Уже 6 та 7 лютого Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) спільно з Громадською радою міжнародних експертів (ГРМЕ) проведе спеціальні засідання, щоб відсіяти негідних кандидатів у судді ВАКС.
Члени ВККС та ГРМЕ будуть оцінювати кандидатів на їх доброчесність та професійність. І будь-який обґрунтований сумнів у відповідності цим критеріям може поставити крапку на подальшій участі в конкурсі.
До етапу співбесід з ГРМЕ дійшли лише 7 кандидатів. Тож Transparency International Ukraine вивчила всю доступну інформацію щодо учасників конкурсу.
Експерти TI Ukraine шукали відомості про кандидатів у деклараціях, матеріалах ЗМІ, державних реєстрах та інших базах даних, а також у досьє учасників, отриманих на наш запит від ВККС.
Важливо, що кожен виявлений сумнівний факт про конкурсанта ми оцінювали крізь призму Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), якими також будуть керуватися члени ВККС та ГРМЕ.
Інформація, яку ми знайшли про кандидатів, була найрізноманітнішою: від імовірно незадекларованого майна та дисциплінарних справ і до зв’язків з сумнівними персонами та відвідування рф. Перелік профілів сформований за алфавітним порядком.
До етапу співбесід з ГРМЕ дійшли лише 7 кандидатів. Тож Transparency International Ukraine вивчила всю доступну інформацію щодо учасників конкурсу.
Юрій Боднарук
Помічник судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, кандидат юридичних наук
Освіта та наукова діяльність. У 2004 році закінчив Одеську національну юридичну академію. У 2008 році здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук на тему «Податкові провадження в Україні: теоретико-правові засади».
Трудова діяльність. У 2004 році розпочав юридичну практику на підприємствах, а з 2008 року працював у ТОВ «Ес енд Ес легал консалтинг». У 2009 році обійняв посаду заступника директора зазначеного Товариства, згодом – посаду директора. З 2008 по 2019 рік викладав адміністративне та фінансове право в Національному університеті «Одеська юридична академія». У 2012 році отримав вчене звання доцента.
З 2019 року і донині Боднарук Юрій Володимирович обіймає посаду помічника судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Інші важливі факти. Юрій Боднарук неодноразово просив ВККС допустити його до конкурсу на посаду судді, зокрема, востаннє, 25 вересня 2019 року, – на посаду судді Одеського апеляційного суду. Але вказаний конкурс не провели через припинення повноважень членів ВККС.
Також кандидат брав участь у конкурсі на члена ВККС. 11 квітня 2023 року Конкурсна комісія надіслала до Вищої ради правосуддя (ВРП) рекомендації щодо 32 кандидатів на посади членів ВККС, у тому числі стосовно Юрія Боднарука. Але 1 червня 2023 року ВРП, не заперечуючи відповідність критеріям, відмовила у його призначенні, оскільки за кандидатуру Боднарука не проголосував жоден член Ради.
Доброчесність кандидата
Законність джерел коштів для купівлі квартири в Одесі
Під час конкурсу на посаду члена ВККС в громадськості до кандидата виникло чимало запитань. 16 грудня 2020 року кандидат отримав у власність квартиру 78,8 кв.м в Одесі вартістю 1 170 000 грн ($42 000). У своїх письмових поясненнях він вказав, що придбав помешкання із заощаджень за 2004-2016 роки у розмірі «не менше $72 000». При цьому в деклараціях за 2015 рік кандидат вписав заощадження у розмірі $20 000 (488 000 грн) та 50 000 грн, а його дохід за 2016 рік склав лише 130 000 грн. Тобто загалом кандидат станом на 2016 рік мав грошових активів на суму 180 000 грн та $20 000 (488 000 грн), що є значно меншою сумою, ніж вартість квартири та названі ним заощадження.
На співбесіді Боднарук у відповідь на запитання щодо вартості квартири та походження коштів на її придбання повідомив, що придбав помешкання як нежитлове приміщення та згодом здійснив його переведення у житловий фонд. Кандидат, зокрема, послався на практику, за якої забудовники «щоб обійти якісь обмеження вони роблять останній поверх по документах оформлюють як нежитлові приміщення, щоб обійти обмеження по поверховості, і фактично продають ці приміщення за меншою ціною».
Тому виникають запитання до кандидата:
- Чи може Боднарук пояснити розбіжність між задекларованими у 2015 році заощадженнями ($20 000 та 50 000 грн) та вказаними у поясненнях ($72 000)?
- Чи може кандидат надати документальні підтвердження джерел походження коштів на придбання квартири?
