Верховна Рада ухвалила законопроєкт про Рахункову палату. Він є першим кроком на шляху реформи головного органу фінансового контролю України. Зараз важливо не зупинятися на позитивних змінах, які привнесе законопроєкт №10044-д, а продовжити роботу над підвищенням ефективності роботи Рахункової палати – розпочати відбір членів за новою процедурою, впровадити ризикоорієнтований підхід до планування аудитів, систему моніторингу рекомендацій та розмежувати повноваження з Держаудитслужбою.
На необхідності реформи Рахункової палати наголошували і наші міжнародні партнери. Вона була однією з умов для надання нам бюджетної допомоги, а згодом з’явилася як структурний маяк в оновленому перегляді програми МВФ.
Ухвалений законопроєкт виконав основні вимоги партнерів та втілив частину рекомендацій TI Ukraine для підвищення спроможності органу:
- Запровадив оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів, передбачив відкритість засідань дорадчої групи експертів, яка обиратиме кандидатів на посади, та оприлюднення методології їх оцінки і результатів етапів відбору.
- Посилив фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу», визначення розмірів їхніх посадових окладів і доплат на рівні закону, встановлення особливої процедури врахування бюджетних запитів Рахункової палати.
- Усунув можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запровадив ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
- Посилив моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати.
Однак низку ризиків, на які ми вказували, до другого читання так і не усунули. З найважливішого:
-
- Ризики політичного впливу на Рахункову палату залишаються. За оновленою процедурою доберуть лише 6 з 11 членів органу, що становитиме досить хитку більшість. Водночас на період дії воєнного стану за Верховною Радою залишили можливість достроково припиняти повноваження членів Рахункової палати з підстав, не передбачених профільним законом.
- Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
- Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більше половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад.
Таким чином, реформа Рахункової палати, яка вже давно на часі, з прийняттям цього закону тільки починається. Виправлення зазначених недоліків у майбутньому може суттєво зміцнити інституцію та додасть чіткості у розподілі обовʼязків у сфері фінансового контролю.
Цей законопроєкт є першим кроком на шляху реформи головного органу фінансового контролю України. Зараз важливо не зупинятися на позитивних змінах, які він привнесе, а продовжити роботу над підвищенням ефективності роботи Рахункової палати.