Чому АП ВАКС повернула справу Олександра Онищенка в першу інстанцію?

20 травня 2025 року АП ВАКС скасувала вирок у справі за звинуваченням екснардепа Олександра Онищенка та Олени Павленко і призначила новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. 

Суд першої інстанції (ВАКС) розглядав цю справу майже 4,5 року при цьому для ухвалення вироку перебував в нарадчій кімнаті понад два місяці. За результатом ВАКС заочно засудив Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а його фінансову директорку Олену Павленко — до 12 років позбавлення волі. У вироку також ідеться про спеціальну конфіскацію низки активів, у тому числі $7 369,91 у AS «PrivatBank» (Латвійська Республіка) компанії «Ostexpert Limited», корпоративних прав компанії «Fastilo Traiding LTD» та нежитлових приміщень загальною площею 535,00 кв. м у Києві на Хрещатику.

Апеляційна палата переглядала вирок рік. При цьому повний текст ухвали оприлюднили 27 травня, тому нижче ми поділимось оглядом мотивів суддівської колегії та окремої думки.

Коли апеляційний суд може скасувати рішення і призначити новий розгляд справи

20 травня 2025 року АП ВАКС оголосила про скасування вироку і повернення на новий розгляд. І ми цьому рішенню були вкрай здивовані, адже за загальним правилом, апеляційний суд може скасувати рішення і відправити справу на повторний розгляд, якщо під час судового процесу сталися серйозні порушення. 

Це можуть бути: неправильний склад суду, відсутність обвинуваченого або його захисника (коли вони обов’язково мали бути), непоінформованість потерпілого про судове засідання, розгляд справи не в тому суді або відсутність технічного запису процесу. Також новий розгляд призначають, якщо суддя мав конфлікт інтересів або рішення підписав не той суддя, який вів справу.

Двоє членів суддівської колегії АП ВАКС – Даниїла Чорненька та Сергій Боднар – у своєму рішенні відзначили такі підстави, які дозволили їм скасувати вирок ВАКС.

1. Порушення таємниці нарадчої кімнати колегією суддів першої інстанції та принципу безперервності судового процесу

Аргументація судового рішення АП ВАКС починається із сумнівів у тому, що рішення першої інстанції ухвалене виключно на основі закону, доказів і внутрішнього переконання суддів. І суть цього сумніву полягає в тому, що один із суддів колегії проводив зустрічі зі студентами, їздив у відпустку, інший головував на зборах суддів, а троє разом були на навчанні. Тобто всі ці місяці судді не перебували безперервно в нарадчій кімнаті. 

Як зазначила АП ВАКС: «своїми умисними діями судді першої інстанції створили умови, за яких сторона захисту позбавлена можливості переконатись у дотриманні належного порядку здійснення правосуддя».

При цьому судді апеляції підкреслили важливість безперервного судового процесу та належної правової процедури і зробили висновок, що проведену процедуру судового розгляду в цілому не можна вважати справедливою.

Цікаво, що один із суддів АП ВАКС – Ігор Панаїд – не був таким категоричним і в окремій думці звернув увагу, що порушення таємниці нарадчої кімнати відсутнє у переліку істотних порушень, при наявності яких судове рішення підлягає безумовному скасуванню. Також він зазначив, що судді на короткий час виходили з нарадчої кімнати під час прийняття рішення, але це не порушило головні правила роботи суду і не вплинуло на справедливість вироку. Ці короткочасні перерви не були настільки серйозними, щоб через них скасовувати судове рішення. 

Щобільше, за практикою Верховного Суду, навіть якщо судді, перебуваючи в нарадчій кімнаті для прийняття рішення в одній справі, одночасно займаються іншими судовими справами – це порушення таємниці суддівської наради. Таке порушення може стати підставою для скасування вироку, але тільки тоді, коли воно реально заважає суддям прийняти правильне і справедливе рішення або створює сумніви в тому, що судді були неупередженими. Тобто не кожне порушення таємниці нарадчої кімнати автоматично скасовує вирок – тільки те, яке реально впливає на справедливість судового рішення.

