Антикорупційний застій: Україна втратила 1 бал в Індексі сприйняття корупції–2024

35 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн. 

Про це йдеться на сайті Transparency International Ukraine.

Таким чином, після відчутного приросту на три бали у 2023 році вже у 2024-му Україна дещо втратила позиції в антикорупційній боротьбі. Основними ж драйверами змін залишаються реформи, спрямовані на євроінтеграцію і виконання міжнародних зобов’язань. 

Утім, цьогорічні результати сигналізують про формальний підхід до виконання багатьох реформ або ж свідоме пробуксовування в їх реалізації. Тож певний «застій» у 2024 році вказує на те, що орієнтації суто на програмне виконання взятих Україною зобов’язань недостатньо, а реалізація розпочатих реформ відбувається не так якісно, як планувалося.

Зважаючи на методологічні обмеження, чимало подій осені 2024 року та початку 2025 року не вплинули на результати цьогорічного Індексу. Проте чимало з цих подій можуть посилити негативний тренд у сприйнятті України у розрізі боротьби з корупцією і спричинити подальше погіршення нашого результату в СРІ. 

«Мінус один —  це поки не показник падіння, але він свідчить про початок стагнації. Це тривожний сигнал для влади, що десь ми зробили недостатньо, —  зазначає виконавчий директор ТІ Ukraine Андрій Боровик. — Навіть попри те, що 35 — це середній результат поміж країн нашого регіону, ми не можемо дозволити собі простою. Зараз на кону наша стійкість у війні, підтримка партнерів і євроінтеграційний рух України. Тому влада має усвідомити цей сигнал і посилити свої реальні антикорупційні зусилля».

Загалом проблема із зупинкою прогресу або просіданням в СРІ характерна і для інших країн регіону. Так, серед країн-кандидаток до ЄС такі результати: за рік не змінилися показники Грузії (53 бали, 53 місце), Чорногорії (46 балів, 65 місце), Туреччини (34 бали, 107 місце). Сербія втратила 1 бал (35 балів, 105 місце), по 2 бали втратили Північна Македонія (40 балів, 88 місце) та Боснія і Герцеговина (33 бали, 114 місце). 

Покращити свої показники вдалося лише двом країнам-кандидаткам: на 1 бал виросли позиції Молдови — 43 бали, 76 місце, і аж на 5 балів показники Албанії — 42 бали, 80 місце. 

При цьому середній бал по Європейському Союзу цьогоріч знизився на 2 бали й склав 62 бали.

А з-поміж сусідів Україна і надалі випереджає росію — країна-терористка у 2024 році втратила аж 4 бали і з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння білорусь — північна сусідка торік теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.

Як і торік, результати України в Індексі сприйняття корупції–2024 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2024 року включно. У 3 з них відбулося зростання показників, а у 5 — зниження. При цьому у дослідженнях, які серед іншого досліджують питання політичної корупції, Україна погіршила свої результати. 

У цей період відбулося чимало як негативних, так і позитивних подій, що вплинули на сприйняття корупції в нашій країні. Серед тих факторів, які позитивно вплинули на результат: відновлення публічного е-декларування та звітування партій, ухвалення Державної антикорупційної програми, оновлення законодавства про закупівлі Міноборони та діяльності НАБУ-САП та загалом активна робота антикорупційних органів. За останні два роки Вищий антикорупційний суд виніс 142 вироки у топкорупційних справах, серед яких найгучніші щодо судді Миколи Чауса, екснардепів Андрія Одарченка, Олександра Онищенка та Руслана Сольвара.

Серед негативних тенденцій відмічено, наприклад, загрози щодо ефективної реалізації ДАП через саботаж деяких корумпованих держорганів. Також за останні два роки відбувалися спроби тиску на журналістів та громадськість, випадки політичного впливу у різних сферах, скандал із витоками в НАБУ та у закупівлях Міноборони чи в межах відбудови — від справи Гринкевичів до відбудови Охматдиту. 

Ще низка значущих резонансних подій, які безпосередньо впливають на сприйняття корупції, цьогоріч опинилися поза досліджуваним періодом. Серед них скандал щодо корупції в МСЕК, закупівлі неякісних мін, відмова міжнародної компанії брати участь у відбудові Гостомеля через вимогу хабарів та інші скандали повʼязані з використанням політичного впливу. Але всі ці події так чи інакше будуть враховані у наступних дослідженнях.

Для подолання стагнації та посилення антикорупційного поступу Україні варто зосередитися на продовженні розпочатих реформ та повноцінному виконанні міжнародних зобов’язань. Загалом можна визначити три ключові міжнародні документи, які формують траєкторію для подальшого розвитку України у різних сферах, зокрема антикорупційній:

• Ukraine Facility Plan;
• Звіт про розширення ЄС щодо України;
• програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF).

Від повноти і реальної якості виконання Україною рекомендацій, викладених у цих документах, залежить подальший євроінтеграційний рух, стійкість і розвиток нашої держави, у тому числі й у сфері боротьби з корупцією. 

Довідково

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі. 

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.