Оновлення санкційного законодавства: які зміни готує Рада

26 квітня комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримав у другому читанні законопроєкт №8392 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування санкцій». Цей документ має узгодити процедуру стягнення російських активів в дохід держави.

Ініціаторами законопроєкту стала група народних депутатів на чолі з Денисом Масловим. 

Експерти Transparency International Ukraine проаналізували, чим корисний цей законопроєкт та які до нього можуть бути запитання.

Як було раніше?

У травні 2022 року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб». Він запроваджував новий вид санкцій — стягнення в дохід держави активів (конфіскації). Ця санкція була направлена на російських посіпак, які підтримують війну рф проти України. Згідно з прийнятим Законом така санкція може бути застосована лише за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та в період дії в Україні воєнного стану. 

Загалом цей Закон передбачав цілком виважену процедуру стягнення в дохід держави об’єктів права власності і вичерпний перелік підстав для конфіскації майна тієї чи іншої особи. Проте при цьому все ще залишалися відкритими питання щодо розподілу функцій з реалізації цього механізму між інституціями та його відповідності стандартам Європейського суду з прав людини. Детально плюси та мінуси нової для України санкційної процедури ми раніше аналізували тут. 

Що пропонують змінити?

Законопроєкт №8392 пропонує внести низку змін до санкційного законодавства. Ці нововведення направлені змінити процедуру накладення санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів. Зокрема пропонується:

• встановити в Кодексі адміністративного судочинства (КАСУ), що строком для звернення з позовною заявою щодо стягнення в дохід держави активів є період дії правового режиму воєнного стану;
• збільшити термін розгляду санкційної справи Вищим антикорупційним судом з 10 до 30 днів з дня надходження позовної заяви до суду;
• встановити, що для того аби неявка учасників справи не перешкоджала її розгляду, такі учасники повинні бути належно повідомлені про дату, час та місце проведення засідання;
• збільшити строк апеляційного розгляду санкційних справ з 5 до 15 днів;
• встановити, що розгляд санкційних справ, розпочатих в період дії воєнного стану, завершується за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України. Це не стосується справ, щодо яких на момент припинення або скасування такого режиму було ухвалене відповідне рішення суду. При цьому припинення або скасування правового режиму воєнного стану не є самостійною підставою для закриття провадження у таких справах.

Правозастосування попередньої редакції КАСУ щодо санкційних справ викрило низку недоліків, про які ми писали в аналізі рішень у справах про конфіскацію активів російських олігархів Шелкова та Дерипаски. Цей законопроєкт покликаний виправити їх.

Крім того, законопроєкт передбачає створення Державного реєстру санкцій — єдиної інформаційної бази, яка б дозволяла здійснювати швидкий та зручний пошук підсанкційних суб’єктів для органів державної влади та інших суб’єктів. У пояснювальній записці запуск такого порталу обґрунтовувався відсутністю такої єдиної інформаційної бази. Тобто здебільшого йдеться про її використання Мін’юстом, який уповноважений подавати позовну заяву до ВАКС щодо стягнення активів, які попередньо були заблоковані РНБО і належать проросійським особам.

Спочатку законопроєкт вказував, що джерелом інформації реєстру є рішення Ради національної безпеки і оборони України, уведене в дію указом Президента. Тобто рішення ВАКС щодо стягнення в дохід держави активів не планувалось включити до реєстру. Проте до другого читання на комітеті депутати врахували поправку, яка розширила базу даних реєстру також на судові рішення ВАКС про конфіскацію, що є правильним кроком.

Рекомендації Transparency International Ukraine

Вказані вище зміни є доцільними, проте можна підсилити законопроєкт ще більше й уникнути потенційної його відповідності міжнародним стандартам завдяки таким додатковим змінам:

• передбачити, що на обчислення строків звернення з процесуальними заявами в санкційних справах поширюється ч. 9 ст. 120 КАСУ. Ця стаття передбачає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку;
• збільшити строк для подання відзиву з 2 до 10 днів. Така зміна відповідає логіці законопроєкту, яким пропонується збільшити строки розгляду справ ВАКС.

Висновки

Загалом Transparency International Ukraine підтримує запропоновані народними депутатами зміни. На нашу думку, такі оновлення справді покращують судовий процес розгляду санкційних справ та наближають нас до міжнародних стандартів. А це є запобіжником від потенційного позитивного оскарження рішень ВАКС російськими і проросійськими олігархами у міжнародних судах. Проте в санкційній процедурі ще залишаються зони розвитку, на які варто звернути увагу.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.