Відкриті дані: як міста і держава проходять євротест на прозорість?

У 2025 році програма «Прозорі міста» оголосила про припинення формування Рейтингу прозорості 100 найбільших міст та почала дослідження того, наскільки українські муніципалітети готові до інтеграції з ЄС. Критерії нового дослідження узгоджуються з вимогами та рекомендаціями ключових документів – Принципів демократичного врядування Ради Європи, Плану для Ukraine Facility, Звітів Європейської Комісії в межах Пакета розширення Європейського Союзу за 2023, 2024 і 2025 роки та ін. 

Аналітики вже оцінили відкритість та електронні сервіси 11 муніципалітетів за європейськими підходами. Третім етапом стало оцінювання рівня розвиненості екосистеми відкритих даних, яку формують органи місцевого самоврядування. 

Експерти програми оцінювали сферу за 40 критеріями. Остаточну оцінку в балах обчислювали шляхом підсумовування всіх балів, набраних містом за ці індикатори. Максимальна кількість балів, яку місто могло отримати, становила 100 балів.

Зокрема аналітики перевіряли: 

• наявність на офіційному сайті міської ради окремого розділу, присвяченого відкритим даним; 
• публікацію в цьому розділі посилань на ключові документи, які визначають політику міської ради в сфері open data;
• наявність узагальненої інформації про електронні сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС;
• оприлюднення міською радою 30 «євроінтеграційних» наборів даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua);
• дотримання при оприлюдненні наборів принципів оперативності та інтероперабельності.

Ознайомитися з подробицями методології дослідження можна за посиланням.

Результати дослідження

Середній рівень виконання 40 індикаторів блоку «Відкриті дані» становить 23,1%. 

Найвищий результат у Києва – 44,3 зі 100 можливих балів. Позицією нижче – Луцьк із 40 балами, далі – Кропивницький і Львів, які отримали по 35,3 балів. Найменше балів у Одеси (0), Полтави (0) та Чернігова (9,9).

Своїм лідерством Київ завдячує двом обставинам. По-перше, у 2024 році столична влада затвердила ключовий розпорядчий документ, який врахував оновлені рекомендації Мінцифри, і почала методично наповнювати кабінет КМДА на data.gov.ua, спираючись на ці рекомендації. По-друге, на відміну від Луцька, Кропивницького, Львова і Дніпра, зараз Київ оприлюднює свої набори винятково на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а тому проблеми з перенесення даних (харвестингом) на data.gov.ua не вплинули на результати міста. 

Що стосується міст, які опинились в рейтингу одразу позаду Києва, то Луцьк, Львів і Дніпро випередили столицю за результатами оцінки блока індикаторів, пов’язаних з політикою відкритих даних. Критичним для них, а також для Кропивницького стало те, що Мінцифри не налагодило щомісячне автоматичне перенесення даних з місцевих порталів відкритих даних на державний портал. 

Дані для аналізу аналітики вивантажували з data.gov.ua 5 грудня 2025 року. А як стало пізніше відомо з відповіді Мінцифри на запит програми «Прозорі міста», перенесення даних з порталів відкритих даних Кропивницької та Луцької міської ради здійснювалося 10 вересня 2025 року, Львівської міської ради – 15 вересня 2025 року, Дніпровської міської ради – 28 жовтня 2025 року. Через це у кожного із зазначених міст більше 10 «євроінтеграційних» наборів з щомісячною або щотижневою частотою оновлення не мали шансів подолати фільтр перевірки на наявність в них вчасно оновлених ресурсів. 

У двох обласних центрів – Одеси і Полтави – які не отримали жодного бала за результатами дослідження, зафіксовані однакові ключові проблеми: ці міста не мають окремого тематичного розділу на своїх офіційних сайтах, де були б зібрані ключові відомості про відкриті дані, а електронні кабінети Одеської міської ради і Полтавської міської ради на data.gov.ua станом на 5 грудня 2025 року виявились порожніми. Однак слід зауважити, що контекст діяльності цих міст дуже різний.

