<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Антикорреформа - Transparency International Ukraine</title>
	<atom:link href="https://ti-ukraine.org/ti_tag/antykorreforma/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<description>Знизити рівень корупції</description>
	<lastBuildDate>Thu, 05 Nov 2026 08:27:53 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2018/08/header-default.png</url>
	<title>Антикорреформа - Transparency International Ukraine</title>
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Що рекомендує звіт Єврокомісії 2026</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/shho-rekomenduye-zvit-yevrokomisiyi-2026/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 04 Nov 2026 16:34:51 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=34179</guid>

					<description><![CDATA[<p>Єврокомісія опублікувала Звіт про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2026 рік.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/shho-rekomenduye-zvit-yevrokomisiyi-2026/">Що рекомендує звіт Єврокомісії 2026</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія опублікувала Звіт про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2026 рік.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У</span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2026_en"><span style="font-weight: 400;"> звіті з розширення</span></a><span style="font-weight: 400;"> Єврокомісія зазначає, що Україна продовжує дотримуватися курсу реформ у межах європейської інтеграції. Зокрема вказується, що наша країна демонструє ефективність своєї інституційної системи боротьби з корупцією, а також те, що спеціалізовані антикорупційні органи загалом продовжують діяти незалежно та ефективно.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас у європейських партнерів викликає занепокоєння уповільнення процесу ухвалення законодавчих рішень протягом звітного періоду. Так, із кінця літа посилилася увага до реформ і фактичного виконання умов, передбачених у межах Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. У жовтні 2026 року Україна та Європейська комісія створили спільну робочу групу (Task Force) для сприяння прискоренню виконання проміжних умов (interim benchmarks), що має забезпечити просування ключових реформ у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремо Єврокомісія відзначила, що десять пріоритетних реформ, узгоджених з українською владою 10 грудня 2025 року («план Качки–Кос»), залишаються здебільшого нереалізованими.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine вчетверте аналізує звіт з розширення за напрямами:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">кримінальне переслідування корупції на найвищому рівні (розділ 23);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">превенція та ефективність НАЗК (розділ 23);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">управління й конфіскація злочинних активів (розділ 24);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">публічні закупівлі (розділ 5);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">фінансовий контроль (розділ 32);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">регіональна політика (розділ 22).</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Розбираємося детальніше щодо оцінки поступу України в експертних напрямах роботи TI Ukraine та рекомендацій Єврокомісії у цих сферах.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Окремо Єврокомісія відзначила, що десять пріоритетних реформ, узгоджених з українською владою 10 грудня 2025 року («план Качки–Кос»), залишаються здебільшого нереалізованими.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Кримінальне переслідування корупції на найвищому рівні </span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Україна перебуває між «певним» і «помірним» рівнем підготовки у сфері боротьби з корупцією. ЄК відзначає, що певний прогрес повʼязаний передусім із результатами роботи НАБУ, САП і ВАКС, які нарощують досвід розслідувань, обвинувачень і остаточних вироків у справах про корупцію на найвищому рівні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас ЄК називає </span><i><span style="font-weight: 400;">«основним занепокоєнням»</span></i><span style="font-weight: 400;"> обмежений поступ у законодавчих та інституційних реформах, рекомендованих до виконання раніше. І наголошує, що антикорупційні органи й далі повідомляють про тиск з боку державних, правоохоронних і безпекових структур, а їхнє становище загалом залишається крихким.</span></p>
<p><b>Позитивні аспекти, які виявила ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія оцінює прогрес у сфері результативності роботи інституцій (track record) як добрий. Це повʼязується з тим, що НАБУ й САП провели низку успішних операцій про викриття корупції на найвищому рівні, зростання кількості обвинувальних актів та вироків, скорочення тривалості розгляду справ у ВАКС, а також поповнення суддівського штату й прийняття стратегічних документів. ЄК також відзначає, що пріоритезація справ у НАБУ покращилася й дає помітний результат, а також європейські партнери підкреслюють внесок винятково активного громадянського суспільства в захист незалежності інституцій.</span></p>
<p><b>Попри все відзначене вище, жодного закону, що суттєво просунув би антикорупційну рамку, не ухвалено. </b><span style="font-weight: 400;">ЄК нагадує, що ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом досі не завершена через відсутність змін до кримінального закону, і закликає утриматися від законодавчих ініціатив із корупційними ризиками (щодо PEP, кримінального процесу в економічних злочинах і безоплатної приватизації землі). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тривалість розгляду у ВАКС лишається завеликою, а залишок справ потребує скорочення. У 2025 році від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено десятьох обвинувачених у справах про корупцію на найвищому рівні. Також залишаються проблеми з доступом до незалежних судових експертиз, відсутня незалежна можливість прослуховування, парламент досі не змінив частоту зовнішньої оцінки НАБУ з одного разу на рік на два, а зовнішній аудит САП ще не проведено. Строк повноважень чинного керівника САП спливає в липні 2027 року, а в березні 2026 року, після відставки першого заступника в листопаді 2025 року, Генпрокурор призначив комісію для добору керівних посад САП. Порушення виключної підслідності НАБУ з боку інших правоохоронців ЄК прямо називає проблемою, що підриває мандат Бюро.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">ЄК прямо вказує на безперервні спроби тиску на НАБУ й САП: кримінальні розслідування та стеження за співробітниками НАБУ з боку інших правоохоронних і безпекових органів, а також медійні кампанії проти інституцій. Під час розслідування НАБУ Генпрокурор у вересні пішов у відставку й був звільнений парламентом, а перед тим виїхав з України й підписав повідомлення про підозру директору НАБУ та близькому співробітнику керівника САП, які згодом ОГП скасувала. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На наступні 12 місяців ЄК </span><b>рекомендує </b><span style="font-weight: 400;">Україні: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">консолідувати результати у справах про корупцію, зокрема щодо арешту й конфіскації злочинних активів; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">посилити самостійність НАБУ й САП у розслідуванні справ щодо народних депутатів без попереднього погодження з Генпрокурором; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розширити підслідність НАБУ на посади з високим ризиком (зокрема керівництво Офісу Президента та голів обласних адміністрацій); </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ухвалити закон про доступ антикорупційних органів до якісної судової експертизи; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">запровадити реальні запобіжники проти втручання в роботу НАБУ й САП та обходу їхньої виключної підслідності; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розширити коло декларантів і покращити перевірку декларацій для виявлення й конфіскації необґрунтованих активів; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">своєчасно обрати нового керівника та заступника керівника САП. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">змінити КПК, щоб усунути процесуальні перешкоди, прибрати автоматичне закриття проваджень і переглянути строки давності відповідно до європейських стандартів, а також ухвалити зміни, що дозволять одноосібний розгляд цивільних і адміністративних справ у ВАКС.</span></li>
</ul>
<p><b>Практично усі ці застереження та рекомендації повністю збігаються з тими, що їх TI Ukraine зазначила у Тіньовому звіті. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому ЄК згадує про підозру заступнику керівника Офісу Президента, але не пов&#8217;язує її зі спробами впливати на конкурси до антикорупційних органів (листування, оприлюднене САП 5 серпня, і операція </span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52026000000000092"><span style="font-weight: 400;">«Форест Гамп»</span></a><span style="font-weight: 400;">).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">ЄК не конкретизує, що саме мають означати </span><i><span style="font-weight: 400;">«запобіжники проти втручання»</span></i><span style="font-weight: 400;">, а ми пропонуємо: дисциплінарну відповідальність керівників слідчих підрозділів за порушення підслідності, чіткий порядок і строки передання п</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	ЄК прямо вказує на безперервні спроби тиску на НАБУ й САП: кримінальні розслідування та стеження за співробітниками НАБУ з боку інших правоохоронних і безпекових органів, а також медійні кампанії проти інституцій.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Превенція та ефективність НАЗК (розділ 23)</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія продовжує зазначати, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке ухвалило свою інституційну стратегію у 2025 році, зберігає свою центральну роль у формуванні антикорупційної політики та запобіганні корупції. Водночас вона продовжує висловлювати занепокоєння щодо неупередженості та ефективності в деяких функціях цього органу. Окремо ЄК згадала про непідтверджені звинувачення в хабарництві з причетними співробітниками НАЗК після розслідування НАБУ.</span></p>
<p><b>Позитивні аспекти, які виявила ЄК </b><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія позитивно відгукнулася про активізацію роботи НАЗК з нагляду за дотриманням норм регулювання лобіювання, створення відповідного спеціального підрозділу та ухвалення окремого порядку щодо моніторингу та контролю — цей документ, на думку ЄК, слід переглянути з урахуванням першого досвіду його впровадження. Єврокомісари відмітили, що реєстр прозорості повноцінно функціонує та містить усю необхідну інформацію, яка є доступною для громадськості.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так само ЄК зауважила, що активна цифровізація державних послуг дозволила знизити ризики корупції у відповідних галузях.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Звіт також відзначив, що Україна досягла високого рівня реалізації своєї поточної державної антикорупційної програми та наразі перебуває на етапі ухвалення нової рамки антикорупційної політики на 2026–2030 роки.</span></p>
<p><b>Застереження, висловлені ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Більшість застережень Єврокомісії повторюють торішні. Так, знову наголошено на необхідності імплементації НАЗК рекомендацій звіту з аудиту від 2023 року і про потребу провести без зволікань наступну таку оцінку, застосовуючи надійну методологію та критерії. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У звіті знову йдеться і про необхідність зміцнити систему е-декларування. Єврокомісари вказують на практичні та правові недоліки перевірки декларацій, включно з комплексним переглядом методологїі ризик-орієнтованого підходу. В ЄС повторно підкреслюють, що обов’язок декларувати активи також повинен охоплювати патронатну службу приватних офісів високопосадовців, включаючи радників та помічників, а також топкерівників усіх державних підприємств. В звіті згадується і застереження щодо мінімізації ризиків, пов’язаних з декларуванням готівки поза банківською системою, з ухваленням відповідних законодавчих поправок.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Систему антикорупційних підрозділів та уповноважених слід реформувати для підвищення її ефективності. Зокрема, якість оцінки корупційних ризиків та антикорупційних програм, прийнятих у державних органах, часто залишається низькою. Єврокомісари зазначають, що НАЗК має провести комплексний перегляд своєї методології оцінки ризиків корупції, зокрема застосовуючи галузевий підхід, і необхідно докласти подальших зусиль для кращої інтеграції управління ризиками корупції в загальну систему управління ризиками в установах державного сектору.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Правова база щодо захисту викривачів все ще потребує повного приведення у відповідність до EU acquis. Так само звіт наводить необхідність переглянути правові норми щодо конфлікту інтересів та пов’язаних з ним обмежень з метою усунення виявлених прогалин, суперечностей та непропорційних обмежень. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також ЄК зауважила, що розроблена антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки досі не ухвалена парламентом, і до неї також необхідно розробити та ухвалити нову державну антикорупційну програму. Щоб надалі уникнути проблем з їх виконанням, необхідно зміцнити спроможності, експертизу та ресурси, зокрема на рівні НАЗК. Крім того, для підвищення рівня відповідальності за проведення реформ слід забезпечити чітке розмежування повноважень між галузевими міністерствами та правозастосовними органами, а також регулярно залучати органи політичної координації, у тому числі на високому рівні.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім вищезгаданих рекомендацій звіту, Єврокомісія </span><b>рекомендує</b><span style="font-weight: 400;"> відповідно до Ukraine Plan:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">прийняти амбітну антикорупційну стратегію та державну антикорупційну програму;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">забезпечити ефективне зниження виявлених корупційних ризиків у вразливих секторах (енергетика, оборона, державні закупівлі, будівництво та землеустрій, судова система та органи правопорядку) у межах національних антикорупційних та відповідних галузевих стратегічних документів.</span></li>
</ul>
<p><b>Практично усі ці застереження та рекомендації повністю збігаються з тими, що їх TI Ukraine зазначила у Тіньовому звіті. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас цього року ЄК не згадує окремо про необхідність забезпечення певного ступеня зовнішнього нагляду за логічним та арифметичним контролем декларацій (ЛАК). Також у звіті більше не оцінюють позитивно ефективність та результати моніторингу способу життя публічних посадовців (МСЖ) НАЗК — ТІ Ukraine не поділяла цю позитивну оцінку, адже, на нашу думку, чинна процедура МСЖ не є належно врегульованою.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також у порівнянні з попереднім звітом більше не порушують проблему недостатнього людського ресурсу НАЗК і не наводять кількість підтверджених викривачів, разом з оцінкою функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Більшість застережень Єврокомісії повторюють торішні. Так, знову наголошено на необхідності імплементації НАЗК рекомендацій звіту з аудиту від 2023 року і про потребу провести без зволікань наступну таку оцінку, застосовуючи надійну методологію та критерії. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Управління й конфіскація злочинних активів (розділ 24)</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За оцінкою ЄК, у розділі 24 про боротьбу з тяжкою та організованою злочинністю Україна перебуває між «певним» і «помірним» рівнем підготовки. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо активів ЄК фіксує, що використання фінансових розслідувань, арешту й конфіскації зросло, але загалом залишається обмеженим. Оцінка ЄК виразно критична щодо законодавства: Україна не просунулася в адаптації законодавства до acquis ЄС у сфері боротьби з тяжкою й організованою злочинністю, а ухвалення стратегічних документів, зокрема Стратегії фінансових розслідувань і Стратегії повернення активів, затримуються.</span></p>
<p><b>Позитивні аспекти, які виявила ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">По-перше, зрушила реформа АРМА: проведено незалежний аудит ефективності Агентства, завершено інвентаризацію активів, що перебувають в управлінні, і ухвалено більшість підзаконних актів, потрібних для реалізації реформи. По-друге, відзначено поліпшення в роботі з відмиванням коштів: у 2025 році зросла кількість кримінальних проваджень, обвинувальних актів і вироків, а кількість рішень про конфіскацію майже подвоїлася — 96 проти 51. По-третє, ЄК відзначає, що НАБУ й БЕБ створили спеціалізовані підрозділи для фінансових розслідувань.</span></p>
<p><b>Застереження, висловлені ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Перший конкурс на керівника АРМА завершився без результату, тому розпочатий заново. Попри ухвалені підзаконні акти, ЄК вказує на недоліки в доборі управителів активів і відсутність судового нагляду за цим процесом, і так само досі потрібні зміни до КПК, які мають врегулювати взаємодію АРМА з прокурорами. Строки чинності Стратегії повернення активів і план дій до неї спливли у 2025 році, а наступні документи не прийняті. І так само немає практичних методичних рекомендацій і шаблонів для виконання спільного наказу 2024 року про фінансові розслідування немає.</span></p>
<p><b>Найсуттєвіше застереження — відсутність зведеної статистики про арешти й конфіскацію активів, яку ЄК називає головною перешкодою для оцінювання ефективності цих механізмів. </b><span style="font-weight: 400;">Наявні дані, за оцінкою ЄК, свідчать про недостатнє застосування конфіскації в кримінальних провадженнях. У справах про відмивання коштів більшість засуджених отримує умовне покарання (188 із 271 у 2025 році), суди перевантажені, а залишок нерозглянутих справ зріс. Реєстри банківських рахунків фізичних осіб і бенефіціарних власників трастів заблоковано в парламенті. Оцінку MONEYVAL відкладено.</span></p>
<p><b>Рекомендації ЄК по напряму:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">завершити відбір керівника АРМА й розпочати виконання рекомендацій незалежного аудиту агентства;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">створити реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб із доступом для компетентних органів; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ухвалити й почати виконувати Стратегію фінансових розслідувань і Стратегію повернення активів на 2026–2030 роки та, у межах корупційного розділу, консолідувати результати у сфері арешту й конфіскації активів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ухвалити закон про операційну незалежність підрозділу фінансової розвідки з прозорим конкурсним добором керівника; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">узгодити положення про PEP з acquis.</span></li>
</ul>
<p><b>Усі ці рекомендації повністю збігаються з тими, що їх TI Ukraine надала у Тіньовому звіті. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас цьогоріч Єврокомісія приділила менше уваги проблемам у сфері законодавчого регулювання конфіскаційних механізмів. Це питання зафіксоване в Дорожній карті верховенства права, але ЄК у цьому блоці звіту його не виділила. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Цьогоріч Єврокомісія приділила менше уваги проблемам у сфері законодавчого регулювання конфіскаційних механізмів. Це питання зафіксоване в Дорожній карті верховенства права, але ЄК у цьому блоці звіту його не виділила.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Публічні закупівлі (розділ 5)</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">ЄК відзначає, що у сфері публічних закупівель Україна перебуває на рівні між «певним» та «помірним» рівнем підготовки. Законодавство у сфері частково приведено у відповідність до acquis ЄС, а правила оскарження – узгоджені значною мірою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За даними ЄК, у 2025 році в публічних закупівлях уклали договорів  (окрім оборонних та закупівель газу) на суму €19,74 млрд. На практиці Держаудитслужба виявляла порушення у 63% промоніторених закупівель, а АМКУ — задовольнив 66% скарг. Не оминули увагою і операцію «Мідас» — ЄК згадала про неї в контексті запобігання корупції в закупівлях і зазначила, що це розслідування викрило ймовірне розкрадання коштів у великих масштабах та політичний вплив на високому рівні при укладанні оборонних контрактів.</span></p>
<p><b>Позитивні аспекти, які виявила ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">ЄК відзначає, що ми </span><b>маємо певний прогрес</b><span style="font-weight: 400;">, насамперед завдяки реалізації </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2024-%D1%80#Text"><span style="font-weight: 400;">Стратегії  реформування</span></a><span style="font-weight: 400;"> системи публічних закупівель на 2024–2026 роки і ухваленню нового </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4888-20#Text"><span style="font-weight: 400;">Закону про публічні закупівлі</span></a><span style="font-weight: 400;">. Він ще більше привів законодавство у відповідність до acquis ЄС та став значним кроком у виконанні зобов’язань за Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) у сфері публічних закупівель. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також ЄК зазначає, що у 2025 році в публічних закупівлях (окрім оборонних та закупівель газу) 72,3% договорів уклали на конкурентних засадах. До того ж уряд затвердив </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1390-2025-%D1%80#Text"><span style="font-weight: 400;">Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями</span></a><span style="font-weight: 400;">, Держаудитслужба вдосконалила процедури доступу до персональних даних осіб, які вчиняють порушення, а її висновки про порушення оскаржували в суді рідко і з невисоким успіхом. Згадують і про прогрес в оновленні навчальних програм для менеджерів із закупівель та суб’єктів господарювання.</span></p>
<p><b>Застереження, висловлені ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Рекомендації, надані минулого року, були виконані лише частково. ЄК зауважує про </span><b>винятки з конкурентних процедур</b><span style="font-weight: 400;">, які досі діють, зокрема прямі договори для захисту критичної інфраструктури. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Як окремий привід для занепокоєння у Звіті згадують пілотні </span><b>рамкові угоди для закупівель певних будівельних робіт</b><span style="font-weight: 400;"> без тендерів, з обмеженою можливістю моніторингу та оскарження. Тобто урядові експерименти не залишились непоміченими. Тендерні ж закупівлі мали лише 1 учасника у 70,6% випадків за вартістю. Крім того, ЄК називає слабким потенціал замовників, внутрішній та зовнішній механізми контролю для запобігання корупції та змов у тендерах. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед інших застережень — прогалини законодавства про публічно-приватне партнерство (ППП) та концесії у приведенні до acquis ЄС, невирішення проблеми розмежування між звичайними публічними та оборонними закупівлями. Розглядаючи моніторинги, ЄК констатує, що лише незначну їх частину розпочали за автоматичними індикаторами ризику. </span></p>
<p><b>Рекомендації ЄК:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">привести у відповідність до acquis ЄС усе законодавство у сфері, зокрема щодо замовників в окремих сферах, концесії, ППП, а також оборонних закупівель, при цьому ЄК акцентує, що потрібно забезпечити недискримінацію компаній ЄС в українських проєктах ППП; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">покращити функціональність електронних закупівель, зокрема реалізувати в системі Prozorro нові процедури за стандартами ЄС, вдосконалити е-контрактинг та зменшити кількість винятків;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">впроваджувати та, за необхідності, коригувати нову </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1120-2026-%D1%80#Text"><span style="font-weight: 400;">Стратегію розвитку сфери публічних закупівель на 2027–2030 роки</span></a><span style="font-weight: 400;">;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">посилювати процедури перевірки доброчесності та критерії відмови в участі учасникам тендеру, посилювати моніторинг, зміцнювати потенціал та доброчесність управління процесами публічних закупівель всередині всіх замовників.</span></li>
</ul>
<p><b>Концептуально рекомендації Єврокомісії збігаються з рекомендаціями </b><a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-zakupivli-2025-chym-zhyla-i-yak-zminyuvalasya-sfera/"><b>тіньового звіту TI Ukraine щодо публічних закупівель</b></a><span style="font-weight: 400;">. Водночас деякі тези ЄК потребують контексту і подальшого дослідження. Згадуючи про винятки, ЄК насамперед назвала виняток для захисту критичної інфраструктури, проте на наш погляд, варто сфокусуватися саме на невиправданих винятках, які не мають об&#8217;єктивної необхідності.</span><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед тверджень ЄК є згадка про певні проблеми із строками подання скарг. Втім, ми такої проблеми не фіксували, тож це питання потребує досліджень. Також викликає питання згадка про проблему з автоматичним призупиненням процедури у разі оскарження рішення замовника. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім того, у звіті варто звертати увагу не лише на стадію проведення закупівлі, а й на етап виконання договору.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також Єврокомісія позитивно оцінила впровадження Стратегії реформи сфери публічних закупівель на 2024-2026 рр. Водночас варто відзначити, що значну частину заходів на виконання стратегії відтермінували до прийняття оновленого профільного закону. А на 2026 рік план заходів навіть не затверджували.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Рекомендації, надані минулого року, були виконані лише частково. ЄК зауважує про винятки з конкурентних процедур, які досі діють, зокрема прямі договори для захисту критичної інфраструктури. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Фінансовий контроль (розділ 32)</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Європейська Комісія відзначила певний прогрес України у сфері фінансового контролю. Водночас більшість позитиву цього розділу звіту стосується стратегічних і нормативних змін, тоді як їх практичне впровадження залишається нерівномірним. Зокрема Єврокомісія відзначила, що її минулорічні рекомендації у сфері були впроваджені лише частково, тож лишаються актуальними і надалі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед ключових зауважень – недостатня ефективність внутрішнього контролю, кадрові обмеження Рахункової палати та необхідність подальшого посилення напрямку протидії шахрайству з коштами ЄС.</span></p>
<p><b>Позитивні аспекти, які виявила ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія відзначила затвердження стратегічних засад розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на 2026-2030 роки, початок узгодження національних стандартів внутрішнього аудиту з Глобальними стандартами та створення аудиторських комітетів у ключових розпорядників бюджетних коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Позитивно оцінено й діяльність Рахункової палати, зокрема застосування нових методик аудиту на основі стандартів ISSAI та посилення співпраці з парламентськими комітетами у сфері контролю за використанням публічних коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремо Єврокомісія відзначила ухвалення у липні 2026 року національної стратегії протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів ЄС, а також розвиток діяльності Держаудитслужби як координаційної служби з питань протидії шахрайству (AFCOS). Водночас, попри досягнутий прогрес, подальшого посилення потребують практична ефективність внутрішнього фінансового контролю, інституційна спроможність Рахункової палати та повноваження Держаудитслужби у сфері захисту фінансових інтересів ЄС.</span></p>
<p><b>Застереження, висловлені ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Попри певний прогрес, зокрема в удосконаленні нормативної бази, оцінка практичних результатів у сфері фінансового контролю залишається стриманою.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Основні застереження Єврокомісії стосуються інституційної спроможності та незалежності органів фінансового контролю. Зокрема, ЄК вкотре наголосила на необхідності доукомплектування Рахункової палати та посилення її фінансової незалежності. Щодо Держаудитслужби відзначено потребу в розширенні її повноважень як координаційної служби з питань протидії шахрайству (AFCOS), оскільки наразі вони обмежені інформуванням про порушення в межах Ukraine Facility.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремою проблемою залишається неповна відповідність національного законодавства вимогам ЄС у сфері захисту фінансових інтересів Союзу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У сфері внутрішнього фінансового контролю Єврокомісія звернула увагу на нерівномірність впровадження реформ, недостатню координацію та різний рівень спроможності установ. Зокрема, наголошено на необхідності посилити Центральний підрозділ гармонізації Мінфіну та відповідальність керівників за внутрішній контроль і управління ризиками.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія рекомендує зосередитися на трьох пріоритетах:</span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>підвищення ефективності внутрішнього фінансового контролю </b><span style="font-weight: 400;">— впровадити Глобальні стандарти внутрішнього аудиту, посилити Центральний підрозділ гармонізації, забезпечити ефективну роботу аудиторських комітетів та поширити практики управління ризиками;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>зміцнення Рахункової палати</b><span style="font-weight: 400;"> — доукомплектувати її склад, посилити інституційну та фінансову незалежність, розширити охоплення фінансовим аудитом стратегічно важливих державних видатків та вдосконалити аудити ефективності;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>посилення протидії шахрайству</b><span style="font-weight: 400;"> — насамперед через розвиток співпраці з OLAF та Європейською прокуратурою (EPPO) та приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС.</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Важливо, що процес доукомплектування Рахункової палати нарешті зрушив із місця: Верховна Рада сформувала Дорадчу групу експертів, необхідну для проведення конкурсу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Усі вказані у звіті рекомендації повністю збігаються із застереженнями TI Ukraine.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас ми переконані, що посилення фінансової незалежності Рахункової палати потребує збалансованого підходу, який враховуватиме як міжнародні принципи незалежності вищих органів аудиту, так і бюджетні обмеження в умовах воєнного стану. Чинний підхід видається збалансованим, а повне виведення Рахункової палати із загальних процедур бюджетного планування наразі може бути передчасним. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також, хоч якість аудитів Рахункової палати загалом демонструє позитивну динаміку (зокрема щодо ВАКС, АРМА), в окремих випадках недостатня глибина аналізу все ще шкодить повноті та обґрунтованості висновків.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Ми переконані, що посилення фінансової незалежності Рахункової палати потребує збалансованого підходу, який враховуватиме як міжнародні принципи незалежності вищих органів аудиту, так і бюджетні обмеження в умовах воєнного стану. Чинний підхід видається збалансованим, а повне виведення Рахункової палати із загальних процедур бюджетного планування наразі може бути передчасним. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Регіональна політика (розділ 22)</span></h2>
<p><b>Україна просувається у створенні правил та інструментів європейського врядування, але їх практичне впровадження на регіональному й місцевому рівнях залишається слабким і нерівномірним. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Основні позитивні зрушення — оновлення нормативної бази та стратегічного планування регіонального розвитку. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому особливу увагу ЄК приділяє недостатній узгодженості стратегічного планування, фінансування та управління публічними інвестиціями</span><b>. </b><span style="font-weight: 400;">Країна має підготувати інституційну архітектуру для майбутнього управління фондами ЄС, посилити адміністративну спроможність на всіх рівнях і</span> <span style="font-weight: 400;">забезпечити реальну участь місцевої влади та громадськості в розробці й моніторингу політик.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також реорганізація </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2026-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">профільного міністерства на два окремі органи</span></a><span style="font-weight: 400;">, за оцінкою ЄК, негативно вплинула на послідовність реформ і виконання раніше визначених зобов&#8217;язань.</span></p>