- Чи вважає кандидат доброчесним використання схеми придбання житлового приміщення як нежитлового для «обходу обмежень»?
Професійна етика кандидата
Робота в компанії, що фігурувала в журналістському розслідуванні
Бондарук у 2008-2010 роках працював в ТОВ «Ес енд Ес легал консалтинг», де мав швидке кар’єрне зростання від старшого юриста до директора. За даними ЗМІ, компанія була заснована у 2008 році Юрієм Суховим і Суреном Сардаряном, які фігурували в матеріалі про ймовірну корупцію в Держінспекції з контролю за цінами.
Подаючись на конкурс суддів ВАКС, Бондарук отримав рекомендацію саме від Юрія Сухова – ексуповноваженого з питань антикорупційної політики у 2009-2010 роках. Наразі останній є захисником у справах №758/5744/17 та №991/4668/23, де головуючим під час апеляційного перегляду був суддя, в якого кандидат нині працює помічником, а в справах №991/7739/23, №991/6021/23, №760/8412/18 та №991/2288/21 цей же суддя був членом колегії.
Положення про помічника судді зобов’язує його запобігати виникненню конфлікту інтересів, вживати заходів щодо його врегулювання, утримуватися від вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, а також повідомляти про нього своїх керівників.
Тому виникають запитання до кандидата:
- Як він може пояснити таке швидке карʼєрне зростання (від старшого юриста до директора) протягом 2008-2010 років у ТОВ «Ес енд Ес легал консалтинг»? Які були його функціональні обов’язки на посаді директора?
- Чому кандидат обрав своїм рекомендодавцем саме Юрія Сухова? Чи не вбачає він у цьому конфлікту інтересів з огляду на те, що Сухов є захисником у справах, які розглядав суддя, помічником якого працює Боднарук? Які заходи він вживав для врегулювання цієї ситуації?
- Враховуючи, що кандидат претендує на посаду в антикорупційному суді, як він оцінює свої професійні зв’язки з особами, які фігурували в журналістських розслідуваннях щодо корупції?
Порушення ПДР та закриття справи про ДТП
У 2019 році кандидат потрапив у ДТП, справа щодо якого була закрита через сплив строків давності на 9 днів. В суді вона перебувала майже 3 місяці. За твердженнями в окремих публікаціях, суддя, який розглядав справу, мав практику систематичного закриття подібних справ через сплив строків. Також, за даними досьє, Боднарук з 2022 по 2024 рік 7 разів притягався до адміністративної відповідальності за різні порушення правил дорожнього руху.
Тому виникають запитання до кандидата:
- Чи вважає кандидат справедливим закриття справи про ДТП через сплив строку притягнення до адмінвідповідальності?
- Як кандидат оцінює свою правосвідомість та готовність дотримуватися правил дорожнього руху з огляду на 7 порушень протягом 3 років?
З 2019 року і донині Боднарук Юрій Володимирович обіймає посаду помічника судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Олег Кімстачов
Помічник судді Вищого антикорупційного суду, колишній суддя Уманського міськрайонного суду
Освіта та наукова діяльність. У 2007 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. У 2011 році закінчив факультет підготовки професійних суддів цього ж університету.
Трудова діяльність. З 2006 по 2010 рік Олег Сергійович Кімстачов був депутатом Печенізької селищної ради Харківської області.
З 2007 по 2010 рік обіймав посаду юрисконсульта ТОВ «Печенізьке». Також з 2009 по 2010 рік працював юрисконсультом апарату Печенізької райдержадміністрації, після чого з 2011 року отримував допомогу по безробіттю.
У 2012 кандидат був призначений на 5 років суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Звільнився з посади у 2018 році за власним бажанням під час кваліфікаційного оцінювання.
2019 року Кімстачов отримав адвокатське посвідчення, майже відразу після чого обійняв посаду помічника судді Вищого антикорупційного суду, де працює і дотепер.
Інші важливі факти. У 2016 році ВККС оголосила догану судді Кімстачову за порушення розумних строків розгляду справ. У 2018 році уже ВРП оголосила йому сувору догану за таке ж порушення. Згодом ВРП скасувала останнє рішення, оскільки такі порушення зумовлені об’єктивними причинами.
Кандидат брав участь у першому відборі суддів ВАКС у 2018 році, однак ГРМЕ та ВККС відсіяли його, оскільки він протягом останніх 10 років мав мандат депутата. Крім цього, у 2018 році ГРД виявила дані, які вказували на невідповідність судді Кімстачова критеріям доброчесності та професійної етики.
