- Абсолютна більшість населення (83%) вважає боротьбу з корупцією в Україні неуспішною, причому 50% – повністю провальною. Успішність у боротьбі з корупцією вбачають 9%, причому лише 1% оцінює цю боротьбу як повністю успішну. Порівняно з груднем 2017 року на 6% зменшилася частка позитивних оцінок і на 3% зросла частка оцінок негативних.
- Значна частина населення (48%) не бачить жодної інстанції, яка б активно боролася з корупцією в Україні. Решта населення активних борців з корупцією вбачає насамперед у засобах масової інформації, журналістах (26%), антикорупційних громадських організаціях (18%). Далі йдуть Національне антикорупційне бюро України (11%), населення (10,5%), окремі політики, громадські діячі (10%), країни Заходу (6%). Дуже незначний відсоток населення серед активних борців із корупцією вказували ті державні інституції, які й мають боротися з корупцією: СБУ (5%), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (5%), Національну агенцію запобігання корупції (4%), Генеральну прокуратуру (4%), Президента (4%), поліцію (3%), уряд, міністерства (2%) Верховну Раду (2%), владу на місцях (1,5%). суди (1%),
- Жоден з органів, які мають боротися із корупцією, не отримав позитивної оцінки щодо ефективності цієї ї боротьби. Найбільше позитивних оцінок має Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), проте це лише 15% таких оцінок; ефективність у боротьбі із корупцією СБУ позитивно оцінили 13% опитаних, національної поліції – 10%, Генеральної прокуратури України – 9%, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції – 6%, судів – 4%. Найбільше ж негативних оцінок мають суди (79%), Генеральна прокуратура (75%), Національна поліція (74%). Водночас значна частина громадян не змогла дати певну оцінку діяльності цих органів (від 16% щодо Національної поліції, до 34% щодо Національного агентства з питань запобігання корупції).
- Серед чинників, які, на думку громадян, найбільше заважають Національному антикорупційному бюро України добре виконувати свою роботу, в першу чергу було зазначено відсутність у влади політичної волі боротися з корупцією (44%); ще 33% назвали недоліки законодавства, 21% – спротив інших правоохоронних органів, 23% – нереформовану судову систему, 22% – корупцію всередині НАБУ, 21% – поблажливе ставлення до корупції населення України. Лише 19% певні, що насправді ніщо не заважає НАБУ боротися з корупцією.
- Більшість населення (53%) підтримує такий метод боротьби з корупцією, як пропозицію хабара посадовцям від спеціальних агентів, проти висловилися 27%, а 20% не змогли визначитися. Таке співвідношення залишилося практично незмінним порівняно з груднем 2017 року.
- Формування антикорупційного суду громадяни більш готові довірити представникам антикорупційних громадських організацій (47%) та експертам із західних країн (38%). Значно менше готові доручити цю справу депутатам Верховної Ради (13%), суддям від органів судового самоврядування (9%), представникам Президента (5%). І порівняно з кінцем 2017 року розподіл думок за цим питанням майже не змінився, за винятком деякого зростання довіри до антикорупційних громадських організацій (з 41% до 47%).
- Перевагу представникам антикорупційних організацій та західним експертам у формуванні антикорупційного суду віддають виборці усіх політичних сил і усіх регіонів України.
- У питанні, що особисто готові робити громадяни задля боротьби з корупцією, переважна більшість опитаних (73%) вказали на відмову від надання хабарів. Решту ж можливих дій обрали значно менше: інформування правоохоронних органів – 19%, донесення інформації про випадки корупції – до ЗМІ і у блогах та соціальних мережах – 17%, скарги до органів влади про випадки корупції в їхніх установах – 16%. А 13% відповіли, що в принципі не збираються нічого робити.
- Реально відсоток тих, хто робив якісь із зазначених дій щодо боротьби з корупцією, виявився зовсім мізерним, не вищим за 2%. Єдиний виняток – це 53% тих, хто не давав хабарі протягом останнього року, та й то це на 20% менше, ніж декларована готовність.
- Переважна більшість громадян (73%) вважають хід судової реформи неуспішним (причому 43% вважають її цілковито провальною); як успішну цю реформу оцінили лише 10%.
- Негативні оцінки переважають й щодо успіхів в очищенні суддівського корпусу від недоброчесних суддів: 43% громадян зовсім не бачать успіхів у цій справі, а 30% відзначають наявність лише поодиноких успішних випадків.
- У питанні добору суддів населення найбільше довіряє представникам громадськості (на них вказали 41% опитаних), експертам із західних країн (35%) та юристам, які не працювали суддями (32%). Найменше ж населення в цьому питанні довіряє Президенту (5%), Верховній Раді (5%) та органам судового самоврядування (7%).
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року.