<p><b>Позитивні аспекти, які виявила ЄК.</b><span style="font-weight: 400;"> Європейська комісія відзначила низку позитивних зрушень </span><b>у сфері регіональної політики та стратегічного планування</b><span style="font-weight: 400;">. Зокрема йдеться про оновлення нормативної бази, плану реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та початок підготовки стратегії на 2028–2034 роки. Також відновила роботу Міжвідомча координаційна комісія з питань регіонального розвитку.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Позитивно оцінено й</span><b> поступ у реформі управління публічними інвестиціями</b><span style="font-weight: 400;">: затверджено середньостроковий план пріоритетних інвестицій на 2027–2029 роки, сформовано єдиний проєктний портфель держави на 2027 рік, а регіональні та місцеві органи влади просунулися в підготовці відповідних документів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Певного прогресу досягнуто й </span><b>у напрямі фінансового контролю</b><span style="font-weight: 400;"> — завдяки законодавчим змінам та вдосконаленню механізмів внутрішнього контролю. На муніципальному рівні пілотували інструменти запобігання корупції, зокрема процедури забезпечення доброчесності в закупівлях, плани доброчесності та внутрішні аудити. Водночас Єврокомісія наголошує, що ці напрацювання ще потребують системного впровадження та посилення їхньої практичної ефективності.</span></p>
<p><b>Застереження, висловлені ЄК. </b><span style="font-weight: 400;">Європейська комісія звертає увагу на низку системних проблем, що стримують розвиток регіональної політики України. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Йдеться про те, що стратегічні документи національного, регіонального та місцевого рівнів залишаються недостатньо узгодженими між собою, а їхній зв&#8217;язок із потребами відновлення, інвестиційними пріоритетами та фінансуванням — слабким. Державний фонд регіонального розвитку досі не функціонує повноцінно. Місцеву владу й громадськість обмежено залучають до формування регіональної політики, а кадрова спроможність недостатня.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Україна поки не сформувала повноцінної системи управління, моніторингу й аудиту майбутніх фондів ЄС. Проте внутрішній фінансовий контроль залишається фрагментованим, практичний вплив місцевих антикорупційних програм — обмеженим, а функціональність DREAM як інструменту прозорості та запобігання корупції потребує подальшого вдосконалення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Європейська комісія </span><b>рекомендує </b><span style="font-weight: 400;">Україні:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>п</strong><b>осилити інституційну координацію</b><span style="font-weight: 400;">: ухвалити урядовий план виконання контрольних показників розділу 22, чітко розмежувати повноваження профільних міністерств і забезпечити повноцінну роботу Міжвідомчої координаційної комісії;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>удосконалити стратегічне планування</b><span style="font-weight: 400;">: покращити звітування про реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку, підготувати нову стратегію на 2028–2034 роки та завершити розробку регіональних і місцевих стратегій з урахуванням інвестиційних пріоритетів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>забезпечити прозоре фінансування регіонального розвитку</b><span style="font-weight: 400;">: налагодити повноцінну роботу й цифровізацію Державного фонду регіонального розвитку, вдосконалити механізми розподілу коштів і відбору проєктів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>підвищити адміністративну спроможність</b><span style="font-weight: 400;">: розвивати компетенції органів влади всіх рівнів, зокрема у підготовці інвестиційних проєктів, проведенні публічних закупівель та управлінні фондами ЄС;</span></li>
</ul>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>посилити участь зацікавлених сторін</b><span style="font-weight: 400;">: системно залучати місцеву та регіональну владу, громадськість і партнерів до планування, реалізації, моніторингу й оцінювання регіональних програм;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>удосконалити фінансовий контроль і доброчесність</b><span style="font-weight: 400;">: підвищити якість внутрішнього аудиту, розвивати управління ризиками, забезпечити прозорість використання ресурсів і вдосконалити DREAM як інструмент підзвітності та запобігання корупції.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Таким чином, Європейська комісія відзначила певний прогрес у підвищенні ефективності та прозорості багаторівневого врядування. Серед досягнень — ухвалення закону щодо забезпечення законності та прозорості діяльності місцевого самоврядування й оновлення Концепції його реформування у 2025 році. Водночас у звіті недостатньо уваги приділено практичній реалізації ухваленого законодавства — інформаційній доступності, цифровій спроможності та підзвітності місцевої влади перед жителями. Зокрема, бракує оцінки того, як на практиці забезпечуються відкритість засідань рад, доступність ухвалених рішень, публічне звітування місцевих голів і депутатів, а також функціонування муніципальних відкритих даних та електронних сервісів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Результати пілотного </span><a href="https://transparentcities.in.ua/european-city-index"><span style="font-weight: 400;">Європейського індексу міст</span></a><span style="font-weight: 400;"> свідчать про суттєві проблеми в цих сферах: середній рівень виконання вимог щодо відкритих даних становить лише 23,1%, а загальний результат 11 досліджених міст — 44 зі 100 балів. Це підтверджує необхідність оцінювати євроінтеграційний поступ не тільки за законодавчими змінами та розвитком загальнодержавних систем, а й за тим, наскільки європейські стандарти відкритості, підзвітності та доступності послуг реалізуються безпосередньо в громадах.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Україна поки не сформувала повноцінної системи управління, моніторингу й аудиту майбутніх фондів ЄС. Проте внутрішній фінансовий контроль залишається фрагментованим, практичний вплив місцевих антикорупційних програм — обмеженим, а функціональність DREAM як інструменту прозорості та запобігання корупції потребує подальшого вдосконалення.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Інші важливі рекомендації</span></h2>
<h2><b style="font-size: 16px;">1. Міжнародні експерти в конкурсних процедурах</b><span style="font-weight: 400;">. </span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">ЄК називає «викликом» те, що законодавці тривалий час чинять опір тимчасовій участі незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами, у різних процедурах добору й перевірки. Звіт застерігає, що передчасне завершення їхньої ролі до повної реформи національних органів призначення загрожує судовій реформі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тому </span><b>Єврокомісія вимагає терміново продовжити змістовну участь таких експертів у конкурсній комісії з добору членів ВККС</b><span style="font-weight: 400;"> (відповідно до Ukraine Facility) і членів ВРП, а також тимчасово залучити їх для вдосконалення добору й перевірки доброчесності суддів Верховного Суду та інших вищих судів. Це збігається з нашими рекомендаціями щодо законопроєкту №13382 та №16018 про продовження участі міжнародних експертів у доборі членів ВККС, рекомендацією залучати ГРМЕ до конкурсів до ВС і перевірки декларацій доброчесності, а також із висновком, що вирішальний голос міжнародних експертів залишається критичним запобіжником політизації добору. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ці застереження ЄК стали найжорсткішими у розділі про правосуддя. </span></p>
<p><b>2. Генеральний прокурор і прокуратура</b><span style="font-weight: 400;">. ЄК вимагає вдосконалити процедури добору й звільнення Генпрокурора, скасувати норми про переведення й призначення прокурорів без конкурсу та норми, що надають Генпрокурору доступ до матеріалів досудових розслідувань. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">ЄК також вимагає ухвалити закон про добір прокурорів управлінського рівня, вдосконалити дисциплінарну відповідальність прокурорів відповідно до рекомендацій GRECO, посилити Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів і запустити модулі електронного кримінального провадження. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1QhVbT_vjnRB8IBHisq1Ep_4-0QRWdJ7K/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Єврокомісія вимагає терміново продовжити змістовну участь таких експертів у конкурсній комісії з добору членів ВККС.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/shho-rekomenduye-zvit-yevrokomisiyi-2026/">Що рекомендує звіт Єврокомісії 2026</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Шість уроків зі справи Мудрої й інших фігурантів</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/shist-urokiv-zi-spravy-mudroyi-j-inshyh-figurantiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 02 Sep 2026 15:12:35 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33742</guid>

					<description><![CDATA[<p>Деякі з цих висновків уже відповідають на болючі запитання. Інші — ще потребують часу, розмови й суспільного осмислення.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/shist-urokiv-zi-spravy-mudroyi-j-inshyh-figurantiv/">Шість уроків зі справи Мудрої й інших фігурантів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">26 серпня за ексзаступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру вже внесли частину застави у справі «Форест Гамп», а за гендиректора Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктора Дубовика — всю суму. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">НЗЛ запропонувало </span><b>Transparency International Ukraine</b><span style="font-weight: 400;"> поміркувати про 6 уроків, які можна винести зі справи, серед головних фігурантів якої — колишня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра та ексдепутат Максим Микитась.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Деякі з цих висновків уже відповідають на болючі запитання. Інші — ще потребують часу, розмови й суспільного осмислення.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Деякі з цих висновків уже відповідають на болючі запитання. Інші — ще потребують часу, розмови й суспільного осмислення.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4>1. <b>НАБУ і САП — одні з найбільш незалежних правоохоронних органів, які не піддаються впливу від найвищих держорганів. Навіть коли ідеться про ОП.</b></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">Мудра і Микитась на плівках прямо говорять, що заходити до антикорупційних органів із «звичними» для українського політикуму пропозиціями чи тиском — марна справа. Фігуранти розмов відкритим текстом визнають автономність НАБУ і САП, фактично констатуючи: Банкова більше не є парасолькою, яка може гарантувати недоторканність чи спустити справу на гальмах. Це слугує найкращим доказом того, що за роки реформ НАБУ та САП спромоглися сформувати стійкий імунітет до зовнішніх вказівок.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для суспільства та міжнародних партнерів це важливий маркер реальної незалежності антикорструктур. Коли розслідування зачіпає посадовців рівня заступника керівника Офісу Президента, це демонструє відсутність «недоторканних» незалежно від посади чи наближеності до кабінетів ухвалення рішень. Інституційна незалежність у цьому випадку випередила приватні політичні домовленості. І так само ми побачили, що торішні протести на захист незалежності НАБУ і САП не були марними.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Фігуранти розмов відкритим текстом визнають автономність НАБУ і САП, фактично констатуючи: Банкова більше не є парасолькою, яка може гарантувати недоторканність чи спустити справу на гальмах.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><b>2. Нинішні високопосадовці не гребують брати участь у схемах разом з особами, уже підозрюваними чи обвинуваченими у корупції.</b></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">Як-от з Микитасем, для якого підозра у справі «Форест Гамп» стала вже п’ятою. Попри токсичний бекграунд, шлейф кримінальних проваджень і постійне перебування під прицілом правоохоронців, такі фігуранти все одно залишаються бажаними партнерами для чинних можновладців, адже вміють і «порішати», і мають чимало потрібних контактів. Це свідчить про глибоку деформацію влади, де напрацьовані схеми та готові зв&#8217;язки цінуються вище за будь-які репутаційні ризики.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Залучення таких осіб підкреслює вузькість кола тих, хто готовий прокручувати сумнівні операції на самому верху. Високопосадовці, ймовірно, свідомо йдуть на спільні дії з тими, чия репутація вже скомпрометована, сподіваючись, що статус та наявні важелі впливу зможуть перекрити токсичність партнерів. Проте кожна нова підозра лише множить системні провали цієї співпраці.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Залучення таких осіб підкреслює вузькість кола тих, хто готовий прокручувати сумнівні операції на самому верху.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><b>3. Чимало можновладців, попри запевнення перед міжнародними партнерами, все одно хочуть встановити впливовий контроль над антикорорганами.</b></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">Публічні декларації про відданість реформам і виконання вимог євроінтеграції регулярно розбиваються об кулуарні спроби підпорядкувати собі ключові інституції. Для багатьох представників влади незалежність НАБУ і САП залишається зручним гаслом лише для зовнішнього споживання, тоді як усередині системи триває постійний пошук «шпарин» та важелів впливу. Бажання контролювати процес призначення керівництва, перебіг розслідувань чи процедуру аудиту нікуди не зникло. Як і думки про створення власного «кадрового резерву» для таких інституцій.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ця подвійність стандартів створює постійну загрозу для всієї антикорупційної архітектури країни. Намагання розставити лояльних людей або обмежити процесуальну самостійність прокурорів і детективів викривають головне: влада все ще сприймає контрольованість правоохоронців як елемент власної безпеки. Саме тому збереження незалежності цих органів залишається щоденним викликом, а не вже вирішеним завданням.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Для багатьох представників влади незалежність НАБУ і САП залишається зручним гаслом лише для зовнішнього споживання, тоді як усередині системи триває постійний пошук «шпарин» та важелів впливу.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><b>4. Позитивні рішення і добрі вчинки високопосадовця не стають для нього індульгенцією.</b></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри всю роботу Ірини Мудрої в організації Спеціального трибуналу для розгляду злочинів у війні Росії проти України, її участь у справі про збір застави Галущенку і рейдерське захоплення державних підприємств не буде забута. Тривалий час Мудру сприймали як ключову драйверку міжнародних репараційних механізмів, проте підозра суттєво вплинула на її репутацію. Політична реальність доводить: жодні минулі заслуги чи високі державницькі місії не можуть слугувати «щитом» або авансом для виправдання протиправних дій.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Військовий та дипломатичний контекст лише підвищує планку вимог суспільства до етики чиновників. В українську історію та публічний простір посадовиця увійде не через виступи на міжнародних майданчиках, а через банальну участь у тіньових схемах із відмивання коштів та протиправного перерозподілу активів. Це тверезий урок для кожного у владних кабінетах: публічні досягнення не покривають прихованих імовірно корупційних дій, а суспільство не видаватиме індульгенцій за минулі досягнення.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Політична реальність доводить: жодні минулі заслуги чи високі державницькі місії не можуть слугувати «щитом» або авансом для виправдання протиправних дій.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><b>5. Ми не знаємо глибини і масштабу поширення корупції, але їх стає все важче приховати. І вже маємо передумови, щоб винні в таких схемах були покарані.</b></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">З листопада минулого року, після перших підозр у справі «Мідас», ми отримали ще низку гучних розслідувань, і їхній спектр, як і спектр залучених осіб, далі розширюється. Але ми вже бачимо динаміку цих справ, і сам факт такої роботи свідчить не стільки про поширеність корупції, скільки про те, що, з високою ймовірністю, вона буде викрита, а фігуранти постануть перед судом. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Постійний потік нових підозр викриває реальну глибину проблеми, але водночас формує принципово новий рівень прозорості. Системність дій антикорупційного блоку поступово змінює математику ризику для потенційних корупціонерів: ціна викриття стає вищою за будь-який потенційний тіньовий прибуток. Коли правоохоронні органи працюють без огляду на кабінети, сама неминучість розголосу мала б ставати найпотужнішим інструментом запобігання новим імовірним злочинам. І це вже працює — як ми пам&#8217;ятаємо, співробітники Міністерства юстиції так і не пішли на співпрацю з організованою злочинною групою на чолі з Микитасем і Мудрою.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Коли правоохоронні органи працюють без огляду на кабінети, сама неминучість розголосу мала б ставати найпотужнішим інструментом запобігання новим імовірним злочинам.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>6. Націоналізація російського активу не означає, що він якісно працюватиме на користь України.</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Це урок ще не вивчений і не до кінця розібраний, але сигнальні прапорці вже розставлені. Бо ж саме після націоналізації російського «Альфа-банку» і перетворення його на державний «Сенс Банк» з’явилися передумови для того, щоб зацікавлені особи ввели до його правління потрібних людей і проводили через цей банк потрібні операції. Націоналізація ворожого майна під патріотичними гаслами фактично відкрила шлях до створення нового тіньового ресурсу під дахом державних структур. Зміна формального власника з російського олігарха на українську державу не змінила суті: банк опинився під загрозою перетворення на ручний інструмент для схематозу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей епізод підсвічує одну з найбільших системних небезпек процесу вилучення російського майна з української економіки: відсутність незалежного управління перетворює вилучені активи на ласий шматок для внутрішніх ділків. Передання майна у власність держави без прозорого громадського контролю та незалежного менеджменту лише плодить спокусу використати ці ресурси для легалізації брудних грошей чи задоволення приватних інтересів. Конфіскувати актив у ворога — це лише чверть справи, головне — не дати розікрасти чи підім’яти його вже всередині країни.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<h3><span style="font-weight: 400;">***</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Розслідування справ «Форест Гамп» та «Феміда» ще тривають, і презумпцію невинуватості ніхто не скасовував. Проте дані, оприлюднені на плівках і під час засідань щодо обрання запобіжних заходів фігурантам, змушують задуматися над такими уроками уже зараз. Як і над тим, як ці нові знання надалі використовувати на практиці.</span><span style="font-weight: 400;"><br />
</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Націоналізація ворожого майна під патріотичними гаслами фактично відкрила шлях до створення нового тіньового ресурсу під дахом державних структур.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/shist-urokiv-zi-spravy-mudroyi-j-inshyh-figurantiv/">Шість уроків зі справи Мудрої й інших фігурантів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Фундамент української незалежності</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/fundament-ukrayinskoyi-nezalezhnosti/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Андрій Боровик]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 24 Aug 2026 09:30:23 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=33601</guid>

					<description><![CDATA[<p>За останні роки ми заново відкрили для себе власну країну. Нам більше не треба доводити, що «Україна — це Європа» чи що «Україна понад усе».</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/fundament-ukrayinskoyi-nezalezhnosti/">Фундамент української незалежності</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">За останні роки ми заново відкрили для себе власну країну. Нам більше не треба доводити, що «Україна — це Європа» чи що «Україна понад усе». А рядки гімну про те, що «душу й тіло ми положим за нашу свободу» — вже давно не художня алегорія, а реальність, у якій ми живемо.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Коли 35 років тому Україна здобула незалежність, мало хто всередині країни, крім тих, хто систематично боровся за окрему від совєтів державу, сприймав це як справжню перемогу. Тоді це здавалося даністю, а чимало людей зверхньо називали незалежність «подарованою» та випадковою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За три з половиною десятиліття ми довели: це не подарунок і не збіг обставин. Усі ці роки — крок за кроком, покоління за поколінням — ми розбудовували власну державу. Спершу вона мала виражені пострадянські риси, але щороку все більше ставала унікальною для цього геополітичного регіону. Ми творили спільноту людей, які, попри помилки, відкати назад чи спалахи туги за радянським минулим, завзято будували нову країну.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З цієї повільної, але неухильної праці постала сучасна Україна. Так, вона не наздогнала за успіхами країни Балтії, неодноразово у своєму розвитку відкочувалася назад. Але росла. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Росте і зараз — часто з болем і всупереч. Тепер Україна унікальна тим, що, переживаючи жахи, невідомі більшості багатих та впливових держав, продовжує впевнено стояти на фундаменті, який створив на диво впертий український народ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З чого ж складається цей фундамент?  </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Усі ці роки — крок за кроком, покоління за поколінням — ми розбудовували власну державу. Спершу вона мала виражені пострадянські риси, але щороку все більше ставала унікальною для цього геополітичного регіону.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>1. Сильна армія</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Армія як опора існування держави — для нас це вже аксіома: сильне військо = сильна країна. Проте виросло ціле покоління, яке й не пам’ятає часу, коли це рівняння сприймали зовсім інакше.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Роками Збройні сили системно нищилися. Усе, що лишилося від Радянського Союзу, поступово занепадало, а порожнечу заповнювали тотальна корупція, дідівщина та засилля ворожої агентури у структурі, яка мала б гарантувати безпеку незалежній країні.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але у 2014 році це падіння зупинилося. Спрацювали зміна поколінь і злам у свідомості: до початку війни з росією армію так і не змогли зруйнувати остаточно. Навпаки — під першими ударами ворога, просто з коліс почала гартуватися нова військова сила. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Сьогодні українська армія вже одна з найпотужніших у світі. Вона виснажена найважчою війною останніх 80 років, але водночас — надзвичайно гнучка, технологічна й адаптивна.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Українське воїнство безперечно робить те, чого ще 20 років тому від нього ніхто не очікував. Але це армія з купою внутрішніх проблем — і накопичених здавна, і нових. Проблем, які треба було розв’язати ще позаторік, які гальмують розвиток, сприяють зловживанням та корупції. І переходять як виклики до нових головнокомандувачів та міністрів оборони. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Це треба змінювати, бо лише після таких змін ми справді зможемо перемогти ворога і втримати країну. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Сьогодні українська армія вже одна з найпотужніших у світі. Вона виснажена найважчою війною останніх 80 років, але водночас — надзвичайно гнучка, технологічна й адаптивна.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>2. Сильне громадянське суспільство</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Не раз чув, що наше  громадянське суспільство викликає щиру заздрість у багатьох розвинених країнах. Щоправда, там важко пояснити, з якими труднощами за роки незалежності нам довелося зіткнутися.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Українська громадянська позиція гартувалася не за вказівкою окремих осіб і не якимись купленими персонами, а як природна відповідь на свавілля влади. Не як інновація, а як протидія. Акція «Україна без Кучми», Помаранчева революція, Революція Гідності, «картонкові протести» вже під час повномасштабної війни… Це не про громадський активізм — це послідовне формування нашої громадянської ідентичності, з якої так само поступово формувалася політична нація. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І це насправді логічний процес, адже для формування політичної нації потрібні стимул, розуміння і досвід. Ми свої отримали дорогою ціною. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2004-му люди вийшли захистити свій вибір президента. У 2013-му — спочатку прагнули відстояти зневажений Януковичем євроінтеграційний вектор держави, а згодом згуртувалися проти тотального свавілля «правоохоронців». Тоді ж пролилася перша кров, яка налякала, але й загартувала. А ще зробила очевидними потребу в тих змінах, над якими громадянське суспільство працює дотепер — реформа правосуддя, реформа правоохоронних органів та системна боротьба з корупцією. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так із Євромайдану проросла масштабна антикорупційна реформа, а його учасники пішли першими добровольцями на війну з рф — щоб згодом повернутися для розбудови нових демократичних інституцій. Сьогодні більшість із них знову на передовій. На жаль, багатьох із цих людей вбила росія. Але решта стоїть і посилюється молоддю, якій невідомі болі кучмізму чи безнадія часів золотих батонів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За 35 років громадянське суспільство в Україні із ситуативних зібрань перетворилося на системну гнучку силу, яка не лише протестує, а й пропонує рішення, підтримує й допомагає. Заповнює прогалини там, де не справляється держава. Це проявляється на всіх рівнях: від захисту місцевого парку від незаконних забудов до масштабних акцій на захист незалежності НАБУ та САП під час війни. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Я віддавна казав, що буду радий, коли в громадських організацій не буде роботи — бо система й сама функціонуватиме так, як належить. Але поки, на жаль, до цього далеко. У тому числі, й через корупцію.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Українська громадянська позиція гартувалася не за вказівкою окремих осіб і не якимись купленими персонами, а як природна відповідь на свавілля влади. Не як інновація, а як протидія.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>3. Системна боротьба з корупцією</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Антикорупційна реформа — це не «замовлення» Заходу, а пряма вимога суспільства, сформована під час Революції Гідності. Справжня гідність несумісна з корупцією, а справжня демократія не може існувати в прогнилій системі влади.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За останні 12 років, під неймовірним тиском та часто протидією «політичних еліт», в Україні таки вдалося створити ефективну антикорупційну систему. Настільки сильну, що навіть під час війни й при тотальному спротиві влади вона продовжує стояти і виконувати покладені завдання.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І якщо задуматися, це насправді дивовижне досягнення України за часів незалежності. Адже наявність антикорорганів не є чимось обов’язковим і точно не свідчить про силу держави — за це більше відповідають урядові інституції, ЦВК, Конституційний та Верховний суди та інші основоположні для державності органи. Але для нас антикороргани стали гарантами того, що українська державність буде збережена загалом, не зіпсована і не втрачена під тиском внутрішніх та зовнішніх чинників. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І тут особливо важливо, що створення антикорупційних інституцій від початку і дотепер — це реакція на запит українців, і тому відповідають ці органи передусім не стільки перед владою, скільки перед народом, що ми бачимо зокрема і в останніх гучних розслідуваннях НАБУ-САП.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Корупція — як ерозія, вона проникає туди, куди може дотягнутися, зачіпає навіть тих, хто ще недавно був їй непідвладний. І лише системне викорінення, боротьба і профілактика можуть допомогти її подолати. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Створені в результаті антикорреформи НАБУ, САП і ВАКС сьогодні показують, як це можна зробити. І якщо влада спр</span><span style="font-weight: 400;">авді прагне виконати ті євроінтеграційні зобов’язання, про які заявляла останні роки, все, що від неї очікується — посилити антикорупційні інституції і не втручатися в процес очищення. Бо старт уже взятий, самі фігуранти справ НАБУ-САП підтверджують, що не мають до них входу й не можуть з ними нічого «порішати». І як би не хотіли певні персонажі «очолити» корупцію — у них все одно не вийде.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але створена антикорупційна система не лише карає за зловживання, а й працює над зменшенням можливостей для їх вчинення. Поряд із НАБУ і САП, які розслідують корупцію, ВАКС оцінює результати цих розслідувань та виносить вироки, працює НАЗК, яке визначає антикорупційну політику держави. Запроваджено обов’язкові публічні закупівлі, відкриті державні реєстри та цифрові послуги. Тепер кожен може отримати потрібний документ чи послугу прозоро — без хабарів і «знайомств». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Це не значить, що всі ці процеси функціонують бездоганно — їх постійно потрібно оновлювати, посилювати, оптимізувати, підчищати, а під час війни виникає все більше нових і нових викликів. Але і вже пророблена робота дає свої плоди. Коли на п’ятому році великої війни понад 58% українців висловлюють </span><a href="https://www.sapiens.com.ua/ua/socpol-research-single-page?id=386"><span style="font-weight: 400;">категорично негативне</span></a><span style="font-weight: 400;"> ставлення до корупції — це промовистий показник нашої зрілості та нашого майбутнього.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Створення антикорупційних інституцій від початку і дотепер — це реакція на запит українців, і тому відповідають ці органи передусім не стільки перед владою, скільки перед народом, що ми бачимо зокрема і в останніх гучних розслідуваннях НАБУ-САП.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">***</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">З 2023 року ледь не у всіх соціологічних опитуваннях українці головними проблемами держави називали війну і корупцію. Тому й нинішніми опорами для держави стають армія та антикорупційні органи — і громадянське суспільство, інтегроване в ЗСУ і в підтримку антикорсистеми. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проте основою будь-якого суспільства залишаються його громадяни. До сучасних українців дотепер є багато запитань. Але що ми знаємо точно — за ці 35 років вони безперечно відчули себе європейцями і не бачать іншого шляху, ніж об’єднатися з глобальним заходом. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">35 років тому, імовірно, стверджувати таке було набагато складніше. Але ми всі прагнемо реформ, які змінять країну на краще.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Українці сьогодні – опора цієї держави. Кожен окремо й у великій спільноті. Так, ми неідеальні, але ми боремося, шукаємо варіанти для розвитку, дивимося в рівноправне європейське майбутнє. І завжди спираємося на фундамент нашої такої ще молодої країни.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.</span></i><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	До сучасних українців дотепер є багато запитань. Але що ми знаємо точно — за ці 35 років вони безперечно відчули себе європейцями і не бачать іншого шляху, ніж об’єднатися з глобальним заходом. 
