Незалежність чи корупція: хто кого

Transparency International Ukraine розглянула події, які найбільше вплинули на антикорупційний поступ нашої країни за останні 30 років. Також ми проаналізували розвиток профільного законодавства України та згадали, як змінювалася система державних закупівель — сфера, яка роками вважалася однією з найбільш корумпованих у нашій країні.

Майже завжди на хід антикорупційної боротьби впливали не стільки президент чи уряд, які очолювали країну, скільки українці, які долучалися до важливих для держави рішень. І надто часто саме від них залежало, який саме шлях обере наша країна надалі. Як це було — дізнавайтеся з нашого спеціального проєкту до Дня Незалежності.

Протягом 30 років молода українська держава боролася з корупцією. Ще з перших років Незалежності у нас уже було законодавство, яке регулювало декларування чиновників та визначало відповідальність за корупційні злочини. Різні президенти ухвалювали антикорупційні програми та стратегії боротьби з хабарництвом. Але чому ж надто часто такі дії не спрацьовували?

Ще не вмерла України і слава,
і воля.
Ще нам, браття молодії,
усміхнеться доля

1991-1994

1992 рік

Президент — Леонід Кравчук.

Країна адаптується до нового статусу та шукає шляхи для розбудови власної державності. І саме в цей час на неї чекають перші антикорупційні виклики.

1992 рік

Проголошення Незалежності

1991 рік

У 1992 році парламент прийняв закон «Про приватизацію державного майна». А вже у 1993-му українці почали отримувати від «Ощадбанку» приватизаційні ваучери, які робили кожного власником однієї п’ятдесятимільйонної частини всенародного надбання. Усі державні підприємства уряд оцінив у понад 520 трильйонів карбованців, тобто один ваучер коштував 10 млн 50 тисяч крб.

Саме через такі ваучери у 1992-1994 роках було приватизовано 12 тисяч державних підприємств. Роздержавлення відбувалося хаотично — підприємства на пільгових умовах здебільшого викупляли колективи та директори. Через склад-ність процедури майже 7,8 млн громадян не взяли участі у ваучерній приватизації: 5,3 млн осіб не отримали приватизаційні сертифікати, а 2,5 млн так і не використали їх. Зрештою переважна більшість приватизованих активів виявилася зосередженою в руках фінансових посередників, поточного керівництва цих компаній та тих представників влади чи кримінальних груп, які за ними стояли.

Після тривалих суперечок та дискусій 24 серпня Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Документ у залі Верховної Ради зачитав тодішній голова парламенту Леонід Кравчук — весь текст помістився на одному друкованому аркуші. Акт підтримали 346 депутатів, у тому числі й комуністи. Лише один депутат був проти, ще кілька — утрималися.

А вже 1 грудня проводиться Всеукраїнський референдум, на якому 84,18% населення України підтримали Незалежність. Того ж дня відбулися перші вибори Президента — главою держави українці обирають Леоніда Кравчука.

У законі «Про державну службу» з’являється обов’язок чиновників щороку подавати декларації. У статті 13 «Декларування доходів державних службовців» зазначалося, що особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої-сьомої категорій, подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов’язання фінансового характеру щодо себе і членів своєї сім’ї. А особа, яка претендує на зайняття посади держслужбовця першої і другої категорій, має подати також відомості про належні їй та членам її сім’ї нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

У Законі «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» серед іншого зазначалося, що особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин, має право на гарантії безпеки за наявності відповідних підстав. Окремого терміна «викривач» на додачу до «заявника» ще немає.

1993 рік

законодавство

Події

Ваучерна приватизація

До 1991 року існувало поняття «державні замовлення» — прообраз сучасного поняття «публічні закупівлі». Йшлося про річні планові завдання підприємства із виробництва продукції з наявними матеріальними ресурсами. Держзамовлення охоплювало 70-80% загальних обсягів народного господарства.

З 1991 року замовляти починають лише для установ, які фінансують з державного бюджету. Формування єдиного державного замовлення стає завданням Міністерства економіки. Державні замовники обирали підприємства-виконавців на свій розсуд, бо якихось єдиних правил не було.

З 1993 року загалом державні замовлення регулювалися щорічними Декретами президента України про державний контракт і державне замовлення. За ними розпорядники на рік на власний розсуд обирали постачальників та підрядників і укладали з ними прямі договори. Поряд із цим, у 1993 році було прийнято першу «тендерну» постанову Кабінету Міністрів, якою регламентували проведення міжнародних торгів — дозволили купувати деякі роботи, послуги і товари, якщо їхня вартість перевищувала $100 тис.

Тобто, протягом 1993-1996 років склалася парадоксальна ситуація: для іноземних постачальників держава проводила тендери, а всередині країни контракти розміщувалися через прямі договори без тендерів.

закупівлі

1994-2004

2003 рік

2001 рік

2000 рік

1998 рік

1998 рік

1995 рік

22 листопада у містах Західної України, Києві й ряді інших міст почалися масові мітинги на підтримку кандидата в президенти Віктора Ющенка.

Причиною протестів стали результати другого туру президентських виборів, за якими перемогу мав здобути тодішній прем’єр Віктор Янукович.

Центром протесту став столичний Майдан Незалежності. Акцію назвали «Помаранчевою революцією» через колір передвиборної кампанії Віктора Ющенка.

3 грудня Верховний Суд України визнав численні факти порушення законів і Конституції України в ході виборів. Результати другого туру голосування оголосили недійсними, і було призначено повторне голосування. 8 грудня парламент вніс необхідні зміни у виборче законодавство, а також запустив конституційну реформу, в результаті якої Україна перетворилася на парламентсько-президентську республіку. А 26 грудня внаслідок перевиборів новим президентом було обрано Віктора Ющенка.