З 2023 року Олег Кімстачов також бере участь також у конкурсі на посади суддів апеляційних судів, який триває досі.
Доброчесність кандидата
Кандидат як суддя розглядав справу стосовно своєї колеги судді
У 2018 році стосовно кандидата ГРД встановила факт розгляду ним як суддею Уманського міськрайонного суду провадження по справі №705/47/17 за позовом Тетяни Черниш. Водночас Тетяна Черниш була чинною суддею цього суду, і такі дії свідчать про явне порушення процесуальних норм, а також прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів.
Тому виникають запитання до кандидата:
- Як він може пояснити такі дії та рішення під час розгляду справи №705/47/17 за позовом чинної судді цього ж суду Тетяни Черниш?
- Які заходи кандидат вжив для унеможливлення таких ситуацій в майбутньому?
Професійна етика кандидата
Звільнення з посади судді після відкриття дисциплінарного провадження
З 2017 року Кімстачов як суддя проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Згодом у 2018-му ВККС зупинила його, адже ВРП відкрила дисциплінарну скаргу проти кандидата. Водночас Кімстачов ще до розв’язання питання про дисциплінарну відповідальність та до завершення кваліфікаційного оцінювання звільнився з посади судді за власним бажанням.
Тому виникає запитання до кандидата:
- У зв’язку з чим він вирішив достроково завершити суддівську кар’єру? Чи не було таке звільнення пов’язане з розглядом дисциплінарної скарги та проведенням кваліфікаційного оцінювання стосовно нього?
Оскарження у 2019 році рішення ВККС та ГРМЕ стосовно кандидата
2019 року ГРМЕ та ВККС вирішили припинити участь Кімстачова в першому конкурсі ВАКС через його колишній мандат місцевого депутата. Кандидат безрезультативно оскаржив це рішення до Верховного Суду. Водночас суд зазначив, що у позовній заяві Кімстачов жодним чином не згадав про свій мандат депутата місцевої ради, наявність якого прямо забороняє ставати суддею ВАКС.
Тому виникають запитання до кандидата:
- Чому він не згадував у позовній заяві відомості про свій мандат депутата місцевої ради?
- Чому саме кандидат вирішив звернутися до суду для оскарження цього рішення, беручи до уваги імперативну заборону обіймати посаду судді особі, яка мала мандат депутата протягом останніх 10 років?
Дисциплінарна відповідальність за затягування з розглядом справ
2016 року кандидата як суддю Уманського міськрайонного суду ВККС притягнула до дисциплінарної відповідальності за розгляд справи з істотним порушенням розумного строку. Такими діями суддя очевидно поставив під сумнів свою сумлінність.
Тому виникають запитання до кандидата:
- Які організаційні заходи кандидат планує впровадити для забезпечення своєчасного розгляду справ у разі призначення суддею ВАКС?
Мотивація брати участь в конкурсі ВАКС
Кандидат є учасником двох конкурсів на посаду судді одночасно: конкурсу на посади суддів ВАКС та конкурсу на посади суддів апеляційних судів.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Яка мотивація переважає у нього: бути суддею ВАКС чи суддею апеляційного суду?
2019 року Кімстачов отримав адвокатське посвідчення, майже відразу після чого обійняв посаду помічника судді Вищого антикорупційного суду, де працює і дотепер.
Катерина Котельва (Зима)
Суддя Галицького районного суду міста Львова
Освіта та наукова діяльність. У 2002 році закінчила Донецький національний університет. У 2004 році завершила навчання на магістерській програмі в Національній академії державної податкової служби України.
Трудова діяльність. Кандидатка розпочала кар’єру у 2000 році з посади юрисконсультки в ТОВ «Міжнародний фестиваль дитячої творчості «Підводні фантазії» її батька.
У 2002 році отримала адвокатське свідоцтво і з того часу розпочала адвокатську практику. Паралельно з роботою адвокатки також працювала у 2010-2011 роках юрисконсульткою в Шахті імені О.Ф. Засядька. Після чого з 2012 по 2013 роки – юрисконсульткою в ТОВ «ГПК Інжиніринг».
У 2013 році призначена на посаду судді Ворошиловського районного суду міста Донецька строком на п’ять років.
У 2015 році кандидатка була переведена на роботу в Галицький районний суд міста Львова. Здійснювала правосуддя до моменту завершення строку повноважень, після чого була відряджена до Національної школи суддів України для підтримки навчальних процесів та впровадження інновацій у судовій практиці.