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/fundament-ukrayinskoyi-nezalezhnosti/">Фундамент української незалежності</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>35 років. Основні антикорупційні перемоги Незалежності</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/35-rokiv-osnovni-antykoruptsijni-peremogy-nezalezhnosti/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 24 Aug 2026 05:15:11 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33549</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ми зібрали головні антикорупційні перемоги Незалежності за трьома епохами — від становлення української державності до продовження реформ навіть під час повномасштабної війни.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/35-rokiv-osnovni-antykoruptsijni-peremogy-nezalezhnosti/">35 років. Основні антикорупційні перемоги Незалежності</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<style>#tiu35-intro-bg-outer{position:relative;width:100vw;left:50%;margin-left:-50vw;box-sizing:border-box;}#tiu35-intro-wrap{max-width:900px;margin:0 auto;padding:28px 32px;background:#fff;border:2px solid #3695D8;border-radius:16px;box-shadow:0 4px 14px rgba(0,0,0,.06);font-family:-apple-system,"Segoe UI",Roboto,Arial,sans-serif;box-sizing:border-box;overflow:hidden;}#tiu35-intro-wrap *{box-sizing:border-box;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-p{margin:0 0 14px;font-size:.98rem;line-height:1.65;color:#222;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-p:last-child{margin-bottom:0;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-quote{float:right;width:260px;margin:0 0 18px 24px;background:linear-gradient(165deg,#3695D8 0%,#2F8FCF 45%,#FCD700 100%);border-radius:14px;padding:26px 22px;color:#fff;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-quote-mark{font-size:2.4rem;line-height:1;font-weight:800;margin:0 0 6px;opacity:.85;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-quote-text{font-size:.92rem;line-height:1.5;font-style:italic;margin:0 0 14px;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-quote-author{font-size:.85rem;font-weight:700;margin:0;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-badge{float:left;width:220px;margin:0 26px 14px 0;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-badge img{width:100%;height:auto;display:block;filter:drop-shadow(0 4px 10px rgba(0,0,0,.12));}@media (max-width:640px){#tiu35-intro-wrap{padding:22px 20px;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-quote{float:none;width:100%;margin:0 0 18px;}#tiu35-intro-wrap .tiu35-intro-badge{float:none;width:96px;margin:0 auto 16px;}}</style>
<div id="tiu35-intro-bg-outer">
<div id="tiu35-intro-wrap">
<div class="tiu35-intro-badge"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imagenum35.png" alt="35 років"></div>
<div class="tiu35-intro-p">Сьогодні ми відзначаємо 35 років незалежності, а разом із тим і 35 років антикорупційного шляху України. Свобода, верховенство права і інституційна стійкість — те, що ми як громадянське суспільство відстоюємо всі ці роки, бо без них не було б незалежності.</div>
<div class="tiu35-intro-quote">
<div class="tiu35-intro-quote-mark">«</div>
<div class="tiu35-intro-quote-text">Українське громадянське суспільство виросло, і це важливо визнати. Особливо помітний розвиток бачимо за останні 12 років. У кризові моменти саме громадянське суспільство давало першу підтримку державі: як під час Революції Гідності, так і на початку повномасштабного вторгнення. І надалі воно залишається надійним партнером держави. Сильне громадянське суспільство — це одна з основ нашої незалежності.</div>
<div class="tiu35-intro-quote-author">Андрій Боровик, виконавчий директор TI Ukraine</div>
</p>
</div>
<div class="tiu35-intro-p">У 90-ті українське суспільство мало зовсім інше бачення корупції — її легко толерували як звичну практику. Але за 35 років світогляд змінився кардинально: корупція сприймається як одна з головних проблем розвитку країни, і ми вже боремося за незалежність антикорупційних інституцій.</div>
<div class="tiu35-intro-p">Це були роки боротьби за прозору державу, і значну роль у цьому процесі відіграло громадянське суспільство. Попри сильну підтримку наших міжнародних партнерів, саме завдяки ініціативі та вимогам громадськості вдалося реалізувати головні реформи. І без таких небайдужих людей точно нікому було би відстоювати незалежність антикорупційних органів, навіть під час довгої та виснажливої війни.</div>
<div class="tiu35-intro-p">Україна пройшла шлях від відсутності окремого чіткого визначення поняття «корупція» в законі до комплексної системи антикорупційних інституцій та інструментів прозорості й підзвітності. Зокрема, сьогодні ми можемо похвалитися незалежними антикорупційними органами, публічними реєстрами, електронними закупівлями і тисячами людей, які виходять захищати ці інституції, коли їм загрожує тиск.</div>
<div class="tiu35-intro-p"><b>Ми зібрали головні антикорупційні перемоги Незалежності за трьома епохами — від становлення української державності до продовження реформ навіть під час повномасштабної війни. Це не завершена історія, а нагадування про те, чого вдалося досягти і чому це варто захищати.</b></div>
</div>
</div>
<p><script>
(function() {
  var bg = document.getElementById('tiu35-intro-bg-outer');
  if (!bg) { return; }
  function fitFullWidth() {
    bg.style.position = 'static';
    bg.style.left = 'auto';
    bg.style.marginLeft = '0px';
    bg.style.width = 'auto';
    var rect = bg.getBoundingClientRect();
    var vw = window.innerWidth || document.documentElement.clientWidth;
    bg.style.position = 'relative';
    bg.style.left = '0px';
    bg.style.marginLeft = (-rect.left) + 'px';
    bg.style.width = vw + 'px';
  }
  fitFullWidth();
  window.addEventListener('resize', fitFullWidth);
  window.addEventListener('orientationchange', fitFullWidth);
})();
</script></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<style>#tiu35-bg-outer{position:relative;width:100vw;left:50%;margin-left:-50vw;padding:40px 0 !important;box-sizing:border-box !important;background-image:linear-gradient(180deg,#ffffff 0px,#ffffff 40px,rgba(255,255,255,0) 460px),linear-gradient(0deg,#ffffff 0px,#ffffff 40px,rgba(255,255,255,0) 460px),radial-gradient(circle at 12% 6%,rgba(0,103,148,0.11) 0%,rgba(0,103,148,0) 60%),radial-gradient(circle at 88% 16%,rgba(54,149,216,0.11) 0%,rgba(54,149,216,0) 60%),radial-gradient(circle at 10% 34%,rgba(23,123,178,0.10) 0%,rgba(23,123,178,0) 60%),radial-gradient(circle at 90% 46%,rgba(153,153,43,0.10) 0%,rgba(153,153,43,0) 60%),radial-gradient(circle at 12% 58%,rgba(165,171,56,0.10) 0%,rgba(165,171,56,0) 60%),radial-gradient(circle at 88% 70%,rgba(172,183,65,0.11) 0%,rgba(172,183,65,0) 60%),radial-gradient(circle at 14% 82%,rgba(252,173,16,0.11) 0%,rgba(252,173,16,0) 60%),radial-gradient(circle at 86% 94%,rgba(252,215,0,0.13) 0%,rgba(252,215,0,0) 60%);}#tiu35-timeline-wrap{font-family:-apple-system,"Segoe UI",Roboto,Arial,sans-serif !important;max-width:900px !important;margin:0 auto !important;box-sizing:border-box !important;}#tiu35-timeline-wrap *{box-sizing:border-box !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-line{position:relative !important;padding:10px 0 !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-line::before{content:"";position:absolute !important;top:75px;bottom:0;left:50% !important;width:6px;margin-left:-3px;border-radius:6px;background:linear-gradient(180deg,#006794 0.00%,#0C71A3 4.35%,#177BB2 8.70%,#2385C0 13.04%,#2F8FCF 17.39%,#3F95C9 21.74%,#5496A3 26.09%,#6A977E 30.43%,#7F9858 34.78%,#959933 39.13%,#9C9E2F 43.48%,#A0A534 47.83%,#A5AB38 52.17%,#A9B23D 56.52%,#AFB73F 60.87%,#C1B434 65.22%,#D2B22A 69.57%,#E4B01F 73.91%,#F5AE14 78.26%,#FCB20E 82.61%,#FCBC0A 86.96%,#FCC507 91.30%,#FCCE03 95.65%,#FCD700 100.00% );}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item{position:relative !important;display:block !important;width:50% !important;padding:0 32px 40px;transition:opacity .5s ease,transform .5s ease;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item.tiu35-hidden{opacity:0;transform:translateY(20px);}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item.tiu35-visible{opacity:1;transform:translateY(0);}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(odd){left:0 !important;text-align:right !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(even){left:50% !important;text-align:left !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-dot{position:absolute !important;top:10px;width:15px;height:15px;border-radius:50%;background:var(--ac);border:3px solid #fff;box-shadow:0 0 0 2px var(--ac);}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(odd) .tiu35-dot{right:-7px !important;left:auto !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(even) .tiu35-dot{left:-7px !important;right:auto !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-year{display:inline-block;font-weight:800;font-size:1.6rem;color:var(--ac);margin-bottom:4px;letter-spacing:.01em;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-card{background:#fff;border-radius:12px;padding:10px 14px;box-shadow:0 4px 14px rgba(0,0,0,.07);}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-card h3{margin:0 0 5px;font-size:1.2rem;font-weight:700;line-height:1.3;color:var(--ac);}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-card .tiu35-desc{margin:0;font-size:0.78rem;line-height:1.4;color:#555;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item-img{position:absolute !important;top:0;width:100%;display:flex;pointer-events:none;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item-img img{width:100%;height:auto;display:block;filter:drop-shadow(0 4px 10px rgba(0,0,0,.12));}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-img-to-right{left:calc(100% + 24px);justify-content:flex-start;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-img-to-left{right:calc(100% + 24px);justify-content:flex-end;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch{position:relative !important;display:block !important;width:100% !important;text-align:center !important;margin:54px 0 28px;padding:0 16px;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch:first-child{margin-top:15px;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-badge{display:inline-block;padding:10px 26px;border-radius:24px;font-size:1.4rem;font-weight:800;letter-spacing:.01em;text-transform:uppercase;background:var(--epoch-color);color:var(--epoch-text);}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-outline{display:block;max-width:680px;margin:16px auto 0;background:#fff;border:2px solid var(--epoch-color);border-radius:14px;padding:16px 24px;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-text{margin:0 !important;padding:0 !important;font-size:.9rem;line-height:1.55;color:#111;font-style:normal;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-text *{margin:0 !important;padding:0 !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-text br,#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-outline > *:not(.tiu35-epoch-text){display:none !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-conclusion{max-width:680px;margin:56px auto 0;background:#fff;border:2px solid #3695D8;border-radius:14px;padding:22px 28px;text-align:center;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-conclusion-text{margin:0 0 12px !important;font-size:.98rem;line-height:1.65;color:#111;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-conclusion-text:last-child{margin-bottom:0 !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-1,#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-2,#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-3{--epoch-color:#3695D8;--epoch-text:#fff;}@media (max-width:640px){#tiu35-timeline-wrap .tiu35-line::before{left:16px !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item,#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(odd),#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(even){width:100% !important;left:0 !important;text-align:left !important;padding:0 0 32px 42px;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(odd) .tiu35-dot,#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item:nth-child(even) .tiu35-dot{left:9px !important;right:auto !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-epoch-badge{font-size:1.1rem;padding:8px 18px;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item-img{display:none !important;}#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item{min-height:0 !important;}}</style>
<div id="tiu35-bg-outer">
<div id="tiu35-timeline-wrap">
<div class="tiu35-line">
<div class="tiu35-epoch tiu35-epoch-1">
<div class="tiu35-epoch-badge">Епоха 1. Становлення держави та перші спроби боротьби з корупцією (1991–2013 роки)</div>
<div class="tiu35-epoch-outline">
<div class="tiu35-epoch-text">Перші спроби описати корупцію на рівні закону, перші інституції фінансового контролю та перший міжнародний аудит українських реформ. У цей період з&#8217;явилися базові інструменти, без яких подальша антикорупційна реформа була б неможлива — від права громадян на публічну інформацію до заснування антикорупційних громадських організацій.</div>
</p>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#006794;min-height:210px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">1995</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Перший спеціальний Закон «Про боротьбу з корупцією»</h3>
<div class="tiu35-desc">Україна однією з перших у пострадянському просторі спробувала юридично визначити поняття корупції та адміністративну відповідальність за неї.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-left"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imagemap.png" alt="Карта України з символічними елементами" style="max-width:300px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#0C71A3">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">1996</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Заснування Рахункової палати України</h3>
<div class="tiu35-desc">З&#8217;явився перший конституційний орган зовнішнього фінансового контролю за використанням коштів Державного бюджету.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#177BB2">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">1998</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Судова справа Павла Лазаренка</h3>
<div class="tiu35-desc">Колишній прем&#8217;єр-міністр України став першим в історії країни високопосадовцем такого рівня, звинуваченим у корупції.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#2385C0">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2006</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Ратифікація Конвенції ООН проти корупції (UNCAC) та Кримінальної конвенції Ради Європи</h3>
<div class="tiu35-desc">Україна офіційно взяла на себе міжнародні зобов&#8217;язання гармонізувати антикорупційне законодавство.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#2F8FCF;min-height:240px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2006</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Вступ України до GRECO (Групи держав Ради Європи проти корупції)</h3>
<div class="tiu35-desc">Започатковано постійний міжнародний аудит українських антикорупційних реформ.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-left"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imagegreco.png" alt="Люди за столом переговорів з лупою і чек-листом" style="max-width:320px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#3F95C9">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2008</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Запровадження обов&#8217;язкового ЗНО</h3>
<div class="tiu35-desc">Тестування з єдиними критеріями для всіх учнів стало обов&#8217;язковою умовою вступу до закладів вищої освіти. Це суттєво зменшило можливості для корупції під час вступної кампанії та стало однією з найуспішніших освітніх реформ.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#5496A3">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2011</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Ухвалення Закону «Про доступ до публічної інформації»</h3>
<div class="tiu35-desc">Громадяни та журналісти отримали потужний юридичний інструмент для перевірки дій чиновників і використання державних ресурсів.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#6A977E">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2012</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Заснування ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна»</h3>
<div class="tiu35-desc">У 2014 році організація отримала офіційну акредитацію Transparency International і стала єдиним в Україні представником глобального руху з боротьби з корупцією.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-epoch tiu35-epoch-2">
<div class="tiu35-epoch-badge">Епоха 2. Розбудова антикорупційної системи (2014–2021 роки)</div>
<div class="tiu35-epoch-outline">
<div class="tiu35-epoch-text">Після Революції Гідності Україна в стислі терміни створила цілу систему антикорупційних інституцій: НАБУ, САП, АРМА, НАЗК, ВАКС. Запрацювали Prozorro і система е-декларування, з&#8217;явилася «Дія». Це період, коли антикорупційна реформа перейшла від задекларованих намірів до системи, яка працює.</div>
</p>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#7F9858;min-height:320px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Жовтень 2014</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Ухвалення «Антикорупційного пакета законів»</h3>
<div class="tiu35-desc">Серед головних пунктів пакета — створення НАБУ, формування системи запобігання корупції, відкриття реєстрів власності та декларування доходів і видатків чиновників.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-right"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imagelogos2.png" alt="Схема звʼязків НАБУ, САП, АРМА, НАЗК" style="max-width:300px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#959933">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Квітень 2015</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Заснування НАБУ</h3>
<div class="tiu35-desc">Президент підписав укази про утворення бюро та призначення його директора. Так з&#8217;явився перший в історії України незалежний правоохоронний орган для розслідування топкорупції.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#9C9E2F">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Вересень 2015</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Створення САП</h3>
<div class="tiu35-desc">Сформовано автономний підрозділ прокуратури для процесуального супроводу справ НАБУ в судах.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#A0A534">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2015</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Запуск Єдиного державного порталу відкритих даних (data.gov.ua)</h3>
<div class="tiu35-desc">Початок ери open data в державному управлінні.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#A5AB38">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2016</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Постановою Кабміну створено АРМА</h3>
<div class="tiu35-desc">З&#8217;явився механізм для розшуку та управління майном, здобутим злочинним шляхом.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#A9B23D;min-height:200px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2016</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Запуск електронної системи публічних закупівель Prozorro</h3>
<div class="tiu35-desc">Перехід від паперових тендерів під столом до принципу «усі бачать усе», що зберегло державі мільярди гривень. І Transparency International Ukraine адмініструвала цю розробку.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-left"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imageprozorro.png" alt="Логотип Prozorro та ноутбук" style="max-width:320px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#AFB73F">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2016</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Старт роботи НАЗК і запуск системи електронного декларування</h3>
<div class="tiu35-desc">З&#8217;явився орган, відповідальний за перевірку декларацій, політичних фінансів і розробку антикорупційних стратегічних документів. Загалом Україна запровадила одну з найрадикальніших та найвідкритіших у світі систем контролю за статками публічних службовців.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#C1B434">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Вересень 2019</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Початок роботи Вищого антикорупційного суду</h3>
<div class="tiu35-desc">Цей орган був останнім зі спеціалізованих інституцій, які створювалися в межах антикорупційної реформи.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#D2B22A;min-height:190px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2020</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Запуск додатка та порталу «Дія»</h3>
<div class="tiu35-desc">Масштабна цифровізація державних послуг, яка усунула побутову корупцію та людський фактор у десятках сфер — від видачі посвідчень до реєстрації ФОП.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-right"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imagediia.png" alt="Іконки Дії та герба України" style="max-width:280px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#E4B01F">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2020</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Законодавчий захист викривачів корупції</h3>
<div class="tiu35-desc">Це стало першим кроком у впровадженні цього інституту: з&#8217;явилися правові гарантії, була передбачена виплата винагороди та захист від звільнення для людей, які повідомляють про корупційні злочини. Але ці норми ще необхідно підтягнути до європейських стандартів.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-epoch tiu35-epoch-3">
<div class="tiu35-epoch-badge">Епоха 3. Випробування війною, стійкість та зрілість антикорінституцій (2022–2026 роки)</div>
<div class="tiu35-epoch-outline">
<div class="tiu35-epoch-text">Навіть під час повномасштабної війни Україна не відмовилася від антикорупційного курсу, а навпаки — закріпила його як умову руху до ЄС. Затримання найвищих посадовців, розвиток системи DREAM для прозорої відбудови і, головне, люди, які виходять захищати інституційну стійкість та відстоювати реформи, — усе це найкращий доказ того, що антикорупційна система стала частиною суспільного договору в Україні.</div>
</p>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#F5AE14;min-height:305px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Червень 2022</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Отримання Україною статусу кандидатки на вступ до Євросоюзу</h3>
<div class="tiu35-desc">Антикорупційні реформи були офіційно закріплені як базова умова для вступу до Євросоюзу.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-left"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imageeu.png" alt="Руки тримають Україну під прапором ЄС" style="max-width:350px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#FCB20E">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Березень 2023</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Затвердження Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки на виконання Антикорупційної стратегії</h3>
<div class="tiu35-desc">Покроковий план дій із чіткими індикаторами для десятків державних органів. У 2024 році ДАП адаптували, додавши в неї пункти, які враховували особливий воєнний контекст.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#FCBC0A">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">Травень 2023</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Затримання Голови Верховного Суду Всеволода Князєва</h3>
<div class="tiu35-desc">Він став найвищим за посадою підозрюваним та обвинуваченим у топкорупції. А це вже доказ того, що для антикорсистеми немає «недоторканних» посад.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#FCC507">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2023–2024</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Запуск та розвиток екосистеми DREAM</h3>
<div class="tiu35-desc">Єдина електронна система управління відбудовою. У межах коаліції RISE Ukraine Transparency International Ukraine адвокувала створення такої платформи, а потім долучилася до запуску системи.</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#FCCE03;min-height:290px">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2025–2026</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Захист інституційної автономії антикорсистеми як показник зрілості суспільства</h3>
<div class="tiu35-desc">У липні 2025 року люди з картонками відстояли незалежність НАБУ і САП, а в липні 2026 вийшли на протести проти посилення тиску та згортання реформ. Громадянське суспільство України показало, що може захищати антикорінституції від політичного тиску, вимагаючи невідворотності покарання та безперервності євроінтеграційного руху держави.</div>
</div>
<div class="tiu35-item-img tiu35-img-to-left"><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/08/tiu35imageprotest.png" alt="Люди на акції протесту з плакатами" style="max-width:400px"></div>
</div>
<div class="tiu35-item" style="--ac:#FCD700">
<div class="tiu35-dot"></div>
<div class="tiu35-year">2025–2026</div>
<div class="tiu35-card">
<h3>Хвиля підозр високопосадовцям і топбізнесменам (справа «Мідас» та розслідування щодо маєтків «Династії»)</h3>
<div class="tiu35-desc">НАБУ і САП вручили підозри ексвіцепрем&#8217;єру Олексію Чернишову, бізнесмену Тімуру Міндічу, ексміністру енергетики Герману Галущенку, екскерівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку за звинуваченнями в участі у злочинних організаціях, відмиванні коштів та зловживанні владою.</div>
</div>
</div>
</div>
<div class="tiu35-conclusion">
<div class="tiu35-conclusion-text">Із здобуттям незалежності суспільство стало на шлях великих змін. Незалежність була виборена зусиллями тих, хто не боявся, — і ми продовжуємо цю боротьбу. Разом із тими, хто захищає Україну на фронті, ми розбудовуємо і відстоюємо державу, засновану на верховенстві права та міцних інституціях.</div>
<div class="tiu35-conclusion-text"><b>Попереду — нові випробування. Але 35 років довели: Україна вміє розвивати і захищати свої здобутки.</b></div>
</p>
</div>
</div>
</div>
<p><script>
(function() {
  var items = document.querySelectorAll('#tiu35-timeline-wrap .tiu35-item');
  if (!('IntersectionObserver' in window)) { return; }
  items.forEach(function(i){ i.classList.add('tiu35-hidden'); });
  var obs = new IntersectionObserver(function(entries) {
    entries.forEach(function(e) {
      if (e.isIntersecting) {
        e.target.classList.remove('tiu35-hidden');
        e.target.classList.add('tiu35-visible');
      }
    });
  }, { threshold: 0.15 });
  items.forEach(function(i){ obs.observe(i); });
})();
</script><br />
<script>
(function() {
  var bg = document.getElementById('tiu35-bg-outer');
  if (!bg) { return; }
  function fitFullWidth() {
    /* спочатку прибираємо позиціонування, щоб дізнатися справжнє,
       "природне" положення блока в потоці сторінки */
    bg.style.position = 'static';
    bg.style.left = 'auto';
    bg.style.marginLeft = '0px';
    bg.style.width = 'auto';
    var rect = bg.getBoundingClientRect();
    var vw = window.innerWidth || document.documentElement.clientWidth;
    /* тепер зсуваємо блок точно до лівого краю екрана і розтягуємо на всю його ширину */
    bg.style.position = 'relative';
    bg.style.left = '0px';
    bg.style.marginLeft = (-rect.left) + 'px';
    bg.style.width = vw + 'px';
  }
  fitFullWidth();
  window.addEventListener('resize', fitFullWidth);
  window.addEventListener('orientationchange', fitFullWidth);
})();
</script></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/35-rokiv-osnovni-antykoruptsijni-peremogy-nezalezhnosti/">35 років. Основні антикорупційні перемоги Незалежності</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Незалежні міжнародні експерти мають зберегти вирішальний голос у конкурсних комісіях</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/mizhnarodni-eksperty-mayut-zberegty-vyrishalnyj-golos-u-konkursnyh-komisiyah/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 06 Aug 2026 06:37:51 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33489</guid>

					<description><![CDATA[<p>Відомості, наведені прокурором під час обрання запобіжного заходу ексвіцепрем’єрці Ользі Стефанішиній, підтвердили, що участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях — критично важлива для аполітичності при призначеннях на ключові посади.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/mizhnarodni-eksperty-mayut-zberegty-vyrishalnyj-golos-u-konkursnyh-komisiyah/">Незалежні міжнародні експерти мають зберегти вирішальний голос у конкурсних комісіях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Відомості, наведені прокурором під час обрання </span></i><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/news/obrannya-zapobiznogo-zaxodu-olzi-stefanisinii-advokati-zayavili-pro-povnu-neobgruntovanist-pidozri"><i><span style="font-weight: 400;">запобіжного заходу</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> ексвіцепрем’єрці Ользі Стефанішиній, підтвердили, що участь міжнародних експертів у конкурсах до ключових державних органів в Україні з переважним правом голосу є критично важливою для аполітичності при призначеннях на ключові посади.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">5 серпня під час обрання запобіжного заходу колишній посолці України у США, ексвіцепрем’єрці з питань євроінтеграції — міністерці юстиції Ользі Стефанішиній, яку НАБУ-САП підозрюють у </span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/news/eksposolka-ukrayini-v-ssa-olga-stefanisina-otrimala-pidozru-vid-nabu-yii-obirayut-zapobiznii-zaxid"><span style="font-weight: 400;">незаконному збагаченні</span></a><span style="font-weight: 400;"> та недостовірному декларуванні, прокурор САП зачитав переписку, яка може свідчити про її імовірний вплив на призначення голови НАЗК. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У наведених даних ідеться про те, що вона давала вказівки держсекретарю Мін’юсту Олександру Буханевичу (раніше — керівник служби ексвіцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної) щодо складу конкурсної комісії з відбору голови НАЗК, визначала фаворитів та обмінювалася списками кандидатів, позначеними кольорами, із членами комісії, делегованими урядом. Також згадано про подібну взаємодію щодо відбору голови БЕБ та директора НАБУ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для Transparency International Ukraine ці обставини </span><b>вказують на ймовірні спроби членкині Кабміну впливати на перебіг конкурсів на топпосади через делегованих членів комісій з відбору від уряду.</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Це є черговим свідченням, що розмови про відмову від участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях є передчасними, оскільки вони залишаються важливим запобіжником від політизації і забезпечують незалежність таких відборів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Влітку минулого року стався прецедент, коли участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії з відбору членів ВККС припинилася через завершення строку їхніх повноважень. На це гостро відреагували </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/gromadski-organizatsiyi-zaklykayut-zberegty-ta-prodovzhyty-uchast-mizhnarodnyh-ekspertiv-u-konkursnyh-komisiyah/"><span style="font-weight: 400;">90 громадських організацій</span></a><span style="font-weight: 400;">. Ми ж зі свого боку вже тоді </span><a href="https://ti-ukraine.org/blogs/chomu-uchast-mizhnarodnyh-ekspertiv-u-klyuchovyh-vidborah-vazhlyva/"><span style="font-weight: 400;">наголошували</span></a><span style="font-weight: 400;">, що такий сигнал може запустити ланцюгову реакцію згортання міжнародного компонента в інших конкурсах, поставивши під загрозу досягнутий прогрес в реформах. А </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/analiz-zvitu-pro-rozshyrennya-yes-shhodo-ukrayiny-2025/"><span style="font-weight: 400;">Єврокомісія</span></a><span style="font-weight: 400;"> в останньому Звіті про прогрес України так само наполягла на потребі продовжити участь незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І якщо потреба в залученні міжнародних експертів до відбору членів ВККС вже внесена до оновленого Ukraine Facility Plan з дедлайном до кінця 2026 року, питання участі та вирішального голосу їх в інших комісіях наразі залишається відкритим. </span></p>
