Як управлятимуть арештованими підсанкційними активами за новим законом про АРМА

Текст підготовлено у співпраці з експертами Transparency International Ukraine Андрієм Швадчаком та Наталією Січевлюк

Нещодавно набрали чинності зміни до Закону про АРМА. Крім вдосконалення процедур відбору голови Агентства, початку проведення незалежного аудиту інституції та введення нових правил управління арештованими активами, оновлення стосувалися й управління арештованими активами підсанкційних осіб.

Такого майна у віданні АРМА чимало, і проблем із ним траплялося також багато. Наприклад, 13 липня ФДМУ продав підсанкційний завод «Вінницяпобутхім», який належав росіянам. Історія цього активу складна. У липні 2022 року його арештували та передали в управління Агентства розшуку та менеджменту активів (АРМА). Ще за два роки, у липні 2024-го, ВАКС ухвалив рішення про конфіскацію компанії, проте через затримки з розірванням договору з тимчасовим управителем її передали на реалізацію до ФДМУ лише у квітні цього року.

Тепер же в новому законі про АРМА з’явилося кілька норм, що стосуються активів держави-агресора, тобто росії, чи підсанкційних осіб, які її підтримують. 

Серед тих, які хочемо згадати передусім: 

• відібраний АРМА управитель віднині зобовʼязаний припинити управління активами, якщо ВАКС прийняв рішення про їх стягнення в порядку санкційного законодавства;
• АРМА не зможе продавати арештовані активи підсанкційних осіб, якщо Мінʼюст заявив до ВАКС позов про їх стягнення;
• у законі зʼявилися правила передачі у власність держави військових облігацій, придбаних коштом підсанкційних активів.

Розглянемо детальніше, як саме працюватимуть ці новації надалі. 

Припинення управління активами у разі їх санкційної конфіскації 

До прийняття  закону про реформу АРМА у законодавстві не було положень, які б прямо регулювали ситуації, коли актив знаходився в управлінні Агенства, а ВАКС щодо нього прийняв рішення про стягнення в дохід держави.

Відповідно до оновленого положення статті 21 закону про АРМА, якщо ВАКС прийняв рішення про санкційну конфіскацію активу, пов’язаного з росією чи іншим агресором, договір з управителем має припинятися з дня прийняття активу Фондом державного майна України (ФДМУ) або іншим органом чи підприємством, визначеним урядом. Така умова також має окремо зазначатися у договорах з управління активами, що укладається між АРМА та управителем активом.

Ці норми мають унеможливити випадки, коли АРМА затягувало процес передачі конфіскованих у санкційному порядку активів в управління ФДМУ. Яскравий приклад такого зволікання – якраз уже згаданий нами кейс підприємства «Вінницяпобутхім». 

З липня 2022 року активи компанії перебували під арештом у кримінальному провадженні, а з квітня 2023 АРМА за результатами конкурсу передало це підприємство обраному на конкурсі управителю. У липні 2024 року ВАКС задовольнив позов Мінʼюсту про стягнення корпоративних прав підприємства «Вінницяпобутхім» у дохід держави. Але замість того, щоб передати актив ФДМУ протягом п’яти робочих днів, АРМА розпочало цей процес лише в середині вересня 2024 року. 

При цьому, Агентство намагалося використати ситуацію з «Вінницяпобутхім» для лобіювання змін до законодавства щодо управління підсанкційними активами на свою користь. Очільники АРМА  оприлюднювали ультимативні заяви про нібито неможливість реалізувати санкційне майно через наявність арешту в рамках кримінальної справи. 

Однак усі активи підсанкційних осіб, які передавалися до АРМА в управління, є апріорі речовими доказами — іншими активами Агентство не може управляти відповідно до КПК України. І, як підтвердила судова практика, після конфіскації у власність держави арешт активу цілком можна скасувати, адже у ньому фактично відпадає потреба — воно вже не може бути доказом, бо ж власник змінився. 

Тож зрештою АРМА довелося відступити, і майже через 9 місяців після набрання законної сили рішення суду про конфіскацію договір про управління активами «Вінницяпобутхім» припинили, а підприємство зрештою передали ФДМУ.

Після законодавчого врегулювання цих питань надалі подібних зволікань має стати істотно менше. Однак для цього також потрібно якісно випрацювати підзаконні акти.

Річ у тім, що ані санкційне законодавство, ані підзаконні акти чи внутрішні положення ФДМУ належно не врегульовують механізм прийняття активу, зокрема настання цього моменту в часі або оформлення відповідних актів. Натомість у статті 5-1 Закону «Про санкції» визначено, що актив передається ФДМУ чи іншому органу протягом п’яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням. Тож цей механізм потрібно чітко визначити, щоб не допустити зволікань із моментом безпосереднього прийняття активу. 

Крім того, припинення дії договору управління та фактичне прийняття активу Фондом державного майна  — це дії, розмежованими в часі, вони не відбуваються одночасно. Тому на підзаконному рівні потрібно визначити момент припинення договору управління як конкретний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням про стягнення активу в дохід держави. Саме у цей день актив має бути переданий до ФДМУ.

