Захист викривачів: що (не) змінилося?

Минуло два роки відтоді, як набув чинності закон про захист викривачів. Він передбачає конфіденційність, безпеку, безоплатну правову та психологічну допомогу, відшкодування витрат на адвоката тощо. Чи на повну реалізуються гарантії законодавства?

На початку 2021 року інститут викривачів опинився під загрозою. У лютому народні депутати внесли зміни у законопроєкт №3450 “Про запобігання корупції”, чим послабили захист викривачів. Тоді ми закликали Президента не підписувати ухвалений закон у другому читанні, тому що він, серед іншого, суттєво звужував права викривачів і не передбачав чітких гарантій анонімності каналів повідомлення. Згодом Володимир Зеленський таки ветував закон. 

1 червня 2021 року Верховна Рада остаточно ухвалила закон про захист викривачів, врахувавши пропозиції Президента. Однією з ключових вимог було створення Порталу, куди викривачі змогли б передавати повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень. Це має забезпечити високі стандарти захисту інформації. Адмініструвати Єдиний портал повідомлень викривачів має НАЗК, утім, Нацагентство поки не запустило його. 

Загалом у 2021 році НАЗК здійснювало супровід щонайменше 98 судових справ щодо викривачів (станом на 17 листопада 2021 року). З них 18 було відкрито з початку 2021 року, а в 11 справах прийняті рішення на користь викривачів. Крім того, НАЗК подало 4 заяви про вступ у справи, провадження в яких відкрито за позовами викривачів, які задоволено. Однак бракує інформації щодо тих справ, у яких не вдалося досягти позитивного результату для викривачів, з відповідними причинами цього.

Не відбулося зрушень і щодо фізичної безпеки викривачів поза кримінальними провадженнями. Зокрема, не був прийняті відповідні зміни, які б забезпечували захист таких людей та членів їхніх родин і відповідали міжнародним стандартам. У майбутньому варто також поширити законодавчий імунітет і на тих осіб, хто сприяв викривачеві у здійсненні повідомлення тощо. Так само необхідно буде розглянути можливість отримання права на медичну допомогу. Варто зауважити, що надання вже передбаченої в законі психологічної допомоги залишається декларативним через відсутність відповідних процедур. А викривачі, які повідомляють інформацію, що містить державну таємницю, потребують більшого рівня захисту.

Залишається відкритим питання щодо розповсюдження законодавчих гарантій на викривачів суспільно необхідної інформації, оскільки в Україні досі немає широкої дефініції поняття “викривач”. Натомість вкрай важливо робити акцент не тільки на захисті викривачів корупції, а й інших сфер: порушення прав людини, екології, безпеки харчових продуктів та транспорту тощо. Це відповідатиме Директиві ЄС щодо захисту викривачів інформації та провідному міжнародному досвіду.

Серед позитивних аспектів варто зазначити, що Нацагентство продовжило вести просвітницьку та роз’яснювальну діяльність про інститут викривачів. Наприклад, у 2021 році НАЗК підготувало посібник з роботи з викривачами для уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, які працюють в органах влади, а також випустило освітній серіал “Викривач у законі” та онлайн-курс “Впливай — викривай”. 

Також Нацагентство достатньо широко надавало роз’яснення щодо захисту прав викривачів. Водночас не всі питання в них обговорювалися з широким колом зацікавлених осіб.

Таким чином, законодавство про захист викривачів поки ще повноцінно не імплементовано. Щоб виправити цю ситуацію, необхідно взяти до уваги наступні рекомендації:

• запустити Єдиний портал для повідомлень викривачів та забезпечити його належне функціонування;
• продовжувати проведення навчання та поширення інформаційних, роз’яснювальних та навчальних матеріалів;
• забезпечити  обговорення дискусійних  питань застосування законодавства про захист викривачів із усіма заінтересованими особами, враховувати результати таких обговорень при підготовці роз’яснень, рекомендацій НАЗК з відповідних питань;
• проводити просвітницьку роботу про способи повідомлення про корупцію, гарантії захисту викривачів та способи їх реалізації;
• забезпечувати належну комунікацію успішних прикладів захисту прав викривачів та випадків притягнення осіб до відповідальності завдяки повідомленням викривачів.

Крім цього, потребують реформування судові та правоохоронні органи для належного захисту викривачів. Тож, якщо усі компетентні установи та особи посилять свої спроможності, то інститут викривачів функціонуватиме краще.