Інші важливі факти. У 2017 році ВРП покарала суддю Котельву звільненням через незаконну відмову в доступі до правосуддя. Згодом, у 2018 році, ВРП змінила своє рішення в частині призначеного стягнення та замінила звільнення на шестимісячне відсторонення з направленням до Національної школи суддів для проходження курсу підвищення кваліфікації.
Доброчесність кандидатки
Власність та імовірні зв’язки на тимчасово окупованій території України
З е-декларації за 2023 рік кандидатки Катерини Котельви відомо, що вона має у спільній власності дві квартири у Донецьку, який наразі тимчасово окупований. Крім цього, значну частину свого професійного шляху кандидатка пройшла також у Донецьку.
Тому виникають запитання до кандидатки:
- Чи підтримує вона соціальні зв’язки з особами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України? Чи не будуть такі соціальні зв’язки ставати на заваді здійсненню правосуддя у ВАКС?
- Чи знає кандидатка про долю нерухомості, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях, чи здійснює хтось нагляд за цим майном?
- Чи ведуть близькі особи кандидатки підприємницьку або іншу діяльність на тимчасово окупованій території?
Професійність кандидатки
Дисциплінарна відповідальність за відмову в доступі до правосуддя
У 2017 році на Катерину Котельву як суддю ВРП наклала дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення через незаконну відмову в доступі до правосуддя. Згодом, у 2018 році ВРП змінила своє рішення в частині призначеного стягнення та замінила звільнення на шестимісячне відсторонення з направленням до Національної школи суддів для проходження курсу підвищення кваліфікації.
Тому виникає запитання до кандидатки:
- Як додаткові заходи, крім проходження навчання у Національній школі суддів, вжила Котельва для унеможливлення надалі подібних ситуацій та недопущення таких недобросовісних помилок?
У 2015 році кандидатка була переведена на роботу в Галицький районний суд міста Львова. Здійснювала правосуддя до моменту завершення строку повноважень, після чого була відряджена до Національної школи суддів України для підтримки навчальних процесів та впровадження інновацій у судовій практиці.
Кирило Легких
Доцент кафедри юстиції навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат, кандидат юридичних наук
Освіта та наукова діяльність. У 2005 році закінчив Академію адвокатури України. У 2009 році захистив дисертацію кандидата юридичних наук на тему «Загальнонаукові та процесуальні питання проведення судової правової експертизи в судочинстві України».
Трудова діяльність. З 2002 по 2007 рік обіймав посаду юрисконсульта в ПрАТ «Полімпекс». У 2004-2005 роках був також юрисконсультом в ТОВ «РГС «Російська адвокатська група» (нині – ТОВ «Столичний радник»). У 2005-му року працював у ТОВ «Компанія «Персона Грата».
Після отримання адвокатського свідоцтва з 2008 року продовжив роботу юрисконсультом в компаніях «Ністас-Україна», «НТП «Бурова техніка», «Укрнафтагазсервіс», ТОВ «БТФ-Колтюбінг». З 2008 по 2009 рік також був директором ТОВ «Інтербізнесконсалт». Протягом 2002–2020-х років займався підприємницькою діяльністю як ФОП.
З 2011 до 2023 року Кирило Легких працює доцентом, завідувачем кафедри ТОВ «Академія адвокатури України». З вересня 2023-го — доцент кафедри у Навчально-науковому інституті права КНУ імені Тараса Шевченка.
Інші важливі факти. У 2020–2022 роках кандидат був членом Дисциплінарної комісії ДБР, а у 2022–2023 роках входив до складу Комісії, яка обрала директора НАБУ.
Кирило Легких брав участь у конкурсних відборах на зайняття посади судді ВАКС у 2018-2019 роках, на зайняття посади в Офіс Генпрокурора (ОГП) та на зайняття посади судді апеляційного суду. Проте жоден з конкурсів йому не вдалося успішно завершити.
Доброчесність кандидата
Подарунок на 2 млн грн від матері
З е-декларацій за 2019 та 2020 Кирила Легких відомо, що з попереднього року до його заощаджень у $5000 у 2020 році додалися ще $41500 готівкою (1,13 млн грн). Оскільки його задекларований заробіток за 2020 рік становив лише 706 тис. грн, вірогідно ці заощадження кандидат отримав від матері Тетяни Легких, яка подарувала йому 2160000 грн.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Які джерела походження його грошових активів, зокрема готівкових заощаджень у доларах США?
- Які джерела походження подарованих коштів його матері? Чи мала вона можливість здійснити такий вагомий подарунок?
