31 березня Трансперенсі Інтернешнл Україна презентувала результати двох рейтингів – Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України та Рейтингу підзвітності 50 міст України. 

За результатами обох досліджень рівень підзвітності виявився вчетверо нижчим за рівень прозорості. 

У 2020 році вперше за час вимірювання прозорості одразу два міста потрапили до категорії «прозорих» — це Маріуполь і Львів, які набрали 86,6 та 85,2 бала зі 100 відповідно. Міста також посіли перші дві сходинки Рейтингу підзвітності 50 міст України з результатами в 32 та 22 бали зі 100 відповідно.

Помітний розрив між рівнями прозорості та підзвітності спостерігається в оцінці й інших міст. Так, середній показник підзвітності 50 оцінених міських рад становить всього 12,5 бала зі 100 можливих, тоді як середній рівень прозорості цих міст — 54,4 бала зі 100.

У топ-5 Рейтингу прозорості міст також увійшли Дрогобич (78,1 бала), Вінниця (76,7 бала) і Тернопіль (75,2 бала). 

Лідером 2020 року з приросту балів у Рейтингу прозорості став  Володимир-Волинський, який додав до показників 2019 року 22 бали. Такий приріст дозволив місту увійти до першої десятки Рейтингу. За рік міська рада покращила результати у більшості сфер від 1 до 3 балів, зокрема в “Комунальних підприємствах” на 8 балів (0,9→9,0), у “Житловій політиці” з 0 до 6 балів. Водночас на кілька десятих впали показники у сферах “Комунальне майно” та “Доступ та участь”.

У п’ятірці найпідзвітніших міст України 2020 року, крім Маріуполя та Львова, також Покров (22 бала), Біла Церква (21 бал) та Чернівці (20 балів). При формуванні Рейтингу підзвітності 50 міст враховувалися відгуки представників громадських організацій та жителів, які вони залишили на онлайн-платформі Transparent Cities.

При цьому між прозорістю і підзвітністю прослідковується позитивна кореляція: міста, які мають вищий бал в Рейтингу прозорості, мають більшу ймовірність отримати вищий бал в Рейтингу підзвітності. Це демонструє діаграма розсіювання, на якій більшість міст скупчилося навколо прямої, яка показує зростання прозорості одночасно з підзвітністю.

Ключові результати дослідження прозорості та підзвітності міст України

  • Серед 100 міст, що оцінюються, лише два непрозорі (0―19 балів) — Ізмаїл (18,3) та Новомосковськ (14,8). Новомосковськ потрапляє в цю категорію втретє за 4 роки оцінювання.
  • Рівень прозорості зростає, проте темпи сповільнюються. У 2018 році загальний рівень прозорості 100 міст підвищився на 38,5%, у 2019 році — на 10,4%, а у 2020 році — на 4,4%. 
  • У Рейтингу прозорості 2020 року 57 міст показали позитивний приріст балів. 
  • Середній показник підзвітності 50 міст в чотири рази нижчий за показник прозорості цих міст (54,4 проти 12,5).
  • У Рейтингу підзвітності лише 5 з 45 міст увійшли до категорії «Переважно непідзвітні» (20-39 балів) — це Маріуполь, Львів, Покров, Біла Церква й Чернівці. Решта міст набрали менше 20 балів і мають статус непідзвітних.

Цікаві факти з дослідження прозорості та підзвітності міст України

  • 93 міста зі 100 забезпечили можливість подати онлайн-заяву на зарахування дітей до дитячого садка та/або школи. Більшість з них також використовують ресурси з відкритою чергою розподілу дітей у дошкільні заклади.
  • 33 міські ради мають зареєстровані кабінети на порталі Dozorro, з них тільки 5 відповідають принаймні на 80% відгуків і звернень, які надходять на цей портал.
  • Питання етичної поведінки депутатів закріплено в документах 69 міських рад зі 100. Етичні принципи поведінки посадовців зафіксовані у 51 нормативно-правовому акті, а працівників комунальних підприємств — лише в 21. Тільки 24 міські ради мають ухвалений порядок роботи з повідомленнями про корупцію, лише 38 — порядок врегулювання конфлікту інтересів у виконавчому комітеті.
  • Лише два учасники рейтингування підзвітності (Маріуполь і Біла Церква) втілили принаймні один індикатор зі сфери «Житлова політика». Так, обидва міста оприлюднюють інформацію про житло, виведене зі статусу службового. Також публікуються дані про приватизацію такого житла. Маріуполь — єдине місто, яке публікує всі дані про передання службового житла в користування відповідно до вимог методології підзвітності.
  • Найбільше в оцінці прозорості додав Володимир-Волинський (+22 бали). Місто піднялося на 27 позицій і вперше потрапило у топ-десятку за рівнем прозорості. Значно покращилися результати у сферах Комунальні підприємства», «Соціальні послуги», «Фінансова, матеріальна допомоги та гранти», «Житлова політика». 
  • Проведення бюджетних слухань регламентується в нормативно-правових актах 30 міст з 50, але лише два (Тернопіль і Мелітополь) провели їх у 2020 році із попереднім анонсуванням онлайн або із забезпеченням онлайн-трансляції.
  • Тільки 9 міських рад виконали основні умови для доступу громадян до засідань: Одеса, Маріуполь, Олександрія, Бровари, Чернігів, Дрогобич, Херсон, Кам’янець-Подільський, Мукачево. Вони забезпечили трансляції онлайн, завчасне анонсування, у документах відсутні дискримінаційні положення, не зафіксовано випадки недопуску в 2020 році. 

