3 грудня Єврокомісія опублікувала документ, в якому йдеться про два нові шляхи фінансування воєнних потреб Україні у 2026-2027 роках: запозичення ЄС і «репараційний кредит». Ці два рішення підкріплені комплексним набором з п’яти правових пропозицій до законодавства ЄС. 

Запропоновані рішення відповідають зобовʼязанням Європейської Ради в питанні задоволення майбутніх бюджетні та оборонні потреби України, а задекларовані 23 жовтня 2025 року. 

В оприлюдненому ЄС документі вказано, що надані пропозиції також запровадять низку гарантій для захисту держав-членів та фінансових установ від можливих заходів рф на своїй території та території дружніх до рф юрисдикцій. Зокрема йдеться про ризики можливої експропріації активів європейських держав, фінустанов чи компаній. Також для покриття інших ризиків пакет включає потужний механізм солідарності, підкріплений двосторонніми національними гарантіями або бюджетом ЄС. Саме про ці ризики раніше неодноразово заявляв уряд Бельгії, на території якої перебуває більша частина заморожених коштів рф.

Запозичення ЄС для допомоги Україні відбуватиметься через механізм резерву бюджету ЄС (headroom). Резерв — це різниця між стелею власних ресурсів (максимальною сумою коштів, яку Комісія може попросити держави-члени внести протягом певного року) та фактичними коштами, необхідними для покриття витрат, передбачених бюджетом. 

Достатньо високий рівень стелі дозволяє ЄС виконувати всі свої чинні фінансові зобов’язання та нові потенційні зобов’язання, які можуть виникнути протягом року. Тобто ЄС буде фінансувати Україну коштом резерву бюджету, що є оптимальним рішенням.

Другий шлях фінансування передбачає «репараційний кредит», який дозволить Комісії позичати Україні кошти центробанку рф, що наразі заморожені у фінансових установах ЄС, насамперед у бельгійському Euroclear. Повернути ці кошти Україна повинна буде з виплати росією репарацій, на які має повне право. 

Схожа конструкція фінансування «в кредит» вже використовувалася при погодженні виплат для України від G7. Тоді країни, зобовʼязалися надати Україні зі своїх бюджетів $50 млрд, які повинні були компенсуватися їм з відсотків від заморожених російських активів у Euroclear. Найбільшим кредитором виступив якраз ЄС.

Ми критикували такий підхід, адже він є радше кроком від конфіскації, а не до неї. І хоча нове рішення щодо «репараційного кредиту» нарешті стосується самого тіла заморожених коштів агресора, залишається ще багато питань, як саме це буде реалізовано.

Конкретний механізм реалізації має бути представлений на наступному засіданні Європейської ради 18-19 грудня.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(306) "Хоча нове рішення щодо «репараційного кредиту» нарешті стосується самого тіла заморожених коштів агресора, залишається ще багато питань, як саме це буде реалізовано." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Хоча нове рішення щодо «репараційного кредиту» нарешті стосується самого тіла заморожених коштів агресора, залишається ще багато питань, як саме це буде реалізовано.