Transparency International Ukraine спільно з виданням «Українська правда» в межах проєкту за підтримки Європейського Союзу «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС» презентували спеціальну платформу «Як конфіскувати російські активи в Україні?».
На ній можна знайти всю інформацію про процеси конфіскації майна пособників кремлівського режиму та об’єкти, які вже у них забрали: нерухомість, активи, корпоративні права, машини тощо. Там також вказані рекомендації, які допоможуть залишити гроші та активи загарбників в українському бюджеті.
На презентації 11 липня експерти TI Ukraine та провідні фахівці з питань конфіскації ворожих активів обговорили найбільші проблеми, з якими зіштовхнулася наша країна за понад рік після початку роботи механізмів вилучення російського майна. Ділимося найважливішими тезами, що звучали на заході.
Конфіскація активів росіян — це потужна зброя, яка може прискорити завершення війни. Так вважає керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Альберто Фернандес-Дієс.
«Головні цілі санкцій ЄС полягають у тому, щоб зупинити військову машину росії, зменшити доходи кремля та обмежити розвиток російської економіки, щоб вона не змогла надалі фінансувати цю війну», — зазначив він.
Станом на 11 липня, Україна конфіскувала вже 997 активів росіян — 138 об’єктів нерухомості, 537 цінностей і творів мистецтва, 277 одиниць транспорту. Було також 42 випадки з конфіскацією корпоративних прав.
Більшість із них вилучили шляхом застосування санкційного механізму через винесення рішень ВАКС.Ще один кейс був у рамках механізму примусового вилучення майна, а щодо кримінальних проваджень то з публічних джерел нам було також відомо про лише один випадок конфіскації майна, пов’язаного з росією. Проте ТІ Ukraine продовжить збирати інформацію та оновлювати платформу для того, щоб не пропустити жодного конфіскованого активу.
Наші експерти визначають, що санкційний механізм є найбільш ризиковим в плані потенційного оскарження до міжнародних інстанцій через їх можливу невідповідність нормам міжнародного права, зокрема у захисті права власності. Варто зауважити, що через декілька днів після нашої презентації Верховна Рада прийняла важливий законопроєкт 8392, націлений увідповіднити цей процес міжнародній практиці.
Натомість директорка департаменту санкційної політики Мін’юсту Інна Богатих вважає, що санкції можуть стати превентивним механізмом і запобіжником воєн взагалі. Адже бізнес і економіка мають важливий вплив на політичні процеси всередині країни.
«Санкції — це тиха зброя. Сподіваюсь, що ця зброя стане більш ефективною за реальну, а у світі перестануть гинути люди», — зазначила спікерка.
Найвідоміші росіяни та прибічники кремля, на яких наклали санкції — це Володимир Євтушенков, Олег Дерипаска, Віктор Янукович та інші. Однак чимало осіб зі списку — це різні чиновники та підприємці з майном на окупованих територіях України, зокрема в Криму.
Як запевнила Інна Богатих, юридично Україна вже може виконувати рішення про конфіскацію майна на непідконтрольних територіях на рівні перереєстрації права власності. Проте на практиці отримати доступ до цих активів ми зможемо лише після деокупації цих територій. Також важливо, що такі рішення створюють певний психологічний тиск на росію.
Наразі найрезультативнішим механізмом конфіскації російських активів є санкційний. І саме про нього ми поговорили з суддею ВАКС Віталієм Крикливим, який відзначив проблему, як належно повідомити всіх учасників справи про те, що вона розглядається судом. Адже фігуранти таких справ можуть знаходитися, наприклад, на окупованих територіях, куди український суд відправити сповіщення фізично не може.
ВАКС, як і учасники самої справи, суттєво обмежений у можливостях повноцінно підготуватись та провести розгляд «конфіскаційних справ» через доволі короткі часові строки, відведені законом. Однак у вже згаданих вище змінах до санкційного законодавства Верховна Рада частково виправила цей недолік. У законі є й інші корисні зміни, зокрема заплановано створення Державного реєстру санкцій.
Якщо ж говорити про ще один спосіб вилучити майно — конфіскацію в межах кримінального провадження, — то поки що нам не вдалося зібрати комплексну інформацію щодо конфіскованих за цим процесом (про)російських активів через її закритість і несистематизованість. Проте TI Ukraine вважає важливим і доцільним уже зараз криміналізувати обхід санкцій, що було зроблено, наприклад, в США, завдяки чому Україна отримала активи російського олігарха Костянтина Малофєєва.
Відсутність покарання за обхід санкцій в Україні дає росіянам можливість приховати власність через фіктивні правочини з іноземцями і таким чином уникнути відповідальності. Утім, представник Офісу Генерального прокурора Іван Кібальчич запевняє: «Коли ми звертаємось по міжнародну правову допомогу, то застосовуємо принцип подвійної криміналізації. Тобто, те, що є злочином за нашим законодавством, має бути злочином за законами іншої країни — та навпаки». А тому, крім України, криміналізувати обхід санкцій потрібно також нашим партнерам — наприклад, країнам ЄС.
Варто зазначити, що головне завдання конфіскації полягає не в тому, щоб просто забрати майно в росіян. Нам важливо залишити ці активи в державі та ефективно передати у надійні руки.
Шляхом механізму примусового вилучення майна у державну власність вже потрапили дочки російських банків «Сбербанку» та «ВЕБ.рф». Заступник Міністра економіки Олексій Соболев певен, що Україні потрібен механізм швидкого повернення конфіскованих банків у приватну власність.
«Конфіскації банків незручні з того боку, що вони стають державними. А черг із потенційних покупців немає. Водночас державна частка у банківській сфері і так уже дуже велика, тому це заважає розвиватися приватній банківській сфері», — зазначив Олексій Соболев.
Під час дискусії виникло запитання щодо можливих виплат зобов’язань російським материнським банкам, адже Україна націоналізувала їхні дочірні українські банки. Інна Богатих запевнила, що це неможливо: «Впевнена, що в Україні не виникне жодних зобов’язань виплачувати компенсації росії, адже ці банки належали державі-агресорці, а факт агресії вже визнали в усьому цивілізованому світі».
Наостанок зрозуміло одне: Україні варто надалі працювати над удосконаленням механізмів конфіскації російського майна. Кому, як не нам, треба стати лідерами у цьому питанні? Тоді інші держави зможуть брати приклад та вилучати майно росіян вже у себе. Окупант має заплатити за всі злочини, скоєні в Україні.
Довідкова інформація
Проєкт «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС» впроваджується об’єднанням відомих українських громадських організацій та аналітичних центрів:
Лабораторія законодавчих ініціатив – аналітичний центр з багаторічною експертизою в питаннях демократизації, парламентаризму, політичної освіти та належного врядування.
Transparency International Ukraine – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції в Україні.
Громадянська мережа ОПОРА – неурядова всеукраїнська організація громадського контролю та підтримки у сфері виборів, парламентаризму, освіти, управління спільною власністю, енергоефективності, місцевого самоврядування, а також всеосяжного впровадження принципу відкритих даних.
Адвокат майбутнього – громадська організація з практичним досвідом у сфері правового та судового розвитку, реформування сектору юстиції.
Центр економічної стратегії – неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики.
ГО «Європейська правда» – незалежне українське медіа, яке спеціалізується на висвітленні новин щодо європейської тематики та євроінтеграції України.
Детальніше про проєкт: https://parlament.org.ua/2022/09/19/ali-eu-readiness-consortium/ .
За додатковою інформацією звертайтеся до Дар’ї Степанової, керівниці комунікаційного відділу Transparency International Ukraine, +38 063 726 2658 [email protected].
