Як повертатимуть злочинні активи: Уряд затвердив Стратегію на 2023-2025 роки

1 серпня Кабмін схвалив Стратегію повернення активів на 2023 та 2025 роки розроблену ще минулого року за координації Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Це перший крок на державному рівні щодо повернення викрадених з України активів.

Чому ця стратегія важлива? 

Щоб побороти злочинність треба усунути передумови для її існування. Однією з них є фінансова вигода, адже чимала кількість злочинів вчиняється з корисливою метою. Тому у міжнародній  спільноті є консенсус у тому, що слід вживати заходів щодо виявлення, арешту та конфіскації активів, які здобуті злочинним шляхом. А також повертати їх до держави, звідки ці кошти були незаконно виведені.

Це, зокрема, визначено у низці міжнародних договорів, які стосуються злочинів транскордонного характеру – торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, корупції.

Процес повернення активів є комплексним та вимагає не лише міжнародної кооперації, а і якісного національного законодавства. Тому цими міжнародними договорами держави домовилися використовувати спільні інструменти повернення активів на батьківщину. Наприклад, обовʼязкова криміналізація певних діянь, універсальна юрисдикція, умови розкриття банківської таємниці.

Якість українського законодавства у сфері повернення активів далека від ідеалу,  а ця стратегія якраз має визначати ключові засади її вдосконалення. 

Кількість справ, коли майно було реально повернено в України з-за кордону, красномовно ілюструє проблему. За відомостями Мінʼюсту станом на червень 2023 року — це лише два випадки (за рішенням судів, постановленими ще у 1998 та 2004 роках). 

Один з них стосується €692 тис., які конфіскував Миколаївський обласний суд у 1998 році в очільника Чорноморського морського пароплавства Кудюкіна. Справа стосувалася крадіжки коштів Чорноморського морського пароплавства через підробку реквізитів рахунку у листі іноземному підприємству про повернення надміру сплачених коштів. Їх повернули до України з банківського рахунку Кудюкіна, відкритого у Франкфурті-на-Майні. 

З такої мізерної кількості випадків повернення активів стає очевидно, що проблеми таки є. Але раніше їх просто не фіксували та не вирішували. І це особливо ускладнює ситуацію з незаконним виведенням росіянами активів з України.

Крім цього, Європейська Комісія у висновку щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС відзначила необхідність удосконалення законодавства в частині управління активами та прийняття Стратегії їх повернення.

Що передбачає цей програмний документ?

Стратегії розвитку повинні визначати курс формування та реалізації політики у відповідній сфері. А також містити опис проблем, які обумовили прийняття стратегії, аналіз поточного стану справ, стратегічні цілі та показники їх досягнення тощо.

У схваленій Урядом стратегії визначено, що її мета не тільки підвищити  ефективність національної сфери виявлення, розшуку, арешту та конфіскації активів, але й  впровадити дієві механізми повернення таких активів в Україну, виплати компенсації, відшкодування збитків або шкоди, завданих Україні тощо.

Також у ній визначено стратегічні цілі та завдання, які мають досягатися через впровадження спеціальних заходів. До стратегічних цілей віднесено:

1. удосконалення законодавства у сфері повернення активів;
2. посилення інституційних спроможностей правоохоронних органів та органів державної влади, діяльність яких спрямована на реалізацію заходів з повернення активів;
3. посилення міжвідомчого співробітництва та обміну даними;
4. посилення міжнародного співробітництва;
5. удосконалення діяльності з представництва і захисту прав та інтересів України у національних судах та закордонних юрисдикційних органах.

Уряд також визначив операційний план заходів з реалізації схваленої Стратегії, який містить досить загальні етапи запровадження Стратегії.

Також у Стратегії вказано, що Кабмін має утворити міжвідомчу робочу групу, яка буде узгоджувати дії органів державної влади з реалізації Стратегії та плану заходів на її виконання. Далі у тримісячний строк вона має розробити план заходів з реалізації цього документу. У ньому мають бути визначені конкретні дії, якими досягатимуться визначені  цілі та завдання. 

Ця ж робоча група буде моніторити виконання плану заходів. АРМА зі свого боку звітуватиме про стан виконання Стратегії щороку не пізніше 1 квітня за попередній рік.  

Що треба вдосконалити?

Окремі положення Стратегії є достатньо загальними, а реалізація певних завдань потребує зваженого підходу.

Наприклад, запровадження цивільної конфіскації необґрунтованих активів повинно бути обмежено “конвенційними злочинами”, щоб не допустити необґрунтованого втручання у право власності особи. Такий висновок, зокрема, можна зробити з аналізу рішення ЄСПЛ у справі Gogitidze and Others v. Georgia. У цій справі аналізувалося питання правомірності цивільної конфіскації майна в грузинського посадовця.

З міркувань захисту права власності слід виважено підходити до запровадження “заморожування операцій”, тобто заходів з тимчасової заборони вчинення будь-яких дій з майном, або ж тимчасового здійснення контролю над ним.

Залучення до розшуку активів спеціалізованих іноземних детективних компаній, іноземних юристів та/або судових експертів потрібно врегулювати у спосіб, що унеможливить корупцію та зайві витрати з державного бюджету. Наприклад, через використання прозорих процедур відбору.

У Стратегії незначну увагу приділено механізмам примусового відчуження активів відповідно до санкційного законодавства. Адже окремі рішення Вищого антикорупційного суду про застосування санкцій у вигляді конфіскації можуть стосуватися активів, які знаходяться за кордоном. 

Крім цього, можна більшу увагу приділити механізмам звітування органів правопорядку про кількість розшуканих та повернутих активів. Тоді можна було б оперувати офіційними даними, які дозволили б оцінювати результативність процесів повернення активів.

Всі ці моменти слід конкретизувати в плані заходів з реалізації Стратегії із тим, щоб не розмивати відповідальність між різними державними органами та не допускати дублювання повноважень і завдань.

В цілому, Transparency International Ukraine вітає прийняття Стратегії повернення активів. Адже на доцільності її прийняття ми наголошували неодноразово. Ми сподіваємося на її ефективну  реалізацію та зі свого боку будемо уважно стежити за цим процесом. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.