<p><b>Саме тому Transparency International Ukraine закликає Верховну Раду відреагувати на ці факти та визначити на законодавчому рівні обов’язкове залучення міжнародних експертів у конкурсних процедурах добору керівництва та членів правоохоронних та антикорупційних органів, інституцій судової влади. </b></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Transparency International Ukraine закликає Верховну Раду відреагувати на ці факти та визначити на законодавчому рівні обов’язкове залучення міжнародних експертів у конкурсних процедурах добору керівництва та членів правоохоронних та антикорупційних органів, інституцій судової влади. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/mizhnarodni-eksperty-mayut-zberegty-vyrishalnyj-golos-u-konkursnyh-komisiyah/">Незалежні міжнародні експерти мають зберегти вирішальний голос у конкурсних комісіях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/progres-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-cherven-2026-roku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Віка Карпінська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 06:55:59 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33254</guid>

					<description><![CDATA[<p>Це матеріал TI Ukraine, в якому ми аналізуємо заходи, вжиті для зміцнення антикорупційної екосистеми України з вересня 2025 до червня 2026 року.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/progres-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-cherven-2026-roku/">Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Цей документ — матеріал Transparency International Ukraine (TI Ukraine), в якому ми аналізуємо заходи, вжиті для зміцнення антикорупційної екосистеми України з вересня 2025 до червня 2026 року.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Він доповнює </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/uspihy-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-lypen-2025-roku/"><span style="font-weight: 400;">попередній звіт</span></a><span style="font-weight: 400;"> і виходить напередодні Конференції з відновлення України у Гданську на критичному етапі вступу України до ЄС. 15 червня держави-члени </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/bez-avansiv-i-chernetok-yes-vidkryv-golovnyj-klaster-peregovoriv-z-ukrayinoyu/"><span style="font-weight: 400;">погодилися відкрити</span></a><span style="font-weight: 400;"> переговорний кластер «Основи» (Fundamentals), який, серед іншого, встановлює чіткі очікування щодо реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, які потрібно виконати на шляху до членства. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Звітний період ознаменувався як інституційними успіхами, так і зростанням системних ризиків. Антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС) — продовжують доповнювати чималий список досягнень у сфері розгляду резонансних справ, зокрема у вкрай чутливих енергетичному та оборонному секторах. Стартувала й реформа Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА): оголошено конкурс на нове керівництво. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас посилився цілеспрямований тиск на детективів НАБУ, досі заблокований обов&#8217;язковий зовнішній аудит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), а парламент так і не усунув критичні законодавчі прогалини — ті, на які вказала Європейська Комісія, що закладені у вимогах МВФ і визначені пріоритетними у </span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/news/joint-statement-between-commissioner-marta-kos-and-deputy-prime-minister-ukraine-taras-kachka-2025-12-11_en"><span style="font-weight: 400;">спільній заяві Качки-Кос у грудні 2025 року</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ухвалення </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-uhvalyla-novyj-zakon-pro-publichni-zakupivli/"><span style="font-weight: 400;">нового Закону «Про публічні закупівлі»</span></a><span style="font-weight: 400;"> — ще один вагомий крок до зближення сектору з нормами ЄС, однак попереду ще багато імплементаційної роботи.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">TI Ukraine і надалі тісно співпрацюватиме з українськими інституціями та міжнародними партнерами, підтримуючи антикорупційні реформи, і продовжить аналізувати поточну ситуацію.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	TI Ukraine і надалі тісно співпрацюватиме з українськими інституціями та міжнародними партнерами, підтримуючи антикорупційні реформи, і продовжить аналізувати поточну ситуацію.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><span style="font-weight: 400;">Стан виконання ключових рекомендацій ЄС </span></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">З позитивного — Україна виконала декілька ключових рекомендацій ЄС і узгодила сферу публічних закупівель з європейськими стандартами:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">після ухвалення Закону № 4503-IX реформа АРМА перебуває на етапі імплементації;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">НАБУ і САП продовжують нарощувати результати, САП і ВАКС ухвалили стратегії інституційного розвитку;</span></li>
</ul>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ВАКС суттєво прискорив завершення справ, скоротивши середній строк розгляду з 618 до 405 днів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ухвалено новий Закон «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Державна аудиторська служба отримала розширені повноваження контролювати використання коштів міжнародних партнерів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">затверджено Дорожню карту контролю за публічними закупівлями на 2025–2027 роки.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак низка інших істотних рекомендацій залишається невиконаною.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розширення підслідності НАБУ на всі посади з високим рівнем ризику.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Посилення запобіжників проти обходу виключної підслідності НАБУ з боку ДБР, СБУ, Нацполу та БЕБ.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Уповноваження САП розслідувати справи щодо народних депутатів без попереднього погодження Генеральним прокурором.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Внесення змін до КПК для скасування автоматичного закриття кримінальних справ після спливу строків досудового розслідування та продовження строків давності для корупційних злочинів відповідно до європейських стандартів — обидва пункти згадуються у плані Качки-Кос.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Покращення системи перевірки декларацій, зокрема запровадження ризик-орієнтованого підходу з особливою увагою до посадовців вищого рівня, відповідно до вимог Єврокомісії та Меморандуму МВФ за лютий 2026 року.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Проведення процедури відбору членів Рахункової палати.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Приведення законодавства про публічно-приватне партнерство та концесії у відповідність до acquis ЄС. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Продовження оновлення законодавства про оборонні закупівлі.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Забезпечення комплексної реформи Державної аудиторської служби. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом прогрес неоднозначний. Відчутні здобутки — зокрема реформа АРМА, подальше зростання показників НАБУ, САП і ВАКС та ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі» — контрастують зі зростанням ризиків для незалежності антикорупційних інституцій, дедалі більшим розривом між задекларованими зобов&#8217;язаннями та законодавчою діяльністю, постійними недоліками в кримінально-правовій базі та системі повернення активів, а також заблокованою реформою Рахункової палати.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1UXWiCmNIOE4bJ-Lw8NPCODy2GAZmHsvN/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Відчутні здобутки контрастують зі зростанням ризиків для незалежності антикорупційних інституцій, дедалі більшим розривом між задекларованими зобов&#8217;язаннями та законодавчою діяльністю, постійними недоліками в кримінально-правовій базі та системі повернення активів, а також заблокованою реформою Рахункової палати.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/progres-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-cherven-2026-roku/">Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Основи» боротьби з корупцією: що змінить початок переговорів з ЄС</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/osnovy-borotby-z-koruptsiyeyu-shho-zminyt-pochatok-peregovoriv-z-yes/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Андрій Боровик]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 15 Jun 2026 15:51:39 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=33170</guid>

					<description><![CDATA[<p>В останні дні українці могли багато читати про кластер «Основи». Що це за кластер? Як він впливає на євроінтеграцію і при чому тут боротьба з корупцією?</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/osnovy-borotby-z-koruptsiyeyu-shho-zminyt-pochatok-peregovoriv-z-yes/">«Основи» боротьби з корупцією: що змінить початок переговорів з ЄС</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Сьогодні в Люксембурзі країни ЄС офіційно відкрили перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС. Для широкого загалу це може звучати як чергова дипломатична подія. Але за цією формальністю — роки роботи уряду, державних органів та громадянського суспільства, сотні рекомендацій та конкретні зобов&#8217;язання, від виконання яких залежить майбутнє країни.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В останні дні українці могли багато читати і чути про так званий кластер «Основи». Але що це за кластер? Як він впливає на євроінтеграцію і при чому тут боротьба з корупцією? Спробую пояснити.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Для широкого загалу це може звучати як чергова дипломатична подія. Але за цією формальністю — роки роботи
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Чому «Основи» — це не технічний додаток, а база переговорів</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Кластер 1 — «Основи процесу вступу» — об&#8217;єднує, крім інших, важливі для нас розділи про верховенство права, боротьбу з корупцією, публічні закупівлі та фінансовий контроль. Це не випадковий набір тем, адже саме ці сфери визначають, чи є держава правовою, чи можна їй довіряти як партнеру та чи захищені в ній права громадян і бізнесу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Логіка ЄС проста: кластер 1 відкривають першим і закривають останнім, бо саме він закладає основу для правової визначеності всередині країни та зрештою формує довіру до цієї країни від інших партнерів. Тобто визначає, чи готова країна долучитися до європейської сім’ї.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Навіть якщо Україна виконає всі вимоги в інших п&#8217;яти кластерах — про енергетику, транспорт, сільське господарство — без закриття зобов’язань у межах «Основ» членство в ЄС неможливе. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для нас в TI Ukraine це означає одне: реформи в сфері верховенства права, </span><b>антикорупційна реформа — більше не «паралельний трек». Вони є магістральним шляхом до ЄС.</b></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Для нас в TI Ukraine це означає одне: реформи в сфері верховенства права, антикорупційна реформа — більше не «паралельний трек». Вони є магістральним шляхом до ЄС.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Що Україна справді зробила в боротьбі з корупцією за останній рік</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Критики люблять фіксувати провали — і для цього є підстави. Але чесний аналіз вимагає визнавати і реальні здобутки. І хай як сутужно наразі відбувається голосування за нові реформи, а тим паче їх імплементація, конкретні досягнення таки були.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Із останнього — коли наприкінці травня Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про публічні закупівлі». Це крок, якого Єврокомісія очікувала кілька років, адже новий закон  покликаний узгодити наші закупівельні правила з європейськими. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім цього, помітним антикорупційним досягненням можна вважати те, що НАБУ, САП та ВАКС продовжують помітно нарощувати показники. Збільшується кількість вироків і кількість справ, де фігурують міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, народні депутати та представники судової влади. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До того ж, АРМА після набуття чинності нового закону завершило масштабну інвентаризацію активів за 2017–2025 роки, тож нарешті стало зрозуміло, скільки майна під контролем Агентства. Та й загалом орган лише до кінця 2025 року уклав  більше договорів управління майном, ніж за попередні два роки разом. Після тривалого конкурсу на нового директора Бюро економічної безпеки увійшло в активну фазу реформування після призначення директора. І нарешті НАЗК підготувало нову Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки — тож нині у Верховній Раді аж три проєкти закону, які мали б запустити в роботу цей надважливий документ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кожен із цих кроків — результат тривалої взаємодії громадянського суспільства, уряду, депутатів, міжнародних партнерів і самих антикорупційних інституцій. Але головне, щоб у кожному із цих прикладів було завершено повний цикл змін. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Кожен із цих кроків — результат тривалої взаємодії громадянського суспільства, уряду, депутатів, міжнародних партнерів і самих антикорупційних інституцій. Але головне, щоб у кожному із цих прикладів було завершено повний цикл змін. 
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Де залишаються ризики — і чому розслідування НАБУ змінюють правила гри</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Але мушу бути відвертим — системних проблем залишається ще чимало. Розгляньмо їх на прикладах.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Середня тривалість розгляду справ у ВАКС досягла рекордних 618 днів. Обов&#8217;язкова зовнішня оцінка НАЗК не проводилася понад чотири роки. Рахункова палата вже кілька років працює із шістьма вакантними посадами з одинадцяти — конкурс так і не запущено повноцінно, хоча весь минулий і половину цього року відповідний пункт регулярно з’являвся і зникав з Порядку денного парламенту. Чинна Державна антикорупційна програма виконана лише наполовину.</span></p>
<p><b>І все це — на тлі латентної політичної кризи, запущеної торішніми спробами нівелювати незалежність НАБУ і САП.</b><span style="font-weight: 400;"> Ці намагання виявилися невдалими, що зрештою вилилося в гучні антикорупційні розслідування, як-от операція «Мідас» та справа маєтків «Династії». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Така справді ефективна робота антикорупційних органів несподівано для багатьох запустила в суспільно-політичному просторі інший наратив: мовляв, гучні антикорупційні справи підривають спроможність держави та шкодять її міжнародному іміджу. Але, звісно, це абсолютно маніпулятивна теза. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">По-перше, бо всі дії НАБУ і САП відбувалися в правовому полі: підозри санкціоновані прокурорами після збору доказової бази, фігуранти мали змогу захищати свої права, процес був відкритим для суспільства. По-друге, відсторонення від повноважень осіб, причетних до корупційних схем в енергетиці та обороні під час війни, очищує систему державного управління, а не послаблює її. Тому такі розслідування точно мають працювати в плюс внутрішній спроможності держави.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А з огляду на євроінтеграційний потенціал України, варто згадати, що в усіх наших ключових зобов&#8217;язаннях перед партнерами посилення антикорупційних інституцій прописане як обов’язкова умова підтримки. Бо наші європейські партнери розглядають боротьбу з корупцією як інвестицію в безпеку країни, а не як перешкоду для неї. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На зустрічі в Києві Марта Кос прямо сказала, що нашим державцям треба уникати будь-яких думок про відкат реформ — особливо у сферах антикорупції, судової реформи та незалежності ключових інституцій. Що це, як не підтвердження підтримки наших антикорорганів?</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якісна робота НАБУ і САП — це сигнал інституційної зрілості системи, зрозумілий усім, хто стежить за Україною. І про це мають пам’ятати на Банковій, Грушевського та інших столичних вулицях, де твориться українська політика. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	В усіх наших ключових зобов&#8217;язаннях перед партнерами посилення антикорупційних інституцій прописане як обов’язкова умова підтримки. Бо наші європейські партнери розглядають боротьбу з корупцією як інвестицію в безпеку країни, а не як перешкоду для неї. 
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Що далі, і наскільки реальне членство</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Тут нагадаю, що наразі жодних офіційних термінів вступу України в ЄС немає. І це чесна позиція: швидкість нашого руху залежить не від дат у календарі, а від послідовності реформ. Як зазначила комісарка з питань розширення Марта Кос, уже здійснені Україною реформи — зокрема в межах Ukraine Facility — мають скластися в єдиний переговорний процес. Але для цього вони мають бути реальними, а не декларативними.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для нас у TI Ukraine відкриття кластера 1 — це не привід для святкування, а старт нового етапу відповідальності. Переговори з Євросоюзом створюють зовнішній каркас, але наповнити його змістом може лише внутрішня політична воля. І її послідовність — чи не найважливіший показник, за яким ЄС оцінюватиме Україну в найближчі роки. Євросоюз відкрив нам перші двері — і тепер питання, чи зможемо ми в них увійти. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.</em></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Переговори з Євросоюзом створюють зовнішній каркас, але наповнити його змістом може лише внутрішня політична воля. І її послідовність — чи не найважливіший показник, за яким ЄС оцінюватиме Україну в найближчі роки.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/osnovy-borotby-z-koruptsiyeyu-shho-zminyt-pochatok-peregovoriv-z-yes/">«Основи» боротьби з корупцією: що змінить початок переговорів з ЄС</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна може інтегруватися до ЄС ще до членства</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/ukrayina-mozhe-integruvatysya-do-yes-shhe-do-chlenstva/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 15:09:37 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33110</guid>

					<description><![CDATA[<p>Уже 15 червня в Люксембурзі країни ЄС планують відкрити перший переговорний кластер, але вже дуже скоро процес євроінтеграції України суттєво посилиться.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ukrayina-mozhe-integruvatysya-do-yes-shhe-do-chlenstva/">Україна може інтегруватися до ЄС ще до членства</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><em><span style="font-weight: 400;">Уже 15 червня на міжурядовій конференції в Люксембурзі країни ЄС планують відкрити </span><span style="font-weight: 400;">перший переговорний кластер, але вже дуже скоро процес євроінтеграції України суттєво посилиться.</span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Як </span><a href="https://www.eurointegration.com.ua/news/2026/06/8/7239249/"><span style="font-weight: 400;">повідомила </span></a><span style="font-weight: 400;">єврокомісарка з питань розширення Марта Кос,  вже в середині липня буде можливо також відкрити і п’ять наступних кластерів. «Зараз це абсолютний пріоритет — відкрити всі кластери», — зазначила Кос.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також вона визнала, що країни ЄС відкинули попередній складний і тривалий підхід до євроінтеграції — так зване «зворотне розширення» (reverse enlargement). Натомість обрано проміжний варіант, за якого країни-кандидатки, включно з Україною, зможуть користуватися перевагами членства ще до повноцінного приєднання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Рушієм цього процесу, за словами Кос, стала сама Україна, а також бажання ключових країн ЄС допомогти нам зі вступом. Саме цьому була присвячена ідея німецького канцлера Фрідріха Мерца про особливий формат для України, і цей підхід надалі може спрацювати й для інших країн-кандидаток.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">«</span><i><span style="font-weight: 400;">Сьогоднішні заяви єврокомісарки вказують на те, що відтепер наше приєднання до Євросоюзу залежить від нас як ніколи раніше. Тепер не може бути жодних відмовок, щоб не ухвалювати ті чи інші євроінтеграційні закони чи реформи. Список вимог і необхідних кроків буде доволі чітким. ЄС відкриває шлях до членства, а наше завдання — не давати жодного аргументу скептикам у майбутньому і чітко впроваджувати необхідні зміни</span></i><span style="font-weight: 400;">», — пояснює виконавчий директор TI Ukraine </span><b>Андрій Боровик.</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що вже 15 червня країни ЄС мають проголосувати за відкриття першого переговорного кластера «Основи», до якого входять, зокрема, верховенство права та боротьба з корупцією. TI Ukraine вже три роки відстежує прогрес України в цих сферах та надає рекомендації щодо їх посилення в межах підготовки </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/rozdily-borotba-z-koruptsiyeyu-ta-yustytsiya-svoboda-i-bezpeka-v-tinovomu-zviti-dlya-yevrokomisiyi/"><span style="font-weight: 400;">Тіньових звітів</span></a><span style="font-weight: 400;"> для Єврокомісії. </span></p>
<p><em>Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.</em></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Сьогоднішні заяви єврокомісарки вказують на те, що відтепер наше приєднання до Євросоюзу залежить від нас як ніколи раніше. Тепер не може бути жодних відмовок, щоб не ухвалювати ті чи інші євроінтеграційні закони чи реформи.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ukrayina-mozhe-integruvatysya-do-yes-shhe-do-chlenstva/">Україна може інтегруватися до ЄС ще до членства</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Право на забуття, цифрова приватність та захист прав добросовісних набувачів: аналіз проєкту ЦК</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/pravo-na-zabuttya-tsyfrova-pryvatnist-ta-zahyst-prav-dobrosovisnyh-nabuvachiv-analiz-proyektu-tsk/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 13:36:20 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33089</guid>

					<description><![CDATA[<p>Які зміни пропонує проєкт нового Цивільного кодексу у сферах доступу до інформації та розпорядження публічним майном і які ризики з ними пов’язані.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/pravo-na-zabuttya-tsyfrova-pryvatnist-ta-zahyst-prav-dobrosovisnyh-nabuvachiv-analiz-proyektu-tsk/">Право на забуття, цифрова приватність та захист прав добросовісних набувачів: аналіз проєкту ЦК</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Які зміни пропонує проєкт нового Цивільного кодексу у сферах доступу до інформації та розпорядження публічним майном і які ризики з ними пов’язані.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наприкінці квітня інформаційний простір сколихнула новина про прийняття Верховною Радою за основу </span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69837"><span style="font-weight: 400;">проєкту нового Цивільного кодексу України</span></a><span style="font-weight: 400;"> — документа, покликаного комплексно оновити підходи до регулювання приватноправових відносин. Законодавча ініціатива одразу викликала широкий суспільний резонанс: дискусії розгорнулися в медіа, серед правозахисних і громадських організацій, представників юридичної спільноти та народних депутатів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Автори та прихильники проєкту наполягають на рекодифікації та системному оновленні  діючих засад цивільного (приватного) права, акцентуючи увагу на необхідності дерадянізувати понятійний апарат, модернізувати юридичний статус учасників приватних відносин та інших інститутів цивільного права, підвищити гарантії захисту цивільних прав та інтересів особи, а також гармонізувати українське законодавство із правом Європейського Союзу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас критика проєкту зосереджена не стільки на самій ідеї оновлення Цивільного кодексу, скільки на окремих його положеннях, у яких опоненти вбачають ризики надмірного втручання у сфери свободи слова, відкритих даних, самовираження, сімейних відносин. Додаткові застереження викликає використання у проєкті широких та оціночних категорій, зокрема таких як «доброзвичайність», що може створити передумови для їх неоднакового тлумачення та дискримінаційного застосування. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine також проаналізувала проєкт Цивільного кодексу України (проєкт ЦК). Водночас, з огляду на масштаб і комплексний характер документа, ми зосередили увагу насамперед на окремих аспектах цивільних правовідносин, які безпосередньо пов’язані зі сферою нашої діяльності —- зокрема питаннях відкритості та прозорості, доступу до інформації, а також розпорядження публічними (державними і комунальними) активами. За результатами аналізу було виявлено низку положень, які викликають застереження та потребують доопрацювання під час підготовки проєкту ЦК до другого читання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нам відомо про початок консультацій та обговорень у межах підготовки проєкту ЦК до другого читання. Зокрема щодо можливого доопрацювання окремих положень, які вже стали предметом публічної дискусії — насамперед у частині права на забуття, цифрової приватності юридичних осіб та доброзвичайності. Тож відразу уточнимо, що викладені у цьому юридичному аналізі застереження стосуються проєкту ЦК у редакції, прийнятій Верховною Радою України за основу 28 квітня 2026 року.   </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	критика проєкту зосереджена не стільки на самій ідеї оновлення Цивільного кодексу, скільки на окремих його положеннях, у яких опоненти вбачають ризики надмірного втручання у сфери свободи слова, відкритих даних, самовираження, сімейних відносин.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Короткі висновки та пропозиції</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт нового Цивільного кодексу України демонструє спробу адаптувати приватне право до сучасних суспільних викликів, зокрема розвитку цифрових технологій, електронних комунікацій та обігу інформації. Водночас окремі положення проєкту несуть безпосередні ризики для сфер доступу до інформації, свободи слова та захисту публічних активів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відповідні положення варто доопрацювати перед розглядом проєкту ЦК у другому читанні. </span><b>Ми рекомендуємо парламенту:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у статті 328 виключити можливість вилучення, знеособлення, знищення або деіндексації інформації про особу із загальнодоступних джерел з підстав її «неактуальності», «неповноти» чи «втрати суспільного інтересу»;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уточнити положення статті 353 в частині можливості обробляти дані щодо цифрового образу юридичної особи без отримання її згоди у випадках, коли така інформація відкрита відповідно до закону;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">переглянути доцільність запровадження доброзвичайності як окремого джерела регулювання цивільних відносин, враховуючи наявність уже сформованих та усталених засобів правового регулювання (закону, договору, звичаю);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">переглянути доцільність обмеження держави та територіальних громад щодо витребування майна від добросовісних набувачів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">доповнити статтю 367 обмеженням можливості витребовувати від добросовісного набувача майно, набуте в порядку реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1</span><span style="font-weight: 400;">-1</span><span style="font-weight: 400;"> частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».</span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Відповідні положення варто доопрацювати перед розглядом проєкту ЦК у другому читанні.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Як зараз </span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У сфері доступу до інформації Цивільний кодекс України насамперед регулює особисті немайнові права фізичних та юридичних осіб. Зокрема, статті 200, 277 та 302 ЦК України </span><b>визначають інформацію як окреме нематеріальне благо та закріплюють право особи на інформацію, а також механізми захисту від поширення недостовірної інформації.</b><span style="font-weight: 400;"> Кодекс передбачає право кожної фізичної особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Зокрема, у разі поширення про неї або членів її сім’ї недостовірної інформації фізична особа має право на відповідь, а також на спростування такої інформації. Водночас чинне законодавство не передбачає загального обов’язку вилучати чи знеособлювати таку інформацію — за винятком випадків відкликання документа юридичною особою, яка його видала або прийняла. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується юридичних осіб, то ЦК України також наділяє їх низкою особистих немайнових прав, зокрема правом на недоторканність ділової репутації, таємницю кореспонденції та інформацію. При цьому обсяг таких прав вужчий порівняно з фізичними особами.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">ЦК України формувався у період, коли цифрові платформи, пошукові системи, великі масиви персональних даних та алгоритмічна обробка інформації ще не відігравали настільки значної ролі у суспільному житті. У зв’язку з цим кодекс фактично не містить окремого регулювання цифрової приватності, права на контроль над власними цифровими даними, механізмів деіндексації інформації в пошукових системах чи гарантій щодо обробки персональних даних. Наявні норми про захист приватного життя та інформації мають загальний характер і переважно розраховані на традиційні форми поширення інформації, а не на сучасне цифрове середовище.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Питання прозорості та відкритості інформації значною мірою регулюються не самим ЦК України, а спеціальним законодавством, зокрема законами України «Про інформацію», «Про публічні електронні реєстри», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань», «Про запобігання корупції». Ці та інші акти визначають режими відкритості державних реєстрів, доступу до інформації про фізичних та юридичних осіб, використання бюджетних коштів, декларацій, судових рішень тощо. Якщо інформація законом визначена як відкрита та така, що підлягає оприлюдненню, її дозволено збирати, аналізувати та використовувати, якщо це не порушує спеціальних обмежень щодо персональних даних або інформації з обмеженим доступом. </span></p>