У 1995-1997 роках компанія «Єдині енергетичні системи України» Юлії Тимошенко за сприяння тодішнього прем’єра Лазаренка стала найбільшим посередником у постачанні російського газу в Україну

Перша масштабна акція протесту в новітній історії України. Учасники акції вимагали відставки президента Леоніда Кучми і керівників МВС та СБУ, а загалом у протестах брали участь близько ста тисяч людей.

16 вересня журналіст та засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник — він вийшов із будинку на бульварі Лесі Українки в Києві і прямував додому, але відтоді його більше ніхто не бачив. У листопаді того ж року тіло журналіста знайшли в Таращанському лісі за 100 км від Києва.

Павло Лазаренко був прем’єр-міністром України у 1996-1997 роках. У липні 1997-го Кучма своїм указом звільнив Лазаренка — ця відставка супроводжувалася звинуваченнями в монополізації прем’єром газового ринку України та колосальній корупції.

й отримувала найвигідніші контракти, продаючи газ промисловим підприємствам. На початку 2000-х, коли Тимошенко стала віцепрем’єркою з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Віктора Ющенка, щодо ЄЕСУ було порушено кілька кримінальних справ.

У серпні 2000-го року директора ЄЕСУ Олександра Тимошенка заарештували через обвинувачення у даванні хабаря у $4,6 млн експрем’єрові Лазаренку. А вже взимку 2001-го року Юлію Тимошенко звинуватили у контрабанді російського природного газу та ухилянні від сплати податків. Через цю справу Тимошенко 42 дні провела в Лук’янівському СІЗО. Це супроводжувалося низкою протестів — арешт припав на найзапекліший етап протистояння опозиції та президента Кучми внаслідок зникнення Георгія Гонгадзе, «касетного скандалу та акцій «Україна без Кучми».

У 2005 році, за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, Генпрокуратура закрила ці справи щодо діяльності ЄЕСУ.

Сама акція розпочалася ще у грудні 2000 року — приводом для неї стали вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і «касетний скандал». Однак кульмінацією протесту стали події 9 березня 2001 року, коли під Адміністрацією президента відбулися сутички між протестувальниками та «Беркутом».

Після розгону протестувальників 19 учасників акції, здебільшого представники УНА-УНСО, отримали тюремні строки від двох до пʼяти років. Однак сам протест на цьому не скінчився, а дав початок процесам, які надалі переросли у Помаранчеву революцію.

Офіційно Генпрокуратура визнала, що знайдене тіло належить Гонгадзе, лише 3 вересня 2002 року.

28 листопада Олександр Мороз оприлюднив зміст магнітофонних записів, нібито зроблених майором держохорони Миколою Мельниченком у кабінеті президента Кучми. На плівках були десятки фрагментів розмов президента, які стосувалися обговорення можливості усунення Гонгадзе. Так розгорівся «касетний скандал».

Гонгадзе став жертвою через свої викривальні публікації про зловживання владою президентом Кучмою та його «кланом». Це надовго показало, що чекає на журналістів, які розслідують топкорупцію та перевищення повноважень. Після тривалого тиску з боку громадськості виконавців цього злочину вдалося виявити та засудити до позбавлення волі, однак замовники вбивства не покарані досі.

4 вересня 1998 року Генпрокуратура відкрила проти вже нардепа Лазаренка кримінальну справу за підозрою в розкраданні державного майна в особливо великих розмірах та зловживанні посадовим становищем. Лазаренко втік із України за кілька днів до того. А в лютому 1999-го його затримали у Нью-Йорку, де експрем’єр просив політичного притулку.

США заарештували Лазаренка за підозрою у відмиванні грошей. За версією американських слідчих, сума коштів, виведених Лазаренком з України, складала до $200 млн. На ці гроші він купував нерухомість та інше майно у США. У серпні 2006 року Лазаренка засудили до 9 років тюремного ув’язнення і наклали штраф на суму $10 млн. Згодом тюремний строк скоротили. А 1 листопада 2012 року колишній прем’єр-міністр вийшов із в’язниці.

У цьому дослідженні Україна отримала 2,8 бала з 10 можливих і посіла 69 сходинку з 85 країн. Найближчими «сусідами» по таблиці для нашої країни тоді стали Єгипет, Болгарія (обидві країни набрали по 2,9 бала), Болівія (2,8 бала), Пакистан та Латвія (по 2,7 бала).

На той момент це було четверте таке дослідження від глобального руху Transparency International. Лідеркою СРІ-1998 стала Данія (10 балів), яка і сьогодні очолює список, а найнижчі показники тоді отримав Камерун (1,4 бала).

Ще до набуття членства в Раді Європи (РЄ) Україна стала стороною декількох конвенцій цієї Організації. А 9 листопада 1995 року відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ, — у Страсбурзі на площі перед Палацом Європи підняли Державний прапор України. Таким чином наша країна підтвердила свій демократичний вибір, визнання принципу верховенства права, спрямованість на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів.

Події

Президент — Леонід Кучма.

В Україні приймаються перші значні антикорупційні закони, однак на ділі в країні процвітає корупція та зароджується олігархія. У цей час влада максимально зосереджується в руках глави держави, що супроводжується тиском на опозицію та ЗМІ.

Ухвалено закон «Про боротьбу з корупцією». У ньому вперше була вжита дефініція «корупції» як «діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг».

За цим документом, боротьбу з корупцією мали вести відповідні підрозділи МВС, СБУ та органів прокуратури України, а також інші органи та підрозділи, що створювалися для боротьби з корупцією згідно з чинним законодавством. Зокрема з 1998 року до цього переліку додалася податкова міліція, а з 2003 — військова служба правопорядку у Збройних Силах України.