Зв’язок батька кандидата зі справою про хабарництво
За даними ЗМІ батько кандидата Валерій Легких мав тісні контакти з бізнес-середовищем Полтавщини, а також особливо з ексголовою Полтавської ОДА Валерієм Головком. У березні 2019 року НАБУ провело обшук території, яка належала ГО «На Садовій» (раніше — «Русский пар») під керівництвом батька кандидата Валерія Легких. Засновником ГО «Русский пар» був Валерій Головко. До того ж під час обшуку території громадської організації НАБУ знайшло тюнінгований гелендваген, а захисником обвинуваченого у ВАКС Головка є Кирило Легких.
Тому виникають запитання до кандидата:
- За яких обставин він вирішив стати захисником Валерія Головка? Чи може бути співпраця батька Легких з державними підприємствами та Валерієм Головком факторами, які можуть вплинути на неупередженість самого кандидата?
- На думку кандидата, чи не будуть впливати зв’язки батька з бізнес-структурами та його участь у резонансній ГО «На Садовій» (раніше — «Русский пар») на репутацію кандидата як потенційного суддю ВАКС?
- Як кандидат може прокоментувати твердження, що його участь у комісії з обрання директора НАБУ могла бути конфліктом інтересів через роль представника Валерія Головка у суді, справа якого розслідується детективами НАБУ?
Професійна етика кандидата
Робота кандидата в «Російській адвокатській групі» та батькове управління «Русским паром»
З 2012 по 2022 рік батько кандидата був керівником Громадської організації «Русский пар», яка змінила свою назву наприкінці 2013 року на «На Садовій». Крім цього, кандидат у 2004-2005 роках працював на посаді юрисконсульта у ТОВ «РГС «Російська адвокатська група», яка у 2015 році перейменувалася на ТОВ «Столичний радник».
Тому виникають запитання до кандидата:
- Чим була обумовлена робота кандидата в ТОВ «РГС «Російська адвокатська група»? Чи не відображала та не відображає вона політичних поглядів кандидата?
Дохід від компанії з білоруським слідом
З е-декларацій за 2023 рік кандидата Кирила Легких відомо, що він отримував дохід у 2023 році в розмірі 109800 грн від ТОВ «БТФ-Колтюбінг», власником якої з часткою у 50% є білоруська компанія ТОВ «БІТ Проекти».
Тому виникає запитання до кандидата:
- Як він оцінює можливість співпраці з компанією, володільцем якої є пособник держави-агресора, білорусь?
Ймовірна незадекларована співпраця з Адвокатським об’єднанням «Goro lega»
На сайті АО «Goro lega» міститься інформація про те, що кандидат є радником кримінально-правового департаменту. Водночас такі відомості не відображені в анкеті Легких.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Чи правдива ця інформація? Якщо кандидат співпрацює з цією організацією, то на яких умовах, та чому відомості про таку співпрацю не відображені в анкеті на посаду судді?
Професійність кандидата
Спірні підходи до питання співмірності застави
У публічному виступі для студентів Кирило Легких зазначив, що він проти високих розмірів застав, і будь-який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, – це ризик, що людина може втекти. Але, на його думку, цей ризик є виправданим, оскільки ми називаємо себе демократичною державою.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Який підхід він планує використовувати як суддя під час визначення розміру застави? Як кандидат будете забезпечувати баланс між забезпеченням прав підозрюваного (обвинуваченого) та необхідністю гарантувати виконання ним процесуальних обов’язків?
З 2011 до 2023 року Кирило Легких працює доцентом, завідувачем кафедри ТОВ «Академія адвокатури України». З вересня 2023-го — доцент кафедри у Навчально-науковому інституті права КНУ імені Тараса Шевченка.
Тетяна Литвинко
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області
Освіта та наукова діяльність. У 2007 році закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом у місті Києві за спеціальністю «правознавство».
Трудова дільність. Кар’єрний шлях почала у 2007 році з посади старшого консультанта відділу прийому громадян та попереднього розгляду їх звернень в Апеляційному суді м. Києва. Там же пізніше переводилася на низку різних посад: начальник відділу, помічник судді, помічник голови суду, заступник керівника апарату суду тощо.
З 2016 року працює суддею Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, а з 2017 по 2020 рік обіймала посаду голови цього суду.
Інші важливі факти. Кандидатка у 2019 році брала участь в конкурсі на посаду судді апеляційного суду, але відбір був скасований. Повторно подалася на такий же конкурс у 2023 році та продовжує брати в ньому участь.
Доброчесність кандидатки
Квартира на 60 кв. м в Шостці за досить низку вартість
З е-декларації за 2023 рік кандидатки Тетяни Литвинко відомо, що вона у 2019 році придбала квартиру площею 60,7 кв.м у Шостці за 183800 грн. Водночас така невисока вартість нерухомості потребує пояснень.
