У межах Рейтингу прозорості 100 міст програма «Прозорі міста» дослідили наскільки прозорою у містах є сфера бюджетів і закупівель. З’ясувалось, що жодне зі 100 досліджуваних міст не досягло максимальних результатів у цій сфері. Найвищу прозорість показала Вінниця. Друге місце розділили Київ, Миколаїв та Чернівці.
Сфера «Бюджет і закупівлі» є лакмусовим папірцем того, як ОМС управляють ресурсами громади. Саме тут стає зрозумілим, чи демонструє місцева влада, на що витрачає кошти, чи забезпечує прозорість і конкуренцію на тендерах, і чи мають мешканці реальний вплив на бюджетні пріоритети. У мирний час прозорість бюджету та закупівель – це фундамент довіри містян до влади. В умовах війни вона набуває ще більшого значення, оскільки від неї часто залежить безпека, виживання та відновлення громади. Натомість непрозорі процедури у цій сфері загрожують не лише репутації міста, а й можуть негативно впливати на подальшу співпрацю з міжнародними партнерами та донорами.
Попри цю критичну важливість, рівень прозорості сфери «Бюджет і закупівлі» у 2024 році становив лише 39,6% – четверте місце з-поміж семи досліджуваних сфер муніципального управління. Водночас найкраще міста справляються зі сферою «Відкритість» (52,9%). Це свідчить про те, що базова інформація публікується більшістю міст доволі активно, проте, коли йдеться про планування чи використання коштів громади, прозорість знижується. І ця проблема носить системний характер для багатьох міст.
Рівень прозорості сфери «Бюджет і закупівлі» у 2024 році становив лише 39,6% – четверте місце з-поміж семи досліджуваних сфер муніципального управління.
Лідери vs антилідери за прозорістю міських бюджетів та закупівель
Жодне зі 100 українських міст у 2024 році не досягло максимальної прозорості у сфері «Бюджет і закупівлі» *. Більше того, 79 зі 100 муніципалітетів не змогли успішно реалізувати навіть половини критеріїв. Найвищий результат показала Вінниця – 82,4% виконання. Друге місце за успішністю у цій сфері розділили одразу три міста – Київ, Миколаїв та Чернівці, кожне з яких виконало 67,6% сфери*. Третю сходинку поділили Луцьк і Мукачево (по 64,7%).
По інший бік – Новояворівськ (лише 8,8% виконання), Світловодськ (11,8%) та Прилуки (14,7%). Такий низький рівень відкритості в бюджетних питаннях підриває довіру громадян і може свідчити про простір для зловживань чи неефективного використання ресурсів громади.
Найвищий результат показала Вінниця – 82,4% виконання. Друге місце за успішністю у цій сфері розділили одразу три міста – Київ, Миколаїв та Чернівці.
Що містам вдалося найкраще?
Попри загалом низький рівень прозорості сфери «Бюджет і закупівлі», деякі аспекти міська влада все ж опанувала добре. З базовими елементами бюджетної прозорості українські міста впорались найкраще. Так, 86 міст із 100 досліджуваних оприлюднювали проміжні квартальні, піврічні та річні звіти про виконання міського бюджету.
Водночас достатній рівень конкуренції в закупівлях, що належить до найкращих практик міського врядування, забезпечили повністю 66 міст, а частково – 28 міст. Навіть в умовах війни замовники в ОМС намагаються дотримуватись принципів відкритої конкуренції. Ефективні та прозорі процедури в закупівлях не лише дозволяють раціонально витрачати бюджетні кошти, а й посилюють довіру з боку громадян і донорів, які фінансово підтримують українські громади.
61 міська рада розуміє важливість взаємодії з інвесторами і побудови репутації надійного та відкритого партнера для бізнесу, особливо у післявоєнний період, коли інвестиції стають рушієм відновлення країни. У цих муніципалітетах публікують актуальний інвестиційний паспорт міста або мають окремий розділ для інвесторів на офіційному вебсайті. Проте у решті 39 міст місцеві управлінці поки не демонструють належної відкритості для інвесторів, що може уповільнити їхню економічну активність та процеси відновлення в майбутньому.
Слабкі місця у бюджетній прозорості
Затвердили єдину методику аналізу цін на будівництво тільки 5 міст зі 100 – Вінниця, Дніпро, Миколаїв, Мукачево та Шептицький. Ця методика мала б стати відповіддю на реальність воєнного часу, коли вартість матеріалів коливається, а ризики завищення кошторисів зростають. Натомість 95 міст не змогли запровадити системний підхід до контролю бюджетних витрат у будівництві.