<p><b>Щодо розпорядження державним і комунальним майном</b><span style="font-weight: 400;"> чинний ЦК України визначає загальні засади права власності, правового статусу державної та комунальної власності, а також повноваження держави і територіальних громад як учасників цивільних відносин. Зокрема, статті 316-327 ЦК України закріплюють зміст права власності, форми власності та особливості здійснення права державної і комунальної власності. Кодекс виходить із того, що держава та територіальні громади реалізують право власності через уповноважені органи, а розпорядження публічними активами має здійснюватися в межах закону та відповідно до публічного інтересу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрема увага у кодексі приділена </span><b>питанню захисту права власності</b><span style="font-weight: 400;">. Стаття 386 гарантує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб&#8217;єктів права власності. Водночас у статті 388, яка стосується права власника на витребування майна від добросовісного набувача, спостерігається дисбаланс між захистом приватної власності та інтересами держави і територіальних громад у сфері збереження публічних активів. Так, держава або громади не можуть витребувати своє нерухоме майно від добросовісного набувача (особи, яка не знала і не могла знати про незаконність походження активу), якщо з моменту реєстрації права власності першого набувача на це майно або з дати передачі йому такого майна у власність (якщо воно не підлягає реєстрації) минуло понад десять років. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	ЦК України формувався у період, коли цифрові платформи, пошукові системи, великі масиви персональних даних та алгоритмічна обробка інформації ще не відігравали настільки значної ролі у суспільному житті.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Що пропонується?</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт ЦК суттєво </span><b>розширює наявні обмеження щодо використання даних та інформації про фізичну особу</b><span style="font-weight: 400;">, зокрема у цифровому середовищі. На відміну від чинного кодексу, який переважно оперує традиційними категоріями приватності та захисту особистого життя, проєкт намагається врахувати розвиток соціальних мереж, месенджерів і технологій штучного інтелекту.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема, за згодою особи допускається використання її зображення та голосу (стаття 318), а також створення цифрового контенту, що реалістично імітує зображення, голос, манеру поведінки чи інші вирізняльні особливості конкретної фізичної особи, зокрема із застосуванням технологій штучного інтелекту (стаття 321). Ба більше, використання контенту, створеного із застосуванням технологій штучного інтелекту, має супроводжувати чітке та видиме маркування щодо його синтетичного походження. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Новелою є </span><b>запровадження прав фізичних та юридичних осіб на цифровий образ та цифровий особистий простір (цифрову приватність)</b><span style="font-weight: 400;">. Цифровий образ охоплює будь-які форми представлення та вирізнення особи в цифровому середовищі, як-от облікові записи, акаунти, особисті сторінки, персональні дані, аватари, цифрові профілі, зокрема в соціальних мережах, системах електронного урядування, зображення, відеозаписи, звукозаписи, електронні підписи та печатки тощо. При цьому, копіювання, використання та обробка даних щодо цифрового образу особи можлива за її згодою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім того, проєкт закріплює обмеження щодо оприлюднення та поширення особистої цифрової інформації, зокрема електронних поштових повідомлень, телефонних розмов та повідомлень, електронних текстових, голосових повідомлень, зображень, аудіо-, відеоспілкування в месенджерах, соціальних мережах (стаття 333), а також особистих нотаток в електронній формі (стаття 332) за згодою особи. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще однією новелою проєкту ЦК є </span><b>право на забуття</b><span style="font-weight: 400;">. Згідно з ним, будь-яка фізична особа може вимагати вилучення, знеособлення, знищення інформації про себе із загальнодоступних джерел, припинення видачі посилань (деіндексації) на таку інформацію за її іменем, якщо така інформація є недостовірною, неактуальною, неповною, обробленою протиправно або такою, що втратила суспільний інтерес, а її подальша обробка завдає шкоди особистим правам такої особи. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але право на забуття фізичної особи не може бути застосовано у випадках, якщо персональні дані: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">необхідні для здійснення права на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">становлять архівну та/або культурну цінність або є частиною історичних, наукових або статистичних досліджень; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">стосуються посадової, службової або іншої публічної особи і пов’язані з виконанням нею своїх посадових, службових обов’язків або суспільних функцій;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">необхідні для цілей охорони здоров’я населення та окремих осіб; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">необхідні для виконання визначеного законом обов’язку володільця даних з обробки таких персональних даних.  </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується захисту державної та комунальної власності, то проєкт ЦК </span><b>зберігає та деталізує наявне обмеження можливості для держави або територіальних громад повернути майно, яке протиправно вибуло з їхньої власності</b><span style="font-weight: 400;">, якщо з моменту його набуття добросовісним набувачем минуло десять років.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім того, проєкт зберігає спеціальний підхід до визначення початку перебігу позовної давності у спорах про витребування майна, переданого з державної або комунальної у приватну власність. Такий строк пропонується обчислювати з дати державної реєстрації права власності за першим набувачем або з моменту передачі йому майна, якщо воно не підлягає державній реєстрації.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Що стосується захисту державної та комунальної власності, то проєкт ЦК зберігає та деталізує наявне обмеження можливості для держави або територіальних громад повернути майно, яке протиправно вибуло з їхньої власності, якщо з моменту його набуття добросовісним набувачем минуло десять років.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Ризики</span></h2>
<h3><b>1. Щодо права на забуття</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Проблема запропонованої у статті 328 проєкту ЦК концепції права на забуття полягає насамперед у тому, що окремі критерії її застосування сформульовані надто широко та мають оціночний характер. Зокрема, йдеться про такі категорії, як «неповна інформація», «неактуальна інформація» або «інформація, що втратила суспільний інтерес», зміст яких не має чітких законодавчих меж та може тлумачитися довільно.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За відсутності зрозумілих критеріїв балансування між правом особи на приватність та суспільним інтересом у доступі до інформації існує ризик, що </span><b>право на забуття може перетворитися на інструмент для приховування суспільно важливої інформації. </b><span style="font-weight: 400;">Зокрема, такі механізми потенційно можуть використовуватися недоброчесними особами для видалення, деіндексації або обмеження доступу до інформації у засобах масової інформації, журналістських розслідуваннях та на порталах відкритих даних.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Формально право на забуття не буде абсолютним і не передбачатиме автоматичного видалення інформації, однак запропоновані запобіжники можуть виявитися недостатніми. Зокрема, статус посадової, службової чи публічної особи може бути втрачений, але суспільний інтерес до інформації про корупційні, репутаційні скандали чи інші факти щодо такої особи зберігатиметься. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В результаті журналісти, агрегатори відкритих даних і навіть користувачі соціальних мереж будуть змушені доводити в суді наявність суспільного інтересу до інформації про колишніх посадовців, корупціонерів або інших осіб. Це матиме стримувальний ефект для сфери свободи слова, адже медіа та громадськість уникатимуть поширення або збереження такої інформації через ризик судових спорів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремий ризик полягає в тому, що судова практика щодо таких положень формуватиметься поступово і може бути непередбачуваною. До її усталення наявність такої норми може використовуватися як інструмент тиску на журналістів, громадські організації, викривачів, аналітичні платформи та інших суб’єктів, які працюють із відкритими даними. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Очевидно, так зване «право на забуття» є спробою авторів відтворити у проєкті ЦК право на стирання («право бути забутим»), передбачене Регламентом ЄС 2016/679 про захист персональних даних (General Data Protection Regulation, GDPR). Однак, при імплементації цього підходу не було враховано, що згідно з пунктом 3(d) статті 17 відповідного Регламенту ЄС використання персональних даних для досягнення цілей суспільних інтересів є обмеженням щодо вилучення даних, а не підставою для відповідного звернення. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тому під час підготовки до другого читання доцільно переглянути положення статті 328 та виключити можливість вилучення, знеособлення, знищення або деіндексації інформації про особу із загальнодоступних джерел на підставі її «неактуальності», «неповноти» чи «втрати суспільного інтересу», оскільки такі критерії є оціночними та створюють ризики для обмеження доступу до суспільно важливої інформації. Натомість право на забуття доцільно обмежити випадками, коли інформація про особу є недостовірною або обробленою протиправно. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	За відсутності зрозумілих критеріїв балансування між правом особи на приватність та суспільним інтересом у доступі до інформації існує ризик, що право на забуття може перетворитися на інструмент для приховування суспільно важливої інформації.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>2. Щодо цифрової приватності юридичних осіб</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">У статтях 345 та 353 проєкту ЦК за юридичними особами закріплюються права на цифровий образ та цифровий особистий простір (цифрову приватність). Цифровий образ охоплює будь-які форми представлення в цифровому середовищі, як-от облікові записи, акаунти, персональні сторінки, цифрові профілі, зокрема в соціальних мережах, системах електронного урядування, а також електронні підписи, печатки та інші форми індивідуалізації в цифровому середовищі. При цьому, копіювання, використання та обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи можлива лише за її згодою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Запропоноване регулювання викликає суперечності щодо співвідношення із принципами відкритості публічної інформації, функціонуванням державних реєстрів, журналістською діяльністю та діяльністю сервісів, що агрегують відкриті дані. Зокрема, широке та оціночне визначення цифрового образу потенційно може охоплювати значний масив інформації, яка вже є відкритою відповідно до законодавства, зокрема інформацію про бенефіціарних власників, дані про участь у публічних закупівлях, судових процесах чи використанні бюджетних коштів. </span><b>Існує ризик, що такі норми можуть бути використані для обмеження доступу до суспільно важливої інформації або створення додаткових юридичних ризиків для журналістів, громадських організацій та аналітичних платформ, які працюють з відкритими даними.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім того, концепція цифрової приватності за своєю природою насамперед пов’язана із захистом приватного життя та персональних даних фізичної особи. Натомість щодо юридичних осіб можуть існувати окремі цифрові немайнові права, пов’язані із захистом ділової репутації, комерційної таємниці, електронних комунікацій чи засобів електронної ідентифікації. У зв’язку з цим запропоноване проєктом фактичне поширення повноцінної конструкції «цифрової приватності» на юридичних осіб видається сумнівним. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У цьому контексті обґрунтованою можна вважати необхідність уточнити положення статті 353 про можливість обробки даних щодо цифрового образу юридичної особи без отримання її згоди у випадках, коли така інформація є відкритою відповідно до закону. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Існує ризик, що такі норми можуть бути використані для обмеження доступу до суспільно важливої інформації або створення додаткових юридичних ризиків для журналістів, громадських організацій та аналітичних платформ, які працюють з відкритими даними.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><b>3. Щодо застосування доброзвичайності як джерела регулювання цивільних відносин</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт ЦК поряд із законом, договором та звичаєм виокремлює ще один засіб регулювання приватних відносин — доброзвичайність, під якою пропонується розуміти сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому доброзвичайність безпосередньо впливатиме на ключові сфери приватних відносин. Зокрема, зміст договору не може суперечити доброзвичайності, інакше суд може визнати такий договір недійсним. Фізична особа зможе вільно обирати форми та способи прояву своєї індивідуальності, визначати власну поведінку й ухвалювати рішення лише у спосіб і в межах, що, зокрема, не суперечать доброзвичайності. Крім того, під час здійснення права власності та виконання пов’язаних із ним обов’язків власник також буде зобов’язаний дотримуватися вимог доброзвичайності. </span></p>
<p><b>Запровадження такої категорії фактично означає, що на регулювання цивільних відносин можуть впливати не лише норми закону, а й доволі суб’єктивні уявлення про моральність, етичність чи «належну» поведінку. </b><span style="font-weight: 400;">Водночас використання настільки широкої та невизначеної категорії викликає застереження з точки зору принципу правової визначеності, оскільки межі поняття «доброзвичайність» залишаються нечіткими та можуть істотно відрізнятися залежно від суспільного контексту, суб’єктивного сприйняття або судової практики. За відсутності чітких критеріїв застосування це також може створювати ризики вибіркового або дискримінаційного підходу під час оцінки поведінки учасників цивільних правовідносин. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З огляду на це доцільно переглянути доцільність застосування доброзвичайності як окремого джерела регулювання цивільних відносин, враховуючи наявність уже сформованих та усталених засобів правового регулювання — закону, договору та звичаю. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Запровадження категорії «доброзвичайність» фактично означає, що на регулювання цивільних відносин можуть впливати не лише норми закону, а й доволі суб’єктивні уявлення про моральність, етичність чи «належну» поведінку.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>4. Щодо особливостей витребування державного та комунального майна від добросовісного набувача</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт Цивільного кодексу закріплює чинне обмеження можливості для держави або територіальних громад повернути майно, яке протиправно вибуло з їхньої власності, якщо з моменту його продажу добросовісному набувачу минуло 10 років. Таке обмеження фактично легалізує незаконне відчуження у держави або громади майно через шахрайські схеми та зловживання службових осіб.  </span></p>
<p><b>Встановлення часових рамок для витребування майна може призвести до втрати державою та відповідними територіальними громадами активів, які протиправно вибули з їхньої власності внаслідок шахрайських схем, зловживання посадовими особами службовим становищем чи інших незаконних дій, оскільки обмежить можливість їх повернути, в тому числі навіть у судовому порядку.</b><span style="font-weight: 400;"> При цьому, передбачений перелік винятків, на які не поширюються обмеження (об’єкти критичної інфраструктури, культурної спадщини, природно-заповідного фонду), є надто вузьким і не враховує інші об&#8217;єкти, наприклад, землі лісогосподарського призначення чи прибережні землі навколо річок та водойм, які традиційно викликають підвищений інтерес серед забудовників.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще більшу шкоду для захисту майнових інтересів держави та громади несе зміна підходу до обчислення початку перебігу позовної давності для звернення до суду з вимогами про витребування майна. Замість застосування загального підходу, коли перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, початок перебігу такого строку встановлено з дати державної реєстрації права власності або передачі майна добросовісному набувачу. А оскільки подання стороною у справі заяви до суду про сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, </span><b>на практиці в держави або громади буде не 10, а лише 3 роки для повернення незаконно відчуженого майна</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зміна підходу до початку відліку позовної давності в цій категорії справ також може посприяти зростанню кількості протиправних схем з відчуження чужого майна в майбутньому, адже після перереєстрації права власності час гратиме не на користь законного власника. При цьому, фактично презюмується, що держава чи громада  обізнані про зміну власника майна вже з моменту внесення відповідного запису до державного реєстру. Такий підхід не враховує реальних обставин виявлення порушень, які нерідко стають відомими лише через значний проміжок часу, зокрема за результатами аудиту, журналістського розслідування, кримінального провадження або зміни керівництва органу влади. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім того, замість покладення обов&#8217;язку компенсації вартості майна на особу, винну у його незаконному відчуженні, </span><b>чинний кодекс та проєкт ЦК фактично зобов&#8217;язують власника (державу або громаду) викупити своє майно, а лише потім вирішувати спір з винною особою</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас такий підхід є ризиковим і з огляду на необхідність здійснення бюджетних витрат, адже це – додатковий фінансовий тягар, який може бути особливо відчутним для місцевих бюджетів. Вони взагалі можуть не передбачати таких запланованих видатків, але в разі невнесення коштів на рахунок суду той не зможе прийняти рішення про повернення майна. Крім того, добросовісний набувач міг придбати майно за заниженою вартістю, тоді як державі або громаді необхідно компенсувати його ринкову вартість. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У березні минулого року TI Ukraine </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-prezydenta-vetuvaty-zakonoproyekt-12089/"><span style="font-weight: 400;">закликала ветувати</span></a><span style="font-weight: 400;"> аналогічний за змістом законопроєкт № 12089, але він зрештою набрав чинності. Тож до другого читання необхідно переглянути доцільність збереження обмежень для держави та територіальних громад щодо витребування майна від добросовісних набувачів.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Встановлення часових рамок для витребування майна може призвести до втрати державою та відповідними територіальними громадами активів, які протиправно вибули з їхньої власності внаслідок шахрайських схем, зловживання посадовими особами службовим становищем чи інших незаконних дій, оскільки обмежить можливість їх повернути, в тому числі навіть у судовому порядку.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>5. Встановлення додаткових гарантій для покупців підсанкційних активів</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">У нашому </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/shho-vidbuvayetsya-z-konfiskovanymy-pro-rosijskymy-aktyvamy-v-ukrayini/"><span style="font-weight: 400;">дослідженні</span></a><span style="font-weight: 400;"> щодо реалізації конфіскованих російських активів ми акцентували на проблемі небажання інвесторів брати участь в аукціонах з придбання такого майна через недовіру до їхнього бекграунду, пов’язаного з ризиками оскарження колишніми власниками. Потенційні покупці потребують додаткових гарантій від держави, щоб за будь-якого розвитку подій вони не залишилися без майна. І на сьогодні для них у законодавстві передбачено єдиний вид гарантії — обмеження витребування попереднім власником майна, проданого добросовісному набувачу в порядку приватизації на електронному аукціоні, передбачені статтею 388 Цивільного кодексу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але частину активів, зокрема об&#8217;єкти житлового фонду, Фонд держмайна продавав на електронних аукціонах у порядку відчуження об&#8217;єктів державної власності, відмінному від приватизації. Більш того, у січні 2026 року уряд затвердив новий, окремий порядок реалізації підсанкційних активів. А отже на майно, продане за цими процедурами, не поширюватимуться гарантії добросовісним набувачам. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Як наслідок, виникла потреба розширити такі гарантії. У січні 2025 року парламент прийняв </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#n240"><span style="font-weight: 400;">зміни до Цивільного кодексу України</span></a><span style="font-weight: 400;">, якими передбачив обмеження витребування майна від добросовісного набувача, якщо він набув його за результатами електронного аукціону. Але вони не запрацювали через техніко-юридичні неузгодженості діючої та прийнятої норми. Не з’явилася норма і в проєкті Цивільного кодексу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З огляду на це доцільно передбачити відповідні гарантії шляхом обмеження можливості витребовувати від добросовісного набувача майно, набуте в порядку реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1</span><span style="font-weight: 400;">-1</span><span style="font-weight: 400;"> частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	У січні 2025 року парламент прийняв зміни до Цивільного кодексу України, якими передбачив обмеження витребування майна від добросовісного набувача, якщо він набув його за результатами електронного аукціону. Але вони не запрацювали через техніко-юридичні неузгодженості діючої та прийнятої норми. Не з’явилася норма і в проєкті Цивільного кодексу.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Висновки та рекомендації</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт нового Цивільного кодексу України демонструє спробу адаптувати приватне право до сучасних суспільних викликів, зокрема розвитку цифрових технологій, електронних комунікацій та обігу інформації. Водночас окремі положення проєкту несуть безпосередні ризики для сфер доступу до інформації, свободи слова та захисту публічних активів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема, положення про право на забуття та цифрову приватність юридичних осіб у запропонованому вигляді можуть створити передумови для обмеження доступу до суспільно важливої інформації, ускладнення діяльності журналістів, громадських організацій та сервісів, що працюють з відкритими даними. Оціночні критерії на кшталт «неактуальності» інформації чи «втрати суспільного інтересу» не мають чітких меж і можуть застосовуватися довільно, що створює ризики зловживань та стримувальний ефект для сфери сфери свободи слова, адже медіа та громадськість уникатимуть поширення або збереження такої інформації через можливі судові спори.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Застереження також викликає запровадження доброзвичайності як окремого джерела регулювання цивільних відносин. Надання морально-етичним категоріям самостійного регулятивного значення може розширити простір для суб’єктивного тлумачення та неоднакового застосування норм, що потенційно суперечить принципу правової визначеності та створює ризики вибіркового або дискримінаційного підходу у правозастосуванні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремої уваги потребують положення про витребування державного та комунального майна від добросовісного набувача. Запропонований підхід фактично звужує можливості держави та територіальних громад повертати активи, незаконно відчужені внаслідок шахрайських схем чи зловживань, а також створює додаткові фінансові ризики для бюджетів через необхідність попередньо компенсувати вартість майна добросовісному набувачу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас проєкт не усуває проблему відсутності достатніх гарантій для покупців підсанкційних активів, що могло б підвищити ефективність їх реалізації. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відповідні положення варто доопрацювати перед розглядом проєкту ЦК у другому читанні. </span><b>Тож ми рекомендуємо парламенту:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у статті 328 виключити можливість вилучати, знеособлювати, знищувати або деіндексувати інформацію про особу із загальнодоступних джерел з підстав її «неактуальності», «неповноти» чи «втрати суспільного інтересу»;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уточнити положення статті 353 в частині можливості обробки даних щодо цифрового образу юридичної особи без отримання її згоди у випадках, коли така інформація є відкритою відповідно до закону;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">переглянути доцільність запровадження доброзвичайності як окремого джерела регулювання цивільних відносин, враховуючи наявність уже сформованих та усталених засобів правового регулювання (закону, договору, звичаю);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">переглянути доцільність збереження обмежень для держави та територіальних громад щодо витребування майна від добросовісних набувачів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">доповнити статтю 367 обмеженням можливості витребовувати від добросовісного набувача майно, набуте в порядку реалізації активів, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування санкції, передбаченої пунктом 1</span><span style="font-weight: 400;">-1</span><span style="font-weight: 400;"> частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».</span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Проєкт нового Цивільного кодексу України демонструє спробу адаптувати приватне право до сучасних суспільних викликів, зокрема розвитку цифрових технологій, електронних комунікацій та обігу інформації. Водночас окремі положення проєкту несуть безпосередні ризики для сфер доступу до інформації, свободи слова та захисту публічних активів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/pravo-na-zabuttya-tsyfrova-pryvatnist-ta-zahyst-prav-dobrosovisnyh-nabuvachiv-analiz-proyektu-tsk/">Право на забуття, цифрова приватність та захист прав добросовісних набувачів: аналіз проєкту ЦК</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Порівняльний аналіз законопроєктів про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/porivnyalnyj-analiz-zakonoproyektiv-pro-antykoruptsijnu-strategiyu-na-2026-2030-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 27 May 2026 09:13:35 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33047</guid>

					<description><![CDATA[<p>Обидва законопроєкти щодо Антикорстратегії ґрунтуються на тексті НАЗК, відправленому уряду ще 2 квітня, але версії неідентичні.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/porivnyalnyj-analiz-zakonoproyektiv-pro-antykoruptsijnu-strategiyu-na-2026-2030-roky/">Порівняльний аналіз законопроєктів про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">15 травня Кабінет Міністрів направив до Верховної Ради урядовий варіант Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (<a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70050">законопроєкт №15230-1</a>)— на два дні пізніше, ніж це зробила голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зі своїм <a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70026">законопроєктом №15230</a>. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Обидва законопроєкти ґрунтуються на тексті НАЗК, підготовленому після погодження з заінтересованими сторонами і відправленому уряду ще 2 квітня, але версії неідентичні. Ми порівняли обидва документи в частині підрозділів, які стосуються антикорупційної політики, запобігання корупції, антикорупційного сегмента кримінальної юстиції та відновлення, і виявили окремі змістовні відмінності. Про що це, розбираємося у матеріалі.</span></p>
<h3><span style="font-weight: 400;">Короткі висновки</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Порівняння показує, що в урядовому законопроєкті, серед найважливішого:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">вилучено як окрему проблему відсутність конкурсної процедури призначення Генерального прокурора (Проблема 2.2.2 у версії голови Антикоркомітету);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">відсутнє положення про реформу добору директора ДБР (Проблема 2.2.7 у версії Стратегії голови Антикоркомітету);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">не передбачено серед переліку потенційних повноважень керівника САП  право самостійно вносити відомості до ЄРДР щодо народних депутатів і право скеровувати окремі заходи міжнародної правової допомоги без залучення Офісу Генерального прокурора;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">скорочено деталізацію положень про визначення зарплати працівників НАЗК на рівні профільного закону (Проблема 1.10.1.1 у версії Стратегії голови Антикоркомітету).</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремі вилучені частини стосуються реформ, які входять до «</span><a href="https://ti-ukraine.org/news/ukrayina-ta-yes-uzgodyly-priorytetnyj-plan-reform-borotba-z-koruptsiyeyu-v-topi/"><span style="font-weight: 400;">плану Качки-Кос</span></a><span style="font-weight: 400;">» — переліку з 10 пріоритетних кроків, узгоджених між Україною та ЄС у грудні 2025 року. За результатами моніторингу TI Ukraine та семи інших аналітичних центрів, прогрес виконання цього плану </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/9-zi-100-eksperty-otsinyly-progres-vykonannya-planu-kachky-kos-yak-krytychno-nyzkyj/"><span style="font-weight: 400;">станом на квітень</span></a><span style="font-weight: 400;"> 2026 року становить лише 9 балів зі 100.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Ми порівняли обидва документи в частині підрозділів, які стосуються антикорупційної політики, запобігання корупції, антикорупційного сегмента кримінальної юстиції та відновлення, і виявили окремі змістовні відмінності.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Чому важливо прийняти Антикорупційну стратегію в найкоротші терміни</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Антикорупційна стратегія — це програмний документ найвищого рівня, який визначає пріоритети державної антикорупційної політики на п&#8217;ять років. На її основі уряд зобов&#8217;язаний протягом шести місяців після набрання законом чинності затвердити Державну антикорупційну програму (ДАП) — операційний план з конкретними заходами, термінами і виконавцями.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нинішня Стратегія — третя в Україні. Перша охоплювала 2014–2017 роки і була зосереджена на створенні антикорупційних інституцій. Після її завершення Україна п&#8217;ять років існувала без стратегічного документа, а наступну прийняли лише у червні 2022 року фактично під тиском вимог ЄС напередодні надання статусу кандидата. Та стратегія мала переважно декларативний характер і не враховувала реалій повномасштабного вторгнення. Нова Стратегія на 2026–2030 роки значно детальніша, охоплює більше сфер і вперше включає окремий розділ про відновлення. Крім того, ця Стратегія має враховувати міжнародні зобовʼязання України у всіх релевантних сферах.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ухвалення Стратегії також є міжнародним зобов&#8217;язанням України — воно передбачене планом Ukraine Facility, Дорожньою картою у сфері верховенства права та «планом Качки-Кос». Дедлайн для ухвалення відповідного закону за Ukraine Facility — кінець червня 2026 року.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">TI Ukraine брала участь у підготовці Стратегії: наші експерти з DOZORRO безпосередньо працювали над підрозділом про публічні закупівлі, а також брали участь в обговореннях інших підрозділів і надавали письмові коментарі. Детальний аналіз тексту Антикорупційної Стратегії НАЗК після публічних обговорень ми </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/analiz-proyektu-antykoruptsijnoyi-strategiyi-na-2026-2030-roky/"><span style="font-weight: 400;">опублікували</span></a><span style="font-weight: 400;"> раніше.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім, окремі наші зауваження, висловлені в цьому аналізі щодо кримінальної юстиції, також були враховані Агентством у версії, яка пішла на погодження уряду на початку квітня і була зареєстрована проєктом закону Анастасією Радіною. Зокрема, ця версія також передбачає скасування «поправок Лозового».</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Окремі наші зауваження, висловлені в цьому аналізі щодо кримінальної юстиції, також були враховані Агентством у версії, яка пішла на погодження уряду на початку квітня і була зареєстрована проєктом закону Анастасією Радіною.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Що змінилося в урядовій редакції документа</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Обидва конкуруючі законопроєкти не є досконалими і можуть бути доопрацьовані у низці положень. Втім, законопроєкт, зареєстрований головою антикоркомітету наразі є найамбітнішою версією документа. Уряд же прибрав низку важливих реформ, чим послабив Стратегію. Розглянемо детальніше запропоновані урядом зніми.</span></p>