Також у законі встановлювалася відповідальність за недостовірне декларування та невчасне подання декларації. Стаття 9 визначала, що порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вимог щодо декларування доходів (неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру) тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 425 гривень після запровадження гривень) і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави. Також таке порушення ставало підставою для відмови у призначенні на посаду та позбавляло права балотуватись у депутати або на виборні посади в державні органи.

Неподання або невчасне подання відомостей про відкриття валютного рахунку в іноземному банку тягнуло за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.

Контроль за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією мала здійснювати Верховна Рада, а також постійна Комісія парламенту з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією (з 2000 року цю функцію виконував Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією). Нагляд за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією здійснював Генеральний прокурор України та уповноважені ним прокурори.

1995 рік

2003 рік

2001 рік

1998 рік

Україна стала учасницею Стамбульського антикорупційного плану дій. Це субрегіональна програма взаємної оцінки, яка розпочата у 2003 році в рамках Організації економічного та соціального розвитку (ОЕСР) і являє собою безперервний моніторинг зусиль країн з реалізації рекомендацій на підтримку виконання Конвенції ООН проти корупції та інших міжнародних стандартів.

Крім України, у Стамбульському плані беруть участь Вірменія, Азербайджан, Грузія, Киргизстан, Казахстан, Монголія, Таджикистан, Узбекистан.

Указом президента Леоніда Кучми затверджено Концепцію боротьби з корупцією на 1998-2005 роки.
У вступі до неї зазначається, що «незважаючи на вжиті останнім часом організаційно-правові заходи щодо протидії корупції, масштаби її не зменшилися. Через невиконання низки заходів, передбачених Національною програмою боротьби з корупцією, не відбулося відчутного скорочення кількості корупційних діянь. Це був перший прообраз Антикорупційної стратегії для нашої держави.

Ухвалений новий Кримінальний Кодекс, у якому серед іншого були статті 368-370 про одержання хабаря, давання хабаря та провокацію хабаря.

А вже у 2000 році було ухвалено перший саме «тендерний» закупівельний закон — закон «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». У ньому детально розписали особливості порогових закупівель та процедури, з’явилоспоняття «тендерний комітет», вперше був запроваджений механізм «оскарження» з докладною процедурою подання і розгляду скарг спеціальним органом (Міністерство економіки), а не самим замовником. Закон також встановив як вимогу обов’язково друкувати оголошення про торги та їх результати у паперовому бюлетені Мінекономіки «Вісник державних закупівель».

У грудні 1995 року було прийнято перший «закупівельний» закон «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», який набув чинності у 1996 році. У цьому документі вперше на законодавчому рівні було встановлено, що відбір виконавців державного замовлення має здійснюватися на конкурентних засадах. Крім цього, вводилася відповідальність за нецільове використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення виконання державного замовлення, а також впроваджувалося обов’язкове звітування.

закупівлі

Вступ України до Ради Європи

«Україна без Кучми»

Перша поява України в Індексі сприйняття корупції (СРІ)

справа Лазаренка

Вбивство георгія
Гонгадзе

Кримінальні справи щодо діяльності ЄЕСУ

2000-2001

Помаранчева революція

законодавство

2005-2010

Перша політична криза за Віктора Ющенка. 5 вересня колишній Держсекретар Олександр Зінченко звинуватив Петра Порошенка, який обіймав на той час посаду секретаря РНБО, у корупції та вимагав від нього відокремлення бізнесу від влади.

Крім Порошенка, «головними корупціонерами» Зінченко назвав також першого помічника президента Олександра Третякова та голову парламентської фракції «Наша Україна» Миколу Мартиненка.

Зінченко
переконував, що Порошенко контролює правоохоронні органи та судову гілку влади з метою відстоювання своїх бізнес-інтересів. Через 3 дні після цих звинувачень Порошенко оголосив про відставку з посади секретаря РНБО. Після заяви Зінченка проти Порошенка відкрили кримінальну справу, однак згодом суд не встановив фактів злочину та зобов’язав ексдержсекретаря спростувати свою заяву.

2005 рік

2008 рік

2008 рік

2005 рік

2 грудня було порушено кримінальну справу стосовно колишнього голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича. Його підозрювали в отриманні $100 тис. хабаря за причетність до ухвалення

незаконного рішення. Ще до оголошення підозри правоохоронці провели обшуки в кабінеті та помешканні судді та вилучили $1 млн і 2 млн грн. Суддя пояснив їх наявність тим, що «цими грошима його кабінет засіяли колядники».

Після відкриття кримінальної справи деякий час Зваричу вдавалося переховуватися, але у березні 2009 року його затримали у власному помешканні. У вересні 2011-го Оболонський райсуд Києва засудив колишнього суддю до 10 років позбавлення волі. А в січні 2016 року Зварич був звільнений з місця позбавлення волі за «законом Савченко».

У 2005 році президент Віктор Ющенко видав указ і доручив протягом року перейти до проведення вступних іспитів до вищих навчальних закладів шляхом складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Для цього Кабмін створив Український центр оцінювання якості освіти, який почав роботу у 2006 році.

У травні 2004-го президент Леонід Кучма оголосив конкурс із привати-зації Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь». В результаті дискримінаційного
тендеру переможцем став Інвестиційно-металургійний

Обов’язковим для вступу до вишу зовнішнє незалежне оцінювання стало у 2008 році. Усі абітурієнти повинні були складати тестування з української мови та літератури, а також з предметів на вибір. Введення такого тестування суттєво зменшило випадки корупції при вступі до вищих навчальних закладів.

союз (ІМС), де 56,25% було під контролем компанії System Capital Management Ріната Ахметова, а 43,75% — корпорації «Інтерпайп» Віктора Пінчука.