Також можемо ще згадати, що на початку 2025 року парламент скасував інститут нарадчої кімнати в цивільному, господарському та адміністративному процесах з одночасною заміною інститутом «таємниця ухвалення судового рішення». Один із мотивів цього в тому, що нарадча кімната не досягає цілей заборонити втручання та вплив на прийняття судового рішення, задля чого вона первинно й запроваджувалась.

Яким чином підвищення кваліфікації, зустрічі зі студентами та відпустка одного з суддів вплинули на справедливість судового рішення, з тексту ухвали АП ВАКС ми так і не зрозуміли. І прикро, що це той аргумент для скасування довгоочікуваного вироку Онищенку, якому судді АП ВАКС приділили більшу частину свого рішення.

2. Неповнота судового розгляду через відмову об’єднати справи

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції неправильно відмовився об’єднати дві пов’язані кримінальні справи. Обидві справи стосувалися діяльності однієї злочинної організації: в одній справі судили двох учасників (включно з організатором), а в іншій – решту учасників цієї ж організації.

Судді АП ВАКС підкреслили, що за законом злочинна організація має складатися щонайменше з п’яти осіб, але в цій справі судили лише двох. Щоб правильно оцінити роль кожного учасника злочинної організації, потрібно розглядати всі справи разом, а не окремо. 

Окрема думка судді була протилежною: суддя вважав, що неповноти судового розгляду не було. Він зазначив, що:

• суд допитав потрібних осіб як свідків, і це дало змогу з’ясувати всі необхідні обставини; 
• допит проводився за згодою цих осіб, тому їхні права не порушувалися; 
• суд дійшов висновку про винуватість на основі не лише показань свідків, а й інших доказів (матеріалів розслідування, документів, договорів тощо); 
• закон дозволяє не об’єднувати справи, якщо це не впливає на повноту розгляду.

Цікаво, що Верховний Суд також має правові позиції з приводу обʼєднання справ на судовому розгляді, і ці позиції не суперечать тому, що відбулося у ВАКС: «якщо суд не встановить об’єктивних підстав, які б свідчили про необхідність об’єднання матеріалів кримінального провадження, при цьому аргументує своє рішення, то така позиція не вказує на наявність процесуального порушення».

Судді АП ВАКС аргументували, що належно оцінити ролі осіб, які обвинувачуються у спільному вчиненні кримінальних правопорушень у складі злочинної організації, можна лише за умови одночасного та спільного судового розгляду обвинувальних актів. 

Однак у такому разі виникає питання, що відбуватиметься з тими членами злочинних організацій, які уклали угоду зі слідством і зобовʼязалися свідчити проти організаторів? Або ж у випадках, коли інші члени злочинної організації померли, і їм не було висунуто звинувачення?

4. Неправильна оцінка експертного висновку про розмір збитків

Ця підстава стосується того, як суд першої інстанції оцінив експертний висновок про розмір шкоди від злочину. Експерти-товарознавці визначали ринкову вартість природного газу, щоб встановити, яку шкоду завдали обвинувачені.

Суд першої інстанції вирішив, що експертний висновок загалом правильний, але має певні недоліки. Зокрема, експерти при визначенні ринкової ціни газу враховували пропозиції компаній, які насправді контролювалися тією ж злочинною організацією (ТОВ «Скела Терциум» та ДП «Ітера Трейд»). Суд вирішив виключити ці «сумнівні» ціни і перерахувати вартість самостійно, використовуючи лише «чесні» цінові пропозиції від НАК «Нафтогаз України» та інших незалежних компаній.

ВАКС обґрунтував це тим, що для таких перерахунків достатньо «простих арифметичних розрахунків», а спеціальні знання експерта потрібні тільки для вибору методу оцінки.

Апеляційна палата категорично не погодилася з таким підходом і зазначила, що суд не може перебирати на себе функції експерта. Якщо експертний висновок має недоліки, потрібно призначати додаткову або повторну експертизу, а не виправляти її самостійно. Крім цього, на переконання АП ВАКС, визначення ринкової вартості природного газу — це не прості арифметичні розрахунки. Експерт має враховувати безліч факторів: подібність майна, тарифи на транспортування, розподіл газу, ПДВ, умови оплати, обсяги постачання тощо. Це потребує спеціальних знань товарознавця.