<p><b>Конкурс на Генерального прокурора. </b><span style="font-weight: 400;">Найсуттєвіша відмінність полягає у підрозділі «Прокуратура» (2.2). У версії голови антикоркомітету він містить вісім проблем, в урядовій — сім. Урядом вилучив саме Проблему 2.2.2, яка передбачала:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">призначення Генерального прокурора через конкурсну комісію, що надає рекомендації Президенту; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">законодавче визначення підстав для висловлення недовіри та звільнення Генерального прокурора.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">«План Качки-Кос» передбачає комплексний перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до найкращих європейських практик із залученням Венеціанської Комісії. При цьому ця реформа отримала 0 балів з 10 у моніторингу експертної коаліції, адже з грудня 2025 року жодного кроку на виконання цієї реформи зроблено не було. В урядовому законопроєкті проблема не просто перенесена на рівень ДАП, а вилучена повністю.</span></p>
<p><b>Реформа добору директора ДБР. </b><span style="font-weight: 400;">У версії голови антикоркомітету Проблема 2.2.7 охоплює добір керівників Національної поліції і Державного бюро розслідувань &#8212; із конкретним результатом щодо вдосконалення процедури добору директора ДБР з урахуванням рекомендацій Єврокомісії. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В урядовій версії Проблема 2.2.6 передбачає лише добір керівництва Нацполіції, конкурс на очільника ДБР у цьому законопроєкті відсутній. При цьому реформа ДБР також входить до «плану Качки-Кос» і отримала 1 бал з 10 у моніторингу експертної коаліції.</span></p>
<p><b>Звуження повноважень керівника САП. </b><span style="font-weight: 400;">У версії Стратегії голови антикоркомітету пункт 1.10.3.1 передбачав надання керівнику САП чотирьох категорій повноважень:</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">а) вносити відомості до ЄРДР щодо народних депутатів та погоджувати клопотання, що розглядаються слідчим суддею; б) самостійно надсилати запити про екстрадицію та створювати спільні слідчі групи; в) продовжувати строки досудового розслідування; г) здійснювати будь-які слідчі та процесуальні дії в провадженнях НАБУ без залучення Генерального прокурора.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В урядовій версії залишилося лише два підпункти: б та в. Вилучені пункти а і г — саме ті, які найбільше обмежують залежність САП від Генерального прокурора і зменшують можливість політичного впливу на розслідування. Збереження потреби САП погоджувати процесуальні дії з Генпрокурором — це структурна вразливість, яка дозволяє адміністративними інструментами блокувати або сповільнювати розслідування.</span></p>
<p><b>Деталізація зарплати НАЗК.</b><span style="font-weight: 400;"> У версії голови антикоркомітету пункт 1.10.1.1 містить конкретне формулювання: законодавчо визначити обсяг і структуру зарплати всіх категорій працівників НАЗК для забезпечення прозорості та мінімізації варіативної складової. В урядовій версії залишилося лише загальне «належне правове врегулювання фінансового забезпечення» — без деталей щодо структури оплати. Це некритична зміна, адже передбачити положення щодо заробітної плати усіх працівників НАЗК на рівні профільного закону варто у ДАП. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Обидва конкуруючі законопроєкти не є досконалими і можуть бути доопрацьовані у низці положень. Втім, законопроєкт, зареєстрований головою антикоркомітету наразі є найамбітнішою версією документа.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Що залишилося без змін і що варто додати</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Переважна більшість тексту Стратегії в обох версіях ідентична. Зокрема, збережено: положення про автономне прослуховування для НАБУ, скасування автоматичного закриття кримінальних справ через сплив строків давності, добір до ВККС та ВРП за участі міжнародних експертів з вирішальним голосом, захист викривачів відповідно до Директиви ЄС 2019/1937.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім</span><b> одним із найслабших розділів обох Стратегії є підрозділ про декларування, адже він не передбачає більшу частину міжнародних зобовʼязань України у цій сфері. </b><span style="font-weight: 400;">Зокрема, щодо неефективності автоматичних перевірок та потреби перегляду ризикоорієнтованого підходу. Так, нинішня система фінансового контролю не дозволяє ефективно запобігати саме топкорупції, й цю ситуацію необхідно виправити.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Одним із найслабших розділів обох Стратегії є підрозділ про декларування, адже він не передбачає більшу частину міжнародних зобовʼязань України у цій сфері.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Висновки та рекомендації</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Порівняльний аналіз показує, що уряд скористався місяцем затримки не для поліпшення документа, а для послаблення трьох положень, безпосередньо пов&#8217;язаних із пріоритетами «плану Качки-Кос».</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ці та інші недоліки Стратегії необхідно виправити на етапі ухвалення профільного закону.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Версія, розроблена НАЗК і зареєстрована очільницею антикоркомітету, є більш амбітною і така, що повніше відповідає міжнародним зобов&#8217;язанням України. В будь-якому випадку, між першим і другим читаннями комітет матиме можливість розглянути поправки від усіх суб&#8217;єктів законодавчої ініціативи, зокрема й від уряду.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Вилучення підпунктів а) і г) з пункту 1.10.3.1 щодо повноважень керівника САП — це зміна, яка безпосередньо впливає на операційну незалежність антикорупційної прокуратури. Ці положення мають бути у фінальному тексті АС.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Незалежно від того, яку версію парламент прийме за основу, між читаннями варто розглянути посилення кількох положень. Передусім — щодо ефективності протидії легалізації доходів та конкретизацію підходів до оцінки ефективності е-декларування — зокрема, НАЗК необхідно зосередитися на якості повних перевірок, а не лише на кількості автоматизованих.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Затягувати ще більше з голосуванням Стратегії не можна. Досвід попереднього циклу показав: запізніле прийняття Стратегії та ДАП нівелює актуальність для частини змісту ще до початку їх виконання. При цьому важливо зберегти амбітність документа та ще більше посилити її.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Затягувати ще більше з голосуванням Стратегії не можна. Досвід попереднього циклу показав: запізніле прийняття Стратегії та ДАП нівелює актуальність для частини змісту ще до початку їх виконання.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/porivnyalnyj-analiz-zakonoproyektiv-pro-antykoruptsijnu-strategiyu-na-2026-2030-roky/">Порівняльний аналіз законопроєктів про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>TI Ukraine розпочинає трирічний проєкт з Норвегією</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/ti-ukraine-rozpochynaye-tryrichnyj-proyekt-z-norad/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 11:29:57 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33035</guid>

					<description><![CDATA[<p>TI Ukraine оголошує про запуск нового масштабного проєкту — «Громадський нагляд і доброчесність задля стійкості та відновлення України».</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ti-ukraine-rozpochynaye-tryrichnyj-proyekt-z-norad/">TI Ukraine розпочинає трирічний проєкт з Норвегією</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><em>Transparency International Ukraine<span style="font-weight: 400;"> оголошує про запуск нового масштабного проєкту —</span><span style="font-weight: 400;"> «Громадський нагляд і доброчесність задля стійкості та відновлення України». </span><span style="font-weight: 400;">Проєкт реалізується за підтримки Норвезького агентства з розвитку співробітництва (Norad) у межах Програми підтримки України Нансена.</span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом трьох років проєкт сприятиме посиленню спроможностей громадянського суспільства у сфері моніторингу заходів з відновлення, запобігання нецільовому використанню державних коштів, а також підвищення доброчесності та комплаєнсу українських малих і середніх підприємств. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас передбачено</span><b> посилення інституційної спроможності ключових антикорупційних інституцій</b><span style="font-weight: 400;">, яке допоможе їм виявляти, розслідувати та притягати до відповідальності економічних суб&#8217;єктів, причетних до корупції, і зрештою сприятиме прозорішому й підзвітнішому управлінню фінансуванням відновлення та справедливій участі бізнесу у відбудові.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт також передбачає <strong>моніторинг</strong> понад 1400 <strong>закупівель відбудови</strong>, в межах якого ми плануємо допомогти державі зберегти орієнтовно 3 млрд грн, та початок впровадження Кодифікатора матеріальних ресурсів у Prozorro у співпраці з ДП «Прозорро», Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством економіки. Також у межах проєкту буде впроваджено щонайменше три ключові законодавчі чи політичні зміни, залучено понад 500 представників МСП до програм комплаєнсу й доброчесності із наданням підтримки щонайменше 120 компаніям у запровадженні передових комплаєнс-практик. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремий напрям — </span><b>зміцнення місцевого врядування</b><span style="font-weight: 400;">: понад 500 представників громад отримають навчання, відбудуться заходи з розвитку спроможності із залученням понад 300 громад задля вдосконалення практик управління інвестиціями та підзвітності.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цією ініціативою Норвегія підтверджує послідовність у підтримці реформ урядування в Україні. </span><b>Гунн Йорід Розет</b><span style="font-weight: 400;">, генеральна директорка Norad, наголошує на важливості цієї роботи:</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">«Підтримка боротьби України з корупцією — ключова складова Програми підтримки Нансена. Нові угоди допоможуть українському громадянському суспільству пильно стежити за приватними та державними компаніями, що оперують великими фінансовими потоками. Йдеться, зокрема, про такі сектори як енергетика, природні ресурси, зокрема корисні копалини, та відновлення».</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Підкреслюючи стратегічну важливість норвезької підтримки, виконавчий директор Transparency International Ukraine</span><b> Андрій Боровик </b><span style="font-weight: 400;">зазначив:</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">«Ми щиро вдячні Норвегії за незмінне лідерство та солідарність з Україною під час одного з найскладніших періодів нашої історії. Для Transparency International Ukraine велика честь бути партнеркою Програми підтримки Нансена — наймасштабнішої норвезької громадської ініціативи з надання допомоги, що яскраво засвідчує її довгострокову відданість демократичній стійкості України. З 2022 року Норвегія виділила 37,3 млрд норвезьких крон громадської підтримки. Цей внесок не лише значний за обсягом, а й трансформаційний за впливом».</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт реалізується TI Ukraine спільно з Інститутом аналітики та адвокації (IAA) та Всеукраїнською мережею доброчесності і комплаєнсу (UNIC). Разом ми працюватимемо над тим, щоб відновлення України мало не лише амбітні масштаби, а й ефективне управління.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Запрошуємо стежити за нашими успіхами, знайомитися з результатами проєкту та робити власний внесок у розбудову прозорої та підзвітної України. Новини проєкту публікуватимемо на нашому сайті, а також на платформах</span><a href="https://transparentcities.in.ua/"> <span style="font-weight: 400;">«Прозорі міста»</span></a><span style="font-weight: 400;"> та</span><a href="https://dozorro.org/"> <span style="font-weight: 400;">DOZORRO</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Для TI Ukraine велика честь бути партнеркою Програми підтримки Нансена — наймасштабнішої норвезької громадської ініціативи з надання допомоги, що яскраво засвідчує її довгострокову відданість демократичній стійкості України.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ti-ukraine-rozpochynaye-tryrichnyj-proyekt-z-norad/">TI Ukraine розпочинає трирічний проєкт з Норвегією</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Аналіз проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/analiz-proyektu-antykoruptsijnoyi-strategiyi-na-2026-2030-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 31 Mar 2026 10:47:56 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=32679</guid>

					<description><![CDATA[<p>Деякі з виявлених нами недоліків можуть призвести до неефективності як Антикорупційної стратегії, так і ДАП, яка має бути прийнята на її основі.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/analiz-proyektu-antykoruptsijnoyi-strategiyi-na-2026-2030-roky/">Аналіз проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Новий проєкт Антикорупційної стратегії в частині тих підрозділів, які стосуються антикорупційної політики, запобігання корупції, антикорупційного сегмента кримінальної юстиції та відновлення, в цілому, покриває більшість проблем відповідних сфер. Підрозділ щодо публічних закупівель ми не можемо незалежно оцінювати, адже наші експерти допомагали його готувати. Так, НАЗК долучало до розробки документа експертні групи, які проводили дослідження за відповідними темами, що є позитивною практикою.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також НАЗК зберегло позитивну практику проведення обговорень по всіх підрозділах Антикорупційної стратегії Розділів І та ІІ. Крім того, Агентство </span><a href="https://nazk.gov.ua/uk/1-1-zabezpechennya-formuvannya-koordynatsiya-vykonannya-monitoryng-ta-otsinka-efektyvnosti-derzhavnoi-antykoruptsiynoi-polityky/"><span style="font-weight: 400;">опублікувало </span></a><span style="font-weight: 400;">матеріали, які використовувалися для підготовки проєкту по підрозділах, а ще презентації та запис громадських обговорень та таблицю врахування чи неврахування коментарів громадськості з поясненнями.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо змісту документу, то </span><b>варто також відмітити такі покращення.</b></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">НАЗК врахувало низку пропозицій TI Ukraine: запровадження «стратегічної паузи» між циклами антикорупційної політики, механізм заохочення виконавців ДАП, право НАЗК вносити приписи органам влади.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Вперше відновлення виокремлено в окремий пріоритетний підрозділ Стратегії. Цей підрозділ правильно діагностує проблеми сфери відновлення, однак запропоновані механізми потребують подальшої деталізації на рівні ДАП.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Проєкт демонструє високий рівень відповідності технічним рекомендаціям Єврокомісії, зокрема, в частині антикорупційної кримінальної юстиції.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Підрозділ щодо викривачів пропонує зміни, націлені на увідповіднення національного законодавства Директиві ЄС 2019/1937. Це зміни, на потребі яких давно наголошували як представники громадськості, так і міжнародні партнери. </span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри це, окремі елементи Стратегії можуть бути покращені.</span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Дублювання норм.</b><span style="font-weight: 400;"> В окремих підрозділах (наприклад, підрозділ щодо державної антикорупційної політики) повторюються норми чинного законодавства без додаткової регуляторної цінності. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Недостатня конкретизація окремих стратегічних результатів. </b><span style="font-weight: 400;">Наприклад, щодо захисту незалежності антикорупційних органів від шкідливих законодавчих ініціатив.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Неврахування критичних зауважень у проєкті АС.</b><span style="font-weight: 400;"> У цій версії документа залишилися неврахованими</span> <span style="font-weight: 400;">зауваги щодо неефективності механізму перевірки е-декларацій, відсутності автоматизованого розподілу моніторингів у НАЗК, а також потреби скасувати автоматичне закриття справ через сплив строків досудового розслідування. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Стратегія покриває не всі проблеми, які були артикульовані, але не вирішені попередньою АС. </b><span style="font-weight: 400;">Так, вона не містить положень щодо ефективності протидії легалізації доходів, попри очевидні проблеми у цій сфері. </span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Деякі з цих недоліків можуть призвести до неефективності як Антикорупційної стратегії, так і ДАП, яка має бути прийнята на її основі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наразі проєкт Антикорупційної стратегії переданий на погодження до уповноважених органів. Після цього фінальну версію документа опублікують. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Новий проєкт Антикорупційної стратегії в частині тих підрозділів, які стосуються антикорупційної політики, запобігання корупції, антикорупційного сегмента кримінальної юстиції та відновлення, в цілому, покриває більшість проблем відповідних сфер.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Вступ</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У січні 2026 року НАЗК оприлюднило </span><a href="https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/18/31/1831b53f531bbd2cbfc2b9462c0b170159f0262a23ecf1f863f8634c5872f0cf1671569.pdf"><span style="font-weight: 400;">проєкт</span></a><span style="font-weight: 400;"> Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (далі — АС, Стратегія), який Агентство направило на погодження заінтересованих органів. Новий стратегічний документ містить три розділи замість чотирьох, як це було у чинній АС. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цього разу Агентство покрило першим розділом загальну систему запобігання та протидії корупції, а другим — запобігання корупції у пріоритетних сферах. Крім того, нововведенням став останній розділ, присвячений врегулюванню ключових процедурних аспектів щодо виконання, звітування, моніторингу, координації та оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2026–2030 роки. Цей розділ додали після закінчення раунду обговорень, і представлений він був уже у фіналізованому проєкті, тому представники громадських організацій не мали можливості надати до нього коментарі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Варто також відзначити, що цього разу до написання нової Антикорупційної стратегії </span><b>Агентство залучало групи зовнішніх експертів.</b><span style="font-weight: 400;"> Такий підхід позитивний з погляду інклюзивності й підвищення загального рівня якості розділів. Водночас це також стало ймовірною причиною недостатньої уніфікованості підрозділів, зокрема в питанні їх деталізації.</span></p>
<p><b>TI Ukraine долучалася як до написання певних розділів</b><span style="font-weight: 400;">, так і до обговорень уже представлених НАЗК проєктів документів. Зокрема, наші експерти безпосередньо працювали над написанням розділу щодо публічних закупівель, і наведений нижче аналіз це враховує.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо підрозділів 1.1., 1.3., 1.4., 1.5., 1.6., 1.7, 1.9, 1.10 Розділу І та підрозділів 2.1.1., 2.1.2., 2.3.2. та 2.5. Розділу ІІ Стратегії експерти TI Ukraine долучалися до публічних обговорень цих частин та надавали НАЗК письмові коментарі щодо них.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також важливо зазначити, що НАЗК оприлюднило відповідні </span><a href="https://nazk.gov.ua/uk/antykoruptsiyna-strategiya-na-2026-2030-roky/"><span style="font-weight: 400;">матеріали</span></a><span style="font-weight: 400;"> по всіх підрозділах, так само, як і таблиці врахування/неврахування відповідних коментарів. Це хороша практика, яку Агентство застосовувало і при підготовці попередньої Стратегії. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Отже, пройдемося безпосередньо по підрозділах, опрацьованих TI Ukraine.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Варто також відзначити, що цього разу до написання нової Антикорупційної стратегії Агентство залучало групи зовнішніх експертів. Такий підхід позитивний з погляду інклюзивності й підвищення загального рівня якості розділів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Державна антикорупційна політика</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Підрозділ 1.1 щодо державної антикорупційної політики передбачає врегулювання підготовки та виконання АС та ДАП на майбутні періоди. Порівняно з підрозділом, присвяченим антикорупційній політиці у чинній Стратегії, новий проєкт охоплює вужче поле проблем і стратегічних результатів, які базуються безпосередньо на досвіді підготовки і виконання чинного циклу антикорупційної політики.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Фокус уваги цього підрозділу саме на розробці і виконанні циклу антикорупційної політики цілком виправданий. Попередня Антикорупційна стратегія була першим документом такого типу і містила у розділі щодо антикорупційної політики доволі широкі проблеми і декларативні очікувані результати, як-от зниження загального рівня толерування корупції у населення України. Підрозділ же нового проєкту АС позбавлений цих зайвих новел.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Утім, є у проєкті й недоліки. Так, у підрозділі 1.1 часто пропонується здійснення з боку НАЗК та інших відповідальних органів низки активностей, які ці інституції і так виконують на регулярній основі. Попри це, залишився без урахування наш коментар про те, що не варто дублювати у Стратегії активності органів, які вже й так передбачені законодавством. Агентство пояснило це потребою узгодити Стратегію з нормами законодавства для її належного виконання органами, а також тим, що документ має містити всі можливі заходи для розв’язання описаних у ній проблем. З такою логікою складно погодитися, оскільки сама АС також приймається на рівні закону і її норми є настільки ж обовʼязковими до виконання, як і норми профільних законів. Тому потреби дублювати не виникає. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Позитивно можна оцінити те, що НАЗК врахувало нашу пропозицію щодо введення «стратегічної паузи» між закінченням дії Стратегії та ДАП на 2026–2030 роки та підготовкою наступного циклу антикорупційної політики. Також погодилося НАЗК з потребою впровадити засоби заохочення виконавців ДАП та надати Агентству право вносити приписи, що має суттєво підвищити виконавчу дисципліну органів влади.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім, не знайшов своє відображення у фінальному проєкті документа наш коментар про потребу встановити  прийнятний рівень імплементації ДАП на рівні 90% виконаних заходів, за умови того, що решта 10% або обґрунтовано втратила актуальність, або має фінансові причини їхнього невиконання. Такий рівень відповідає </span><a href="https://www.oecd.org/en/publications/review-of-anti-corruption-reforms-in-ukraine-under-the-fifth-round-of-monitoring_9e03ebb6-en.html"><span style="font-weight: 400;">вимогам </span></a><span style="font-weight: 400;">Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Наразі питання рівня виконання взагалі не врегульоване у проєкті АС.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Деякі наші коментарі щодо покращення координації виконання АС та ДАП Агентство врахувало, що також можна оцінити позитивно. Наприклад, у фінальному проєкті НАЗК передбачило можливості включення до складу Координаційної робочої групи з питань антикорупційної політики представників бізнес-спільноти, наукової спільноти, неурядових організацій, проектів міжнародної технічної допомоги та міжнародних організацій.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Фокус уваги цього підрозділу саме на розробці і виконанні циклу антикорупційної політики цілком виправданий. Попередня Антикорупційна стратегія була першим документом такого типу і містила у розділі щодо антикорупційної політики доволі широкі проблеми і декларативні очікувані результати, як-от зниження загального рівня толерування корупції у населення України.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Аналіз корупційних ризиків та конфлікт інтересів</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Підрозділи Стратегії 1.3–1.5 щодо антикорупційних програм, уповноважених підрозділів та осіб, аналізу корупційних ризиків та моніторингу конфлікту інтересів загалом покривають більшу частину проблем цих галузей. Щодо підрозділів 1.3 та 1.4 у нас виникло менше критичних зауваг, ніж щодо підрозділу про конфлікт інтересів, який також є одним із найбільш деталізованим з усього І розділу АС. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">НАЗК врахувало нашу пропозицію щодо </span><b>перегляду підходів до оплати праці уповноважених</b><span style="font-weight: 400;"> з урахуванням складності функцій, так само, як і пропозицію прямо визначити неврахування результатів попередньої антикорупційної програми підставою для відмови у погодженні нової програми НАЗК.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім, хоча в підрозділі йдеться про посилення </span><b>інституційної незалежності уповноважених</b><span style="font-weight: 400;">, коментарі TI Ukraine щодо санкцій за відсутність уповноважених підрозділів або осіб, так само як і антикорупційних програм, не були відображені в очікуваних результатах Стратегії. Агентство пояснило це тим, що самі очільники організацій мають бути зацікавлені в ефективній внутрішній антикорупційній політиці, тому санкції не будуть дієвими. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У цьому контексті видається, що наявність санкцій за неприйняття антикорупційної програми чи відсутність антикорупційного уповноваженого в організації все-таки стала б додатковим стимулом слідувати вимогам закону. Адже санкції покликані стимулювати якраз тих виконавців, які не проявляють власної ініціативи щодо вказаних вимог.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також Агентство не передбачило необхідність системнішого залучення громадських експертних організацій до оцінки корупційних ризиків і підготовки антикорупційних програм.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо </span><b>якості антикорупційної експертизи </b><span style="font-weight: 400;">НАЗК та Міністерства юстиції, то згідно з наданою </span><a href="https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/dc/87/dc87b7e075cb915ffd4e30ffcf1e86661be1733786828e6fc9ea8462ea2eaed3881967.pdf"><span style="font-weight: 400;">таблицею </span></a><span style="font-weight: 400;">частину коментарів TI Ukraine Агентство планує імплементувати при розробці ДАП. Втім, не знайшла чіткого відображення інтенція НАЗК переглянути свою дискрецію при відборі проєктів нормативно-правових актів на експертизу. Можливо, Агентство змінить свою думку на етапі розробки ДАП і включить цей захід у той документ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо підрозділу по </span><b>конфлікту інтересів,</b><span style="font-weight: 400;"> то НАЗК так і не врахувало найголовніший коментар, який стосувався того, що Агентство досі не застосовує автоматизований розподіл моніторингів між своїми уповноваженими особами, попри критику цього підходу у </span><a href="https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zvit-Komisiyi-z-provedennya-nezalezhnoyi-otsinky-efektyvnosti-diyalnosti-NAZK.pdf"><span style="font-weight: 400;">звіті</span></a><span style="font-weight: 400;"> зовнішньої незалежної оцінки діяльності Агентства за 2020-2021 роки. Агентство пояснило це тим, що запровадження автоматизованого розподілу для ініціативних моніторингів штучно обмежило б здатність НАЗК самостійно та оперативно реагувати на інформацію, що з’являється у публічному просторі, та суттєво знизило б ефективність механізму проактивного контролю</span><i><span style="font-weight: 400;">. </span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми не можемо погодитися з тим, що умовна ефективність моніторингів повʼязана з відсутністю автоматизованого розподілу. Так, повна перевірка декларацій теж може відбуватися через повідомлення фізичних та юридичних осіб або інформацію з медіа, але це не заважає застосовувати розподіл у значно складніших перевірках. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ба більше, логіка надавати перевагу ефективності контролю над його прозорістю загалом не витримує критики в контексті антикорупційної діяльності НАЗК.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також попри коментар TI Ukraine, НАЗК включило в АС результат 1.5.3.2, який передбачає винятки з загального правила отримання подарунків посадовцями у випадку</span><i><span style="font-weight: 400;"> «скрутних життєвих ситуацій»</span></i><span style="font-weight: 400;"> (лікування, зруйноване житло). На нашу думку, це створює ідентифіковані ризики зловживань, а питання допомоги посадовцям має вирішуватися через удосконалення системи соціального захисту таких осіб або створення механізму публічних благодійних зборів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так само Агентство не погодилося з заявленою в нашому коментарі передчасністю потреби запровадити у законодавстві поняття </span><i><span style="font-weight: 400;">«уявний конфлікт інтересів»</span></i><span style="font-weight: 400;">, попри проблеми з тлумаченням вже наявних термінів. Ідеться про те, що попри передбачені Законом визначення реального і потенційного конфлікту інтересів, суди досі не можуть напрацювати однорідну практику у справах, повʼязаних з порушеннями у цій сфері.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Решту положень підрозділу в частині обмежень, повʼязаних з подарунками, корпоративною власністю, суміщенням та сумісництвом посадовців, на нашу думку,  Агентство розробило якісно. Так, вдалося покрити проблему непропорційності вимог щодо обовʼязкової передачі корпоративних прав, потребу переглянути заборону на одержання подарунків та недостатню чіткість нормативного врегулювання суміщення та сумісництва.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Втім, хоча в підрозділі йдеться про посилення інституційної незалежності уповноважених, коментарі TI Ukraine щодо санкцій за відсутність уповноважених підрозділів або осіб, так само як і антикорупційних програм, не були відображені в очікуваних результатах Стратегії.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Фінансовий контроль</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Підрозділ 1.6 щодо фінансового контролю включив проблему неповного охоплення суб&#8217;єктів декларування (працівники патронатних служб, члени виконавчих комітетів місцевих рад тощо), надмірну обтяжливість заповнення декларації, неефективний контроль за своєчасністю подання декларацій та навіть недостатню ефективність фінансового контролю. Всі ці питання важливі для посилення цього механізму і відповідають вимогам Єврокомісії.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри це, підрозділ 1.6 найбільше наразився на нашу критику. Адже НАЗК хоч і визнає наявність проблеми недостатньої ефективності фінансового контролю, проте вбачає причиною тому недостатню автоматизацію та інтероперабельність реєстрів, а також недоліки законодавства. Тоді як громадськість та міжнародні експерти послідовно наголошують, що саме Агентство створило таку систему фінконтролю, яка не дає результатів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До прикладу, в останньому </span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/17115494-8122-4d10-8a06-2cf275eecde7_en?filename=ukraine-report-2025.pdf"><span style="font-weight: 400;">звіті ЄК</span></a><span style="font-weight: 400;"> про розширення щодо України вказано на необхідність зміцнення системи е-декларування, щоб справді ефективно запобігати та виявляти необґрунтовані активи. Комісія заявила, </span><b>що система має практичні та правові недоліки, які насамперед стосуються автоматизованого процесу перевірки.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">НАЗК треба не ще більше автоматизовувати перевірки, а зосередитися на покращенні можливостей проведення повних перевірок саме уповноваженими особами Агентства — лише людина може провести якісне розслідування обставин, які виглядають підозрілими. TI Ukraine неодноразово надавала детальні </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/neobhidni-kroky-dlya-pidvyshhennya-efektyvnosti-nazk/"><span style="font-weight: 400;">рекомендації </span></a><span style="font-weight: 400;">Агентству щодо оновлення системи фінконтролю. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так, попри значні ресурси, вкладені в розробку та функціонування електронних реєстрів декларацій майна, інструменти фінансового контролю здебільшого використовуються для притягнення до відповідальності за досить дріб’язкові випадки приховування майна посадовими особами або внесення недостовірних відомостей у деклараціях. Досить рідко перевірка е-декларацій переростає в серйозні розслідування випадків корупції на топрівні.