У 2005-му президент Віктор Ющенко і прем’єрка Юлія Тимошенко заявили про необхідність перегляду підсумків цього конкурсу. Прокуратура оскаржила законність продажу комбінату, після чого українські суди скасували результати конкурсу.

24 жовтня 2005 року відбувся новий тендер, переможцем якого стала корпорація Mittal Steel. Вона придбала 93,02% акцій ВАТ «Криворіжсталь» за 24,2 млрд грн ($4,79 млрд) при стартовій ціні 10 млрд грн. Цей продаж донині вважається одним із найуспішніших прикладів приватизації в історії України.

Президент — Віктор Ющенко.

Після Помаранчевої революції країна намагається
перелаштуватися на проєвропейський вектор. Однак постійні політичні кризи багато в чому нівелювали потенціал країни. При цьому Україна таки зробила прогресивні кроки на антикорупційному шляху, позитивний ефект яких відчувається й досі.

Наприкінці квітня 2005 року депутат Антон Яценко з колегами розпочинає корупційну еру Тендерної палати України.

Тендерна палата адмініструвала оприлюднення повідомлень про закупівлі на сайті і могла затримати таку публікацію або взагалі відмовити у ній. Умовно функціонал був безкоштовний. Але і замовники, і учасники мали платити за додатковий функціонал, без якого було майже неможливо оголосити закупівлю чи взяти у ній участь.

Пізніше, у 2006-2008 роках охочі взяти участь у тендері мали подати замовнику низку документів, однак зробити це напряму не могли: між учасником і замовником вклиню-вався приватний посередник, якому учасник змушений був платити за різні послуги – консультації, оформлення документації, витяги, оголошення тощо. Деякі посередники були напряму пов’язані з Антоном Яценком та його родиною, які й контролюва-ли Тендерну палату.

Зрештою такі дії взагалі призвели скасування існуючого на той час закону про закупівлі у березні 2008 року.

У 2008-2010 роках сфера регулювалася тимчасовими положеннями, які за змістом дублювали закон, що діяв до початку 2005 року. Також у 2008 році Мінекономіки ввів у дію стартову версію вебпорталу «Державні закупівлі», наповнення якого здійснювала Редакція інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель».

Україна ратифікувала Цивільну конвенцію про боротьбу з корупцією, яка набула чинності для України 1 січня 2006 року. Затвердження цього документа надало Україні можливість у 2006 році приєднатися до Групи держав проти корупції (GRECO) — органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу.

Ухвалено закон «Про доступ до судових рішень», яким запроваджується Єдиний державний реєстр судових рішень.
Він допомагає відстежувати розгляд судами справ, у тому числі й корупційних.

Указом президента Віктора Ющенка схвалено Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності». Серед іншого, там згадується, що «на міжнародному рівні Україна має репутацію надзвичайно корумпованої держави, про що свідчить її незмінно низький рейтинг за рівнем доброчесності, визначений за результатами досліджень, проведених протягом останніх років авторитетними міжнародними інституціями. Зокрема, індекс сприйняття корупції (дослідження Transparency International) в Україні становив у 2005 році 2,6, у 2004 – 2,2, у 2003 – 2,3, а у 2002 році – 2,4 (за методологією цього дослідження, до держав з небезпечним рівнем доброчесності належать ті, в яких значення індексу менше ніж 3)».

18 жовтня Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції 2003 року, Кримінальну конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією 1999 року. Конвенція ООН проти корупції набула чинності для України 1 січня 2010 року. Кримінальна конвенція —
1 березня 2010 року.

2006 рік

2005 рік

законодавство

закупівлі

Події

Антикорвикриття Олександра Зінченка

Реприватизація Криворіжсталі

Перше ЗНО

Справа судді Зварича

2010-2014

2012 рік

Корупція навколо ЄВРО 2012

2012 рік

На українському обрії з’являється нова компанія — «ГазУкраїна-2009», власником якої є молодий харківський бізнесмен Сергій Курченко. Авторами першого ґрунтовного розслідування про цю людину стали журналісти видання Forbes.ua, яким вдалося знайти список з 55 фірм, що, ймовірно, входили у групу харків’янина.

2011 рік

Тоді ж з’ясувалося, що невідома група, яку контролює Курченко, за два роки досягла фантастичних результатів на нафтогазовому ринку. Як повідомляли ЗМІ, «ГазУкраїна-2009» фактично монополізувала український ринок скрапленого газу та активно просувалася на бензиновому ринку, користуючись небаченими пільгами.

У 2016 році ГПУ заявила Курченку про підозру в створенні злочинної організації. Прокурори вважали, що бізнесмен купував газ на спецаукціонах за низькими цінами начебто для потреб населення, а відтак перепродавав його через підконтрольні структури за значно вищими цінами. Збитки державі правоохоронці оцінюють на суму у понад 2 млрд грн.

Пізніше журналісти виявили, що латвійський підприємець Ерік Ванагельс, який був вказаний директором фірми-переможниці тендеру, насправді є безхатьком із Латвії. І через цю ж особу проводилися й інші фінансові операції української влади.

У березні 2011 року відбулася легендарна закупівля бурової установки, яку пізніше назвуть «Петро Годованець». За неї з бюджету державного «Чорноморнафтогазу» виклали $400 млн. Але, згідно з розслідуванням «Дзеркала тижня», на ринку така бурова коштувала десь $250 млн, тобто сума переплати склала $150 млн. На той момент міністром енергетики був Юрій Бойко, він же займався «Нафтогазом» і його дочірніми підприємствами, включаючи «Чорноморнафтогаз».

Президент — Віктор Янукович.

У цей час приймається низка антикорупційних законів, однак на ділі корупція сягає надзвичайних масштабів.

Розпочалося приведення національного законодавства у відповідність зі стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Наприклад, замість поняття «хабар» у Кримінальному кодексі вводиться термін «неправомірна вигода».