Попри позитивні зміни в законі про АРМА, дотепер суттєвою перешкодою для передачі активів залишаються арешти у кримінальних провадженнях. Зокрема, у випадку стягнення в дохід держави корпоративних прав — при чинному арешті будь-які дії щодо їхньої перереєстрації обмежені, тож Фонд держмайна не зможе прийняти такий актив в управління. Тому цей аспект потрібно також удосконалити при розробці та прийнятті змін до КПК України.

Заборона продавати арештовані активи підсанкційних осіб, активи яких планують конфіскувати

Оновлений закон про АРМА визначає, що не можна реалізувати активи, які потенційно можуть конфіскувати в порядку санкційного законодавства. Але є виняток – майно, що швидко псується.

Ця зміна — реакція на низку санкційних справ, в межах яких ВАКС доводилося вирішувати долю майна, що перебувало в управлінні АРМА. Найгучнішою була справа Медведчука і Марченко, у якій ВАКС зазначив: «хоча реалізація і належить до повноважень АРМА, проте, на переконання колегії суддів, таке відчуження може призвести до неможливості виконання судового рішення при задоволенні позовних вимог Позивача». Судді АП ВАКС також підтримали це рішення. Таким чином, суд заборонив АРМА проводити реалізацію активів.

При цьому в іншій справі щодо конфіскації активів компанії «Білоруськалій» ВАКС і АП ВАКС не погодилися з Мінʼюстом у питанні заборони продажу частини калію, який АРМА вже на той момент розпочало. ВАКС пояснив, що заборона реалізації на цьому етапі суперечила б вимогам закону. 

З цього боку нове положення закону про АРМА в частині реалізації санкційних активів дозволить уникнути аналогічних спорів та вирішити наявні колізії.

Врегулювання процедури передачі військових облігацій у власність держави

Після 24 лютого 2022 року АРМА неодноразово купувало військові облігації коштом арештованих грошей або ж доходів від реалізації арештованих активів. Але що робити з цими паперами після їх конфіскації, було незрозуміло.

Відповідно до оновленого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень закону про АРМА, ФДМУ зобов’язаний направляти до Агентства судові рішення про стягнення активів у дохід держави не пізніше наступного робочого дня з моменту їх отримання. Зі свого боку АРМА протягом 10 календарних днів з дня надходження такого рішення має звернутися з поданням до Кабміну та за його рішенням здійснити заходи щодо передачі у власність держави військових облігацій, придбаних коштом конфіскованих активів. І це ж має стосуватися нарахованих за цими облігаціями доходів для їх подальшого погашення та анулювання із відповідним зменшенням державного боргу.

Ця зміна стала реакцією на невизначену ситуацію з конфіскованими активами компанії Royal Pay Europe, пов’язаної з російським букмекером 1XBET. 

Так, у 2024 році суди, зокрема, стягнули в дохід держави облігації номінальною вартістю понад 1,75 млрд грн, які роком раніше АРМА придбало за арештовані кошти компанії, а також доходи, нараховані за відсотками по них. Закон України «Про санкції» містив вимогу передати конфісковані активи до ФДМУ, проте не визначав, що робити з такими облігаціями далі. Утримання ж облігацій до завершення строку погашення фактично призводило б до необхідності здійснити бюджетні витрати на їх погашення та виплату відсотків.

Зрештою, конфісковані облігації залишилися в управлінні АРМА, а у березні цього року уряд надав згоду на їх перепродаж. Проте надалі державі необхідно буде погасити ці цінні папери та виплатити нараховані доходи за ними. Тож встановлення можливості анулювати стягнуті в дохід держави військові облігації допоможе в майбутньому уникнути додаткових витрат з бюджету.

У перспективі слід загалом вдосконалити норму про направлення Фондом державного майна до АРМА судових рішень про стягнення активів у дохід держави. 

Зараз ці зміни були внесені саме до пункту Прикінцевих та перехідних положень, який стосується виключно військових облігацій. Але на практиці й інші активи — рухоме та нерухоме майно, корпоративні права — перед санкційною конфіскацією перебували в управлінні АРМА у зв’язку з арештами в межах кримінальних проваджень. Оскільки відповідно до санкційного законодавства АРМА не належить до переліку органів, яким взагалі суд надсилає рішення про застосування санкцій, орган може в принципі не знати про рішення щодо санкційної конфіскації активів, які перебувають в його управлінні.

*** 

Змінений закон про АРМА впроваджує важливі зміни для усунення маніпуляцій із санкційними активами. Зокрема вводить припинення управління при конфіскації, заборону реалізовувати оскаржувані активи та врегулювання передачі військових облігацій у власність держави. Ці новації мають попередити затримки, на кшталт випадку з компанією «Вінницяпобутхім», коли актив передали ФДМУ лише через 9 місяців після судового рішення.

Водночас щоб ефективно виконувати рішення про санкційну конфіскацію, потрібно змінити КПК України. Ці корективи мають врахувати можливість скасувати арешт майна, якщо його вже стягнули в дохід держави за Законом про санкції.

А на підзаконному рівні належить ще деталізувати окремі норми закону про АРМА, із тим, щоб забезпечити якісну взаємодію між АРМА та ФДМУ. Ці зміни можуть бути запроваджені на підзаконному рівні, і зараз саме час їх зробити, адже вся підзаконна база повинна бути розроблена до 30 жовтня 2025 року.