Водночас 87 міст взагалі не проводили торік відкритих бюджетних слухань. Відкриту подію з вчасним анонсуванням, онлайн трансляцією та оприлюдненим протоколом провели лише 5 міст, з яких було 4 обласних центри. Це Вінниця, Миколаїв, Хмельницький, Чернівці та Мукачево. Інші 7 міст провели захід, проте не дотримались однієї чи декількох з зазначених вимог (Дніпро, Запоріжжя, Калуш, Львів, Миргород, Славута та Чортків). Відсутність відкритих обговорень бюджету в переважній більшості міст означає, що мешканці не мають доступу до процесу формування пріоритетів місцевих витрат – а отже, й можливості впливати на рішення, які безпосередньо стосуються їхнього життя. Такий розрив між місцевою владою і громадою не лише знижує довіру, а й послаблює прозорість та ефективність самих бюджетних рішень.
Також лише кожне третє місто серед 100 досліджуваних має орган з внутрішнього контролю та аудиту. 67 міст не створили такого органу взагалі, і серед них знову – великі міста. Відсутність внутрішнього аудиту означає, що міська рада не має інструментів для самоконтролю і не виявляє в повній мірі зловживання в системі ще на ранньому етапі. Проте тут варто відзначити 4 міста, чиї вдалі практики можуть слугувати прикладом для інших міст. Це Київ, Коломия, Луцьк та Стрий.
72 міські ради зі 100 не оприлюднили структури своїх підрозділів, підприємств, установ і організацій із зазначенням кодів ЄДРПОУ. Ця інформація дозволяє мешканцям дізнатися, як різні підрозділи здійснюють закупівлі з їхніх податків, а також як міська рада та її структурні підзрозділи управляють комунальним майном – через приватизацію та оренду. Але у більшості міст фактично закрили ланцюг розпорядників бюджетних коштів, чим унеможливили належний громадський контроль. Водночас є 8 міських рад, які показали достойний приклад, що варто реплікувати, переймаючи їхній досвід. Це Вінниця, Дніпро, Київ, Коростень, Кременчук, Львів, Миколаїв та Мукачево.
Достатній рівень конкуренції в закупівлях забезпечили повністю 66 міст, а частково – 28 міст. Навіть в умовах війни замовники в ОМС намагаються дотримуватись принципів відкритої конкуренції.
Рекомендації для міських рад
Публікувати на офіційному вебсайті міської ради інформацію про її структурні підрозділи (департаменти, управління тощо), зазначаючи, хто з них є розпорядниками бюджетних коштів. Також до цієї структури варто прив’язати відомості про підпорядкованість ОМС комунальних підприємств та установ. В усіх випадках варто подати відповідні коди ЄДРПОУ.
- Залучати громадян до формування бюджету через вчасне анонсування і проведення відкритих бюджетних слухань. Така процедура є важливим аспектом підзвітності ради перед містянами. Під час воєнного стану слухання можна проводити онлайн за умови, що буде забезпечена можливість для громадськості бути присутніми, поставити запитання та надати пропозиції.
- Розробити методику аналізу чи порядок моніторингу цін на матеріальні ресурси в будівництві, щоб уникнути запитань щодо прозорості закупівель, пов’язаних із відновленням. Також треба пам’ятати, що невід’ємними додатками до договорів про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.
- Створити самостійний орган з внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради і оприлюднювати результати перевірок. Поширення результатів сприятиме зміцненню довіри громадськості до ОМС та забезпечить контроль за ефективністю роботи міської ради та використання бюджетних коштів.
У питанні оприлюднення структури розпорядників та одержувачів бюджетних коштів пропонуємо орієнтуватися на приклади Києва та Миколаєва, а у проведенні відкритих бюджетних слухань – на приклад Мукачева (анонс, онлайн-трансляція, протокол). Натомість у розробці методики моніторингу цін на матеріальні ресурси в будівництві найбільш влучним буде приклад Шептицького, а в поширенні інформації про роботу органу з внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради – приклади Києва (положення, звіти) або Коломиї (положення, звіти).
Отже, сфера «Бюджет і закупівлі» залишається однією з ключових для підвищення прозорості місцевого самоврядування. Її результати за 2024 рік (39,6% прозорості) все-таки демонструють як наявність позитивних зрушень у містах, так і глибокі системні прогалини. Проте прозоре управління публічними фінансами – не лише вимога доброго врядування та євроінтеграції, а необхідна умова довіри, ефективності та стійкості міст, особливо в умовах війни. Тому міським радам слід першочергово звернути увагу на прозорість цієї сфери для громадян та врахувати наші рекомендації вище задля її стрімкого посилення.
*Сферу “Бюджет і закупівлі” аналітики програми оцінювали за 10 критеріями, серед яких : звітування ОМС про виконання бюджету, оприлюднення піврічних, квартальних (проміжні) звітів про виконання бюджету, проведення відкритих бюджетних слухань, заслуховування міськради щорічного звіту міського голови про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами, наявність органу з внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради та оприлюднення ним результатів перевірок, наявність затвердженої єдиної методики аналізу чи порядок моніторингу цін на матеріальні ресурси в будівництві тощо.
Прозоре управління публічними фінансами – не лише вимога доброго врядування та євроінтеграції, а необхідна умова довіри, ефективності та стійкості міст, особливо в умовах війни.