Запускається Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

2013 рік

Ухвалено закон «Про засади запобігання і протидії корупції». Серед іншого, стаття 20 встановлювала, що «особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави». При цьому терміна «викривач» ще не було. Також ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» — наприклад, за ним у Кримінальному Кодексі вперше з’явилась стаття «Незаконне збагачення».

Указом Президента Віктора Януковича схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки. У вступі було зазначено, що «корупція в Україні набула ознак системного явища, яке поширює свій негативний вплив на всі сфери суспільного життя, все глибше укорінюючись у повсякденному житті як основний, швидкий та найбільш дієвий протиправний засіб вирішення питань, досягнення певних цілей. Масштаби поширення корупції загрожують національній безпеці України».

2011 рік

2013 рік

На саміті Україна-ЄС схвалено План дій з лібералізації візового режиму з ЄС. Пізніше, у 2013 році, були прийняті закони, які мали допомогти в реалізації цього Плану.

2010 рік

26 листопада 2012 року глава Державного агентства з інвестицій та інновацій Владислав Каськів підписав угоду про співпрацю з іспанською Gas Natural Fenosa в рамках будівництва LNG-терміналу в Одеській області. Вартість угоди склала $1,1 млрд. З іспанської сторони договір підписав Джорді Сарда Бонвеі, який нібито представляв іспанську компанію Gas Natural.

Однак уже за два дні компанія заявила, що не знає людину, яка підписала цей договір. Пізніше журналісти виявили, що Сарда Бонвеі — лижний інструктор із Барселони і справді не має жодного стосунку до Gas Natural.

Після інциденту Каськів був готовий піти у відставку, але обійшовся лише доганою. Так само розслідування цієї справи не велося й після Революції Гідності — Каськіва просто звільнили з посади. А вже у 2015 році, після виїзду Каськів за кордон, МВС виявило, що він вивів на латвійські рахунки кіпрських компаній близько 255 млн грн.

Події

Вишки Бойка

У липні 2010 року закупівлі до Євро-2012 були виведені парламентом з-під дії закону «Про здійснення державних закупівель». Тобто відтоді такі закупівлі могли відбуватися без передбаченого в Законі конкурсу, що дало багато можливостей для корупції.

«Згідно зі звітом Рахункової Палати, Нацагентство з питань Євро-2012 у 2011-2012 роках погодило 304 закупівлі, проведені за неконкурентною процедурою «в одного учасника», на загальну суму 18,8 млрд грн. А інформацію про придбані потяги «Hyundai» взагалі засекретили.

Сергій Курченко —
«газовий король»

Каськів і лижний інструктор

2012 рік

Революція Гідності

21 листопада прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС. Пізно ввечері того ж дня журналісти, громадські активісти та опозиційні політики зібралися на Майдані Незалежності. Вночі 30 листопада відбувся силовий розгін Майдану.

Це дало старт тривалим масовим протестам по всій Україні, які пізніше увійдуть в історію як Революція Гідності.

На 61-й день Майдану на місці протестів було застрелено перших двох активістів. Ще місяць влада намагалася зачистити центр міста від протестувальників. А в ніч на 22 лютого 2014 року президент Янукович чартерним рейсом втік у Росію.

Офіційно встановлено 107 жертв Революції Гідності. Більшість героїв «Небесної сотні» померли від вогнепальних поранень 20 лютого 2014 року. Саме після Революції Гідності Україна впевнено обрала європейський демократичний шлях розвитку.

законодавство

2014-2019

Президент — Петро Порошенко.

Україна остаточно закріплює проєвропейський демократичний вектор розвитку. Саме в цей час починається реальна антикорупційна реформа в Україні — приймаються основні профільні закони, а також створюється низка спеціальних інституцій, спрямованих на боротьбу з корупцією.

25 грудня 2014 року парламент ухвалив закон «Про публічні закупівлі». З цього моменту закупівлі з державних коштів стали публічними, а з 1 серпня 2016 їх обов’язково потрібно проводити через електронну систему закупівель Prozorro.

Ухвалено закон «про Вищий антикорупційний суд».

Через ProZorro.Продажі розпочали продажі об’єктів малої приватизації — підприємств, ділянок, споруд, пакетів акцій компаній, які належать державі чи місцевій владі вартістю до 250 млн грн.

На Єдиному державному порталі відкритих даних оприлюднено базу даних кінцевих бенефіціарних власників. Україна стала першою країною світу, яка долучилась до Глобального реєстру бенефіціарних власників.

У тестовому режимі запрацювала електронна система охорони здоров’я eHealth. Лікарі первинної ланки змогли реєструватися в системі та реєструвати декларації своїх пацієнтів. Це дозволило впровадити перший із кроків реформи фінансування медицини — принцип «гроші ходять за пацієнтом».

Постановою Кабміну створено АРМА на виконання ухваленого закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Набрав чинності новий закон «Про державну службу» із визначеним запровадженим механізмом конкурсного відбору держслужбовців.

Запуск електронного декларування (разом з новою кримінальною відповідальністю до 2 років в’язниці за брехню в е-деклараціях) і роботи НАЗК.

Указом президента Петра Порошенка утворено Національне антикорупційне бюро України.

Кабмін затвердив Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки.

Ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції». Цей документ вимагав відкриття офіційної інформації з державних майнових реєстрів та баз даних (наприклад, реєстри нерухомості, землі, транспортних засобів).

Наказом генпрокурора створено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», який запроваджував прозорість політичних фінансів та введення з літа 2016 року державного фінансування політичних партій.