Офіційний сайт Одеської міської ради спроєктований так, що кількість сторінок «Відкриті дані» дорівнює кількості структурних підрозділів ОМС. Цей підхід до проєктування не відповідає сучасним європейським підходам до орієнтації на користувача (user-centricity) та створення «єдиних вікон» (one-stop-shops / single points of contact). Результати Одеси обумовлені також відсутністю затверджених ключових документів щодо open data та централізованого контролю за оприлюдненням наборів.

У Полтаві контекст зовсім інший. У грудні 2024 року міська рада затвердила «Порядок оприлюднення наборів даних Полтавської міської ради та її виконавчих органів у формі відкритих даних». Існує окремий сайт «Відкриті дані Полтавської міської ради», де можна знайти актуальні набори. Однак муніципалітет не зробив наступні кроки – не зібрав в одному місці на офіційному сайті всю доступну для користувачів інформацію про цю сферу, а також не виконує вимогу держави забезпечити зручне та зрозуміле оприлюднення наборів за принципом «єдиного вікна» на data.gov.ua.

Політика ОМС у сфері відкритих даних

Середній рівень виконання 10 індикаторів, які стосуються місцевих політик в сфері open data, становить 48,8%. Найвищий результат у Луцька – 20 із 22 балів.

Результати дослідження показали, що 8 із 11 міст мають на своєму офіційному сайті «єдину точку входу» в тему відкритих даних. Не забезпечили зручний доступ громадян до розділу з відповідною інформацією лише муніципалітети Одеси, Полтави і Харкова.

7 із 11 міських рад оприлюднили в цьому розділі посилання на розпорядчий документ, яким протягом останніх п’яти років був затверджений єдиний Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Найсвіжішим виявилось розпорядження Луцького міського голови від 26 лютого 2025 року. В усіх цих 7 документах прописана відповідальність конкретних розпорядників інформації (виконавчих органів, комунальних підприємств та установ) за кожен набір даних. 

Водночас 9 із 11 міст не приділили належної уваги тому, заради чого оприлюднюються дані, – сервісам, що створюються на їх основі. Журналісти та дослідники за потреби можуть вивантажити необхідні файли у форматах CSV / JSON / XML, проаналізувати їх і зробити належні висновки. Але головна мета публікації наборів ОМС в тому, щоб дані постійно працювали і, серед іншого, застосовувалися для проєктування зручних інструментів для мешканців (мап, чат-ботів, мобільних додатків тощо). Лише муніципалітети Луцька та Львова навели у відповідних розділах посилання на електронні сервіси, які створені на основі їхніх наборів.

Станом на грудень 8 міських рад не оприлюднили посилань на рішення про приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних. Деякі – через те, що справді не доєднались до неї, а Запоріжжя, Кропивницький та Хмельницький не вказали інформацію про своє приєднання.

Також 8 міст не мають у затвердженому Переліку наборів даних ОМС відомостей про формат, в якому оприлюднюється кожен конкретний набір. Неузгодженість цього питання на рівні ключового документа призводить до того, що у розпорядників постійно виникають проблеми під час модерації наборів на data.gov.ua, а в описах ресурсів зазначаються неіснуючі формати excel, API та інші. Крім того, це обумовлює легкість, з якою ОМС інколи змінюють формат оприлюднення того чи іншого набору, не думаючи про те, які спричиняють проблеми для постійних користувачів.

Оприлюднення відкритих даних

Середній рівень виконання 30 індикаторів, які стосуються публікації «євроінтеграційних» наборів, у 9 містах (без Запоріжжя і Харкова) становить 15,9%. Найвищий результат у Києва – 27,3 із 78 балів.

Спершу аналітики перевірили наявність необхідних наборів. Результати дослідження показали, що із 270 «євроінтеграційних» наборів, які міські ради мали поширити в своїх єдиних електронних кабінетах на data.gov.ua, станом на 5 грудня 2025 року було оприлюднено 148 (55%). Щодо решти, то 112 наборів взагалі не вдалося знайти, у 5 випадках не було одного набору, в якому узагальнені дані міської ради, ще у 5 випадках набори формально створені, але доступу до даних немає. 

