Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року

Цей документ — матеріал Transparency International Ukraine (TI Ukraine), в якому ми аналізуємо заходи, вжиті для зміцнення антикорупційної екосистеми України з вересня 2025 до червня 2026 року.

Він доповнює попередній звіт і виходить напередодні Конференції з відновлення України у Гданську на критичному етапі вступу України до ЄС. 15 червня держави-члени погодилися відкрити переговорний кластер «Основи» (Fundamentals), який, серед іншого, встановлює чіткі очікування щодо реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, які потрібно виконати на шляху до членства. 

Звітний період ознаменувався як інституційними успіхами, так і зростанням системних ризиків. Антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС) — продовжують доповнювати чималий список досягнень у сфері розгляду резонансних справ, зокрема у вкрай чутливих енергетичному та оборонному секторах. Стартувала й реформа Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА): оголошено конкурс на нове керівництво. 

Водночас посилився цілеспрямований тиск на детективів НАБУ, досі заблокований обов’язковий зовнішній аудит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), а парламент так і не усунув критичні законодавчі прогалини — ті, на які вказала Європейська Комісія, що закладені у вимогах МВФ і визначені пріоритетними у спільній заяві Качки-Кос у грудні 2025 року.

Ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі» — ще один вагомий крок до зближення сектору з нормами ЄС, однак попереду ще багато імплементаційної роботи.

TI Ukraine і надалі тісно співпрацюватиме з українськими інституціями та міжнародними партнерами, підтримуючи антикорупційні реформи, і продовжить аналізувати поточну ситуацію.

Стан виконання ключових рекомендацій ЄС 

З позитивного — Україна виконала декілька ключових рекомендацій ЄС і узгодила сферу публічних закупівель з європейськими стандартами:

• після ухвалення Закону № 4503-IX реформа АРМА перебуває на етапі імплементації;
• НАБУ і САП продовжують нарощувати результати, САП і ВАКС ухвалили стратегії інституційного розвитку;

• ВАКС суттєво прискорив завершення справ, скоротивши середній строк розгляду з 618 до 405 днів;
• ухвалено новий Закон «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520);
• Державна аудиторська служба отримала розширені повноваження контролювати використання коштів міжнародних партнерів.
• затверджено Дорожню карту контролю за публічними закупівлями на 2025–2027 роки.

Однак низка інших істотних рекомендацій залишається невиконаною.

• Розширення підслідності НАБУ на всі посади з високим рівнем ризику.
• Посилення запобіжників проти обходу виключної підслідності НАБУ з боку ДБР, СБУ, Нацполу та БЕБ.
• Уповноваження САП розслідувати справи щодо народних депутатів без попереднього погодження Генеральним прокурором.
• Внесення змін до КПК для скасування автоматичного закриття кримінальних справ після спливу строків досудового розслідування та продовження строків давності для корупційних злочинів відповідно до європейських стандартів — обидва пункти згадуються у плані Качки-Кос.
• Покращення системи перевірки декларацій, зокрема запровадження ризик-орієнтованого підходу з особливою увагою до посадовців вищого рівня, відповідно до вимог Єврокомісії та Меморандуму МВФ за лютий 2026 року.
• Ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.
• Проведення процедури відбору членів Рахункової палати.
• Приведення законодавства про публічно-приватне партнерство та концесії у відповідність до acquis ЄС. 
• Продовження оновлення законодавства про оборонні закупівлі.
• Забезпечення комплексної реформи Державної аудиторської служби. 

Загалом прогрес неоднозначний. Відчутні здобутки — зокрема реформа АРМА, подальше зростання показників НАБУ, САП і ВАКС та ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі» — контрастують зі зростанням ризиків для незалежності антикорупційних інституцій, дедалі більшим розривом між задекларованими зобов’язаннями та законодавчою діяльністю, постійними недоліками в кримінально-правовій базі та системі повернення активів, а також заблокованою реформою Рахункової палати.