Мін’юст оприлюднив Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Прийняті надважливі закони, які регламентують антикорупційні процеси в Україні:
закон «Про запобігання корупції» (набрав чинності 26.04.2015)
закон «Про НАБУ»
закон «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційну стратегію) на 2014–2017 роки»
закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Також прийняли закон «Про прокуратуру», який позбавив цей орган функції загального нагляду.

З 2014 року уряд розпочав глибокі реформи в газовому секторі, що дозволило звузити можливості корупційних зловживань та зменшити втрати держави. Також відбулося впорядкування системи банківського нагляду, значна частина якої або не дотримувалася відповідних регуляторних вимог, або функціонувала як складова сумнівних фінансових схем.

2018 рік

2017 рік

2016 рік

2015 рік

2014 рік

2019 рік

2018 рік

Після журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження «за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств». «Укроборонпром» відсторонив директорів двох своїх підприємств у зв’язку з розслідуванням про розкрадання, а Петро Порошенко звільнив Олега Гладковського із РНБО. Судовий розгляд цієї справи триває досі.

Розслідування журналістів суттєво похитнуло позиції Порошенка на президентських виборах 2019 року, і переможцем тоді став Володимир Зеленський.

У лютому-березні видання «Bihus.info» оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний Ігор Гладков-ський — син тодішнього секретаря РНБО Олега Гладковського. У розслідуванні були процитовані переписки головних фігурантів схеми, які редакція отримала від анонімного джерела.

В’ячеслав Вишневський – по 4 роки ув’язнення, Віктор Горбунов – 3 роки. Замовниками цього злочину прокуратура вважає В’ячеслава Мангера, який на момент нападу очолював Херсонську обласну раду, та Олексія Левіна, який влітку 2018-го був помічником депутата Херсонської обласної ради Миколи Ставицького та радником голови облради Владислава Мангера. Розгляд цієї справи у суді триває.

Нападу на Катю Гандзюк став найяскравішим прикладом інертності правоохоронної системи у розслідуванні нападів на громадських активістів. Без тиску журналістів, уваги активістів та друзів Каті справа б уже давно була в архівах.

31 липня 2018 року у Херсоні біля під’їзду чоловік вилив на активістку Катерину Гандзюк кислоту. Жінка потрапила до реанімаційного відділення з сильними опіками, а через 3 місяці померла у лікарні після багатьох операцій.

6 червня 2019 року суд виніс вироки 5 обвинуваченим після того, як вони визнали провину та пішли на угоду зі слідством: координатор нападу Сергій Торбін отримав 6 років і 6 місяців позбавлення волі, нападник Микита Грабчук – 6 років в’язниці, Володимир Васянович та

аукціонів перепродавали за ринковими цінами. Таким чином, прибуток, який мала б отримати держава, осідав на рахунках організаторів та учасників цієї схеми. Олександр Онищенко, за версією НАБУ, контролював весь ланцюг схеми.

5 липня 2016 року Верховна Рада надала дозвіл на притягнення до відповідальності нардепа, проте останній напередодні покинув країну. Всього слідство встановило причетність до участі у «газовій схемі» 29 осіб, серед яких — тодішній керівник ДФС Роман Насіров. Розгляд цієї справи у ВАКС триває.

Одна з перших справ НАБУ. За версією слідства, в період з січня 2013 року по червень 2016 року члени злочинної організації незаконно заволоділи понад 1,6 млрд грн, отриманими від продажу газу. Внаслідок цього ПАТ «Укргазвидобування» було завдано збитків на суму понад 740 млн грн.

Нібито газ, видобутий на ділянках «УкрГазВидобування», продавався на біржах заздалегідь визначеним компаніям за цінами, наближеними до собівартості. Придбаний у такий спосіб газ компанії-«переможці»

2016 рік

2015-2019

Європейський вектор розвитку України відбився передусім на створенні нових незалежних державних органів, орієнтованих суто на боротьбу з корупцією.

Так, першим у березні 2015 року почало роботу Національне агентство з питань запобігання корупції. Через місяць було запущене Національне антикорупційне бюро України, а у вересні того ж року для процесуаль-ного керівництва корупційними справами була створена Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У лютому 2016 року в Україні з’явилося Агентство з розшуку та менеджменту активів. А фінальною точкою у формуванні антикорорганів став запуск Вищого антикорупційного суду у 2019 році.

Всі ці органи мають залишатися незалежними від влади інституціями, на чому неодноразово наголошували міжнародні партнери нашої країни

Події

Створення антикорупційної інфраструктури

Запуск Prozorro та Prozorro.Продажі

На початку 2016 року з’явилася ідея створити «Prozorro навпаки» — систему, яка дозволила б не купувати, а продавати. І вже у липні 2016-го робота системи Prozorro.Продажі розпочалася із продажу активів ліквідованих банків. Ініціатором створення системи став Фонд гарантування вкладів, у якого були активи ліквідованих банків на 500 млрд грн. А 31 жовтня з’явився перший лот у системі. Протягом наступних 5 років Prozorro.Продажі перетворилася на платформу, яка проводить електронні аукціони з продажу та оренди державного та комунального майна.

Розробка та тестування системи електронних публічних закупівель почалися ще навесні 2014 року. А вже з 1 серпня 2016-го в Україні завершився повний перехід на закупівлі через систему Prozorro. Перед цим, з квітня 2016-го, всі свої надпорогові тендери (від 200 тис. для товарів і послуг, і від 1,5 млн грн – для робіт) перевели центральні органи влади, великі державні підприємства, і природні монополісти. А вже з серпня використовувати Prozorro були зобов’язані також місцеві органи влади, комунальні підприємства та інші організації, які використовують кошти платників податків.

Газові схеми Онищенка

2016 рік

Вбивство Каті Гандзюк

Справа щодо корупції в Укроборонпромі

законодавство

закупівлі

2019-2021

Покращення наших показників відобразило антикорупційні зрушення, які відбулися в Україні після Революції Гідності. Однак, попри позитивні тенденції, позиції України залишаються досить низькими.