Найбільшу кількість «євроінтеграційних» наборів оприлюднили Кропивницький, Луцьк (по 28) та Львів (26). Кабінети Одеської і Полтавської міських рад виявилися порожніми, кабінет Чернігівської міської ради містив лише 2 набори.

Успіхом можна вважати те, що 7 із 9 міст оприлюднили набір «Поіменні результати голосування депутатів на пленарних засіданнях ОМС». Антирекорди встановили набори «Дані про місцезнаходження зарядних станцій для електричного транспорту» (оприлюднив лише Луцьк) та «Дані про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту» (наявні лише у Кропивницького і Луцька).

На другому кроці аналітики перевірили, чи відповідає частота оновлення наявних наборів даних, яка визначена в їхніх паспортах, рекомендаціям Мінцифри. Збіги зафіксовано в 70 кейсах, у 97 випадках – неспівпадіння. В одному випадку аналітики вимушені були констатувати часткове співпадіння, бо для набору даних «Переліки регуляторних актів» КМДА зазначила рекомендовану частоту оновлення (щомісяця), а Київрада – свою власну (щороку).

Найбільша кількість співпадінь зафіксована у Кропивницького (21 із 28 наборів), найбільше неспівпадінь – у Львова (20 із 26 наборів). В 11 випадках Львів зазначив частоту оновлення, яка взагалі не передбачена рекомендаціями Мінцифри, – «відразу після внесення змін». В подальшому аналізі наявність вчасно оновлених ресурсів для цих наборів визначалась за рекомендаціями Мінцифри. Хмельницький в 4 випадках зазначив, що набір «більше не оновлюється».

Опісля експерти програми аналізували, чи дотримуються міські ради принципу оперативності. Для кожного із 144 наборів перевірялось, чи наявні в цих наборах вчасно оновлені відповідно до паспорта набору ресурси. З’ясувалося, що лише 42 набори мають вчасно оновлені ресурси, 93 – не мають. У 9 випадках перевірку не виконували, бо частота оновлення даних становила «більш як один раз на день».

Саме на цьому кроці Київ вийшов в лідери. У нього виявилось 12 вчасно оновлених наборів із 20. У Кропивницького і Луцька – по 9 із 28, у Львова – 7 із 26. 

Каменем спотикання стали набори, які мали оновлюватися раз на місяць. Із 68 таких наборів 52 належали містам, які оприлюднюють дані на власних порталах відкритих даних (Дніпру, Кропивницькому, Луцьку і Львову), а потім має відбуватися їх харвестинг на data.gov.ua. Аналіз показав, що лише 2 із цих 52 наборів містили вчасно оновлені ресурси – набір Кропивницького з кінцевими точками API для отримання даних із системи ЄЛіки і набір Дніпра «Переліки регуляторних актів», ресурси якого напевно додавались розпорядниками на портал data.gov.ua вручну, а не шляхом перенесення. А ось, наприклад, інший набір Дніпра з щомісячною періодичністю оновлення – «План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів» – був оновлений на місцевому порталі відкритих даних 18 листопада 2025 року, але не потрапив 5 грудня 2025 року до переліку вчасно оновлених на data.gov.ua, бо Мінцифри востаннє робило харвестинг даних 28 жовтня 2025 року.

Лідери дослідження: наявність на data.gov.ua вчасно оновлених наборів зі щомісячною періодичністю оновлення станом на 05.12.2025

Отже, є усі підстави вважати, що вихід Києва в лідери був обумовлений тим, що столиця – на відміну від основних конкурентів – не залежить від перенесення даних з власного порталу відкритих даних на data.gov.ua.

Подальші чотири кроки мали на меті перевірити, чи дотримуються міські ради під час оприлюднення даних одного з найважливіших принципів – принципу інтероперабельності. Він передбачає «забезпечення взаємодії, поєднуваності та сумісності публічної інформації у формі відкритих даних, зокрема шляхом використання в кожному наборі даних єдиних (уніфікованих) ідентифікаторів об’єктів, інших атрибутів об’єктів, уніфікованої структури наборів даних та структур ресурсів даних, що надає змогу зіставляти відомості в межах одного набору даних або ресурсу, а також з іншими наборами того ж розпорядника або інших розпорядників інформації». 