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема, для виправлення ситуації ми пропонували включити до підрозділу проблему, яка полягає у </span><b>неефективності чинних механізмів фінансового контролю НАЗК</b><span style="font-weight: 400;"> через брак ресурсів Агентства, їх неоптимальне використання, існування дублюючих функцій та інших малорезультативних елементів системи. Розв’язати цю проблему можна через низку змін до законодавства, оновлення внутрішніх нормативно-правових актів та практики їх виконання НАЗК. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім, НАЗК не погодилося з нашими пропозиціями і навіть </span><a href="https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/e0/61/e061a16037d58bc344c5dfd6c347627231f9441d7ad8ddfc3498ec42fb2184e71099251.pdf"><span style="font-weight: 400;">висловило намір</span></a><span style="font-weight: 400;"> врегулювати автоматизацію перевірок, які замінюють собою ручні повні перевірки, на рівні закону.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З того, що НАЗК врахувало, — скасування обов’язку подавати низку проміжних відомостей, які охоплюються річною декларацією, та поширення контролю на посадових осіб держпідприємств (&gt;50% акцій) і членів виконкомів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З таким підходом до ігнорування справді важливих проблем системи запобігання корупції в новій АС ми ще довго не побачимо справжній ефект від роботи Агентства, а натомість знову ставатимемо свідками корупційних скандалів, яким не вдалося запобігти. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	НАЗК треба не ще більше автоматизовувати перевірки, а зосередитися на покращенні можливостей проведення повних перевірок саме уповноваженими особами Агентства — лише людина може провести якісне розслідування обставин, які виглядають підозрілими.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Захист викривачів</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Підрозділ щодо захисту викривачів практично не отримав від нас зауважень. НАЗК розробило його доволі якісно, з належним рівнем деталізації для такого рівня документа, як Антикорупційна стратегія. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей підрозділ покриває як потребу привести законодавство та практику щодо захисту викривачів у відповідність до європейських стандартів, так і необхідність покращити роботу Єдиного порталу повідомлень викривачів та відповідальних органів, підвищення культури викривання тощо.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для досягнення цих цілей Стратегія пропонує комплекс взаємопов&#8217;язаних заходів: приведення національного законодавства у відповідність до </span><a href="https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/1937/oj/eng"><span style="font-weight: 400;">Директиви</span></a><span style="font-weight: 400;"> ЄС 2019/1937 та уніфікацію поняття «викривач», створення інституційної рамки з визначеним координуючим органом і мережею відповідальних підрозділів у державних та приватних організаціях, формування культури викривання і підвищення обізнаності працівників щодо їхніх прав, модернізацію Єдиного порталу повідомлень викривачів з інтеграцією до державних систем і запровадженням мобільного застосунку та інші критично важливі кроки для покращення роботи інституту викривачів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Єдиною важливою пропозицією TI Ukraine було врегулювати співвідношення статусів викривача та конфідента, щоб уникнути правової плутанини. Втім, зважаючи на його специфіку, цей момент, швидше за все, буде відображений уже в ДАП.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також слушними були коментарі від іншої експертної організації, які стосувалися проблеми відсутності належного обліку звернень щодо порушених прав викривачів та низької кількості випадків фактичного поновлення їхніх прав. Саме кількість захищених викривачів є реальним показником ефективності Агентства, тому важливо тримати фокус на цьому. НАЗК не врахувало ці коментарі повністю, але взяло до уваги. Сподіваємося, ці зауваження будуть відображені, якщо не в межах фінального тексту АС, то вже у ДАП.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Єдиною важливою пропозицією TI Ukraine було врегулювати співвідношення статусів викривача та конфідента, щоб уникнути правової плутанини. Втім, зважаючи на його специфіку, цей момент, швидше за все, буде відображений уже в ДАП.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Антикорупційний сегмент кримінальної юстиції</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Підрозділи 1.9 «Протидія корупційним і пов&#8217;язаним з корупцією правопорушенням» та 1.10 «Незалежність, інституційна стійкість та ефективність антикорупційних інституцій» проєкту Антикорупційної стратегії охоплюють систему юридичної відповідальності за корупцію та спроможність антикорупційних органів її забезпечувати. Розділ 1.9 послідовно розкриває види відповідальності — від дисциплінарної через цивільно-правові інструменти до кримінальної. Підрозділ 1.10 структурований навколо чотирьох антикорупційних інституцій — НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом проєкт АС в цій частині </span><b>демонструє високий рівень відповідності технічним рекомендаціям Європейської комісії:</b><span style="font-weight: 400;"> він включає автономне прослуховування для НАБУ, розширення повноважень керівника САП, протидію зловживанню процесуальними правами у ВАКС, посилення внутрішнього контролю у НАБУ. Рекомендацію щодо системи статистичних даних (1.9.4.3) враховано повністю, а проблему «втікачів» (1.9.4.4) — частково.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри це, проєкт стратегії передбачає </span><b>надання НАЗК права самостійно пред&#8217;являти позов про цивільну конфіскацію</b><span style="font-weight: 400;"> (результат 1.9.2.2). Під час громадських обговорень ми рекомендували відмовитися від цього через перевантаженість Агентства та доцільність обмежитися наданням процесуальних можливостей збирати докази після внесення змін до статті 290 ЦПК України. Натомість НАЗК краще зосередитися на отриманні можливості самостійно представляти свої протоколи в судах замість прокурорів, що передбачено у Державній антикорупційній програмі на 2023–2025 роки, втім, досі не реалізовано.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також формулювання проєкту </span><b>не охоплює ситуації предʼявлення позову про цивільну конфіскацію після виправдання особи судом</b><span style="font-weight: 400;">, а охоплює ситуації лише щодо закриття провадження. Це створює правову прогалину, адже виправдувальний вирок та закриття провадження — це різні процесуальні інститути. За відсутності чіткої вказівки на можливість цивільної конфіскації після виправдання держава ризикує втратити цей інструмент у справах, де особи отримують виправдувальні вироки через недоліки доказової бази та вищий стандарт доказування у кримінальному провадженні, ніж у цивільному. Також не артикульована проблема відсутності у прокурорів САП права на отримання інформації з обмеженим доступом для збору доказової бази у справах про необґрунтовані активи.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">TI Ukraine пропонувала </span><b>обумовити передачу справ за протоколами НАЗК до ВАКС попереднім посиленням спроможності суду</b><span style="font-weight: 400;">, наголошуючи на його перевантаженості та браку суддів. Проєкт зберіг положення 1.9.3.3 про розгляд справ у ВАКС без застережень, хоча підрозділ 1.10.4 передбачає заходи з підвищення ефективності суду. Однак логічний зв&#8217;язок між цими положеннями не є очевидним, а часова послідовність їх реалізації не визначена.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми наголошували на необхідності </span><b>конкретизувати положення про спеціальну конфіскацію та строки давності у КК України</b><span style="font-weight: 400;"> (зміна моменту закінчення, розширення підстав зупинення). Проєкт оперує загальними формулюваннями про приведення законодавства у відповідність до стандартів ЄС та ОЕСР, що теоретично може охоплювати ці питання.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільш проблемною виявилася </span><b>відсутність положення про скасування автоматичного закриття справ через сплив строків досудового розслідування</b><span style="font-weight: 400;">. Це питання є однією з найгостріших проблем у практичній площині і вже передбачене у списку </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/ukrayina-ta-yes-uzgodyly-priorytetnyj-plan-reform-borotba-z-koruptsiyeyu-v-topi/"><span style="font-weight: 400;">пріоритетних реформ</span></a><span style="font-weight: 400;"> на шляху до ЄС та у </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/analiz-dorozhnoyi-karty-z-verhovenstva-prava-antykoruptsijni-aspekty/"><span style="font-weight: 400;">Дорожній карті </span></a><span style="font-weight: 400;">з питань верховенства права, однак антикорупційна стратегія як документ найвищого рівня узагальнення антикорупційної політики його не містить.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У порівнянні з попередньою антикорупційною стратегією проєкт </span><b>не містить положень щодо ефективності протидії легалізації доходів</b><span style="font-weight: 400;">. Це викликає занепокоєння з огляду на обставини </span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52025000000000472"><span style="font-weight: 400;">справи «Мідас»</span></a><span style="font-weight: 400;">, які вказують на недостатню ефективність фінмоніторингу, та </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/obmezhenyj-progres-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-shho-rekomenduye-zvit-yevrokomisiyi-2025/"><span style="font-weight: 400;">застереження Єврокомісії</span></a><span style="font-weight: 400;">, що заморожування та конфіскація злочинних активів залишаються дуже обмеженими.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак у розділі про судоустрій і статус суддів враховано нашу пропозицію щодо того, що повинен надалі</span><b> зберігатися добір до ВККС та ВРП за результатами  вдосконаленого  процесу  відбору  за  участю незалежних експертів</b><span style="font-weight: 400;">,</span><b> делегованих міжнародними партнерами, </b><span style="font-weight: 400;">з вирішальним правом голосу таких експертів. А в розділі про прокуратуру, правопорядок і протидію кримінальним правопорушенням позитивним є те, що пропонується</span><b> якісно врегулювати процедури призначення та звільнення Генерального прокурора</b><span style="font-weight: 400;"> з тим, щоб нівелювати ризики неформального чи політичного впливів. Як і те, що пропонується </span><b>відновити проведення конкурсів на посади прокурорів</b><span style="font-weight: 400;"> Офісу Генерального прокурора та обласної прокуратури відповідно до рекомендацій Європейської Комісії.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас критично важливо, щоб амбітні стратегічні результати не залишилися декларативними. Досвід попередньої Стратегії показує, що навіть прогресивні норми можуть бути нівельовані відсутністю політичної волі. Стратегія також могла б визначити механізми захисту незалежності антикорупційних органів від шкідливих законодавчих ініціатив, як це сталося влітку 2025 року з </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/pozbavlennya-nezalezhnosti-nabu-ta-sap-yurydychnyj-analiz-zmin-do-zakonoproyektu-12414/"><span style="font-weight: 400;">законом</span></a><span style="font-weight: 400;">, що обмежував незалежність НАБУ та САП.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Загалом проєкт АС в цій частині демонструє високий рівень відповідності технічним рекомендаціям Європейської комісії: він включає автономне прослуховування для НАБУ, розширення повноважень керівника САП, протидію зловживанню процесуальними правами у ВАКС, посилення внутрішнього контролю у НАБУ.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Відновлення</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Відновлення вперше виокремлено в окремий розділ проєкту АС як одну з пріоритетних сфер державної політики. З огляду на його комплексний характер, частину проблем відображено також у розділах щодо будівництва та публічних закупівель. У профільному ж розділі акцент зробили на стратегічному плануванні, нормативному регулюванні та відборі проєктів відновлення.</span></p>
<p><b>Відсутність комплексної державної стратегії відновлення </b><span style="font-weight: 400;">є першою проблемою, на розв’язання якої спрямована Стратегія. Попри наявність окремих планувальних документів на місцевому та регіональному рівнях, на державному рівні цілісну стратегію ліквідації наслідків збройної агресії та повоєнного відновлення не затверджено, незважаючи на нормативні передумови та спроби розробити </span><a href="https://recovery.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">подібний документ</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наявність документа, який концептуально визначав би сутність відновлення, його цілі та пріоритети, а також передбачав механізми координації, моніторингу та підзвітності, є критично необхідною передумовою для забезпечення ефективного планування, належного фінансування та реалізації проєктів відновлення. Водночас </span><b>затвердження повноцінної та застосовної стратегії відновлення буде непростим завданням</b><span style="font-weight: 400;"> через низку чинників.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Сфера відновлення є комплексною та перетинається з багатьма сферами державної політики. При цьому окремі аспекти відновлення вже знайшли відображення в низці секторальних політик та стратегічних документів. За таких умов формування цілісної стратегії відновлення потребує </span><b>ретельного узгодження її ключових положень із широким колом стейкхолдерів та належної координації з урахуванням різних пріоритетів</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зрештою, відсутнє єдине розуміння самого поняття «відновлення» — його меж, пріоритетів і складових. Для одних воно означає повернення до довоєнного стану, для інших — модернізацію та «build back better», для третіх — змішану модель, залежну від сектору й території. Стратегія ризикує бути або надто загальною, або такою, що не отримає підтримки ключових учасників.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">По-друге, дані, на яких мала б будуватися стратегія (масштаби руйнувань, збитків, потреби та їх пріоритетність), постійно змінюються. Ба більше, </span><b>управлінські рішення у сфері відновлення не завжди ґрунтуються на повних, достовірних та систематизованих даних</b><span style="font-weight: 400;">. За таких умов складно закріпити у стратегічному документі цілі і пріоритети, які не втратять актуальності уже на етапі його впровадження. Тож проєкт АС слушно визначає таку ситуацію як окремий критичний виклик, що потребує розв’язання.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">По-третє, в умовах війни </span><b>логіка відновлення здебільшого підпорядковується пріоритету швидкого реагування за окремими напрямами або у конкретних сферах</b><span style="font-weight: 400;">, що ускладнює узгодження таких рішень із довгостроковим плануванням.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед інших окреслених у проєкті Стратегії проблем у сфері відновлення слід відмітити </span><b>активне впровадження урядом експериментальних проєктів </b><span style="font-weight: 400;">як альтернативу застосуванню норм постійного законодавства. Використання такого механізму фактично дозволяє відступати від загальних дозвільних процедур, правил фінансування та механізмів контролю.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Після початку повномасштабної війни практика застосування експериментальних проєктів набула системного характеру, що, з одного боку, пояснюється потребою в оперативності рішень, а з іншого — зумовлює ризики фрагментації законодавства, зниження передбачуваності процедур, послаблення прозорості та підзвітності, неефективного використання публічних коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Раніше TI Ukraine </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/bez-suttyevogo-progresu-ta-z-tumannymy-perspektyvamy-eksperyment-z-kompleksnogo-vidnovlennya-naselenyh-punktiv/"><span style="font-weight: 400;">досліджувала</span></a><span style="font-weight: 400;"> експериментальний проєкт з комплексного відновлення населених пунктів, які постраждали від російської агресії. У результаті встановлено, що через прогалини в умовах проведення експерименту з нього фактично випала відбудова одного із запланованих населених пунктів. Крім того, за два роки реалізації проєкту вдалося відновити лише близько 8% від запланованої кількості об’єктів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт Антикорупційної стратегії пропонує унормувати механізм запровадження урядом експериментальних проєктів, передбачивши чітке визначення їх правової природи, обов’язкове обґрунтування відступів від загальних процедур, оприлюднення інформації про їх реалізацію та результати, а також здійснення державного фінансового контролю стосовно таких проєктів. Запропонований підхід створить передумови для більш чіткого та прозорого застосування експериментальних проєктів, а також для зниження корупційних ризиків у сфері відновлення. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас </span><b>обґрунтування відступів від загальних процедур ризикує перетворитися на формальність за відсутності чітких критеріїв допустимості таких відступів</b><span style="font-weight: 400;">. Крім того, недосягнення задекларованої мети експериментального проєкту або відсутність обґрунтованого звіту про результати його реалізації повинні розглядатися як підстава для його припинення. Зазначені аспекти доцільно врахувати під час підготовки Державної антикорупційної програми.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Останні дві проблеми у сфері відновлення — </span><b>відсутність єдиного затвердженого механізму пріоритизації проєктів відновлення та відсутність Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами</b><span style="font-weight: 400;"> — тісно взаємопов&#8217;язані. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У межах реформи управління публічними інвестиціями передбачено створити Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проєктами (Єдину інформаційну систему), яка б мала використовуватися для пріоритезації та відбору проєктів та програм публічних інвестицій, зокрема у сфері відновлення, а також містити інформацію щодо їхн реалізації. Втім, наразі Єдина інформаційна система не функціонує, а формування Єдиного проєктного портфеля на 2026 рік здійснювалося з використанням системи DREAM, яка лише фрагментарно включає інформацію щодо реалізації проєктів, їх ступеня готовності, рівня профінансованості тощо.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Пріоритезація на державному рівні наразі застосовується до окремих інвестиційних проєктів та інвестиційних програм, які можуть об’єднувати декілька таких проєктів. Водночас законодавством не передбачено чіткого механізму пріоритезації проєктів, що включаються до складу інвестиційних програм. Така прогалина створює ризики непрозорого відбору, включення сумнівних проєктів до інвестиційних програм та їх подальшого потрапляння до Єдиного проєктного портфеля.</span></p>
<p><b>Реалізація заходів, передбачених у проєкті Стратегії, матиме ключове значення для запобігання непрозорому розподілу коштів, дублюванню фінансування та їх неефективному використанню. </b><span style="font-weight: 400;">Зокрема, йдеться про необхідність забезпечити пріоритезацію всіх інвестиційних програм і проєктів, у тому числі тих, що входять до складу інвестиційних програм, а також про впровадження та належне функціонування Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами, невід’ємною складовою якої є система DREAM.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Зрештою, відсутнє єдине розуміння самого поняття «відновлення» — його меж, пріоритетів і складових. Для одних воно означає повернення до довоєнного стану, для інших — модернізацію та «build back better», для третіх — змішану модель, залежну від сектору й території. Стратегія ризикує бути або надто загальною, або такою, що не отримає підтримки ключових учасників.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Публічні закупівлі</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Торік експерти проєкту DOZORRO TI Ukraine долучилися до розробки проєкту Антикорупційної стратегії в частині сфери публічних закупівель, зокрема провели необхідне дослідження та продовжують напрацьовувати пропозиції щодо відповідних очікуваних результатів та заходів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За результатами публічного експертного опитування найбільш суттєвими у цій сфері були визнані 5 проблем, перша з яких — </span><b>зловживання можливістю зміни істотних умов договору про закупівлю</b><span style="font-weight: 400;">. Такі практики існують як на стадії укладення договору, коли сторони відходять від змісту проєкту договору, оприлюдненого в тендері, так і на стадії його виконання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб мінімізувати такі зловживання, ми запропонували: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">визначити мінімальний перелік умов договорів про закупівлю, які є істотними та не підлягають довільній зміні. При цьому важливо врахувати, наскільки ті чи інші умови впливають на конкуренцію та інтереси сторін договору;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">удосконалити правове регулювання умов зміни договорів про закупівлю, уточнити регулювання зміни ціни договору, а також розширити обсяг оприлюднюваної інформації про зміни умов договорів про закупівлю;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">досягти такого рівня розвитку системи Prozorro, який дозволить автоматично укладати договір про закупівлю на основі його проєкту в машинозчитувальній формі. Доцільно запровадити функцію наскрізного пошуку за договорами та додатковими угодами, що полегшить контроль за їх правомірністю. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Друга проблема, яку спробує розв’язати майбутня Антикорупційна стратегія у сфері закупівель, — </span><b>дискримінаційні та надмірні вимоги у закупівлях</b><span style="font-weight: 400;">. Ідеться не лише про відверту дискримінацію у класичному розумінні, а й про надмірні вимоги, які роблять закупівлі непривабливими для участі, але не можуть бути оскаржені — наприклад, задовгі строки оплати та мінімальні строки подання тендерних пропозицій. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб покращити ситуацію, ми запропонували запровадити механізм оскарження до Антимонопольного комітету для закупівель через електронний каталог, дослідити чинники, які перешкоджають бізнесу оскаржувати дискримінаційні умови, визначити вимоги до допустимих строків оплати за договорами про закупівлю, а також збільшити строки подання тендерних пропозицій. Також доцільно цифровізувати умови закупівель і підвищити професійний рівень замовників.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Третя проблема — </span><b>зловживання прямими закупівлями,</b><span style="font-weight: 400;"> особливо під час воєнного стану. Щоб її вирішити, потрібно переглянути і скоротити перелік підстав для проведення неконкурентних надпорогових закупівель, а також оптимізувати умови та способи їх здійснення, в тому числі повернути переговорну процедуру там, де це можливо. Крім того, важливо врегулювати, як визначається вартість предмета закупівлі, яку проводять напряму без тендеру. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Останні дві проблеми пов&#8217;язані з н</span><b>алежним контролем та притягненням до відповідальності за умисні закупівельні порушення. </b><span style="font-weight: 400;">Так, механізм моніторингу закупівель потребує подальшого розвитку та вдосконалення. Зокрема, необхідно забезпечити превентивний та ризикоорієнтований підхід до моніторингу закупівель, переважно через проведення його до укладення договору. Не менш важливо забезпечити ефективне виконання зобов&#8217;язань, визначених у  висновках моніторингів. Тут має допомогти створення переліку способів усунення порушень залежно від їхнього ступеня істотності, а також скорочена процедура судового оскарження висновків. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується відповідальності за правопорушення, то фокус пропозицій — </span><b>насамперед забезпечити невідворотність такої відповідальності</b><span style="font-weight: 400;">. При цьому необхідно актуалізувати склади адміністративних правопорушень та усунути чинники, через які суди часто визнають виявлені порушення малозначними чи не погоджуються з їх наявністю взагалі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окреслені проблеми частково можуть проявлятися не лише в корупційних практиках, а й у ситуаціях без умислу на вчинення корупційного правопорушення. Втім, існування кожної з них сприяє таким практикам або зменшує превентивний вплив на запобігання корупції в роботі замовників.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Більшість очікуваних стратегічних результатів потребує внесення змін до законодавства, технічну реалізацію змін у системі Prozorro, а також проведення додаткових досліджень. Виконанню частини з окреслених кроків має сприяти ухвалення </span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788"><span style="font-weight: 400;">законопроєкту №11520</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Авторська команда пройшла тривалий шлях дослідження і розробки проєкту Антикорупційної стратегії, який почався у січні 2025 року і триває досі. Сподіваємося, що після необхідних погоджень і доопрацювань у наших пропозиціях буде збережено ключові ідеї і сенси, які в них закладалися. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Окреслені проблеми частково можуть проявлятися не лише в корупційних практиках, а й у ситуаціях без умислу на вчинення корупційного правопорушення. Втім, існування кожної з них сприяє таким практикам або зменшує превентивний вплив на запобігання корупції в роботі замовників.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Висновки</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Отже, проєкт нової Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки є доволі різноманітним в частині охоплення необхідної проблематики та врахування НАЗК коментарів від ТІ Ukraine. Певні підрозділи Стратегії якісно підготовлені, вони враховують як позицію громадськості, так і міжнародних партнерів, зокрема ЄС. Втім щодо окремих моментів наші оцінки були більш критичними й не були враховані.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед ключових виділимо кілька блоків проблем проєкту АС.</span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Дублювання норм.</b><span style="font-weight: 400;"> В окремих підрозділах (наприклад, підрозділ щодо державної антикорупційної політики) повторюються норми чинного законодавства без додаткової регуляторної цінності. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Недостатня конкретизація окремих стратегічних результатів. </b><span style="font-weight: 400;">Наприклад, щодо захисту незалежності антикорупційних органів від шкідливих законодавчих ініціатив.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Неврахування критичних зауважень в проєкті АС.</b><span style="font-weight: 400;"> У цій версії документа залишилися неврахованими</span> <span style="font-weight: 400;">зауваги щодо неефективності механізму перевірки е-декларацій, відсутності автоматизованого розподілу моніторингів у НАЗК, а також потреби скасувати автоматичне закриття справ через сплив строків досудового розслідування. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Стратегія не покриває всі проблеми, які були артикульовані, але не вирішені попередньою АС. </b><span style="font-weight: 400;">Так, вона не містить положень щодо ефективності протидії легалізації доходів, попри очевидні проблеми у цій сфері. </span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Наскрізною проблемою також залишається певна нерівномірність у рівні деталізації підрозділів АС, що, ймовірно, повʼязано із залученням різних груп авторів без достатньо якісної редакційної обробки фінальної версії документа. Такий формат тексту створює ризик нерівномірного виконання Стратегії на практиці. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Сподіваємося, що деякі з цих проблем ще будуть виправлені за результатами погодження з заінтересованими органами, але такі шанси наразі видаються туманними. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Певні підрозділи Стратегії якісно підготовлені, вони враховують як позицію громадськості, так і міжнародних партнерів, зокрема ЄС. Втім щодо окремих моментів наші оцінки були більш критичними й не були враховані.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/analiz-proyektu-antykoruptsijnoyi-strategiyi-na-2026-2030-roky/">Аналіз проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Для чого фінансовий моніторинг у розслідуваннях корупції</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/dlya-chogo-finansovyj-monitoryng-u-rozsliduvannyah-koruptsiyi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Nov 2025 10:05:54 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=31749</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ми хочемо приділити окрему увагу тому, яка ж роль якісного фінансового моніторингу у викритті організованої злочинності та корупції.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/dlya-chogo-finansovyj-monitoryng-u-rozsliduvannyah-koruptsiyi/">Для чого фінансовий моніторинг у розслідуваннях корупції</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Після </span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/news/sprava-plivok-mindica-shho-mi-pobacili-za-tizden"><span style="font-weight: 400;">операції «Мідас»</span></a><span style="font-weight: 400;">, якою НАБУ та САП викрили корупцію на найвищому рівні у сфері енергетики, чимало питань виникло і до ефективності залучення Держфінмоніторингу до розслідування корупційних схем. Особливо у світлі того, що, за словами директора НАБУ, детективи </span><a href="https://zn.ua/ukr/war/minoboroni-pid-pritsilom-nabu-pidtverdilo-shcho-rozsliduje-koruptsiju-v-sektori-oboroni.html"><span style="font-weight: 400;">зіткнулися з ігноруванням</span></a><span style="font-weight: 400;"> Держфінмоніторингу запитів щодо відстеження коштів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тому ми хочемо приділити окрему увагу тому, яка ж роль якісного фінансового моніторингу у викритті організованої злочинності та корупції.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Що таке фінансові розслідування і як вони працюють?</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Уявіть ситуацію: корупціонери отримують хабарі, крадуть бюджетні кошти або беруть участь в інших злочинних схемах. Але гроші самі собою нікуди не зникають — їх потрібно якось використати, сховати, легалізувати. Тут у гру вступає Держфінмоніторинг.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Держфінмоніторинг (ДСФМ) — це державний орган, який організовує процеси запобігання легалізації доходів, наприклад, стеження за підозрілими фінансовими операціями в Україні. </span><b>Його основне завдання — виявляти, коли гроші, отримані злочинним шляхом, намагаються «відмити» через фінансову систему, тобто зробити їх легальними.</b></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Після операції «Мідас», якою НАБУ та САП викрили корупцію на найвищому рівні у сфері енергетики, чимало питань виникло і до ефективності залучення Держфінмоніторингу до розслідування корупційних схем.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Як це працює на практиці?</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Банки, страхові компанії, фінансові установи та навіть казино зобов&#8217;язані повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції своїх клієнтів. Це можуть бути великі готівкові операції, дивні перекази між рахунками, операції, що не відповідають профілю клієнта тощо.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Далі аналітики Держфінмоніторингу вивчають цю інформацію, шукають зв&#8217;язки між різними операціями, будують схеми руху грошей. Якщо виявляється підозра на злочин — корупцію, відмивання грошей, фінансування тероризму — ДСФМ готує узагальнений матеріал і, після окремих формальностей, передає його до правоохоронних органів: НАБУ, ДБР, СБУ, Нацполу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ідентично правоохоронні органи можуть звертатись до Держфінмоніторингу з тим, щоб отримати відомості про фінансові операції фігурантів в Україні або ж за кордоном.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Правоохоронні органи можуть звертатись до ДСФМ з тим, щоб отримати відомості про фінансові операції фігурантів в Україні або ж за кордоном.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Навіщо це потрібно?</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Фінансові розслідування допомагають:</span></p>