Для покращення показників нашої країни у СРІ громадська організація Transparency International Ukraine рекомендує: запровадити прозоре та підзвітне управління публічними активами та гарантувати подальший розвиток сфери закупівель, забезпечити незалежність та спроможність антикорупційної інфраструктури та сформувати професійну та незалежну судову владу. Для досягнення цих цілей необхідно перестати використовувати політичну волю, коли це вигідно, не йти на компроміси з олігархами та не ставити на перше місце особисті інтереси.

НАЗК запускає у промислову експлуатацію Реєстр звітів політичних партій POLITDATA.

Ухвалено закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів», який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів.

Удосконалено відповідальність за недостовірне декларування, прийнято закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Так парламент остаточно виправив шкоду, завдану рішенням КСУ від 27 жовтня 2020 року.

Набули чинності вдосконалені правові норми щодо захисту викривачів.

27 жовтня Конституційний Суд прийняв скандальне рішення про визнання неконституційним значної частини повноважень НАЗК, норм щодо е-декларування, а також кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.

2021 рік

2020 рік

З часів Януковича і до сьогодні показники України в Індексі сприйняття корупції від глобального руху Transparency International виросли на 8 балів. Якщо у 2013 році з 25 балами ми посідали 144 місце зі 177 країн, то за результатами СРІ-2020 наша країна вже має 33 бали та посідає 117 місце зі 180 країн. Зростання України в Індексі відбувалося поступово — щороку ми додавали до попереднього здобутку один-два бали, і лише за результатами 2019-го два пункти втратили.

Ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» про перезавантаження НАЗК.

Запрацювала нова стаття 368-5 Кримінального Кодексу «Незаконне збагачення», попередню редакцію визнав неконституційною Конституційний Суд України.

2019 рік

2021 рік

Однак влітку 2021 року парламент нарешті зробив важливий крок, якого чекало українське суспільство. 13 липня депутати підтримали законопроєкт про відновлення роботи заблокованої ще з осені 2019-го Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) з надважливою правкою щодо участі міжнародних експертів у відборі членів цієї інституції. А на додачу парламентарі запустили також реформу Вищої ради правосуддя, яка передбачає перевірку членів ВРП на доброчесність і створення для цього Етичної ради. І до цього процесу так само будуть залучені незалежні експерти, чиї голоси будуть важливими для ухвалення рішення.

Таким чином, на тридцятому році Незалежності Україна нарешті готова реформувати свою судову систему та перейти на новий рівень розвитку своєї демократії.

Від самої Революції Гідності одним із найважливіших зобов’язань України було проведення реальної судової реформи. Роками в Україні суди асоціювалися з джерелом корупції, а судові інституції, на кшталт ОАСК, лише підтверджували це порівняння. Не менше запитань викликала і робота Вищої ради правосуддя (ВРП), яка нерідко чинила тиск на чесних служителів Феміди, при цьому покриваючи недоброчесних суддів.

За версією НАБУ-САП, Олег Татаров, працюючи в «Укрбуді» юристом, домовлявся про написання експертизи з викривленим змістом, яку зрештою зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС. Пізніше в будівельній компанії посилалися на цю експертизу, яка нібито показала відсутність збитків.

Суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк зобов’язав Ірину Венедіктову забрати справу у НАБУ та передати її до «іншого органу досудового розслідування». САП оперативно оскаржила це рішення суду в Апеляції ВАКС, однак Венедіктова теж оскаржила це ж рішення в Київському апеляційному суді, і цей суд відмовив у відкритті провадження щодо Татарова. А вже в кінці грудня заступник Венедіктової передав справу Татарова в СБУ. Відтоді провадження заморожене, а Олег Татаров залишається на своїй посаді.

У 2019 році НАБУ оголосило підозру екснардепу Максиму Микитасю у справі про заволодіння майном Нацгвардії на 81,5 млн грн. 1 грудня 2020 року стало відомо, що НАБУ і САП повідомили Микитасю про нову підозру — у наданні хабаря експерту за заниження вартості житлового комплексу. Того ж дня Генпрокурорка Ірина Венедіктова несподівано змінила прокурорів у цій справі та зірвала вручення підозри ймовірному третьому фігуранту розслідування — заступнику керівника Офісу Президента Олегу Татарову.

займалися ексменеджер Burisma Group Андрій Кіча, колишня очільниця організаційного департаменту ДФС Олена Мазурова та звільнений перший заступник начальника київської податкової Микола Ільяшенко.

1 грудня НАБУ завершило розслідування справи про хабар, однак вже 24 грудня Печерський суд ухвалив забрати цю справу в НАБУ. Судовий розгляд цієї справи триває.

13 червня директор НАБУ Артем Ситник та керівник САП Назар Холодницький повідомили, що їм пропонувався хабар у $6 млн за закриття справи Миколи Злочевського — ексміністра екології часів Януковича. $5 млн пропонували процесуальному керівнику, який мав прийняти рішення про закриття справи, а ще $1 млн — за консультативні послуги посередника.

За версією слідства, ексміністр екології організував цей хабар за закриття справи, в якій він є підозрюваним. В Україні передачею грошей

2020 рік

Після звільнення Холодницького фактично керувала органом Ірина Венедіктова, яка активно втручалась, а інколи навіть гальмувала справи САП. Зокрема, багато запитань викликають її рішення у справах Татарова, Юрченка та «плівок ОАСК». Конкурс на наступного очільника САП триває вже майже рік.

одноголосно відмовилася відсторонювати суддів від їхніх посад. А відтак судді ОАСК залишаються на посадах і при своїх зв’язках, ігноруючи виклики у Вищий антикорупційний суд. Розслідування справи завершене, однак судовий розгляд ще не розпочався.

