Прозорість Києва: який результат показала столиця у 2024 році

 Київ посів 26 місце серед 100 міст у Рейтингу прозорості 2024. Столиця отримала 51,5 бала зі 100 можливих та опинилася між Славутою (35 тис. мешканців) та Рівним (250 тис. мешканців).

Програма «Прозорі міста» досліджує Київ щорічно з 2017 року. І за ці 8 років, попри статус столиці, місту так і не вдалося стати орієнтиром для інших муніципалітетів. Після поступового підвищення рівня прозорості у 2017 році з 51,5% до 68,2% у 2020-му зростання призупинилось. З 2021 року прозорість столиці почала знижуватися, а в умовах повномасштабної війни закріпилася на рівні дещо більшому за 51%. За весь період після 2017 року Київ більше не входив до п’ятірки лідерів. У дослідженні 2024 року аналітики оцінювали місто за 70 індикаторами, серед яких 22 були вимогами закону, 17 – поєднували у собі вимоги закону та найкращі практики управління, а 31 – перевіряли застосування найкращих практик. 

Найліпше Київ впорався з критеріями, які поєднували вимоги закону і найкращі практики управління (рівень реалізації – 67,3%), а найгірше – з тими, що спирались на вимоги закону (рівень реалізації – 38,6%).

Серед 70 індикаторів 34 були новими, решта – перейшли з 2023-го. За новими критеріями Київ продемонстрував трохи кращий результат, ніж за тими, що залишились з попереднього року. 

Під час оцінювання аналітики проаналізували 7 важливих напрямів роботи міської ради: відкритість, бюджет і закупівлі, комунальне майно, взаємодія з громадськістю, кадрова політика та доброчесність, послуги громадянам, реагування на виклики війни. Найуспішніше столиця впоралася зі сферою бюджету та закупівель, продемонструвавши значно вищий результат, аніж середній по країні (67,6% проти 39,6%), а найбільш невдало – зі сферою послуг громадянам (16,7% проти 23,4%). Рівень виконання сфери відкритості був приблизно таким самим як загальноукраїнський. 

Що столиці вдалося найкраще?

У сфері бюджету і закупівель Київ розділив 3 місце із Миколаєвом і Чернівцями. Успіх був пов’язаний з тим, що у місті: 

• оприлюднювали структуру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
• поширювали квартальні звіти про виконання бюджету;
• протягом року оновлювали інформацію на спеціальному сайті для інвесторів;
• забезпечили достатній рівень конкуренції в закупівлях (2,05);
• функціонував орган із внутрішнього контролю та аудиту діяльності підрозділів міської ради, який регулярно поширював результати перевірок.

Якщо з 2025 року у столиці запрацюють відкриті бюджетні слухання та визначаться з порядком моніторингу цін на матеріальні ресурси в будівництві, це суттєво посилить прозорість у питанні громадського контролю за витрачанням коштів.

У сфері взаємодії з громадськістю столиця не була в числі лідерів, але потрапила до 20 найкращих. Це сталося завдяки тому, що Київ:

• проводив громадські слухання, регулярні опитування громадян щодо питань міського життя та звітував про їхні результати;
• має електронний інструмент для реєстрації скарг та звернень громадян, який дозволяє відстежувати статус звернення;
• оприлюднив звіти щодо задоволення запитів на інформацію (Київрада, КМДА);
• забезпечив можливість користування офіційними сайтами користувачам із порушеннями зору та іншими порушеннями;
• створив численні сервіси на основі власних наборів відкритих даних.

Київ випереджає всі міста за кількістю електронних сервісів на основі відкритих даних. Мапа укриттів, мапа вбиралень, дашборд «Паркувальний простір», окрема карта парковок, дашборд «Петиції», дашборд зі статистикою петицій – створення цих продуктів потребує певних фінансових ресурсів, але їх функціонування забезпечує прозорість і зручність там, де самостійний аналіз відкритих даних займав би дуже багато часу.

Окремо варто відзначити мобільний застосунок «Київ Цифровий», який надає доступ до муніципальних послуг, петицій, опитувань і життєво важливої інформації, зокрема щодо укриттів та руху транспорту, – це приклад ефективної комунікації з мешканцями в умовах воєнного часу.

Однак і в цій сфері столиці є над чим працювати. Наприклад, міський голова Києва не звітує про свою діяльність щонайменше два рази на рік на відкритих зустрічах із громадою, як того вимагає закон. Також районні в місті Києві державні адміністрації (РДА)не оприлюднюють анонси та протоколи засідань громадських комісій з житлових питань. Зазвичай саме ці комісії здійснюють попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік, надання житла. Тому публікація максимально повної інформації про їхню роботу сприятиме зміцненню довіри громадськості до столичної влади.

Що стало найбільш проблемним?

 У сфері комунальне майно та земля ОМС повністю виконав лише 3 із 9 критеріїв:

• був поширений звіт за 2023 рік Департаменту комунальної власності, який є відповідальним виконавцем міської цільової програми «Управління об’єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2022 – 2024 роки»; 
• проєкти порядків денних засідань Київради містили точні переліки і назви проєктів рішень у сфері земельних відносин;
• в електронній торговій системі Prozorro.Продажі та в інформаційній системі «Управління майновим комплексом територіальної громади міста Києва» були доступні переліки об’єктів комунальної власності, щодо яких ухвалено рішення про те, щоб передати їх в оренду на аукціоні або без проведення аукціону.