Тому виникає запитання до кандидатки:
- Яким чином їй вдалося придбати квартиру 60,7 кв.м саме за таку невисоку вартість?
Професійна етика кандидатки
Підпорядкування та призначення у фігуранта корупційної справи
З анкети кандидатки відомо, що з 2007 року вона працювала на різних посадах в Апеляційному суді м. Києва. Водночас з грудня 2014-го по лютий 2015-го Литвинко перебувала на посаді помічника голови суду, яким на той час був Антон Чернушенко. Крім цього, з лютого 2015-го кандидатка ймовірно за поданням Чернушенка була призначена заступницею керівника апарату суду. До відома, влітку 2015-го під час обшуку в кабінеті Чернушенка було знайдено $6 500, талони на 14,5 т бензину, ключі від п’яти автомобілів, зареєстрованих на близьких родичів Чернушенка, а також генератор шуму. І хоч справа була закрита, сам Чернушенко з 2015 по 2019 роки ймовірно переховувався у росії, а також його підозрювали в наявності російського громадянства.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Які стосунки склалися у неї з керівником Антоном Чернушенком? Чи не вплинуть вони на здійснення правосуддя кандидаткою у ВАКС?
Професійність кандидатки
Кандидатка практикує закриття проваджень про адмінправопорушення через строки та повернення протоколів на доопрацювання
На теперішній посаді Литвинко у понад 100 адміністративних справах закривала провадження через сплив строку накладення адміністративного стягнення, навіть якщо встановлювала вину особи. Також кандидатка практикувала повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, що часто стає причиною спливу строків накладення адміністративного стягнення.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Чим обґрунтована потреба застосовувати такі підходи та практики здійснення правосуддя? Що перешкоджало кандидатці вчасно здійснювати розгляд справ?
Мотивація брати участь в конкурсі ВАКС
Кандидатка є учасницею двох конкурсів на посаду судді одночасно: конкурс на посади суддів ВАКС та конкурс на посади суддів апеляційних судів.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Яка мотивація переважає у Литвинко: бути суддею ВАКС чи суддею апеляційного суду?
З 2016 року працює суддею Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, а з 2017 по 2020 рік обіймала посаду голови цього суду.
Михайло Одарюк
Заступник голови Ірпінського міського суду Київської області
Освіта та наукова діяльність. У 2011 році здобув ступінь магістра в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого.
Трудова діяльність. Кандидат розпочав свою професійну діяльність у 2008 році на посаді спеціаліста Господарського суду Харківської області, де з 2009 по 2013 рік обіймав посаду помічника судді.
У 2013 році призначений суддею Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, де працював по 2018 рік. З червня 2017 по жовтень 2018 року обіймав посаду голови цього суду. П’ятирічні повноваження судді Михайла Павловича Одарюка припинилися у жовтні 2018 року. Кандидат відповідав посаді судді, тому був призначений суддею того ж суду через рік, у 2019-му.
З 2022 року та донині кандидат працює суддею в Ірпінському міському суді Київської області, а з 2023 року призначений на посаду заступника голови цього суду строком на три роки.
Інші важливі факти. Громадська рада доброчесності (ГРД) у 2019 році виявила дані, які вказують на невідповідність судді Одарюка критеріям доброчесності та професійної етики. Однак цей висновок не розглядався ВККС, оскільки надійшов вже після рішення про відповідність Одарюка займаній посаді. На посаду безстроково його призначили указом Президента України від 23 грудня 2019 року.
Доброчесність кандидата
Законність джерела коштів від продажу майна та грошові подарунки від родичів
ГРД у 2019 році виявила, що у декларації за 2015 рік Одарюк вказав себе джерелом доходу від відчуження рухомого майна у розмірі 149 000 грн. Також родичі кандидата систематично дарували судді значні суми коштів: мати у 2016 році – 145 000 грн, у 2017 році – 150 000 грн (хоча згідно з даними досьє, загальний дохід матері у 2015-2017 роках становив всього 546 987 грн), у 2018 році – 150 000 грн, у 2022 році – 98 500 грн; брат у 2019 році – 480 000 грн.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Яким чином мати могла надавати йому фінансову допомогу, яка значним чином охоплювала її річний дохід?
- З якою метою кандидату надавали подарунки у грошовій формі від його родичів?