У 2019 році з’явилася перша партія «плівок ОАСК», однак тоді довести справу до суду так і не вийшло.

У серпні 2020 року перший керівник САП Назар Холодницький звільнився зі своєї посади. Його каденція закінчувалася у листопаді 2020 року, проте Холодницький вирішив не чекати кінця свого терміну.

Це відставка сталася після низки конфліктів очільника САП і генпрокурорки Ірини Венедіктової. Генпрокурорка звинуватила керівництво САП у неналежному виконанні службових обов’язків, а Холодницький у відповідь нагадав, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки працівникам САП.

17 липня НАБУ оприлюднило другу партію «плівок ОАСК» та оголосило підозри суддям Окружного адмінсуду Києва. Слідство встановило, що 12 осіб на чолі з головою ОАСК Павлом Вовком діяли у межах злочинної організації, яка мала на меті захоплення державної влади. Судячи з плівок, в павутиння ОАСК потрапили ледь не всі державні органи України.

Однак затримати підозрюваних так і не вийшло. Спершу самі підозри не хотіла підписувати Ірина Венедіктова, а потім Вища рада правосуддя

2020 рік

5 вересня починає свою роботу Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Його було створено у відповідь на нездатність типової судової системи неупереджено та професійно розглядати справи щодо високопосадової корупції. На цей суд покладали надії не лише в Україні — за запуском і за роботою цієї інституції пильно стежать міжнародні партнери.

Судді Антикорупційного суду пройшли набагато жорсткіший відбір, ніж судді на інших рівнях. Вперше в Україні до цього процесу були долучені міжнародні експерти, які мали ключовий вплив на прийняття рішень, а до доброчесності кандидатів висувалися справді високі вимоги. ВАКС став логічною завершальною ланкою у побудові антикорупційної системи в Україні.

Президент — Володимир Зеленський.

Реалізація антикорупційної реформи продовжується. Під час «турборежиму» Верховна Рада ухвалила низку важливих антикорупційних законів, частина яких вже за рік опинилася під загрозою після резонансного рішення Конституційного Суду. Парламент шукає вихід із кризи конституційного правосуддя, а разом з тим запускає судову реформу.

2019 рік

Приватизація готелю «Дніпро»

2020 рік

2021 рік

Україна виросла
в Індексі сприйняття корупції

Запуск судової реформи

Події

Запуск Вищого антикорупційного суду

Суперхабар керівництву НАБУ-САП

Серед претендентів на готель були представники бізнесового істеблішменту, зокрема, учасниками аукціону були Степан Черновецький, Томаш Фіала, Вадим Новинський, Сергій Тігіпко та інші. Після аукціону справжнім покупцем готелю назвав себе бізнесмен та засновник кіберкоманди Navi Олександр Кохановський, який заявив, що створить у там центр для кіберспорту. Він відмовився називати публічно, хто ще крім нього взяв фінансову участь у придбанні готелю, однак запевнив, що інвестори не пов’язані з РФ.

5 липня відбувся найбільший аукціон за всю історію приватизації в Україні. Столичний готель «Дніпро» продали за 1 111 111 222 грн 22 коп. Переможну пропозицію запропонувало ТОВ «Смартленд».

Аукціон відбувався у три раунди. Участь у ньому взяли 29 потенційних інвесторів. Стартова ціна об’єкта становила приблизно 81 млн грн. Тобто, за результатами відкритого аукціону в Prozorro.Продажі, готель продали у понад 13 разів дорожче. Новий інвестор зобов’язався зберегти готель і слово «Дніпро» у його назві.

Справа «плівок ОАСК»

Звільнення Холодницького з САП

2020 рік

Справа Татарова

2020 рік

законодавство

У 2019 році прийнято нову редакцію закону «Про публічні закупівлі». Він усунув багато невідповідностей у законодавстві та відкрив нові можливості для бізнесу.

Також у 2020 році з метою оперативного реагування на загрози пандемії COVID-19 закупівлі для боротьби з коронавірусом вивели з-під дії закону «Про публічні закупівлі».

закупівлі

Андрій Боровик
виконавчий директор Transparency International Ukraine

Мандруючи 30-ма роками історії, ми виявили, що попри декларативну готовність влади боротися з корупцією, справжній прогрес наша країна показувала тоді, коли до прийняття рішень долучалися звичайні українці.

Акція «Україна без Кучми», Помаранчева революція, Революція Гідності та розвиток громадського та волонтерського руху після 2014 року — саме ці факти й події зробили найбільший внесок у реальний поступ нашої країни як на політичному, так і на антикорупційному полях. Там, де влада вагалася чи намагалася загальмувати розвиток, небайдужі українці брали все у свої руки і самотужки рухали нашу країну вперед.

Бути незалежними виявилось не так просто, як думали українці в далекому 1991 році. З того часу життя в незалежній Україні нас багато чому навчило. Ми мусимо щодня захищати власні здобутки, продукувати нові перемоги, доводити, що гідні самостійної повносправної Держави, яка здатна захищати власну незалежність та говорити на рівні зі світом. Без зниження рівня корупції це буде дуже важко. Роботи у нас ще багато. Не зупиняймося.

Transparency International антикорупційна організація, яку 1993 року в Берліні заснував ексдиректор Світового банку Пітер Айґен. Зараз головою правління ТІ є Делія Феррейра Рубіо. Transparency International присутня більш ніж у 110 країнах світу. Організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром. За даними Звіту Global Go To Think Index Tank за 2020 рік, Transparency International була на 3-му місці зі 143 серед незалежних аналітичних центрів світу. І на другому місці серед 71 світових аналітичних установ, що займаються темою Відкритого та належного урядування.

@ Transparency International Ukraine 2021