На перший погляд, 2025 рік у закупівлях пройшов відносно розмірено: у правилах та електронній системі хоч і були зміни, але менш масштабні ніж, приміром, запровадження Постанови №1178 у 2022-му чи тимчасове скасування трираундових аукціонів у 2023-му. Але водночас було багато роботи, яка закладає основу для існування сфери в майбутньому. Так, Мінекономіки напрацьовувало проєкт нового Закону «Про публічні закупівлі», до розробки якого долучалася і TI Ukraine. Ми також готували пропозиції до розділу, присвяченого публічним закупівлям, Антикорупційної стратегії на 2026-2030 рр.
Цей звіт описує, що відбулося у сфері в 2025 році: зміни законодавства, основні статистичні показники, зокрема щодо контролю й оскарження. Його структура подібна на ту, яку застосовує Єврокомісія у своєму щорічному Звіті про розширення щодо України, та відображає загальні напрями, за якими ЄС оцінює стан наших публічних закупівель. Наприкінці ми також зазначили наші рекомендації, як удосконалити сферу.
Такий звіт ми готуємо вже втретє. Попередні читайте за посиланнями: 2023 та 2024.
Резюме
У 2025 році прогрес у реформуванні публічних закупівель залишався повільним і нерівномірним. Уряд приділив увагу підготовці нового Закону «Про публічні закупівлі» та затвердив Дорожню карту посилення контролю у сфері. У закупівлях вдалося зберегти прозорість та конкуренцію. Водночас законодавство про публічно-приватне партнерство та концесії так і не привели у відповідність до acquis ЄС, а відповідну роботу щодо оборонних закупівель ще не розпочато. Для вдосконалення сфери публічних закупівель необхідно насамперед прискорити її євроінтеграцію, вдосконалити ризик-орієнтований і превентивний моніторинг Держаудитслужби та мінімізувати урядове регулювання закупівель під час воєнного стану.
Законодавчі зміни та стратегічне планування
Головним пріоритетом року була підготовка нового Закону «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520) — це одна з основних рекомендацій ЄК вже другий рік поспіль. Наприкінці 2025-го Мінекономіки передало його оновлену версію до другого читання Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Крім цього, влітку Верховна Рада прийняла новий Закон «Про публічно-приватне партнерство», проте ухвалені зміни мають недоліки і регулювання потрібно доопрацювати для відповідності правилам ЄС.
Уряд не оновлював Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 рр. та не розробляв план її реалізації на 2026 рік. Однак розділ, присвячений публічним закупівлям, увійшов до проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 рр.
Чинне регулювання залишалося мінливим: особливості здійснення закупівель під час воєнного стану оновлювали 14 разів, що вдвічі частіше, ніж у попередній рік. Зміни стосувалися підстав для прямих договорів, закупівель за Ukraine Facility, локалізації та зміни ціни за одиницю товару в договорі.
Прозорість і конкуренція
Частка конкурентних закупівель зросла до майже 78% від вартості всіх договорів — попри розширення переліку підстав для прямих надпорогових договорів.
Водночас загальний рівень конкуренції практично не змінився порівняно з попереднім роком. Середня кількість учасників на лот залишилася на рівні 1,9, а дві та більше пропозиції отримували лише 39,15% конкурентних закупівель.
Ще більше посилилася роль Prozorro Market. У 2025 році через електронний каталог проводили вже майже кожну другу конкурентну закупівлю (45,3%), а частка замовників, які використовують цей інструмент, зросла з 25% до 49%. Разом із цим закупівлі через Prozorro Market досі неможливо оскаржити до АМКУ, і вони не охоплені моніторингом Держаудитслужби.
Контроль та відповідальність
Моніторинг закупівлі залишається найоперативнішим механізмом контролю у сфері. У 2025 році Держаудитслужба охопила ним майже 11 тис. закупівель з очікуваною вартістю 229,5 млрд грн. Водночас закупівлі через Prozorro Market та рамкові угоди у сфері оборони (12,4% очікуваної вартості усіх закупівель у Prozorro) наразі моніторингом не охоплені.
Попри певний прогрес, моніторингу все ще бракує превентивності та фокусу на ризики й суттєві порушення. Водночас у 2025 році Держаудитслужба отримала ширші можливості для притягнення порушників до відповідальності та контролю за коштами міжнародних партнерів, а Уряд затвердив Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями на 2025–2027 роки.
Захист прав та інтересів бізнесу
У 2025 році бізнес подав 9,75 тис. скарг на закупівлі до Антимонопольного комітету — на 7,3% менше, ніж у 2024-му. Найбільше скарг припадає на закупівлі будівництва та пального. Попри стабільну роботу системи оскарження, навантаження на АМКУ залишається високим. Скарги розглядають лише 6 уповноважених із 10, передбачених законодавством. З огляду на очікуване зростання навантаження — запровадження оскарження для Prozorro Market та ППП, повернення переговорної процедури — інституційну спроможність органу необхідно посилювати.
Важливі зміни в 2026 році
Найбільш значущою подією у сфері стало ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520) 27 травня 2026 року. Він наближає українське законодавство до стандартів ЄС, зокрема запроваджує нові процедури закупівель, скорочує перелік винятків, оновлює правила змін договорів і застосування нецінових критеріїв оцінки. Закон також має привнести довгоочікувану стабільність правил у сфері.
Регулювання закупівель на час воєнного стану теж зазнало кількох важливих змін: зокрема уряд установив визначення очікуваної вартості та оцінки пропозицій без ПДВ, запровадив публікацію інформації про кінцевих бенефіціарних власників виконавців договорів та створив два експериментальні проєкти із окремою процедурою закупівель для відбудови. TI Ukraine застерігає про ризики останніх і закликає скасувати експерименти, адже новий механізм закупівель не має належних антикорупційних запобіжників, обмежує учасників у захисті їхніх прав та суперечить іншим нормам законодавства.
Для вдосконалення сфери TI Ukraine насамперед рекомендує:
- Прискорити євроінтеграцію сфери закупівель (відповідальні органи: Мінекономіки, Верховна Рада). Необхідно завершити гармонізацію законодавства про публічні, оборонні закупівлі, ППП та концесії з нормами ЄС. Також потрібно затвердити Антикорупційну стратегію на 2026-2030 рр. та розробити стратегію розвитку сфери на 2027-2030 рр. Це є одночасно і умовою у межах євроінтеграції, і загалом кроками до вдосконалення публічних закупівель.
- Вдосконалити моніторинг Держаудитслужби (відповідальні органи: Мінекономіки, Держаудитслужба). Моніторинг має бути більш превентивним та ризик-орієнтованим. Також необхідно визначити чіткий перелік способів усунення порушення, якісніше відстежувати, чи справді замовники їх усувають, і посилити невідворотність відповідальності.
- Мінімізувати особливості закупівель під час воєнного стану (відповідальний орган: Мінекономіки). Урядове регулювання має точково охоплювати саме ті випадки, які зумовлені воєнним станом.
Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