На четвертому етапі експерти програми проаналізували, чи повністю відображають вчасно оновлені ресурси структуру набору, яка передбачена рекомендаціями Мінцифри. Ця перевірка мала сенс лише для наборів, які повинні складатися з двох та більше ресурсів. Наприклад, набір «Дані про електронні петиції» має складатися з двох ресурсів: petitions (з даними про петиції) і votings (з даними про осіб, що підписали петицію). В результаті перевірки 15 наборів з вчасно оновленими ресурсами з’ясувалося, що структура лише 3 з них повністю відповідає рекомендаціям Мінцифри, 9 – частково відповідає і ще 3 – взагалі не відповідає.

Опісля для кожного із 42 вчасно оновлених наборів та 9 наборів з частотою оновлення «більш як один раз на день» експерти перевіряли, чи враховують назви ресурсів рекомендації Мінцифри. У 18 випадках рекомендації були повністю враховані, в 12 – враховані частково і в 21 кейсі – повністю не враховані. Саме на цьому етапі Луцьк остаточно втратив шанс поборотися за лідерство з Києвом. Виявилось, що усі ресурси Луцька мають назви українською, в той час як передбачається вживання англомовних назв.

На шостому етапі для кожного із 42 наборів аналітики перевірили, чи враховують назви файлів вчасно завантажених ресурсів рекомендації Мінцифри. У 17 випадках рекомендації були повністю враховані, ще в 10 – враховані частково. Якщо на попередньому кроці з’ясувалося, що КМДА і Київрада вживають для назв ресурсів різні мови (англійську та українську відповідно), то на цьому кроці розбіжності перейшли в площину латиниці (наприклад, там де КМДА завантажує файл projects_2025-12-02.csv, Київрада обирає назву plan-diialnosti-z-pidgotovki-proiektiv-reguliatornikh-aktiv_2025-rik.xlsx), через що результат міста в цілому був оцінений як часткове виконання. 

І, нарешті, на останньому кроці для кожного із 42 вчасно оновлених наборів та 9 наборів з частотою оновлення «більш як один раз на день» експерти дізналися, чи включені в структуру вчасно оновлених ресурсів всі атрибути (поля), визначені в рекомендаціях Мінцифри. З’ясувалося, що є 15 наборів, ресурси яких зроблені точно за рекомендаціями. Серед них 5 із 19 наборів Києва та 5 із 9 наборів Луцька. У 8 випадках зафіксували часткове виконання. Атрибути ресурсів, з яких сформовані 28 наборів, відрізнялися від рекомендованих. 

В результаті з 270 наборів даних, які перевірили аналітики програми, лише 6 (2,2%) оприлюднюються вчасно та з урахуванням усіх рекомендацій Мінцифри. Це 4 набори Києва і по 1 набору Дніпра та Львова.

Ключові висновки та рекомендації 

Середній рівень виконання 11 містами індикаторів блоку «Відкриті дані» (23,1%) виявився суттєво нижчим за середні рівні в інших блоках Євроіндексу – «Відкритість та взаємодія з громадськістю» (53,5%) та «Електронні сервіси» (49,8%). При цьому складова блоку, пов’язана з місцевою політикою у сфері open data (48,8%), виконується втричі краще за складову, пов’язану з оприлюдненням наборів даних (15,9%). Відповідальність за цей результат одночасно з муніципалітетами несуть Мінцифри та ДП «ДІЯ», яке належить до сфери управління Мінцифри, бо розробка методичних рекомендацій, вчасна модерація наборів, регулярний харвестинг з місцевих порталів – це їхня компетенція.

