Результати Індексу сприйняття корупції–2022 багатьох спантеличили тим, що в білорусі вийшло набрати більше балів, ніж в України. Як це можливо після стількох реформ, які ми втілюємо?
Відповідь на це питання криється в особливостях методології Індексу. Насамперед дослідження CPI беруть інформацію і з відкритих джерел. Вільні розслідування корупції в білорусі під жорсткою цензурою, а вся робота влади закрита та непрозора.
Тому основні джерела, якими послуговуються дослідження CPI — офіційні чи провладні. Режим лукашенка не дозволив публікувати навіть звіт ГРЕКО (Група держав Ради Європи проти корупції) про виконання антикорупційних рекомендацій, що стало єдиним винятком з майже п’яти десятків країн, що входять до групи. Хоча навіть у такій ситуації низка досліджень, на яких базується СРІ, оцінює Україну краще за білорусь.
Другий важливий аспект — CPI не враховує політичні режими в країнах, ситуацію з дотриманням свободи зібрань чи прав людини. Та навіть так — у білорусі вже довгий час не спостерігається антикорупційних реформ. Регрес нашої сусідки добре видно — з 2020 року країна втратила 8 балів у CPI.
Наостанок — те, що лежить на поверхні. Індекс сприйняття корупції показує, логічно, її сприйняття, однак не фактичний рівень корупції. Тому й виходить так, що чим менше інформації про ситуацію з корупцією в країні — тим важче дізнатися всю правду.
