Відро чи біотуалет: хто вирішує що купувати, і як на ситуацію можуть вплинути батьки.
Із вересня половина українських шкіл принаймні частково почала працювати наживо. Обов’язкова умова для цього — наявність укриття або в самому закладі, або поруч із ним. Ці укриття до початку навчального року перевіряла спеціальна комісія з представників місцевої влади, працівників ДСНС, а також освітян, медиків та фахівців із цивільного захисту. А за перший місяць навчання їх уже встигли перевірити і діти з вчителями. На жаль, у деяких щколах та дитсадках укриття виявилися далеко не такими комфортними, як на фотографіях у пресрелізах міськрад. Одна з причин — те, як у підвалах облаштували туалети.
Відра у рядок
У середині вересня київський активіст Сергій Пасюта поширив у фейсбуці фотографію укриття, де в якості туалетів в один ряд стояли відра. Схожі фото з’явилися і з інших закладів. Сергій перевірив закупівлі на Prozorro, і виявилося, що відра для вбиралень в укриттях придбали щонайменше в двох районах міста — Деснянському та Солом’янському — загалом на понад 130 шкіл та садочків.
Більшість батьків обурюються такій організації, однак є й ті, хто вважає, що це все ж краще, ніж нічого. Заступник голови КМДА з питань освіти Валентин Мондриївський зазначив, що це можуть бути часові рішення, поки в закладах організовують більш складні вбиральні, однак і їх треба доопрацювати — щоб це не були відра рядочком. Наразі він назвав це намаганнями виходити із ситуації максимально можливо в тих умовах, які є — бо часу на облаштування було мало.
Не лише київська проблема
В усіх навчальних закладах, де не було туалетів в укриттях, вибирали між двома опціями: або ставити біотуалети, резервуари яких треба окремо очищувати, або облаштовувати стаціонарні вбиральні. Останній варіант досить дорогий і складний, особливо для шкіл і дитсадків зі старим плануванням, адже він передбачає будівництво водопостачання та водовідведення.
Тому здебільшого для навчальних закладів шукали швидші й дешевші рішення. Хтось обирав біотуалети, а хтось — спеціальні або стандартні відра. У Полтаві заговорили навіть про використання поліетиленових пакетів у якості туалету для найменших школярів.
За нашими підрахунками, від 24 лютого до 20 вересня освітні заклади придбали 2 538 портативних біотуалетів на 12,5 млн грн та 2 320 пластикових відер-туалетів на 695 тис. грн.
Половину портативних біотуалетів купили в Київській області — 1 237 на 6,5 млн грн. На другому місці Львівщина — 185 на 674 тис. грн, на третьому Чернігівщина — 173 на 723 тис. грн.
Київська область тримає лідерство і за кількістю придбаних пластикових відер-туалетів, загалом 357 штук на 118 тис. грн. Їх також багато купували у Хмельницькій — 280 на 68 тис. грн, та Чернівецькій областях — 275 на 82 тис. грн.
Зважаючи на різницю між показниками Київської та інших областей, можемо припустити, що практично в усіх областях видно далеко не повну картину закупівель туалетів. Оскільки ці договори стосувалися облаштування укриттів, замовники мають право підписувати напряму без процедур і оприлюднювати пізніше. Тому, щоб дізнатися точно, що і за скільки купували для школи вашої дитини, радимо написати запит на інформацію. Про нього розповідаємо наприкінці цього тексту.
Біотуалети
Портативні біотуалети — це невеликі переносні туалети, які не треба під’єднувати до каналізації. Вони збирають нечистоти в спеціальний резервуар. Що з ними трапляється далі, залежить від виду туалету — вони або змішуються з торфом, або висушуються за допомогою електрики, або розчиняються завдяки спеціальним хімікатам. До речі, останній вид виділяють окремо, адже насправді хімічні речовини, які заливають в туалети, не такі вже й біо.
Торф’яні туалети придбали, наприклад, відділ освіти Краснопільської селищної ради та Володимир-Волинська школа №1. Але портативні хімічні вбиральні значно популярніші.
Левова частина таких туалетів припала на Thetford Porta Potti. Залежно від моделі їх купували за ціною:
Вартість найдешевшого хімічного портативного туалету, який ми знайшли, була 1,9 тис. грн. Однак там у договорі не зазначили ні модель, ні торгову марку.
