Обрання 22 нових суддів ВАКС — це реальне посилення правосуддя в топкорупційних справах і доказ того, що конкурс таки відбувся. Україна як держава зробила усе можливе, аби виконати ключовий індикатор Ukraine Facility Plan. Але чи дорівнює кількість якості в цьому випадку? 

Україна наближається до виконання чергового кроку з євроінтеграційних зобов’язань. За результатами співбесід, які провели Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) і Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), було визначено 22 потенційні судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС), які за умови успішного проходження наступних етапів стануть до роботи.

Збільшення кількості суддів дозволить пришвидшити розгляд справ про топкорупцію та зменшити навантаження на чинний склад ВАКС.

Transparency International Ukraine моніторить цей процес із 2024 року. Після першої спроби відбору, коли замість 25 суддів призначили лише двох, ми проаналізували проблеми конкурсу і надалі адвокували системні зміни для нового етапу. Сьогодні очевидно — та робота не була марною.

«Але чи кількість відібраних кандидатів дорівнює їхній якості? Ми оцінювали відомості про всіх 73 охочих стати суддею ВАКС чи АП ВАКС. Потім нотували кожну проведену співбесіду. На нашу думку, визначена кількість кандидатів, які перейшли у наступний раунд (співбесіди з Вищою радою правосуддя), є в дечому компромісною. Зокрема з-поміж тих, хто пройшов, є чотири кандидати, чиї відповіді нам здалися вкрай непевними, тому ми чекаємо на опубліковані обґрунтування рішення ГРМЕ і ВККС щодо кожного учасника конкурсу. І надалі це питання вже розгляне ВРП», — зауважив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Повний перелік кандидатів, які продовжують участь у конкурсі:

  1. Наталія Дорошенко — суддя Рівненського окружного адміністративного суду
  2. Владислав Кухта — голова Чернігівського районного суду Чернігівської області.
  3. Олена Танасевич — суддя ВАКС
  4. Микола Рубащенко — доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
  5. Марта-Марія Яциніна — старша викладачка Українського Католицького Університету
  6. Оксана Гуцал — суддя Оріхівського районного суду Запорізької області
  7. Віктор Антипенко — суддя Рокитнянського районного суду Київської області
  8. Олександр Дудченко — доцента кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
  9. Євген Діденко — суддя Приазовського районного суду Запорізької області.
  10. Ірина Тесленко — суддя Кремінського районного суду Луганської області
  11. Віталій Корягін — суддя Тернівського міського суду
  12. Леся Скрекля — доцентка Львівського торговельно-економічного університету
  13. Олег Хамходера — військовослужбовець
  14. Микола Піка — адвокат
  15. Тетяна Троян — суддя Соснівського районного суду міста Черкаси
  16. Юлія Ретинська — суддя Заводського районного суду міста Запоріжжя
  17. Ігор Чайкін — суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу
  18. Ольга Певна —суддя Троїцького районного суду Луганської області, тимчасово відряджена до Київського районного суду Харкова
  19. Катерина Сікора — суддя ВАКС
  20. Наталя Мовчан — суддя ВАКС
  21. Інна Смаль — суддя Сосницького районного суду Чернігівської області
  22. Денис Коваленко — суддя Рубіжанського міського суду Луганської області

Чому це важливо саме зараз?

  1. Виконання міжнародних зобов’язань. Обрання нових суддів є одним із маркерів Ukraine Facility Plan. Результат у 22 потенційних судді може свідчити про те, що Україна фактично виконала цей пункт, демонструючи динаміку, якої очікують наші міжнародні партнери та Європейська Комісія.
  2. Якість та прозорість процесу. Україна вкотре довела спроможність проводити складні кадрові оновлення, а участь міжнародних експертів стала додатковою гарантією для впевненості у досягнутих результатах. Тут надзвичайно важливою є плідна співпраця ВККС і ГРМЕ. Міжнародники потрібні нам в конкурсних процедурах, аби задана висока планка не знижувалась неправомірними політичними впливами. 
  3. Інституційна спроможність. В умовах повномасштабної війни та потреби постійно зміцнювати державні інститути ефективне правосуддя у справах про корупцію є важливим запобіжником від зловживань. За умови успішного проходження наступних етапів конкурсу нові судді повинні посилити ВАКС як інституцію та виправдати довіру, надану їм ГРМЕ.

Ми в Transparency International Ukraine вважаємо, що конкурс відбувся за достатньо високим стандартом. До результатів роботи ВАКС, який постійно доводить свою незалежність, прикута увага як українського суспільства, так і міжнародних партнерів. Україна демонструє, що продовжує рухатися шляхом реформ.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(613) "На нашу думку, визначена кількість кандидатів, які перейшли у наступний раунд (співбесіди з Вищою радою правосуддя), є в дечому компромісною. Зокрема з-поміж тих, хто пройшов, є чотири кандидати, чиї відповіді нам здалися вкрай непевними, тому ми чекаємо на опубліковані обґрунтування рішення ГРМЕ і ВККС щодо кожного учасника конкурсу." ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

На нашу думку, визначена кількість кандидатів, які перейшли у наступний раунд (співбесіди з Вищою радою правосуддя), є в дечому компромісною. Зокрема з-поміж тих, хто пройшов, є чотири кандидати, чиї відповіді нам здалися вкрай непевними, тому ми чекаємо на опубліковані обґрунтування рішення ГРМЕ і ВККС щодо кожного учасника конкурсу.

Андрій Боровик