Принцип «єдиної точки входу», який є елементом європейського врядування, активно застосовується обласними центрами, коли йдеться про політику у сфері відкритих даних. В окремому тематичному розділі на офіційному сайті більшість муніципалітетів наводять посилання на Положення / Порядок, що регламентує основні аспекти роботи ОМС з open data, а також на Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. У більшості в цьому Переліку затверджена відповідальність структурних підрозділів за конкретні набори, а також вказана періодичність оновлення кожного набору. Багато міських рад дають посилання на свій єдиний електронний кабінет на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Одночасно є проблеми із визначенням форматів, в яких мають оприлюднюватися дані ОМС. Мало хто надає доступ до документа про призначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних. Але найбільша проблема – майже повна відсутність свідчень, що муніципалітети ініціюють або принаймні відстежують використання своїх даних для створення електронних сервісів, здатних покращити життя громадян. 

Що стосується оприлюднення відкритих даних, то з 2022 року набори Запоріжжя та Харкова були вилучені державою з публічного доступу, а серед тих, хто публікує дані, все ще є обласні центри, які не перейшли на публікацію за принципом «єдиного вікна» в електронному кабінеті міської ради на data.gov.ua. 

Із 270 «євроінтеграційних» наборів, які аналітики шукали в 9 електронних кабінетах, станом на 5 грудня 2025 року були оприлюднені 148 (55%). Із них лише 51 набір мав вчасно оновлені ресурси. Цей результат значною мірою зумовлений тим, що Дніпровська, Кропивницька, Луцька, Львівська міські ради – лідери за кількістю оприлюднених наборів – користуються власними порталами відкритих даних, а Мінцифри не може забезпечити регулярне щомісячне перенесення даних з цих порталів на data.gov.ua.

Оприлюднення вчасно оновлених наборів вкрай рідко відбувається із застосуванням принципу інтероперабельності. Аналіз вчасно оновлених наборів показав, що лише 6 із 51 набору відповідали усім рекомендаціям Мінцифри щодо єдиних ідентифікаторів об’єктів, уніфікованої структури наборів даних та уніфікованих структур ресурсів даних.

Отримані результати свідчать про розрив між показниками, що формуються на основі самооцінювання органів місцевого самоврядування або агрегованих національних індикаторів, та фактичним станом оприлюднення й якості відкритих даних на локальному рівні. 

Зокрема, в Індексі цифрової трансформації територіальних громад України Харків задекларував оприлюднення 100% наборів відкритих даних, Дніпро – 99%, Хмельницький – 90%, однак перевірка в межах цього дослідження зазначені цифри не підтвердила. Аналогічно, висока позиція України в рейтингу Open Data Maturity 2025 (4 місце, рівень зрілості відкритих даних 97,1% при середньому показнику по Європі 81,1%) радше відображає наявність політик та ініціатив на національному рівні, а не реальну імплементацію європейських вимог щодо відкритих даних у практики муніципалітетів.

Дані Індексу цифрової трансформації територіальних громад України щодо open data станом на 11.01.2026

Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме: 

• У відповідності до оновленої постанови № 835 затвердити новий внутрішній розпорядчий документ із Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Врахувавши рекомендації Мінцифри, зазначити в Переліку для кожного набору: 

1.  відповідальність конкретних розпорядників за підготовку;
2. відповідальність конкретних розпорядників за оприлюднення;
3. частоту оновлення (не використовувати варіант «відразу після внесення змін»);
4. формат (не використовувати позначки, які не є форматами – excel, API тощо).

• Створити на офіційному сайті міської ради окремий розділ, присвячений відкритим даним. В ньому надати посилання на:

1. документ, яким затверджено Положення / Порядок про відкриті дані;
2. документ, яким затверджений актуальний Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних;
3. документ(и) про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
4. рішення про приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних (у разі наявності);
5. єдиний електронний кабінет міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

• Зібрати інформацію про сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС (мапи, дашборди, чат-боти, мобільні додатки), дати посилання на ці сервіси в окремому розділі, присвяченому відкритим даним.