 

Рекомендації для покращення рівня прозорості й підзвітності міських рад

  • Впроваджувати електронні інструменти для забезпечення участі громади в управлінських процесах — проводити громадські слухання за допомогою відеозв’язку, надавати можливість дистанційної постановки питань напередодні засідань органів місцевого самоврядування, використовувати систему онлайн-реєстрації дітей до закладів шкільної та дошкільної освіти. 
  • Використовувати наявні ресурси, які можуть спростити впровадження цифрових рішень, як-от: EDEM, Дизайн-система державних сайтів України, Портал відкритих даних, DOZORRO, Інформаційна система управління освітою України тощо.
  • Робити вебсайти доступнішими, зокрема забезпечити інтуїтивний доступ до основних розділів, зручну систему пошуку документів і новин. Зробити вебсайти інклюзивними, зокрема створити версію для людей з порушеннями зору.
  • Втілити рекомендації, які містяться в індикаторах методологій прозорості й підзвітності, зокрема:
    • Вчасно оприлюднювати проєкти рішень й повні порядки денні засідань міської ради та виконавчого комітету. 
    • Анонсувати публічні заходи й засідання органів місцевого самоврядування (ОМС) завчасно й оновлювати плани їх роботи.
    • Забезпечити безперешкодний доступ до засідань ОМС для громадян і журналістів із дотриманням карантинних вимог. 
    • Забезпечити онлайн-трансляції (зі збереженням відеозапису) засідань ОМС, конкурсних комісій, громадських обговорень і слухань.
    • Оприлюднювати інформацію про громадський бюджет (бюджет участі), зокрема стан реалізації проєктів-переможців. Сприяти втіленню проєктів-переможців протягом календарного року після проведення конкурсу.
    • Створити систему електронної реєстрації заяв на житло. Оприлюднювати актуальні дані квартирного обліку й житла, яке перебуває в комунальній власності, зокрема про вільні приміщення, надання службового житла, виведення зі статусу службового й приватизацію.
    • Зареєструвати кабінет на порталі публічних закупівель DOZORRO й ухвалити акт, який зобов’язує замовників відповідати на звернення й відгуки громадян. Контролювати виконання цього акта.
    • Фіксувати скарги, які надходять до розпорядників публічних коштів і міської ради щодо закупівель, проводити внутрішні перевірки й оприлюднювати результати на офіційному вебсайті.
    • Ухвалити етичний кодекс (або відповідний розділ в іншому нормативно-правовому акті) депутатів міської ради, а також службовців місцевого самоврядування й працівників комунальних підприємств. Етичний кодекс має містити принципи недискримінації та гендерної рівності, а також передбачати санкції в разі порушення норм його суб’єктами.
    • Створити геопортал міста, де оприлюднити інтерактивні карти з генеральним планом, планами зонування, детальними планами територій, а також розташуванням рекламних конструкцій і комплексною схемою тимчасових споруд.
    • Проводити публічні обговорення з важливих для громади питань, зокрема бюджету, тарифів на послуги комунальних підприємств (КП) й інших регуляторних актів.
    • Оприлюднювати актуальну звітність КП й публічно представляти звіти. Публікувати інформацію про договори і проплати на Єдиному вебпорталі використання публічних коштів.
    • Розробити положення й призначати керівників КП на основі відкритих конкурсів.
    • Оприлюднювати дані у форматах, які підлягають автоматичному зчитуванню та обробці.

Повну інформацію про обидва дослідження читайте в аналітичній записці.

 

Презентація результатів двох рейтингів відбулася в межах проєкту «Transparent Cities: електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування», який реалізується за фінансової підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.