<ul>
<li><b>виявити справжній масштаб корупційних схем</b><span style="font-weight: 400;">. Хабар у конверті — це лише верхівка айсберга. Фінансові сліди показують, скільки насправді вкрали, куди пішли гроші, хто ще був залучений до схеми;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>знайти прихованих учасників злочину</b><span style="font-weight: 400;">. Гроші часто переказують через ланцюжки підставних компаній і довірених осіб. Аналіз фінансових потоків допомагає встановити реальних бенефіціарів — тих, хто насправді контролює злочинний бізнес;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>забрати злочинні доходи.</b><span style="font-weight: 400;"> Не досить просто покарати корупціонера — потрібно ще й повернути вкрадене державі. Фінансові розслідування дозволяють знайти майно, набуте злочинним шляхом, щоб після судового розгляду його можна було конфіскувати;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>боротися з організованою злочинністю.</b><span style="font-weight: 400;"> Організовані злочинні групи заробляють мільйони на торгівлі наркотиками, корупції, контрабанді, рекеті. Без відстеження фінансових потоків неможливо розбити ці структури повністю.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Відтак фінансові розслідування можуть бути ефективним інструментом боротьби з корупцією та організованою злочинністю, який дозволяє не тільки викрити злочинців, а й повернути вкрадені кошти до бюджету. І саме тому ефективна робота Держфінмоніторингу може наповнити важливою інформацією розслідування  найрезонансніших справ, а справжні організатори схем стануть досяжними для правосуддя.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Ефективна робота Держфінмоніторингу може наповнити важливою інформацією розслідування  найрезонансніших справ, а справжні організатори схем стануть досяжними для правосуддя.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/dlya-chogo-finansovyj-monitoryng-u-rozsliduvannyah-koruptsiyi/">Для чого фінансовий моніторинг у розслідуваннях корупції</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>TI Ukraine — 11 років!</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/ti-ukraine-11-rokiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 01 Nov 2025 07:00:06 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=31617</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сьогодні Transparency International Ukraine відзначає 11 років від отримання повної акредитації глобального руху TI. Що нам вдалося цього року — поділимося далі.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ti-ukraine-11-rokiv/">TI Ukraine — 11 років!</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Сьогодні Transparency International Ukraine відзначає 11 років від </span></i><i><span style="font-weight: 400;">отримання повної акредитації глобального руху TI.</span></i><i><span style="font-weight: 400;"> Що нам вдалося цього року — поділимося далі.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Завдяки Силам Оборони наша організація має можливість працювати у тилу та робити Україну сильнішою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Далі поділимося, чим саме пишаємося за останній час.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>1. Нашими зусиллями з моніторингу публічних закупівель вдалося вберегти 1,4 млрд грн бюджетних коштів. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Навіть більше — завдяки пильності наших експертів зрештою були відкриті 9 кримінальних проваджень, які стосуються переплат у закупівлях.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>2. Моніторили євроінтеграційні процеси — підготували розділи «Боротьба з корупцією» та «Юстиція, свобода та безпека» Тіньового звіту для Єврокомісії та звіту з аналізом публічних закупівель </b></p>
<p><b> </b><span style="font-weight: 400;">Експерти TI Ukraine разом з коаліцією громадських організацій проаналізували виконання зауважень Європейської комісії до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо України. Результати та наші 143 рекомендації презентували в межах </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/rozdily-borotba-z-koruptsiyeyu-ta-yustytsiya-svoboda-i-bezpeka-v-tinovomu-zviti-dlya-yevrokomisiyi/"><span style="font-weight: 400;">другого Тіньового звіту</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також провели аналіз сфери публічних закупівель та її розвитку в 2024 році та підготували відповідний </span><a href="https://drive.google.com/file/d/1gbiavO3WJkJ9JeXTDUcJqcF9rtsnBDvD/view"><span style="font-weight: 400;">звіт</span></a><i><span style="font-weight: 400;">. </span></i><span style="font-weight: 400;">В ньому визначили головні зміни у нормативно-правових актах, ключові показники сфери закупівель, особливості контролю та захисту прав і інтересів. І, звісно, надали рекомендації для вдосконалення процесів закупівель та контролю за ними.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>3. Оцінили прозорість 100 міст з 21 області України та сформували відповідний рейтинг на 7000 індикаторів.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Медіаматеріали з рекомендаціями аналітиків були опубліковані у всіх областях (принаймні 50 міст.) А вже після презентації </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/rejtyng-prozorosti-2024-yak-mista-vporalys-iz-novymy-vyklykamy/"><span style="font-weight: 400;">дослідження</span></a><span style="font-weight: 400;"> експерти «Прозорих міст» провели індивідуальні консультації з 20 міськими радами, які містили персональні рекомендації на основі зібраних даних. Це має стимулювати міста до впровадження більшої відкритості та підзвітності. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім того, програма провела серію досліджень 100 міст, що стосувалися звітності міських голів, трансляцій засідань, питань гуманітарної допомоги та інше.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Надалі ж ми будемо трансформувати програму. Триває робота над Європейським індексом міст, мета якого – оцінити міста і сприяти їх готовності до євроінтеграції.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>4. Сприяємо розробці Антикорупційної стратегії на 2026–2030</b> <b>роки та Державної антикорупційної програми для її реалізації. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Працюємо над власним дослідженням актуального стану та ключових корупційних проблем у сфері публічних закупівель. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А також підтримуємо 8 досліджень, які стануть основою для майбутніх Антикорстратегії та ДАП. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">5. </span><b>Аналізуємо роботу антикорупційних органів та інформуємо суспільство, зокрема на платформі «ВАКС вирішив» </b><span style="font-weight: 400;">додано 465 описів справ, понад 112 тис. документів і 3400 трансляцій.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За період моніторинг наші експерти відвідали понад 960 засідань. В результаті комплексного аналізу роботи ВАКС TI Ukraine </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/shist-rokiv-roboty-vaks-analiz-dosyagnen-vyklykiv-ta-rekomendatsiyi/"><span style="font-weight: 400;">підготувала звіт</span></a><span style="font-weight: 400;"> з рекомендаціями для вдосконалення законодавства, судової практики та внутрішніх процедур Вищого антикорупційного суду. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Разом з тим продовжуємо розвивати платформу «ВАКС вирішив» — нині вона містить 465 описів справ, понад 112 тис. документів і 3400 трансляцій. Цей інструмент підвищує прозорість правосуддя, зміцнює довіру до інституції та сприяє професійному аналізу її діяльності дослідниками, журналістами та громадськістю.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>6. Інвестуємо у розвиток людського капіталу в антикорупційній сфері – провели другу програму стажування</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На цьогорічну 5-місячну програму стажування в організації загалом подалися 156 кандидатів, 17 з яких успішно пройшли співбесіди, 60% – учасників успішно пройшли повний цикл програми і отримали сертифікат. 4 стажери стануть частиною нашої команди.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До слова, лише перші 100 днів стажування — це понад 400 годин практичної роботи, аналітики, комунікацій та командної взаємодії. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>7. Разом з іншими активними українцями відстояли незалежність НАБУ і САП. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У липні команда TI Ukraine взяла активну участь у недопущенні відкату антикорупційної реформи та збереженні незалежності НАБУ і САП. Наші експерти не лише оперативно проаналізували скандальний </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/pozbavlennya-nezalezhnosti-nabu-ta-sap-yurydychnyj-analiz-zmin-do-zakonoproyektu-12414/"><span style="font-weight: 400;">законопроєкт №12414</span></a><span style="font-weight: 400;">, що загрожував основам реформи, а й доклали максимальних зусиль для просування можливостей його змінити. Зокрема, для цього ми надали понад 60 публічних коментарів для національних і міжнародних медіа.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Завдяки спільним зусиллям громадянського суспільства й міжнародних партнерів документ вдалося скасувати, зберігши ключові гарантії незалежності антикорупційної системи. Проте, на жаль, </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/vidnovlennya-nezalezhnosti-nabu-i-sap-analiz-prezydentskogo-zakonoproyektu-13533/"><span style="font-weight: 400;">низку недоліків </span></a><span style="font-weight: 400;">таки ще доведеться виправити.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>8. Провели всеукраїнське соціологічне дослідження </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>Обізнаність українців щодо стану корупції, відбудови та євроінтеграції</b><span style="font-weight: 400;">»</span><b> (третя хвиля)</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Разом з Info Sapiens провели</span><a href="https://ti-ukraine.org/research/yak-ukrayintsi-spryjmayut-vidbudovu-koruptsiyu-ta-yevrointegratsiyu-opytuvannya-suspilnoyi-dumky/"><span style="font-weight: 400;"> репрезентативне опитування</span></a><span style="font-weight: 400;"> понад 1000 українців, яке дозволило оцінити суспільні настрої щодо ключових процесів, що визначають майбутнє країни.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Дослідження формує базу для державних і локальних рішень, дозволяючи оцінити рівень суспільної довіри до реформ та досягнень і можливостей для розвитку у сфері боротьби з корупцією.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>9. Успішно адвокували впровадження якісної реформи АРМА</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наші експерти долучилися до підготовки </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/reforma-instytutsijnoyi-spromozhnosti-arma-analiz-proyektu-12374-d-do-drugogo-chytannya/"><span style="font-weight: 400;">закону про реформу АРМА</span></a><span style="font-weight: 400;">, який набув чинності 30 липня 2025-го. Він запроваджує суттєві зміни для формування прозорої, підзвітної й ефективної системи управління арештованими активами.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Надалі для повної реалізації реформи АРМА у складі міжвідомчої робочої групи наші юристи працюють над розробкою підзаконних актів і змін до Кримінального процесуального кодексу України. Вони вже проаналізували 19 проєктів нормативних актів та надали свої коментарі й рекомендації.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кабінет Міністрів призначив заступницю директора з юридичних питань Катерину Риженко членом комісії з обрання нового голови Агентства. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>10. Посилили міжнародну підтримку України у питаннях реформ </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У межах 12 адвокаційних поїздок до 8 країн команда TI Ukraine презентувала результати досліджень і рекомендації щодо зміцнення антикорупційної інфраструктури України.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наші представники провели серію зустрічей із посольствами Данії, Фінляндії, Норвегії, Литви, Швеції, Великої Британії, Румунії, Словаччини, Словенії, Австрії, Канади, Нідерландів, Латвії та Естонії, а також з Європейським інвестиційним банком і Міжнародним валютним фондом.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Обговорення охоплювали питання діяльності НАЗК, законодавчих змін, ефективності антикорупційних органів та збереження незалежності ключових інституцій.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>11. Наші колеги продовжують долучатися до Сил Оборони.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вже 6 членів команди змінили офісні костюми на форму ЗСУ. Серед наших колег, на наш біль, є й ті, хто відновлюються після поранень або вважаються зниклими безвісти. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми продовжуємо підтримувати наших захисників і членів їхніх родин у цей складний час, розділяємо їхні біль і труднощі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас ми продовжуємо допомагати різним підрозділам.</span></p>
<p><b>Зрештою ми зберегли організацію, втрималися в часи турбулентності і готові й надалі працювати для України. Все для того, щоб зробити нашу країну сильнішою!</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Дякуємо всім партнерам, колегам і друзям, які залишаються поруч.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Працюємо далі — заради стійкої України.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Зрештою ми зберегли організацію, втрималися в часи турбулентності і готові й надалі працювати для України. Все для того, щоб зробити нашу країну сильнішою!
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ti-ukraine-11-rokiv/">TI Ukraine — 11 років!</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ключові проблеми в боротьбі з корупцією з Тіньового звіту 2025</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/klyuchovi-problemy-v-borotbi-z-koruptsiyeyu-z-tinovogo-zvitu-2025/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[TI Ukraine]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 22 Oct 2025 10:52:12 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=31581</guid>

					<description><![CDATA[<p>Основні тези і висновки щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю з розділів Тіньового звіту для Єврокомісії, які готувала Transparency International Ukraine.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/klyuchovi-problemy-v-borotbi-z-koruptsiyeyu-z-tinovogo-zvitu-2025/">Ключові проблеми в боротьбі з корупцією з Тіньового звіту 2025</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Основні тези і висновки щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю з розділів Тіньового звіту для Єврокомісії, які готувала Transparency International Ukraine.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">20 жовтня Transparency International Ukraine у коаліції громадських організацій </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/koalitsiya-gromadskyh-organizatsij-prezentuye-tinovyj-zvit-dlya-yevrokomisiyi/"><span style="font-weight: 400;">презентувала другий Тіньовий звіт </span></a><span style="font-weight: 400;">до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо України у 2024 році. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">«Цьогорічна наша частина звіту помітно відрізнялася від того, як ми описували проблеми у сфері боротьби з корупцією торік. Адже якщо в першому Тіньовому звіті ми переважно фіксували стан справ в діяльності різних антикорупційних органів, то тепер мали змогу відстежити прогрес у подоланні згаданих недоліків. І, звісно, описали нові виклики — їх за рік виявилося чимало. При цьому частину щодо боротьби з організованою злочинністю ми описали в тому ж підході, що і торік, адже для нас і майбутніх читачів цього звіту це нова інформація, яку треба зафіксувати для подальшого трекінгу»</span></i><span style="font-weight: 400;">, — пояснила </span><b>Катерина Риженко</b><span style="font-weight: 400;">, заступниця виконавчого директора TI Ukraine з юридичних питань.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Період з вересня 2024 по липень 2025 року характеризувався змішаними тенденціями у сфері боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Україні. За цей час ми стали свідками певних позитивних змін, але при цьому суспільство було стурбоване через згортання реформ та виявлення системних викликів у роботі антикорупційних інституцій. </span></p>
<p><b>За результатами цього аналізу експерти TI Ukraine надали 143 рекомендації для покращення ситуації.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед позитивних зрушень за цей період варто згадати:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">масштабний набір нових працівників до НАБУ та САП; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">прийняття закону, що вдосконалив порядок укладення угод у справах про корупцію. Він тав першим кроком до впорядкування цієї практики в Україні;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">формулювання Верховним Судом важливих правових позицій щодо розмежування службових злочинів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">вжиття НАБУ заходів для підвищення рівня інформаційної безпеки;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оновлення Кабінетом Міністрів Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки зі збереженням її ключових заходів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">запуск реформи АРМА після певного зволікання з прийняттям відповідного закону. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас при підготовці звіту експерти TI Ukraine визначили три групи головних проблем у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, які суттєво гальмують прогрес України на шляху до вступу в ЄС.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>1. Сфера запобігання корупції</b><b></b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">НАЗК зберегло проблемні практики у сфері фінансового контролю, попри попередню критику з боку громадянського суспільства та міжнародних аудиторів. При цьому зареєстрована кількість порушень конфлікту інтересів зменшилася, що викликає сумніви щодо ефективності моніторингу високопосадовців.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Загальний потенціал НАЗК щодо імплементації антикорупційного мейнстрімінгу, тобто інтеграції антикорупційних ініціатив у різні сфери, залишається низьким.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Виконання заходів оновленої урядом ДАП наразі не досягає задовільного рівня. При цьому у підготовці нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми спостерігаються затримки.</span></li>
</ul>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>2. Антикорупційний сегмент кримінальної юстиції</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">У Кримінальному процесуальному кодексі України зберігаються норми про обов’язкове закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Почастішали випадки втечі підозрюваних та обвинувачених, а також зростає кількість справ ВАКС, що знаходяться під ризиком закриття через закінчення строків давності.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Попри заклики громадськості, Верховна Рада України не вдосконалила інструменти реагування на процесуальні зловживання, тому середня тривалість розгляду справ у ВАКС сягнула 618 днів — найвищого показника за час роботи суду, з процесуальними зловживаннями у 55% справ.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Дотепер наявна проблема ефективності конфіскації злочинних активів, а інструменти розширеної конфіскації потребують вдосконалення щодо підстав арешту майна.</span></li>
</ul>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>3. Інституційна спроможність антикорупційних органів</b><b></b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Наразі проведення нового аудиту діяльності НАЗК залишається на паузі через затримки з оновленням методології, критеріїв і періодом оцінки роботи органу. Водночас більшість із рекомендацій, наданих за результатами попереднього аудиту,  дотепер не втілені на належному рівні, навіть після зміни очільника НАЗК на початку 2024 року, а окремі практики ще й погіршилися.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Після звільнення Голови АРМА ця вакантна посада має бути якомога швидше заповнена за новими правилами конкурсних процедур. А також має бути проведений аудит Агентства, передбачений новим законом.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Вже спостерігаємо сплив строків повноважень міжнародних експертів у конкурсних комісіях на топ посади, що призведе до посилення ризиків політичного впливу на ці процеси.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Хоч Керівник САП на сьогодні є самостійною процесуальною фігурою, певні повноваження, що стосуються ініціювання кримінальних проваджень щодо окремих суб’єктів і деяких заходів міжнародної взаємодії, досі належать лише Генеральному прокурору.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім зазначених проблем, </span><b>TI Ukraine особливо наголошує на нових негативних тенденціях щодо обмеження інституційної самостійності антикорупційних інституцій, </b><span style="font-weight: 400;">які виявили вже під час підготовки Тіньового звіту. Зокрема, наше занепокоєння викликав Законом України №4555-IX (законопроєкт № 12414), який у липні 2025 на 9 днів поставив під загрозу інституційну незалежність та самостійність САП та НАБУ. Прийняття цього закону супроводжувалося порушенням демократичних процедур, а також викликало гостро негативну реакцію як суспільства, так і міжнародної спільноти. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Хоч шкідливий закон майже повністю деактивували 31 липня 2025 року, окремі його положення досі чинні та можуть мати негативні наслідки, як і спірні положення прийнятого натомість закону № 4560-IX.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Цьогорічна наша частина звіту помітно відрізнялася від того, як ми описували проблеми у сфері боротьби з корупцією торік. Адже якщо в першому Тіньовому звіті ми переважно фіксували стан справ в діяльності різних антикорупційних органів, то тепер мали змогу відстежити прогрес у подоланні згаданих недоліків. І, звісно, описали нові виклики — їх за рік виявилося чимало.
			            </p>
<p>
			            	Катерина Риженко
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Як ми готували нашу частину Тіньового звіту</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім TI Ukraine, над звітом працювали Лабораторія законодавчих ініціатив, Центр прав людини ZMINA, Адвокат майбутнього, Асоціація правників України, Європа без бар’єрів та Європейська правда.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При підготовці нашої частини звіту щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю експерти Transparency International Ukraine:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">провели 22 інтерв’ю з представниками міжнародних партнерів, експертами з громадського сектору та працівниками держорганів — ми дуже вдячні респондентам за приділений ними час;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">аналізували законодавство та практику його застосування;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">вивчили інформацію з отриманих запитів від 9 державних органів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">аналізували міжнародні стандарти, зокрема нормативні документи Європейського Союзу;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">опрацьовували офіційні та статистичні дані і на їх основі визначали тенденції в діяльності досліджуваних у звіті державних органів.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">На нашу думку, такий підхід до підготовки наших розділів Тіньового звіту дозволив розробити комплексні рекомендації та оцінити поточний стан справ.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1P1QOYXA6FXyimwquKRZPbXMlZH3aSL8S/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що досліджувані в Тіньовому звіті розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» входять до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Він є ключовим для всього переговорного процесу, адже відкриється першим, а закриється останнім на фінальному етапі перемовин — після згоди усіх країн-членів Євросоюзу.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Тіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Його зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.</span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Крім TI Ukraine, над звітом працювали Лабораторія законодавчих ініціатив, Центр прав людини ZMINA, Адвокат майбутнього, Асоціація правників України, Європа без бар’єрів та Європейська правда.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/klyuchovi-problemy-v-borotbi-z-koruptsiyeyu-z-tinovogo-zvitu-2025/">Ключові проблеми в боротьбі з корупцією з Тіньового звіту 2025</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Громадський нагляд: як готується Тіньовий звіт для Єврокомісії</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/gromadskyj-naglyad-yak-gotuyetsya-tinovyj-zvit-dlya-yevrokomisiyi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Андрій Боровик]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 14 Oct 2025 08:32:37 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=31537</guid>

					<description><![CDATA[<p>Що таке Тіньовий звіт, хто його пише, та як громадськість може впливати на процес євроінтеграції?</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/gromadskyj-naglyad-yak-gotuyetsya-tinovyj-zvit-dlya-yevrokomisiyi/">Громадський нагляд: як готується Тіньовий звіт для Єврокомісії</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Що таке Тіньовий звіт, хто його пише, та як громадськість може впливати на процес євроінтеграції?</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Україна проходить довгий та непростий шлях вступу до Європейського союзу. Одним із нещодавніх кроків до євроінтеграції стало </span><a href="https://www.facebook.com/taras.kachka/posts/pfbid0ViYme16fXHwwtbN7HZ2nMk2FHKL4tqhDUyJfscPRVqUSx3Cf7uqMV7AZrt1VnZyDl"><span style="font-weight: 400;">офіційне закінчення</span></a><span style="font-weight: 400;"> скринінгу українського законодавства на відповідність нормам ЄС. Таке детальне звіряння законів обов’язкове для країн-кандидаток на вступ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але уже зараз, аби задовольнити критерії членства в ЄС, Україна впроваджує низку реформ. І представники Європейської комісії пильно стежать за прогресом у цих реформах та сигналізують про те, що ще треба зробити.  Для цього партнери постійно комунікують із владою та громадськими організаціями для обговорення подальших необхідних кроків. Своє бачення такого євроінтеграційного процесу представники громадськості виписують у спеціальному документі — Тіньовому звіті.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що ж це таке, і навіщо такий звіт потрібен? Розберімося нижче.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Передусім зазначу, що</span><b> Тіньовий звіт — це незалежна альтернативна оцінка роботи </b><span style="font-weight: 400;">уряду</span> <span style="font-weight: 400;">та інших офіційних структур щодо виконання критеріїв членства у ЄС.</span> <span style="font-weight: 400;">Такий документ створюється експертами й громадянським суспільством на запит європейських партнерів — це такий собі </span><b>погляд «збоку» на перебіг реформ в країні</b><span style="font-weight: 400;">. Важливо, що ЄС не втручається у підготовку висновків, а за зміст документа повністю відповідають громадські організації, які його готують.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Все тому, що з очевидних причин офіційний звіт уряду про прогрес України часто сфокусований на успіху щодо впровадження євроінтеграційних реформ. Тоді як громадськість зазвичай до таких змін підходить значно критичніше, тому Тіньовий звіт висвітлює, власне, недоліки, проблеми та невиконані обіцянки.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей формат не є особливим для України й часто використовується при інтеграції країн-кандидатів в ЄС. Враховуючи, що Україна лише починає перемовини з Євросоюзом, практика створення Тіньового звіту для нас усе ще нова — почалася лише торік. Проте цьогоріч ми вже маємо змогу порівняти те, що зроблено, і де зміни гальмуються.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Коаліція громадських організацій, учасницею якої є й Transparency International Ukraine, аналізує рівень виконання рекомендацій до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо України. Ці розділи важливі тому, що </span><b>вступ України в ЄС неможливий, поки ми не виконаємо всі прописані там пункти.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для чого ще створюється Тіньовий звіт?</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Одна з цілей — контроль за органами влади. Єврокомісія з допомогою українських ГО перевіряє, чи виконують державні органи рекомендації партнерів та громадськості.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім цього, документ використовують для покращення публічної політики, адже в ньому прописуються конкретні рекомендації для зрушення реформ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І третя ціль — проінформувати суспільство. Аналіз та оцінка від громадських організацій допомагає й іншим зацікавленим українцям побачити прогрес та зрозуміти прогалини у різних сферах реформування.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Хто ж готує такий звіт, і як це відбувалося торік?</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Обсяги роботи над оцінкою різних напрямків та тем, справді, величезний, тому підготовку такого документа довірили роботу </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/rozdil-borotba-z-koruptsiyeyu-u-tinovomu-zviti-dlya-yevrokomisiyi/"><b>Коаліції громадських організацій</b></a><b>, члени якої аналізують різні теми відповідно до власної експертизи. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А оскільки Transparency International Ukraine вже багато років залишається лідеркою в роботі з темою боротьби з корупцією, в межах підготовки Тіньового звіту ми аналізували саме цей напрям. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для цього, як і торік, ми провели незалежний аудит антикорупційної політики — це дало нам змогу у звіті надати докази, цифри та аналітику. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тут зазначу, що при створенні Тіньового звіту експерти не просто констатують проблеми, а проводять глибокий аналіз і пропонують рішення. Так </span><b>минулого року ми визначили 94 проблеми і, відповідно, надали свої 94 рекомендації.</b> <b>Як буде цьогоріч — поділимося вже зовсім скоро під час презентації звіту. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадаю, що торік один із викликів стосувався недостатності повноважень керівника САП для початку кримінального переслідування та погодження основних слідчих дій щодо народних депутатів. Окрім цього, проблемою ми тоді також визначили спливання строку повноважень Громадської ради міжнародних експертів до завершення конкурсу на суддів ВАКС. А ще торік ми звернули увагу й на потребу доопрацювання законопроєкту, спрямованого на розвиток інституту угод. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Звісно, за рік деякі з викликів у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю вдалося подолати, проте усі ми були свідками того, як з’являлися нові. І детальніше всі їх ми описали у Тіньовому звіті, який вже зовсім скоро стане доступний усім.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А от чи дослухається до наших пересторог Європейська комісія — дізнаємося згодом. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	При створенні Тіньового звіту експерти не просто констатують проблеми, а проводять глибокий аналіз і пропонують рішення. Так минулого року ми визначили 94 проблеми і, відповідно, надали свої 94 рекомендації.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/gromadskyj-naglyad-yak-gotuyetsya-tinovyj-zvit-dlya-yevrokomisiyi/">Громадський нагляд: як готується Тіньовий звіт для Єврокомісії</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