Абсолютно провальним виявилося виконання критеріїв, які пов’язані з оприлюдненням машиночитних наборів відкритих даних, передбачених постановою КМУ №835. 

Так, у 2024 році громадяни не могли ознайомитися із:

• титульними списками на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою;
• переліком земельних ділянок комунальної власності, що пропонуються для передачі у власність громадян та юридичних осіб або для надання в користування;
• переліком об’єктів рухомого майна, що перебуває в комунальній власності (складовою набору даних «Перелік об’єктів комунальної власності»).

Перелік об’єктів майна, які підлягають приватизації, на офіційному вебсайті міської ради станом на лютий не включав даних за 2024 рік. Також не було актуального переліку об’єктів майна, які не підлягають приватизації.

Київська влада постійно потрапляє у скандали, пов’язані із будівництвом та земельними ділянками, ЗМІ задаються питаннями щодо використання рухомого майна. І небажання Департаменту комунальної власності та Департаменту земельних ресурсів публікувати передбачені законом набори відкритих даних свідчить, що ці скандали можуть бути невипадкові і прозорість у галузі комунального майна та землі не є пріоритетом для столиці.

Невтішна у Києві ситуація з наданням послуг громадянам – у 2024 році кияни могли користуватися місцевою системою електронного запису дітей до дитячих садочків. Онлайн-запис до першого класу через Портал послуг запрацював лише у квітні 2025 року. Також у столиці немає системи електронної реєстрації заяв про взяття на квартирний облік.

Окрім сервісів, аналітики шукали також два обов’язкові для публікації машиночитні набори відкритих даних – дані про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та дані про доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. За формування першого у Києві відповідають РДА, другого – Департамент соціальної та ветеранської політики. Частково публікувала дані щодо квартирного обліку лише Голосіївська РДА, усі інші дев’ять районних в місті Києві державних адміністрацій повністю цю інформацію не оприлюднили. Що ж стосується даних про доступність будівель, відповідний набір був оприлюднений у квітні 2025 року. 

Форма подання документів

Аналітики програми звернули увагу ще на деякі аспекти, які зменшують прозорість київської влади. 

КМДА не завжди враховує потреби громадян у зручному доступі до інформації і публікує розпорядження міського голови винятково у pdf-документах, що представлені як фото- чи сканкопії (приклад). Текстові фрагменти у таких документах не можна скопіювати або знайти через пошук. Водночас рішення Київради публікуються у двох варіантах – у вигляді сканкопії та у формі відкритих даних (приклад), і кожен за потреби може легко опрацьовувати текстовий контент. 

Ще однією проблемою є відсутність узгодженої системи нумерації питань у порядках денних та протоколах сесій Київради. Це створює перешкоди для простого й прозорого зіставлення запланованих рішень із тими, що були фактично ухвалені. Київрада використовує складну систему нумерації питань у порядках денних (питання розбиті на групи і підгрупи), однак у протоколах сесій ця нумерація повністю зникає. Такий розрив у логіці документообігу не тільки ускладнює роботу аналітиків, журналістів і громадських активістів, а й створює враження відсутності послідовності в ухваленні рішень.

Рекомендації 

Щоб наздогнати лідерів прозорості та стати першим не лише за кількістю мешканців чи обсягами бюджетних коштів, Києву потрібно активніше розвивати практично всі сфери. Київрада та КМДА мають для цього необхідні ресурси та умови. Управлінцям лише залишилося продемонструвати політичну волю і злагодженість свої роботи. 

Програма «Прозорі міста» рекомендує почати з виконання вимог закону:

1. Розробити та оприлюднити План відновлення та розвитку територіальної громади.
2. Затвердити муніципальний енергетичний план і цільову програму з його виконання, що враховує виклики воєнного часу та сприяє енергетичній безпеці міста.
3. Двічі на рік проводити звітування міського голови про свою діяльність на відкритих зустрічах, які дають змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.
4. Оприлюднити та регулярно оновлювати на офіційному вебсайті ОМС та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних:

• перелік земельних ділянок комунальної власності, що пропонуються для передачі у власність громадян та юридичних осіб або для надання в користування;
• перелік об’єктів комунальної власності (земельні ділянки, будівлі, рухоме майно);
• титульні списки на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою;
• дані про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік).

1. Долучити громадськість до складу комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна в кількості не менше однієї третини від загального складу комісії.

Також рекомендуємо звернути увагу на форму подання документів:

1. Запровадити єдину, наскрізну систему нумерації питань, яка б застосовувалася як у порядках денних, так і у протоколах засідань Київради.
2. Публікувати розпорядження міського голови у форматах .pdf та .docx, щоб уникнути проблеми опрацювання усіма охочими тексту.

Нагадаємо, програма «Прозорі міста» презентувала результати Рейтингу прозорості-2024. Прозорими визнано 5 міст – Чернівці, Вінницю, Луцьк, Львів і Мукачево.