Судді АП ВАКС вказали, що суд не може частково приймати висновки експерта (метод оцінки), а частково їх відхиляти (конкретні розрахунки), особливо коли сторона захисту просила призначити нову експертизу.

Суддя в окремій думці захистив позицію суду першої інстанції: 

• суд має право оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням; 
• незгода з експертним висновком має бути вмотивованою, що суд і зробив; 
• суд не перебрав функції експерта, а лише виконав свій обов’язок з оцінки доказів; 
• якщо апеляційний суд вважає оцінку неправильною, він може призначити власну експертизу. 

І ключовим для нас тут є останнє твердження, адже практика, коли перша інстанція ВАКС сама здійснювала розрахунок збитків вже траплялася, наприклад, у вироку по справі «Електроважмаш». Там захист теж не погодився з подібним підходом першої інстанції по експертизі і вважав, що саме суд першої інстанції повинен призначати повторну експертизу при новому розгляді. Однак судді АП ВАКС (у тому числі ті, хто приймав рішення у справі Онищенка) не стали виключно з цих підстав скасовувати вирок, а самостійно призначили таку експертизу. 

Що заважало суддям АП ВАКС у справі Онищенка виконати ідентичні процесуальні дії, спрямовані на перевірку доводів захисту – незрозуміло.

Що далі?

Скасування вироку АП ВАКС із вказівкою почати новий судовий розгляд першою інстанцією є таким собі процесуальним «трюком». Таке рішення не оскаржується до Верховного Суду, і судді апеляційної інстанції знімають з себе відповідальність за ухвалення рішення по суті справи. Такий підхід критикують і практики.

Коли апеляційний суд відправляє справу на новий розгляд, він не може заздалегідь розв’язувати питання про вину обвинуваченого чи оцінювати докази – це має зробити суд першої інстанції самостійно. Однак висновки апеляційного суду про те, які саме порушення були допущені, є обов’язковими для врахування при повторному розгляді справи.

АП ВАКС надала вказівку суду першої інстанції під час нового розгляду цього кримінального провадження передати його для об’єднання з іншим кримінальним провадженням та, у разі підтвердження обвинувачення у повному обсязі – задовольнити позовні вимоги цивільного позивача. У випадку, якщо виникнуть сумніви щодо результатів експертизи, на думку АП ВАКС, Антикорсуд повинен буде розв’язати питання в порядку ст. 332 КПК України.

Судова справа, з якою судді першої інстанції повинні будуть розглянути можливість обʼєднати справу Онищенка, розглядається вже майже 8 років, з них понад 5 років – у самому ВАКС. Солом’янський райсуд Києва провів перше засідання у справі 9 червня 2017 року, а 17 вересня 2019 року передав справу до новоствореного ВАКС. Підготовче засідання у ВАКС було призначено на 7 жовтня 2019 року, а судовий розгляд — на 17 лютого 2021 року. В цій справі обвинувачуються 10 осіб, а потерпілим визнано ПАТ «Укргазвидобування».

Інкримінований Онищенку злочин було закінчено у січні 2016 року, тож навіть попри те, що він найбільш імовірно ухилився від суду, абсолютним строком давності є 15 років. Тому строки давності у цій справі спливають у 2031 році, і ніби на повторний розгляд час ще є. Однак враховуючи, що у разі обʼєднання справ їх розгляд буде починатись спочатку, шанси завершити процес без звільнення від кримінальної відповідальності фігурантів не такі великі.

Рішення АП ВАКС у цій справі відображає глибшу проблему українського правосуддя – пріоритет процедурної «чистоти» над ефективністю та результатом. Коли формальні порушення, навіть ті, що не впливають на справедливість, стають підставою для скасування багаторічної роботи суду — це підриває довіру до системи правосуддя загалом.

Парадокс полягає в тому, що, намагаючись забезпечити «ідеальну» справедливість, суд ризикує взагалі її не досягти через спливання строків давності.