Конфіскація без кордонів: як працює валютна юрисдикція в США

Війна в Україні триває вже понад 2 роки. За цей час залишається відкритим питання про притягнення країни-терористки до відповідальності за численні злочини проти українців. Щодня різні українські міста потерпають від ворожих атак, що призводить до збільшення втрат серед людей та шкоди інфраструктурі. Ефективна оборона — пріоритет для України у внутрішній та зовнішній політиці. 

Пошук джерел для фінансування оборони та боротьби з агресором постійно розширюється. Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт про підвищення військового збору для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ба більше, до суду вже передали понад 50 справ, у межах яких було конфісковано активи кремлівських поплічників, а також примусово арештовано майно Росії на суму 25,9 млрд грн. Ці активи передали до окремої бюджетної програми з відбудови. 

Однак Україна залишається надзвичайно залежною від фінансової допомоги партнерів. І попри масштабні пакети допомоги, країни проукраїнської коаліції все ще вагаються щодо кроків, які б передбачали більшу допомогу з самої росії, а не з кишень своїх платників податків. 

Тривала дискусія щодо можливої конфіскації активів російського Центробанку, заморожених у західних юрисдикціях, дозволила подолати юридичні та фінансові питання. Однак поки що аналіз можливостей за висновками цих дискусій так і не провели. 

Наша стаття розглядає правову можливість арешту не тільки російських державних активів, що знаходяться безпосередньо в банках західних юрисдикцій, але і через кореспондентські банківські рахунки за кордоном — на основі валютної юрисдикції. Ми певні, що партнери України повинні вжити рішучіших заходів, щоб забезпечити виплату репарацій та притягнути росію до відповідальності згідно з міжнародним правом.

Валютні номінали російських активів

Зростання рівня глобалізації призвело до взаємопов’язаності економік країн та валют більше, ніж будь-коли раніше. Ця взаємозалежність також спричиняє складні правові та економічні проблеми, і одна з важливих на сьогодні — юрисдикційні вимоги щодо валютних операцій, особливо в контексті економічних санкцій. 

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну західні уряди заморозили російські державні активи по всьому світу. Попри те, що країни-партнери не оприлюднюють точні суми валютних резервів у країнах G7, приблизний розрахунок за різними джерелами вказує на десь $300 млрд. Найбільша сума знаходиться в ЄС, і з цієї причини про нього найчастіше й говорять, коли ідеться про питання щодо конфіскації та передачі цих резервів Україні. 

Згідно з останньою публічною фінансовою звітністю Euroclear, найбільшого депозитарію ЄС, баланс цієї фінансової компанії на липень 2024 року становить 207 мільярдів євро, з яких 173 мільярди євро стосуються санкційних російських активів. Однак не всі ці активи утримуються в євровалюті: 7% з цієї суми інвестується в долари США ($13,4 млрд), 8% — у канадські долари (21 млрд CAD) та 17% — у фунти стерлінгів (£25 млрд). 

Практика показує, що такий крос-валютний потік активів відкриває багато можливостей для фінансової діяльності, які підпадають під різні правові рамки, особливо ті, що стосуються санкційних режимів. Наявність пов’язаних з росією активів, які інвестуються в іноземній валюті та та заморожені в фінансових установах ЄС та країн поза Євросоюзом, створює можливості для юрисдикційних вимог щодо цих активів до урядів таких країн. 

Правова передумова тут ґрунтується на розумінні того, що фінансова система є глобальною, але діє відповідно до різних національних законів, які можуть накладати значні обмеження на потік капіталу.

Випадки юрисдикційних позовних вимог США щодо транзакцій у доларах 

У практиці Сполучених Штатів вже були ситуації, коли країна притягувала до відповідальності осіб, які порушили американський санкційний режим через операції з доларами США в іноземних фінансових установах, включно зі справою Мен Ваньчжоу, фінансової директорки Huawei Technologies Co. Ltd. Мен Ваньчжоу у 2021 році притягнули до відповідальності за звинуваченням у змові з метою вчинення двох банківських фальсифікацій та двох фальсифікацій з використанням банківських переказів, щоб обійти санкції США проти Ірану. Мен від імені Huawei здійснила на рахунок іранської компанії ряд транзакцій, які були деноміновані в доларах США і пройшли через Сполучені Штати. Міністерство юстиції США домагалося конфіскації активів, пов’язаних із передбачуваною злочинною поведінкою, однак справа була вирішена за допомогою угоди про відстрочку обвинувачення. 

Інша справа стосувалася Commerzbank AG, глобальної фінансової установи зі штаб-квартирою у Франкфурті, Німеччина. Банк приховував доларові операції, заборонені американськими санкційними законами від імені іранського та суданського бізнесу з використанням схем, які залучали філію Commerzbank в Нью-Йорку та інші фінансові установи в Сполучених Штатах. У 2015 році він погодився на конфіскацію 563 мільйонів доларів США — в рамках угоди  з Міністерством юстиції США кримінального провадження за порушення Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA) та Закону про банківську таємницю (BSA). 

Основним аргументом на користь американської юрисдикції щодо валютних операцій у цих випадках стала роль американських банків-кореспондентів при обробці доларових транзакцій. Кожна така транзакція вимагає операцій з американським банком, який виконує функції кореспондента. Це встановлює юрисдикційну основу для уряду США, який стверджує, що такі операції означають експорт фінансових послуг зі Сполучених Штатів. 

При цьому загалом усі операції у доларах США, які опрацьовують іноземні фінансові установи, ретельно вивчаються відповідно до режиму санкцій США. Юрисдикційна вимога ґрунтується на припущенні, що ці активи походять або проходять через американську фінансову систему. І це зі свого боку надає органам влади Сполучених Штатів правовий шлях для їхнього арешту в рамках ширшої політики застосування санкцій. 

З моменту прийняття Закону про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців (REPO Act), президент США має повноваження конфіскувати суверенні активи росії, які прямо чи опосередковано належать уряду росії, Центральному банку та російському фонду прямих інвестицій. Перший крок цього процесу передбачає ідентифікацію всіх фінансових установ, де зберігаються активи росії та звітування про таке майно перед секретарем Казначейства. Відповідно до валютної юрисдикції США, іноземні фінансові установи з інвестиціями в доларах США, такі як Euroclear, також повинні бути в цьому списку.

*** 

Взаємопов’язаність фінансових систем підкреслює здатність країн-союзників України використовувати свої фінансові нормативно-правові акти як інструмент притягнення росії до відповідальності. Якщо враховувати значні обсяги заморожених російських активів, що утримуються у фінансових установах ЄС через банки-кореспонденти у валютах, що не є євро, дискусія про їх конфіскацію не повинна обмежуватися лише закликами до дій з боку ЄС. 

Усі партнери України повинні стати активнішими у цьому процесі та вивчати власні можливості такої конфіскації, зокрема через валютні юрисдикційні позовні вимоги. Критично важлива фінансова допомога Україні має надходити від самого агресора. 

Автори:

Наталія Січевлюк, юридична радниця, Transparency International Ukraine,

Юлія Зіскіна, адвокатка та старша юристка, Razom for Ukraine