуренція виглядає радше формальною: альтернативні постачальники майже не мають шансів, а переможець часто передбачуваний. Ситуацію ускладнює і те, що ця ж компанія нерідко бере участь у розробці проєктів, за якими потім виконуються роботи.

Усе це разом змушує ставити незручне, але логічне питання: чи маємо ми справу з ринком, який сам по собі сконцентрувався навколо сильного гравця, чи з системою, де умови підлаштовуються під конкретну компанію.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev.

Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.