Користування автомобілем AUDI Q7, який раніше належав кандидату
Одарюк у 2013-2014 роках був власником автомобіля AUDI Q7 2013 р.в. Однак, згідно з даними електронних декларацій з 2016-го по 2018-й, автомобіль AUDI Q7 належав судді на праві користування, а власником вказаний Кукурудза Дмитро Володимирович.
Тому виникає запитання до кандидата:
- З чим пов’язане надання Кукурудзою Дмитром Володимировичем права на тривале користування автомобілем, який раніше належав Одарюку?
Ймовірне користування дружиною незадекларованим люксовим авто Mercedes Benz GLE 350d
У на порталі Судова влада є відомості, що у 2020 році Одарюк Інна Петрівна (ПІП збігається з ініціалами дружини кандидата) звернулася до суду з позовом про скасування постанови інспектора патрульної поліції про притягнення її до адміністративної відповідальності за виїзд на трамвайну колію автомобілем Mercedes Benz GLE 350d. І хоч суд задовольнив цей позов, важливе інше — автомобіль цієї ж марки кандидат задекларував лише у 2022 році, де вказав, що дружина набула його у 2020 році. Однак в е-деклараціях кандидата за 2020 та 2021 таке авто не було задеклароване.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Чи порушувала його дружина за зазначених обставин правила дорожнього руху?
- Якщо так, чому автомобіль Mercedes Benz GLE 350d, яким вона керувала, не був відображений у відповідних деклараціях Одарюка?
Кандидат сплатив дружині кошти за надані нею послуги
У е-декларації за 2021 рік вказано, що дружина кандидата отримала від нього 1 124 120 грн як дохід від підприємницької діяльності, проте про які саме послуги підприємиці ідеться, невідомо.
Тому виникає запитання до кандидата:
- З чим були пов’язані та яка природа оплачуваних Одарюком послуг від його дружини?
Кандидат не уточнив, як саме в його діяльність судді здійснювалося втручання
З декларації доброчесності Одарюка слідує, що у 2014-2018 роках були випадки втручання в його діяльність судді. Однак пояснень по цьому факту наприкінці декларації кандидат не надав, хоч і мав таке право.
Тому виникають запитання до кандидата:
- З чим були пов’язані такі випадки, та за яких умов відбувалося втручання у діяльність Одарюка?
- Чому кандидат не надав уточнювальної інформації щодо таких випадків, та чи не буде це свідчити про його бажання приховати такі відомості?
Професійна етика кандидата
Одарюк вважав, що відвідування ТОТ не повинно враховуватися при оцінці кандидатів на посаду судді
У «Судовому віснику» №11 від 29.11.2019 опублікована стаття Христини Пошелюжної «Відповідати за слова». У ній йдеться про те, що у розпорядженні редакції видання опинився Аналіз висновків та інформації, яка надавалась ГРД під час кваліфікаційного оцінювання суддів у 2019 році. Цей аналіз підготував, зокрема суддя Михайло Одарюк.
У статті йдеться і про такий уривок з аналізу: «Подвійні стандарти, які застосовуються ГРД у цьому випадку, свідчать про те, що члени Ради особисто не вважають тимчасово окуповані території чи Автономну Республіку Крим територією України, оскільки розмежовують за територіальним принципом нашу країну. Щобільше, Конституцією України гарантується право на свободу пересування, а тому констатація членами ГРД тих фактів, що суддя порушив їхні власно складені індикатори, виїхавши з території України на тимчасово окуповану територію України, є неприпустимою та свавільною»
Тому виникає запитання до кандидата:
- У звʼязку з тим, що одним із критеріїв Єдиних показників доброчесності відсутність фактів відвідування особою тимчасово окупованих територій та території держави-агресора без критичної необхідності, коли присутність там виправдана лише невідкладними життєвими обставинами, чи підтримує Одарюк свої попередні висновки?
Кандидат не визнав, що притягувався до відповідальності за порушення ПДР
14 листопада 2022 року на Михайла Одарюка було складено постанову про порушення ПДР. Кандидат оскаржив її з тих причин, що вважає себе невинним. Однак суд апеляційної інстанції скасував позитивне для кандидата рішення суду першої інстанції та встановив факт порушення Одарюком ПДР, яке підтверджується відеозаписом, наданим представником патрульної поліції. Водночас кандидат в декларації доброчесності вказав лише, що таку постанову було скасовано місцевим судом, але не зазначив, що апеляційна інстанція залишила її в силі.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Чи надав Одарюк в позовній заяві правдиву інформацію про те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, та в декларації доброчесності, що не притягувався до адміністративної відповідальності за це?
