Які виклики відбудови бачить суспільство, влада, бізнес і міжнародні організації: результати дискусії

14 червня Transparency International Ukraine презентувала результати соціологічного опитування, в якому опитали населення та підприємців щодо їхнього бачення повоєнної відбудови України.

Дослідження на замовлення TI Ukraine проводила агенція Info Sapiens, а підтримку надав Проєкт USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія».

Корупція стала другою з основних проблем для бізнесу та третьою для населення України станом на зараз. Українці не сподіваються на швидкий «ремонт», натомість очікують, що відновлення триватиме близько 10 років.

Респонденти вважають, що відбудова має бути насамперед якісною, завчасно спланованою, у ній слід дотримуватися принципів децентралізації коштів та прозорості, а до всіх процесів треба залучати і громадян, і бізнес.

Відбудова — це складно і довго, відповідно, в людей питали про їхні основні побоювання. Приголомшливо, що на першому та другому місцях українці назвали корупцію — повернення корупційних схем та відсутність контролю й , як наслідок, розкрадання коштів. І лише на третьому місці  — можливе повернення воєнних дій.

«Ми побачили, що суспільство стало більш вимогливим і різким. Суспільство не пробачить нівелювання своєї ролі в майбутніх процесах», — відзначила заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з операційної діяльності Анастасія Мазурок.

На презентації результатів були представники різних сфер — влади, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Розповідаємо про важливі думки та основні тези, які прозвучали на заході.

Презентація результатів опитування «Як відбудовувати Україну» © Фото Сергій Хандусенко

Український бізнес насправді розуміє серйозність корупції. Юрій Кривошея, співвласник «Торонто-Київ»  впевнено заявив: «Корупція — теж той інструмент, завдяки якому до нас прийшла війна. І щоб зараз Україна могла відповісти на виклики війни, усім стейкхолдерам треба сісти за стіл переговорів».

Юрій Кривошея, співвласник «Торонто-Київ» та голова наглядової ради «Промприлад.Реновації» © Фото Сергій Хандусенко

Об’єднання зусиль в одну консолідовану силу — теза, яку чи не найяскравіше підкреслювали всі присутні на презентації. Важливість цього підтверджують і результати опитування: 72% українців стверджують, що готові особисто долучатися до обговорення проєктів у своїй громаді.

Однак Айдер Халілов, старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), який тісно співпрацює з громадськістю, відзначив, що існує різниця між знаннями можливостей долучатися до державних процесів та реальним використанням цих інструментів. «Більшість українців обирають пасивні методи залучення — наприклад, підписати електронну петицію», — наголосив  Айдер Халілов.

Айдер Халілов, старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE) © Фото Сергій Хандусенко

Дослідження підтверджує таку тенденцію — до початку повномасштабного вторгнення,   люди обирали передусім такі активності як грошові пожертви, волонтерство та, по суті, аналог петицій — голосування в Дії.

Громадські організації можуть допомогти залучити громадян до участі в різних процесах та обговореннях, ставши посередниками між громадою та населенням. Тим паче, коли разом 89% українців демонструють до них повну чи часткову довіру. Така думка збігається з баченням представника міжнародних партнерів.

Керівник проєктів відновлення проєкту USAID «Підтримка організацій лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» (SACCI) Богдан Бойко зазначив: «Влада в містах та громадах має залучати громадян. Натомість представники громадянського суспільства мали б виконати функцію моніторингу процесів та об’єднати свої зусилля з містами й органами державної влади».

Богдан Бойко, керівник проєктів відновлення проєкту USAID «Підтримка організацій лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» (SACCI) © Фото Сергій Хандусенко

Від влади міжнародні партнери чекають ефективної державної політики та такої стратегії, що враховуватиме інтереси держави, громад і громадянського суспільства. І, звісно ж, дотримання принципу відкритості даних, надання доступу до моніторингу, прозорих політик — це особливо актуально  для місцевої влади, яка ближче спілкується з громадянами.

Директор департаменту стратегічного планування Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Дмитро Турчак запевнив, що зі свого боку розуміє очікування всіх сторін відбудови.  

«Перше, що хочуть бачити від влади, — прозорість і підзвітність. Важливо підкреслити те, що забезпечувати ці принципи мають не лише органи влади, а й громадянське суспільство та контролюючі органи. На них лягає обов’язок моніторингу і відстеження дотримання усіх норм», — резюмував Дмитро Турчак.

Дмитро Турчак, директор департаменту стратегічного планування Мінрегіону © Фото Сергій Хандусенко

Не забуваймо й про контроль громад, куди піде більшість коштів, виділених на відбудову. Це і є та децентралізація, до якої схиляються більшість с населення і представників бізнесу. Оскільки кожна постраждала громада має власну специфіку та, відповідно, плани, то і кошти мають надходити безпосередньо на кожний проєкт напряму.

Презентація результатів опитування «Як відбудовувати Україну» © Фото Сергій Хандусенко

Об’єднання, про яке говорили гості нашого заходу, має особливі аспекти, які треба згадати. 

• По-перше, заважає певна пасивність українців, яку відзначив раніше Айдер Халілов. Богдан Бойко своєю чергою помітив тенденцію, що українці легко та швидко консолідуються під час серйозного виклику. Але щойно тригер проходить, спостерігається сильний відкат активності. Тому складність завдання «об’єднати та залучити» полягає й у тому, щоб втримати увагу населення, заохотити до дії.
• По-друге, український бізнес як неодмінно важливий учасник відбудови відчуває на собі тиск. Підприємці змушені балансувати між власним виживанням та допомогою державі. За словами Юрія Кривошеї, бізнес має велику потребу в підтримці, тому що його можливості обмежені, але він суттєво впливає на економіку держави, без якої важко виграти цю війну. Крім того, бізнес має бути не об’єктом, а суб’єктом обговорень, щоб зберігати можливість активно включатися у процеси відбудови.
• По-третє, між стейкхолдерами існує гостра конкуренція за експертні кадри. Держава постійно конкурує з бізнесом і громадянським суспільством за кадри. Та як зазначив Дмитро Турчак з Мінрегіону, влада не може бути «на рівних», бо пропонує занизькі зарплати. Тож спеціалісти, яких «виростили» та навчили в міністерствах, потім легко переходять працювати до бізнесів, громадських та міжнародних організацій.

Підсумовуючи дискусію, для розв’язання викликів відбудови українці дійсно мають об’єднатися та долучатися до багатьох процесів. Для цього нам потрібен конструктивний діалог та низка можливостей, корисних і вигідних як для громадян, так і для бізнесу.

Та найголовніше  — ефективна стратегія відбудови та можливість контролювати всі її процеси прозоро, без зайвих зусиль. Саме для цього Transparency International Ukraine та ще низка громадських організацій у рамках коаліції RISE Ukraine разом з урядом розробляє електронну систему з управління відбудовою — DREAM. Вона буде представлена на Конференції з відновлення України, що відбудеться 21-22 червня в Лондоні.

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні» #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.