Рідини для хімічного туалету, залежно від призначення, торгової марки та об’єму, купували за ціною від 290 до 590 грн/літр.
Пластикові відра-туалети
У закупівлях замовники подеколи називають відра біотуалетами. Однак вони не мають практичного нічого спільного. Це просто пластикове відро з кришкою та місцем для сидіння.
Такі девайси коштували по 270–400 грн. Вартість залежить від об’єму відра та торгової марки.
Які взагалі вимоги до туалетів у шкільних укриттях?
У ДСНС розробили рекомендації з організації укриттів. Єдина вимога щодо туалетів в них — наявність виносних баків для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд).
Біотуалети — це звісно кращий варіант, ніж відра. Однак ще гостріша проблема зараз — це відсутність хоча б якихось перегородок. Адже приватність у вбиральні є однією з базових потреб. Наразі перегородки і дверцята передбачені лише у вимогах до звичайних шкільних туалетів. Їх повноцінно додали в санітарний регламент у 2019 році, зокрема щоб забезпечити реалізацію права на гідність дитини. Відтоді на облаштування комфортних вбиралень у школах окремо виділяли кошти із залишків освітньої субвенції. Проте в рекомендаціях ДСНС щодо облаштування укриттів немає вимоги розділяти туалетні зони. Можливо тому перегородки і ширми купують не для всіх освітніх закладів.
Хто відповідає за облаштування укриття в школі чи дитсадку?
За облаштування укриття в закладі освіти відповідає засновник, тобто майже у всіх випадках — місцева рада. Вона має виділяти кошти на школи та дитсадки з місцевого бюджету. Закупівлі проводять або самі школи та садки, або управління, відділи чи департаменти освіти. Той, хто проводить закупівлю, і вирішує, що саме треба придбати.
Однак навіть якщо облаштуванням укриття займається не сама школа, а управління освіти, активність директора впливає на те, як саме це буде реалізовано.
Батьки також можуть повпливати на те, як буде виглядати укриття в навчальному закладі їхньої дитини. Перевірити, в якому стані перебувають захисні приміщення в школах, у червні закликала Олена Парфьонова, співзасновниця руху «Батьки SOS».
Що можуть зробити батьки
Насамперед, якщо ви хочете дослідити, що вже придбали для укриття, варто подивитися закупівлі на Prozorro.
Вам потрібно з’ясувати, хто закуповує необхідне для вашої школи чи дитсадка, а потім встановити фільтр за відповідним кодом ЄДРПОУ цієї установи. Далі ви можете або переглянути всі закупівлі, або використати ключові слова для пошуку. Радимо використовувати такий запит ((*туалет?*)|(*вбиральн?*)) — зірочки та додаткові знаки допоможуть врахувати різні відмінки слів.
Так ви зможете побачити, чи закуповували щось для вбиральні в укритті, у кого, за скільки та для яких навчальних закладів. Якщо пошук не дав ніяких результатів, буде корисно написати запит до директора школи з питанням, як у закладі вирішили туалетне питання. Якщо закупівлі проводить управління освіти, може знадобитися запит ще й на нього. Серед питань, наприклад, можуть бути такі:
- Як організована вбиральня в укритті навчального закладу? Скільки коштів на це витратили, як проводили закупівлю необхідних товарів та/чи робіт?
- Чому було прийнято рішення купувати відра, а не хімічні чи біотуалети? (У випадку, якщо було придбано відра)
- Чи купили/планується закупити ширми або іншого типу перегородки для вбиралень в укриттях?
- Чи був поданий запит на закупівлю хімічних чи біотуалетів для укриття? (Питання до директора школи чи дитсадку, якщо закупівлі проводить відділ/управління/департамент освіти)
Це лише приклади, залежно від конкретної ситуації питання можуть бути зовсім різними. Коли ситуація буде більш зрозумілою, можна закликати директора чи управління освіти профінансувати потреби, які ще не закриті. Поради, як писати запити, шукати закупівлі на DOZORRO та загалом контролювати фінанси школи, шукайте в посібнику для батьків від ТІ Україна.
Матеріал створено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”
Джерело: rubryka.com
