15 червня у Люксембурзі Україна офіційно перейшла на новий рівень євроінтеграції — стартували переговори щодо першого, найважливішого кластера «Основи процесу вступу» (Fundamentals).

Це історична подія, яка змінює весь процес нашої євроінтеграції. Тепер антикорупційні реформи — це не просто дружні рекомендації Брюсселя, а жорсткі переговорні умови. І тут у нас, на жаль, досі залишається чимало невиконаних «домашніх завдань».

Що всередині «Основ»?

Цей кластер складається з п’яти ключових напрямків (розділів), за якими ЄС оцінюватиме Україну під мікроскопом:

  • Розділ 23 (Судова влада та права людини): реформа судів, їхня незалежність та реальна боротьба з топкорупцією.
  • Розділ 24 (Юстиція, свобода та безпека): перезавантаження правоохоронців, боротьба з мафією, лад на митниці та кордонах.
  • Розділ 5 (Публічні закупівлі): переведення всіх державних та оборонних тендерів на суворі європейські стандарти.
  • Розділ 32 (Фінансовий контроль): захист європейських грошей, аудит бюджету (робота Рахункової палати та Держаудитслужби).
  • Розділ 18 (Статистика): прозорі та точні дані про економіку й населення за стандартами Євростату.

Андрій Боровик, виконавчий директор TI Ukraine: «Кластер “Основи” в переговорах відкривається першим і закривається останнім. Це означає, що в процесі нашої євроінтеграції не можна буде відтермінувати антикорупційні реформи на користь прогресу в технічних сферах. Навіть більше: єврокомісарка Марта Кос наголосила, що темп переговорів тепер визначатиметься не календарними датами, а послідовністю виконання реформ, і боротьба з корупцією — у безперечному пріоритеті».

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(396) "Кластер "Основи" в переговорах відкривається першим і закривається останнім. Це означає, що в процесі нашої євроінтеграції не можна буде відтермінувати антикорупційні реформи на користь прогресу в технічних сферах." ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Кластер "Основи" в переговорах відкривається першим і закривається останнім. Це означає, що в процесі нашої євроінтеграції не можна буде відтермінувати антикорупційні реформи на користь прогресу в технічних сферах.

Андрій Боровик

Де Україна гальмує реформи?

Ми можемо виділити 5 критичних точок у боротьбі з корупцією, які потрібно виправляти вже зараз:

  1. Терміни розгляду справ у ВАКС. Розгляд справ у Вищому антикорупційному суді подекуди сягає рекордних 1885 днів (5 років і два місяці). Причина — Рада досі не ухвалила закон, який би заважав адвокатам та підсудним навмисно затягувати судовий розгляд.
  2. Перевірка з декларацій НАЗК. Автоматична перевірка, яку запустили наприкінці 2023 року, фактично звільнила топчиновників від ретельного ручного аналізу. МВФ вимагає виправити це до кінця червня 2026 року, але зрушень немає. Крім того, НАЗК не публікує правила логіко-арифметичного контролю (ЛАК), а обов’язковий зовнішній аудит відомства не проводився вже понад чотири роки.
  3. Обмежена автономія САП. Керівник Антикорупційної прокуратури досі не може самостійно відкривати справи щодо нардепів чи повноцінно ініціювати екстрадиції — це виключне право Генпрокурора. Першу норму уряд навіть прибрав із проєкту Антикорупційної стратегії.
  4. Криза Рахункової палати. Головний аудитор країни працює наполовину потужностей: вакантні 6 із 11 посад в органі. Парламент провалив дедлайн (квітень 2026 року) щодо створення Дорадчої групи експертів для конкурсу. Через це Україна ризикує недоотримати частину траншів від ЄС і МВФ цього року.
  5. Закупівлі та публічно-приватне партнерство. Закон про публічно-приватне партнерство (ППП) досі не узгоджений із правилами ЄС. А до кінця 2026 року Україна має розробити концепцію реформи оборонних закупівель — від цього теж залежить фінансування від Євросоюзу.
array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(231) "Усі ці ризики влада має ліквідувати якнайшвидше, адже ціна питання — фінансова стабільність та швидкість нашого вступу до ЄС." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Усі ці ризики влада має ліквідувати якнайшвидше, адже ціна питання — фінансова стабільність та швидкість нашого вступу до ЄС.

Що далі?

Усі ці ризики влада має ліквідувати якнайшвидше, адже ціна питання — фінансова стабільність та швидкість нашого вступу до ЄС.

Андрій Боровик, виконавчий директор TI Ukraine: «Ми вже бачимо, що частина зобов’язань виконується із запізненням. А деякі — зокрема щодо автономії САП та Рахункової палати — демонструють ознаки системного гальмування, а не технічних затримок. Відкриттям цього кластера європейські партнери нам кажуть: ваше членство в ЄС — у ваших руках, беріть його».

Перший офіційний вердикт щодо того, як Україна справляється з новими умовами, Єврокомісія винесе наприкінці осені 2026 року у своєму щорічному Звіті про розширення. Transparency International Ukraine продовжує моніторити ситуацію та опише результати цього аналізу у третьому Тіньовому звіті для Єврокомісії.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(315) "Ми вже бачимо, що частина зобов'язань виконується із запізненням. Відкриттям цього кластера європейські партнери нам кажуть: ваше членство в ЄС — у ваших руках, беріть його" ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Ми вже бачимо, що частина зобов'язань виконується із запізненням. Відкриттям цього кластера європейські партнери нам кажуть: ваше членство в ЄС — у ваших руках, беріть його

Андрій Боровик