Відрядження кандидата в інший суд могло б зашкодити розгляду справ в суді, в якому він працює
У 2020 році ВРП відмовила Одарюку в відрядженні до іншого місцевого суду Харкова, оскільки в його суді при штаті 10 фактично правосуддя здійснюють лише 4 судді. Безпосередньо у провадженні судді Одарюка перебувало 18 кримінальних та 30 цивільних справ, деякі з них тривалий час не були розглянуті. ВРП вказала, що відрядження судді суттєво збільшить рівень навантаження на суд та применшить доступ громадян до правосуддя.
Тому виникає запитання до кандидата:
- Чому Одарюк просив про відрядження до іншого районного суду міста Харкова, якщо це призвело б до таких негативних наслідків?
З 2022 року та донині кандидат працює суддею в Ірпінському міському суді Київської області, а з 2023 року призначений на посаду заступника голови цього суду строком на три роки.
Олена Чернова
Суддя Золочівського районного суду Харківської області (відряджена до Ірпінського міського суду Київської області)
Освіта та наукова діяльність. У 1998 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».
Трудова діяльність. Кар’єрний шлях кандидатка почала у 1991 році з роботи архіваріусом у Київському районному суді м. Харкова. У 1992 році стала секретарем судових засідань, а в 1993 — старшим секретарем цього суду.
У 2001-2003 роках обіймала посаду провідного спеціаліста з судової статистики у Харківському обласному управлінні юстиції, а у 2003-2004 роках там же працювала головною спеціалісткою відділу державної виконавчої служби. З 2004 року була підвищена до начальниці відділу кадрової роботи та державної служби.
У 2005-2007 роках кандидатка стала завідувачкою сектору кадрового забезпечення та державної служби Державної виконавчої служби Харківської області. Після чого до 2011 року обійняла посаду заступниці начальника Головного управління юстиції у Харківській області.
До жовтня 2012 року кандидатка була начальницею відділу кадрової роботи та державної служби Державної виконавчої служби.
З жовтня 2012 року Олена Чернова вперше була призначена суддею Петровського районного суду Донецька. З 2016 року переведена до Золочівського районного суду Харківської області, де була його головою у 2017 та 2020-2022 роках. У 2022 році кандидатка була відряджена до Ірпінського міського суду Київської області.
Інші важливі факти. У 2016 році кандидатка перебувала на території рф на місці поховання її близьких родичів.
Доброчесність кандидатки
Користування квартирою у Києві на підставі «усної домовленості»
З е-декларації за 2023 рік кандидатки Олени Вікторівні Чернової відомо, що вона з вересня 2022 року користується квартирою 68,9 кв.м. у Києві, що належить Грінь Андрію Михайловичу. Підставою для користування в декларації зазначена «усна домовленість про проживання».
Тому виникає запитання до кандидатки:
- Як така домовленість виникла, та які її умови? Чи є Андрій Грінь близькою особою кандидатки? Якщо проживання оплатне, скільки кандидатка витрачає на це?
Невідомі джерела цільової допомоги на більше ніж чверть мільйона гривень
З е-декларації за 2023 рік Чернової відомо, що вона отримала від осіб, не зазначених в анкеті кандидатки як близькі, 184700 та 84100 грн цільової матеріальної допомоги. Двоє з осіб, які зазначені надавачами такої допомоги, кандидатці невідомі.
Тому виникають запитання до кандидатки:
- З якою метою вона отримувала зазначені грошові кошти як цільову допомогу?
- Які обставини знайомства кандидатки з вказаними особами-надавачами цільової допомоги?
- Чи не вважає кандидатка, що отримання коштів від невідомих осіб ставить під сумнів її доброчесність та непідкупність?
Професійна етика кандидатки
Відвідування території рф після 2015 року
З досьє Чернової відомо, що вона перебувала на території рф у квітні 2016 року з метою «відвідування місця поховання» близьких родичів. У поясненнях кандидатка запевнила, що будь-якого відвідування та спілкування із державними органами росії та їх представниками тоді не відбувалося, дій, висловлювань, які б підтримували, виправдовували збройну агресію росії, вона не вчиняла і не вчиняє. Водночас потребує уточнення рівень нагальності потреби відвідування території держави агресора відповідно до пп. 6 п. 17 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді.
Тому виникає запитання до кандидатки:
- На думку Чернової, наскільки нагальною була потреба відвідувати територію рф у 2016 році?
З жовтня 2012 року Олена Чернова вперше була призначена суддею Петровського районного суду Донецька. З 2016 року переведена до Золочівського районного суду Харківської області, де була його головою у 2017 та 2020-2022 роках. У 2022 році кандидатка була відряджена до Ірпінського міського суду Київської області.