Задля належної публікації наборів на data.gov.ua, зручного доступу до них, можливості в подальшому зіставляти відомості в межах одного набору даних, а також з аналогічними наборами інших розпорядників інформації рекомендуємо:

• Публікувати набори відкритих даних виключно в електронному кабінеті міської ради на порталі data.gov.ua.
• Застосовувати практику формування одного набору міської ради для кожного набору, передбаченого постановою КМУ № 835, яка відповідає європейським підходам до орієнтації на користувача.
• Перевірити, чи відповідають назви наборів в кабінеті міської ради назвам, зазначеним у Постанові КМУ № 835.
• Детально проаналізувати рекомендації Мінцифри для оприлюднення наборів.
• Перевірити, чи відповідає частота оновлення кожного з наборів, зазначена в паспорті набору на data.gov.ua, частоті із затвердженого Переліку наборів даних.
• Підготувати стільки ресурсів для кожного набору, скільки рекомендовано. Структури ресурсів (поля таблиць) мають повністю відповідати рекомендованим структурам (див. шаблони таблиць на сторінках з рекомендаціями). Назви колонок мають бути англомовними і повністю повторювати запропоновані Мінцифри. Не потрібно дублювати назви колонок українською мовою. Скорочувати назви колонок неприпустимо.
• Надавати у ресурсах точну і повну інформацію. Якщо якісь дані для заповнення комірок відсутні, комірки мають бути заповнені значеннями «null».
• Називати файли з ресурсами і самі ресурси, використовуючи рекомендовані Мінцифри назви (наприклад, regulatoryList_2026-06-01, titleList_2026-09-30).
• Оприлюднювати ресурси лише у форматах, передбачених затвердженим Переліком наборів даних (CSV / JSON / XML / GeoJSON). Якщо ресурси оприлюднюються у форматі CSV, використовувати кодування UTF-8 із розділювачами-комами.
• Перевірити, щоб на сторінці кожного набору було стільки ресурсів, скільки рекомендувало Мінцифри. 
• Оновлювати ресурси, які формують набори даних, через оновлення версій (див. приклад 1 та приклад 2 коректного оновлення наборів, які містять по два ресурси). 

Оскільки Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відкритих даних, держателем порталу data.gov.ua, а адміністратор порталу належить до його сфери управління, програма рекомендує міністерству: 

• Відновити публічний доступ до тих наборів даних розпорядників інформації з Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей, оприлюдення яких не несе загроз національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку.
• Узгодити з Мінрозвитку та ДП «Адміністратор Містобудівного кадастру на державному рівні» єдину позицію щодо доступу до містобудівної документації ОМС під час дії воєнного стану та оприлюднити її.
• Затвердити Стратегію розвитку сфери відкритих даних України на найближчі три роки.
• Зафіксувати принцип «єдиного вікна» у нових редакціях Постанови КМУ № 835 або Постанови КМУ № 867.
• Поширити методичні рекомендації для розпорядників щодо переходу до оприлюднення наборів даних за цим принципом. Особливу увагу у методичних рекомендаціях приділити випадкам, в яких до застосування принципу кілька розпорядників в межах одного ОМС оприлюднювали набори з однаковими назвами шляхом експорту у відкритих машиночитаних форматах або надаючи кожен свою кінцеву точку API.
• Поширити методичні рекомендації щодо процедури оновлення ресурсів через оновлення версій.
• Поширити методичні рекомендації щодо проведення інформаційного аудиту. 
• Уточнити або усунути суперечності в наявних рекомендаціях для оприлюднення наборів відкритих даних, серед яких:

1. переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проєкти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
2. дані про місцезнаходження міського електричного та пасажирського автомобільного транспорту в режимі реального часу;
3. перелік книг обліку реєстрації поховань.

• Поширити рекомендації для набору відкритих даних, пов’язаного з єдиним проєктним портфелем публічних інвестицій територіальної громади, оприлюднення якого передбачено Постановою КМУ № 527.
• Під час модерації наборів даних ОМС неухильно наполягати на застосуванні принципу «єдиного вікна», щоб у структурних підрозділів ОМС не було жодної можливості оприлюднювати дані в своїх власних кабінетах.
• Налагодити регулярне щомісячне автоматичне перенесення наборів даних з місцевих порталів відкритих даних на data.gov.ua. У разі довгострокової неможливості вирішення цього технічного завдання офіційно повідомити відповідні ОМС про їхні дії за цих обставин.

Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи з електронними сервісами. Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за посиланням.

Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала форму самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. 

ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.